Позначка: сектор

  • Екс-міністр оборони Олексій Резніков покинув країну через розслідування НАБУ. Джерела

    Екс-міністр оборони Олексій Резніков покинув країну через розслідування НАБУ. Джерела

    За інформацією наших джерел, екс-міністр оборони Олексій Резніков міг виїхати з України через розслідування НАБУ корупційних схем в оборонному секторі.

    Нагадаємо, 30 червня 2025 року Національне антикорупційне бюро провело обшуки у колишнього міністра оборони Олексія Резнікова в рамках справи про закупівлю продуктів для армії за завищеними цінами, так званої справи про “курячі яйця за 17 гривень”. За інформацією ЗМІ, у екс-міністра провели обшук вилучили у нього низку значущих документів, “знайшли лівий телефон і ще щось”.

    Як повідомляє наше джерело, екс-міністр оборони Олексій Резніков уже виїхав з країни, чи як мінімум повинен був, так як боїться, що його “покладуть як жертву на вівтар” в рамках спецоперації НАБУ по розслідуванню розкрадань в оборонному секторі.

  • Найвищі зарплати серед чиновників у 2025 році

    Найвищі зарплати серед чиновників у 2025 році

    У травні 2025 року середня заробітна плата в центральних органах виконавчої влади України склала 58,8 тисячі гривень. Це на 15,5 відсотка більше, ніж у травні минулого року, коли вона становила 50,9 тисячі гривень. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Міністерства фінансів.

    Водночас темпи зростання зарплат у держорганах трохи відстають від рівня інфляції, яка за цей період склала 15,9 відсотка. Для порівняння, середня офіційна зарплата по Україні у квітні 2025 року становила 19,9 тисячі гривень, що на 17,9 відсотка більше, ніж рік тому.

    За даними Міністерства фінансів, у травні 2025 року в центральних держорганах працювали понад 22 тисячі осіб. Найвищі середні зарплати отримують працівники чотирьох відомств. Це Національна комісія з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, де середня зарплата становить 114,1 тисячі гривень, у цій установі працює 525 осіб.

    Друге місце посідає Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей зі середньою зарплатою 96,1 тисячі гривень, де працює 59 осіб. Третє — Національне агентство з питань запобігання корупції з зарплатою 91,3 тисячі гривень (373 працівники). Четверте — Антимонопольний комітет з середньою зарплатою 89,5 тисячі гривень, в якому працює 269 осіб.

    Середня зарплата керівництва державних відомств сягає 128,4 тисячі гривень. Найвищі керівні оклади мають у Національному агентстві з питань запобігання корупції — 303,5 тисячі гривень (5 керівників), у Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей — 287,4 тисячі гривень (4 особи), у Національній комісії з регулювання енергетики — 232,9 тисячі гривень (7 осіб) та у Центральній виборчій комісії — 211,7 тисячі гривень (18 осіб).

  • Трамп підписав указ що спрощує експорт американської зброї

    Трамп підписав указ що спрощує експорт американської зброї

    Президент США Дональд Трамп підписав указ, який переглядає правила експорту військового обладнання, що має значно спростити процес продажу зброї американськими оборонними компаніями за кордон. Це рішення, на думку аналітиків, може призвести до зростання продажів таких гігантів, як Lockheed Martin, RTX (колишня Raytheon Technologies) та Boeing.

    У середу, 9 квітня, Трамп підписав указ, що дозволить американським компаніям значно швидше постачати зброю своїм міжнародним партнерам, особливо союзникам США. За словами радника Білого дому Вілла Шарфа, головною проблемою, яка стримувала ефективний експорт, була “неефективність та непослідовність у процесі схвалення продажів”.

    “Ми не можемо ефективно та надійно постачати системи озброєнь нашим ключовим союзникам, і головна причина цього – неефективність та непослідовність у процесі схвалення продажів”, — заявив Шарф під час церемонії підписання указу в Овальному кабінеті.

    Цей крок має на меті прискорити процес отримання дозволів на експорт зброї та збільшити економічні можливості для американських оборонних компаній, що можуть збільшити свої поставки за кордон. Це рішення також передбачає спрощення бюрократичних процедур і скорочення часу, необхідного для схвалення угод.

    Підписання указу відбулося на тлі зростаючої конкуренції на світовому ринку оборони, де США намагаються закріпити своє лідерство. Очікується, що спрощення правил експорту посилить позиції американських компаній в глобальному оборонному секторі.

  • Зеленський та Стубб обговорили зміцнення оборонної співпраці між Україною та Фінляндією

    Зеленський та Стубб обговорили зміцнення оборонної співпраці між Україною та Фінляндією

    19 березня Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президентом Фінляндії Александром Стуббом та керівниками фінських компаній у галузях оборонно-промислового комплексу, гірничодобувної промисловості, енергетики та телекомунікацій. Головною темою переговорів стало розширення співпраці для посилення виробничих можливостей оборонних секторів України та Фінляндії.

    Зеленський подякував фінським компаніям за підтримку України під час повномасштабного російського вторгнення та підкреслив, що досвід оборонно-промислового комплексу Фінляндії є важливим для українського виробництва зброї.

    Крім того, під час зустрічі обговорили обмін досвідом між українськими та фінськими компаніями, а також підтримку співробітництва на найвищому рівні. Це партнерство може відіграти ключову роль у зміцненні обороноздатності України.

  • Парламент ухвалив закон про легалізацію земельних схем

    Парламент ухвалив закон про легалізацію земельних схем

    Парламент України нещодавно ухвалив законопроєкт, що регулює питання земельних схем та відчуження земельних ділянок. Нова норма передбачає, що у випадку повернення ділянки державі чи громаді, якщо відчуження відбулося не більше ніж 10 років тому, власники отримають компенсацію за ринковою вартістю цієї землі. Однак є важливий нюанс: компенсації за втрати держави та територіальних громад у разі таких повернень не передбачено.

    Учасники Руху ЧЕСНО висловили занепокоєння щодо цього, вказуючи на те, що такий підхід може мати серйозні наслідки для держави. Одночасно законопроєкт передбачає кілька важливих виключень, серед яких — землі стратегічного значення, об’єкти критичної інфраструктури, природоохоронні території та об’єкти культурної спадщини. Але, за словами експертів, ці виключення можуть ускладнити або навіть унеможливити процес повернення таких земель.

    Новий закон має на меті впорядкування земельних відносин, але залишає багато питань щодо можливих маніпуляцій із землями. Як це вплине на реальний сектор, зможе лише час.

  • США знову вводять санкції проти нафтового та банківського секторів РФ

    США знову вводять санкції проти нафтового та банківського секторів РФ

    Адміністрація США ухвалила рішення відновити санкції проти російського нафтового, газового та банківського секторів, які були призупинені на 60 днів попередньою адміністрацією. Нові обмеження знову набули чинності, посилюючи тиск на російську економіку.

    Міністерство фінансів США оголосило про скасування винятку, запровадженого адміністрацією Джо Байдена в січні, який дозволяв здійснення певних енергетичних транзакцій за участю російських банків, що перебувають під санкціями. Тепер ці банки більше не зможуть користуватися американськими платіжними системами для проведення великих енергетичних транзакцій.

    Серед російських фінансових установ, які раніше мали винятки, — Внешэкономбанк, Финансовая корпорация Открытие, Совкомбанк, Сбербанк, ВТБ Банк, Альфа-Банк, Росбанк, Банк Зенит, Банк Санкт-Петербург і Центральний банк Росії.

    Рішення Вашингтону значно ускладнює для інших країн купівлю російської нафти, обмежуючи її пропозицію на світовому ринку. За даними джерел, такі жорсткі обмеження є частиною стратегії адміністрації Дональда Трампа з метою змусити Росію погодитися на умови запропонованого 30-денного перемир’я з Україною.

    Очікується, що відновлення санкцій матиме серйозні економічні наслідки для Росії та підвищить дипломатичний тиск на Москву, змушуючи її йти на поступки у переговорах.

  • Україна створить виплатну агенцію для фінансової підтримки аграріїв

    Україна створить виплатну агенцію для фінансової підтримки аграріїв

    Міністерство аграрної політики та продовольства України оголосило про створення Виплатної агенції, яка стане ключовим елементом для надання допомоги українським агровиробникам, а також для використання коштів Євросоюзу в рамках спільної аграрної політики.

    На установчій зустрічі було обговорено важливість створення Виплатної агенції, яка стане необхідною умовою для впровадження аграрної політики ЄС в Україні. Встановлення такого механізму дозволить українським аграріям отримувати фінансову підтримку з Євросоюзу. Як зазначає пресслужба Міністерства аграрної політики, Виплатна агенція буде функціонувати як “єдине вікно” для отримання фінансування від ЄС.

    Створення цієї агенції є важливим кроком у процесі євроінтеграції України, оскільки аналогічні органи функціонують у кожній країні Євросоюзу. Важливо, щоб Україна також мала можливість отримувати фінансову допомогу від ЄС після того, як стане його членом. Це дозволить зберегти прозорість і ефективність у розподілі коштів, що надаються аграріям.

    До складу робочої групи, яка працюватиме над створенням Виплатної агенції, увійдуть представники кількох організацій: Міністерства аграрної політики, Міністерства фінансів, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, Верховної Ради України та проєкту ЄС “Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні” (IPRSA). Агенція буде створена на базі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, що дозволить забезпечити плавний перехід до нового механізму фінансування аграріїв.

    Заступниця міністра аграрної політики та продовольства Оксана Осьмачко підкреслила, що створення Виплатної агенції дозволить Україні отримувати фінансову допомогу від ЄС через один централізований орган, що спростить процес надання підтримки та підвищить ефективність використання цих коштів.

    Для українських аграріїв створення Виплатної агенції означає можливість отримувати підтримку від Євросоюзу через прозорий і ефективний механізм. Виплатна агенція дозволить впорядкувати розподіл донорських коштів, що є важливим для розвитку аграрного сектору України, а також для інтеграції в європейську фінансову систему.

  • Єврокомісар розповів скільки Європа заплатила за російське паливо

    Єврокомісар розповів скільки Європа заплатила за російське паливо

    Європа імпортувала з Росії викопне паливо, вартість якого дорівнює 2400 літакам F-35. Це зауваження зробив єврокомісар з питань енергетики та житла Ден Йоргенсен під час прес-конференції в Брюсселі, де було презентовано План дій ЄС з доступної енергії. Він наголосив на необхідності для Європи позбутися залежності від російського викопного палива, що стало питанням не тільки економічної конкурентоспроможності, але й безпеки.

    За словами Йоргенсена, Європа все ще продовжує купувати російський газ, тим самим, опосередковано фінансуючи війну Путіна в Україні. Сума витрат на імпорт російського палива з початку війни вже досягла рівня вартості 2400 бойових літаків F-35. Така ситуація, за словами єврокомісара, не може тривати надалі.

    Високі ціни на енергію суттєво впливають на конкурентоспроможність Європи. В промисловому секторі ЄС платить за енергію у 2-3 рази більше, ніж його головні конкуренти, зокрема США та Китай. Крім того, багато європейців не можуть дозволити собі адекватно обігрівати свої домівки — приблизно 47 мільйонів людей зіткнулися з цією проблемою минулого року. Єврокомісар підкреслив, що зниження енергетичних витрат є невідкладним завданням для Європи.

  • Україна відновила 5 ГВт енергопотужностей після атак РФ

    Україна відновила 5 ГВт енергопотужностей після атак РФ

    Україна продовжує активну роботу з відновлення електроенергетичної інфраструктури, що постраждала внаслідок російських ракетних обстрілів у 2024 році. Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що країні вдалося повернути в систему близько половини втрачених потужностей. Про це він повідомив 24 лютого під час спільного засідання уряду України та Європейської комісії.

    За словами міністра, з 10 ГВт потужностей, що були втрачені через удари по енергетичній інфраструктурі, вже відновлено 5 ГВт. Це стало можливим завдяки міжнародній підтримці та фінансуванню через Фонд підтримки енергетики, де вдалося акумулювати понад 1 мільярд євро.

    Однак для повного відновлення необхідні додаткові ресурси. Галущенко наголосив, що для забезпечення енергетичної стабільності Україні потрібно ще близько 5 мільярдів євро, щоб закрити нагальні потреби в ремонті та модернізації електростанцій, підстанцій, а також ліній електропередач.

    “За три роки з початку повномасштабної війни РФ здійснила понад 30 масованих атак на енергетичну інфраструктуру України. Під час кожного удару ворог одночасно атакує електростанції, підстанції, лінії електропередач та газові об’єкти”, – зазначив міністр.

    Крім безпосередніх руйнувань електрогенеруючих потужностей, Україна також стикається зі значними втратами у видобутку природного газу. Це ще більше ускладнює ситуацію, оскільки країна потребує не лише електроенергії, а й стабільного забезпечення газових мереж.

    Європейський Союз та міжнародні партнери продовжують надавати Україні фінансову та технічну допомогу для відновлення енергосистеми. Окрім фінансових вливань у Фонд підтримки енергетики, Україна отримує також обладнання для швидкого відновлення пошкоджених об’єктів.

    Галущенко наголосив, що відновлення енергосистеми України є стратегічним пріоритетом, адже забезпечення стабільного енергопостачання критично важливе не лише для цивільного населення, а й для промисловості та оборонного сектору.

    Очікується, що за умови подальшої фінансової підтримки та стабільного постачання необхідного обладнання Україні вдасться відновити більшу частину втрачених енергопотужностей до кінця 2025 року. Однак, міністр попередив, що ризик нових атак залишається високим, тому енергетична інфраструктура потребує не лише відновлення, а й зміцнення, щоб протистояти майбутнім загрозам.

  • ЄС готує нові санкції проти Росії

    ЄС готує нові санкції проти Росії

    Європейський Союз розглядає можливість запровадження 16-го пакету санкцій проти Росії. Нові обмеження можуть включати відключення 15 російських банків від системи SWIFT, заборону на імпорт алюмінію та посилений контроль за транспортуванням російської нафти. Про це повідомляє Bloomberg.

    📌 Фінансовий сектор

    • Відключення близько 15 російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT.
    • Посилення обмежень для фінансових операцій, пов’язаних із Росією.

    📌 Обмеження на транспортування нафти

    • Санкції проти понад 70 суден так званого «тіньового флоту», що беруть участь у перевезенні російської нафти.

    📌 Металургійна промисловість

    • Поступова заборона на імпорт російського алюмінію. Протягом року діятиме система квот для європейських покупців, після чого постачання металу буде повністю припинене.
    • Раніше США та Велика Британія вже запровадили заборону на торгівлю російськими металами через Лондонську біржу.

    📌 Сільськогосподарські товари та добрива

    • Запровадження мит на сільськогосподарську продукцію з Росії та Білорусі, яка ще не обкладається митами.
    • Додаткові заходи щодо азотних добрив.

    Для затвердження санкцій необхідна підтримка всіх країн-членів ЄС, але Угорщина може виступити проти посилення тиску на Росію. Крім того, деякі держави висловлюють сумніви щодо повної відмови від російського алюмінію, оскільки це може вплинути на промисловість.

    ЄС також розглядає можливість обмежень на постачання російського скрапленого газу (СПГ), але, найімовірніше, це буде зроблено поступово в рамках стратегії енергетичної незалежності, а не через санкції.

    Запровадження заборони на російський алюміній може призвести до нового зростання цін на метали. У квітні 2024 року аналогічні заходи з боку США та Великої Британії вже викликали різкі коливання ринку, зокрема рекордне зростання вартості алюмінію.

    Попри санкції, Росія продовжує продавати метали та енергоносії альтернативним покупцям, зокрема Китаю. Проте, посилення санкційного тиску може ще більше ускладнити експорт і зменшити надходження в бюджет РФ.