centernews360

Позначка: Сейм

  • Історичний тріумф союзників України: на виборах у Латвії розгромну перемогу здобула проукраїнська партія влади

    Історичний тріумф союзників України: на виборах у Латвії розгромну перемогу здобула проукраїнська партія влади

    Парламентські вибори в Латвії завершилися переконливим тріумфом правоцентристської сили «Об’єднаний список» на чолі з чинним прем’єр-міністром Андрісом Кулбергсом. Політична партія, яка послідовно виступає за всебічну допомогу Україні та посилення колективної безпеки регіону, заручилася підтримкою 35,3% виборців. Це дозволило їй отримати 41 із 100 мандатів у Сеймі. За інформацією латвійського суспільного мовника LSM, цей результат став абсолютним рекордом для окремо взятої політичної сили за всю історію країни з моменту відновлення незалежності у 1991 році, побивши попереднє досягнення партії «Латвійський шлях» 1993 року (36 місць).

    Другу позицію із 17 кріслами посіла популістська партія «Латвія на першому місці» (LPV), яку політологи нерідко порівнюють з американським рухом MAGA. Ця політсила відкрито виступала за пом’якшення частини обмежень у торгівлі з Російською Федерацією, намагаючись спекулювати на економічних труднощах. Утім, розрахунок популістів на зміну зовнішньополітичного вектора не справдився. Попри те, що «Об’єднаний список» не має абсолютної більшості для самостійного формування уряду, розклад сил у парламенті повністю виключає необхідність залучення проросійських сил. Партнери Кулбергса по нинішній владі – «Нова єдність» та «Національне об’єднання» – також упевнено подолали прохідний бар’єр. Разом ці сили контролюють комфортну більшість місць у парламенті, відкриваючи шлях до швидкого перезавантаження проєвропейської та проукраїнської коаліції. Президент країни Едгарс Рінкевичс розпочинає офіційні консультації з політсилами 5 жовтня.

    Перемога чинного прем’єра гарантує збереження непохитного стратегічного курсу Риги на підтримку України всередині ЄС та НАТО. Латвія продовжує залишатися одним із лідерів альянсу за темпами нарощування оборонних витрат, а також форсованими темпами зміцнює кордони з Росією та Білоруссю. Рівень стратегічної довіри між Києвом та Ригою є безпрецедентним: з міркувань кібербезпеки та захисту від потенційних ракетних ударів Латвія зберігає на своїх захищених серверах близько 20% даних українського уряду. Збереження чинного керівництва гарантує стабільність цих критично важливих цифрових зв’язків та посилення санкційного тиску на державу-агресора.

  • У Польщі обрано нового маршалка Сейму — ним став 65-річний Влодзімєж Чажастий

    У Польщі обрано нового маршалка Сейму — ним став 65-річний Влодзімєж Чажастий

    У Польщі обрано нового маршалка Сейму — ним став 65-річний Влодзімєж Чажастий, лідер коаліційної партії «Нова лівиця». На засіданні нижньої палати парламенту за його кандидатуру проголосували 236 депутатів коаліції, тоді як 209 представників опозиції виступили проти, а двоє утрималися. Інших претендентів на цю посаду не висували.

    Зміна керівництва Сейму відбулася в межах коаліційної угоди, згідно з якою Чажастий мав замінити Шимона Головню у другій половині чотирирічної каденції. Головня нещодавно склав повноваження маршалка й перейде на посаду віцемаршалка. Під час голосування в сесійній залі лунали вигуки опозиції «Геть з комунізмом», що було спрямовано проти минулого Чажастого, який за часів ПНР був членом Польської об’єднаної робітничої партії. Водночас його обрання стало знаковою подією — Чажастий став першим представником лівих сил на посаді маршалка Сейму за останні два десятиліття.

    Поточна правляча коаліція, до якої входять Громадянська коаліція, Польська селянська партія, «Польща 2050» та «Нова лівиця», перебуває при владі з жовтня 2023 року. Наступні парламентські вибори в Польщі заплановані на осінь 2027 року.

  • У Польщі заблокували ініціативу президента щодо біженців з України

    У Польщі заблокували ініціативу президента щодо біженців з України

    Польський Сейм відхилив законопроєкт президента Кароля Навроцького, який стосувався допомоги українським біженцям. Про це 7 листопада повідомило RMF24. Парламент назвав документ таким, що дублює вже ухвалений урядовий варіант, і відкинув його 244 голосами.

    Президент Навроцький раніше ветував урядову редакцію закону та подав власні пропозиції. Уряд доопрацював документ і повторно подав його до Сейму, після чого саме урядовий закон і отримав підтримку депутатів.

    Ухвалений у вересні 2025 року закон продовжує легальне перебування українських біженців у Польщі до 4 березня 2026 року, але водночас вводить жорсткіші правила отримання фінансової допомоги.

    Для українців, які не працюють у Польщі, передбачені обмеження: вони втрачають доступ до частини медичних послуг, серед яких реабілітація, програми лікування залежностей, стоматологія, охорона здоров’я та рецептурні ліки.

    Соціальну підтримку отримуватимуть лише ті українці, які працюють і чиї діти навчаються у польських школах. Винятки діятимуть лише для сімей, що виховують дітей з інвалідністю.

  • У Литві сформували нову урядову коаліцію та обрали прем’єр-міністра

    У Литві сформували нову урядову коаліцію та обрали прем’єр-міністра

    У Литві затвердили нового очільника уряду. У вівторок, 26 серпня, Сейм схвалив кандидатуру соціал-демократки Інги Ругінене на посаду прем’єр-міністра. Про це повідомляється на офіційному сайті литовського парламенту.

    Кандидатуру Ругінене висунув президент Литви Гітанас Науседа. За неї проголосували 78 депутатів Сейму, 35 висловилися проти, а 14 утрималися.

    Формально Інга Ругінене обійме посаду після того, як президент підпише указ про призначення, а сама вона складе присягу в Сеймі. Відповідно до процедури, протягом 15 днів новопризначена прем’єрка має представити програму уряду на голосування парламенту. Лише після її затвердження уряд зможе повноцінно розпочати роботу.

    Голосування відбулося після формування нової урядової коаліції. До неї увійшли Соціал-демократична партія (LSDP), партія Зоря Німану (Nemuno aušra), а також спільна фракція Союз селян і зелених Литви та Спілки християнських родин (LVŽS-KŠS).

    Призначення Ругінене знаменує початок нового етапу в політичному житті Литви, який супроводжуватиметься переглядом урядових пріоритетів та визначенням оновленого курсу державної політики.

  • Мор риби у річці Сейм викликано викидами російського цукрового заводу

    Мор риби у річці Сейм викликано викидами російського цукрового заводу

    Забруднення води у річці Сейм та масовий мор риби стали наслідком викидів з російського цукрового заводу, розташованого у місті Тьоткіно. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час пресконференції.

    «Російський цукровий завод скинув нечистоти у річку, що призвело до значного забруднення води у Сеймі», – зазначив Шмигаль, коментуючи екологічну ситуацію.

    Мор риби в річці Сейм став тривожним сигналом про вплив органічних забруднюючих речовин, які надходять від виробничої діяльності заводу. За словами прем’єр-міністра, хоча забруднення поступово розчиняється і осідає, його наслідки вже відчули жителі прилеглих регіонів.

    Наразі українські екологи та відповідні органи контролю відстежують ситуацію з рівнем забруднення річок. Шмигаль запевнив, що загрози для життя та здоров’я людей немає, так само як і для водозаборів у Чернігові на річці Десна та на Дніпрі у Києві. За словами прем’єра, заходи з аерації води, зокрема на Десні в районі переправи, уже дали позитивні результати, збільшивши рівень кисню у воді.

    Зазначимо, що ситуація зі станом річки Десна у межах Чернігова поліпшилася 10 вересня, що дає підстави сподіватися на поступове відновлення екосистеми регіону після забруднення.