centernews360

Позначка: СДПН

  • Німеччина близька до вирішення суперечки щодо призову до армії

    Німеччина близька до вирішення суперечки щодо призову до армії

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що керівна коаліція християнських демократів (ХДС/ХСС) і соціал-демократів (СДПН) близька до вирішення суперечки щодо моделі призову до армії.

    За даними ntv, Пісторіус очікує, що остаточна домовленість може бути досягнута вже цього тижня. Він зазначив, що не все, що виглядає як величезний конфлікт, насправді є таким, і висловив оптимізм щодо успішного завершення переговорів. Міністр при цьому наполягає, щоб призову підлягали всі вікові групи, а не лише окремі частини населення. На його думку, призов молодих чоловіків стане сигналом стримування для Росії.

    Бундестаг наразі обговорює новий закон про військову службу. Голосування в першому читанні за закон про нові правила призову мало відбутися ще 9 жовтня, але його відклали через суперечки.

  • Які зміни чекають на українських біженців у Німеччині після виборів?

    Які зміни чекають на українських біженців у Німеччині після виборів?

    У Німеччині 23 лютого 2025 року відбудуться дострокові парламентські вибори, результат яких може істотно вплинути на майбутнє соціальних виплат для біженців, зокрема для українців. Деякі політичні сили, що мають шанси потрапити до Бундестагу, вже заявили про намір скоротити фінансову допомогу для новоприбулих біженців, водночас акцентуючи увагу на працевлаштуванні українців, пише DW.

    Очікується, що після виборів у Німеччині уряд очолить блок консервативних партій — Християнсько-демократичний союз (ХДС) та Християнсько-соціальний союз (ХСС). У своїй передвиборчій програмі вони обіцяють скоротити базову соціальну допомогу для новоприбулих біженців до 460 євро на місяць, що є значним зменшенням у порівнянні з нинішніми виплатами в 563 євро. Крім того, це також передбачає скасування пільг на оплату квартири та медичне страхування. Інша ультраправа партія “Альтернатива для Німеччини” (АдН) має ще жорсткіші пропозиції. Вони планують скасувати соціальні виплати не лише для новоприбулих українців, але й для тих, хто приїхав до Німеччини раніше, водночас залишаючи дозвіл на працю для українських біженців, на відміну від інших. Ліберальна “Вільна демократична партія” (ВДП) також виступає за скорочення виплат для біженців, вважаючи, що соціальні допомоги не повинні бути стимулом для міграції, і акцентує увагу на працевлаштуванні українців. Ліві партії, зокрема “Союз Сари Ваґенкнехт” (ССВ), згодні з необхідністю скорочення витрат на соціальні виплати, але також закликають до прискореного працевлаштування біженців.

    На противагу цьому, Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) та “Зелені” виступають за продовження інтеграції українців на ринок праці, але негативно оцінюють ідею скорочення соціальних виплат. За результатами опитувань, найбільш ймовірно, що після виборів буде сформовано уряд, в якому переважатимуть ХДС/ХСС разом із СДПН або “Зеленими”. У такому випадку, ймовірно, буде досягнуто компромісу щодо соціальних виплат для біженців.

    Цей питання стане вирішальним для українських біженців, оскільки воно залежатиме від того, хто займе ключові посади в уряді Німеччини після виборів.

  • Соціал-демократи у Німеччині на межі розколу

    Соціал-демократи у Німеччині на межі розколу

    У Німеччині розгортається внутрішня боротьба у лавах Соціал-демократичної партії (СДПН), зокрема з приводу того, хто має стати кандидатом на посаду канцлера на майбутніх виборах. Губертус Гайль, заступник голови партії, різко розкритикував ці партійні чвари, заявивши, що вони лише заплутують виборців і шкодять іміджу партії.

    У своїй заяві, яку цитує агентство dpa, Гайль підкреслив, що внутрішні конфлікти є недопустимими в умовах, коли партія відповідає за управління країною. За словами Гайля, важливо не зосереджуватися на боротьбі за посади, а працювати над тим, щоб партія вирішувала важливі питання, які турбують громадян. Він зауважив, що партійні чвари вносять сум’яття серед виборців, а це є безвідповідальним підходом. У центрі цього конфлікту – чинний канцлер Німеччини Олаф Шольц, який нещодавно заявив про своє бажання знову виступити кандидатом на пост канцлера від СДПН на дострокових виборах, що мають відбутися у лютому. Проте все більше членів партії виступають проти того, щоб Шольц знову очолив кампанію. Серед можливих кандидатів почав обговорюватися міністр оборони Борис Пісторіус, якого багато соціал-демократів вважають перспективним кандидатом.

    Однак незабаром Пісторіус, спростувавши чутки, заявив, що не буде змагатися за пост канцлера від Соціал-демократичної партії. Це ще більше ускладнило ситуацію, адже партія опинилася у стані невизначеності щодо свого кандидата, що може негативно позначитися на її підтримці серед виборців.

    Важливість єдності всередині партії залишається надзвичайно актуальною, особливо в умовах політичної нестабільності та економічних викликів, з якими стикається Німеччина. Внутрішні суперечки лише підривають довіру до соціал-демократів, і, можливо, це стане основним питанням у найближчих політичних перегонах.

  • Чи замінить Фрідріх Мерц Олафа Шольца і що це означає для України?

    Чи замінить Фрідріх Мерц Олафа Шольца і що це означає для України?

    23 лютого 2025 року у Німеччині відбудуться позачергові парламентські вибори. Вони стали наслідком політичної кризи, що розгорнулася через розвал правлячої трьохпартійної коаліції (СДПН + Партія зелених + Вільні демократи). Після виходу вільних демократів уряд Олафа Шольца втратив більшість і став урядом меншості.

    Очікується, що 16 грудня парламент висловить недовіру чинному канцлеру, а країна офіційно почне підготовку до виборів. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр підтримав цю ініціативу, назвавши 23 лютого “реалістичною датою”.

    Хоча Шольц втрачає підтримку, його Соціал-демократична партія (СДПН) вирішила зберегти його як кандидата на посаду канцлера. Натомість найбільш популярною фігурою серед німців є міністр оборони Борис Пісторіус, який у свіжих опитуваннях випереджає не лише Шольца, а й лідера опозиції Фрідріха Мерца.

    На тлі ослаблення позицій соціал-демократів зростає популярність Християнсько-демократичного союзу (ХДС) на чолі з Фрідріхом Мерцом. У разі перемоги він може очолити уряд, що суттєво вплине на політику Німеччини, зокрема у питанні підтримки України.

    Мерц обіцяє радикальні зміни в оборонній політиці. Він відкрито підтримує надання Україні ракет великої дальності Taurus для ударів по російських цілях і виступає за відправлення військ НАТО в Україну, якщо Кремль не припинить агресію.

    Експерти припускають, що новий уряд Німеччини, ймовірно, стане коаліційним. Політолог Олексій Якубін вважає, що це може бути “велика коаліція” за участю СДПН і ХДС, але з Мерцом як канцлером. При цьому він зазначає, що внутрішні розбіжності між партіями можуть відтягувати увагу від міжнародної політики.

    “У період виборчої кампанії фокус на українському питанні зменшиться, що створює ризики для подальшої допомоги Україні”, — вважає експерт.

    Своєю чергою, Іван Ус з Центру зовнішньополітичних досліджень наголошує на можливих позитивних змінах. У разі приходу до влади ХДС/ХСС та “зелених” підтримка України може стати ще рішучішою, включаючи надання зброї, яку раніше стримували політичні обмеження.

    Незважаючи на політичні зміни, Німеччина вже запланувала масштабну військову допомогу для України на суму 1,4 млрд євро, яка має бути надана до кінця 2024 року. Пакет включає системи ППО IRIS-T, Skynex, гаубиці, бойові дрони та інші види сучасного озброєння.

    Україна продовжує тісно співпрацювати з чинним канцлером Олафом Шольцом. Під час останньої розмови з Володимиром Зеленським Шольц підтвердив передачу чергової системи IRIS-T і наголосив на важливості збереження формату “Рамштайн”.

    Хоча вибори у Німеччині можуть змінити склад уряду, стратегічна підтримка України залишатиметься пріоритетом для будь-якого нового канцлера. Однак період політичної невизначеності може стати викликом для Києва, адже увага Берліна частково зміститься на внутрішні питання.