2 грудня Україна втратила одну з найвизначніших постатей своєї музичної сцени – народного артиста Степана Гігу. У Львові після тривалої хвороби на 66-му році життя помер маестро, чий голос, пісні та принципова позиція назавжди залишаться в історії української культури.
Степан Гіга народився 16 листопада 1959 року в закарпатському селі Бєлки. У родині не було професійних музикантів: батько працював кочегаром, мати – на фабриці. Першим наставником Степана став шкільний учитель Михайло Копинець, який безкоштовно навчив його вокалу та грі на баяні.
Шлях до професійної музики був складним: кілька років поспіль Степан намагався вступити до Ужгородського музичного училища, працював механіком та служив в армії, і лише з четвертої спроби став студентом. Саме там викладач хорового диригування помітив його неповторний голосовий діапазон і дав шлях до професійної сцени.
Ще в шкільні роки Степан Гіга виступав у складі ансамблю “Зелені Карпати”, згодом очолив цей колектив, а в 1983 році став солістом групи “Стожарі” та працював в оперній студії Київської консерваторії. Відмовившись від роботи в Національній опері та філармонії, він повернувся на Закарпаття та заснував гурт “Бескид”. Після його розпуску з 1991 року Гіга зосередився на написанні пісень, аранжуванні та створив власну студію звукозапису GIGARecords.
Перший сольний альбом “My Friends” вийшов у 1995 році, а альбом “Queen” закріпив успіх артиста. Справжнім проривом стала “Вулиця Наталі” (2001), яка розійшлася мільйонними тиражами та принесла йому перший у незалежній Україні “Золотий диск”. Пісні “Вулиця Наталі”, “Біла вуаль”, “Цей сон” і “Яворина” стали частиною культурного коду країни. Подальші альбоми “Troyandi for You” та “Дорога до храму” лише зміцнили його творчий спадок.
Артист принципово не співав російською мовою і після 2022 року активно виступав на благодійних концертах на підтримку Збройних сил України. Його життєва філософія – залишатися собою та не змінювати власні принципи – стала прикладом для багатьох.
Степан Гіга був двічі одружений. У першому шлюбі народилася дочка, у другому – син Степан-молодший, який став заслуженим артистом України. Дружина Галина – бандуристка та режисерка GIGARecords, а онук Даніель не раз виходив на сцену разом із дідусем.
Новина про смерть маестро сколихнула українську культурну спільноту. Колеги та громадські діячі висловлюють співчуття: Павло Зібров зазначив, що його голос і пісні залишаються частиною життя і культурного кодексу України, а Ірина Федішин наголосила, що його ім’я назавжди вписане в історію.
Світла пам’ять про Степана Гігу. Його пісні об’єднуватимуть українців і далі, бо справжня музика не має ні віку, ні меж.
