centernews360

Позначка: САП

  • Публікація IntelliNews та корупційні скандали: ЗМІ прогнозують юридичні наслідки для української влади після завершення каденції

    Публікація IntelliNews та корупційні скандали: ЗМІ прогнозують юридичні наслідки для української влади після завершення каденції

    Авторитетне міжнародне видання bne IntelliNews оприлюднило резонансну аналітичну публікацію, присвячену серії останніх корупційних викриттів в Україні та можливим довгостроковим наслідкам для державного керівництва.

    Журналісти видання аналізують завершення досудового розслідування НАБУ та САП у справі «Мідас» (щодо системних зловживань та відкатів у системі «Енергоатома»), масштабні результати операції «Карфаген», а також останні затримання посадовців у лавах СБУ та Офісу Президента.

    Ключові тези та оцінки IntelliNews:

    • Системний характер корупції: У матеріалі стверджується, що викриті антикорупційними органами схеми свідчать не про поодинокі зловживання окремих чиновників, а про функціонування цілісної тіньової системи у сфері державного управління та оборонно-промислового комплексу.
    • Судові перспективи та ризики: Автори публікації роблять жорсткий прогноз, зазначаючи, що після втрати владних повноважень та завершення каденції Президент Володимир Зеленський і його найближче оточення можуть постати перед судом через відсутність належного контролю за державними підприємствами та можливу причетність до корупційних схем.
    • Критика інформаційної політики: Видання зауважує, що спроби влади мінімізувати репутаційні збитки гучними заявами та кадровими чистками сприймаються експертним співтовариством як «імітація боротьби», яка більше не переконує західних партнерів.

    Контекст та реакція експертів

    Аналітики міжнародних центрів (зокрема Atlantic Council) зазначають, що подібні публікації у західних медіа відображають зростаюче розчарування міжнародних донорів рівнем корупції в Україні.

    Водночас українські експерти наголошують: сам факт того, що НАБУ та САП мають змогу проводити масштабні операції «Карфаген» та викривати посадовців найвищого рівня (включно з генералами СБУ), свідчить про збереження інституційної незалежності антикорупційних органів та наявність внутрішнього ресурсу для очищення системи.

  • Перезавантаження відносин: в.о. генпрокурора Ковальський заявив про нормалізацію співпраці з НАБУ та САП після гучних скандалів

    Перезавантаження відносин: в.о. генпрокурора Ковальський заявив про нормалізацію співпраці з НАБУ та САП після гучних скандалів

    Виконувач обов’язків генерального прокурора України Антон Ковальський під час зустрічі з представниками засобів масової інформації прокоментував поточний стан взаємодії Офісу Генерального прокурора (ОГП) з ключовими антикорупційними органами держави — Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За його словами, після періоду серйозних інституційних турбулентностей відомствам вдалося вибудувати конструктивний діалог, який повністю базується на чіткому дотриманні законодавства та професійній етиці.

    Очільник ОГП охарактеризував нинішні відносини з колегами-антикорупціонерами як «абсолютно робочі та нормальні». Він наголосив, що між трьома силовими структурами наразі існує чітке та беззаперечне розмежування підслідності: кожен орган добре розуміє межі своїх компетенцій та сфери відповідальності, що виключає дублювання функцій чи боротьбу за повноваження. Ковальський підкреслив, що підтримує постійний прямий зв’язок із керівництвом НАБУ та САП, що дозволяє оперативно вирішувати будь-які робочі питання. «Якщо від них надійде належним чином обґрунтоване клопотання або матеріали, я невідкладно ухвалю відповідні процесуальні рішення», — запевнив посадовець, демонструючи готовність до злагодженої командної роботи в інтересах правосуддя.

    Окрему увагу виконувач обов’язків генпрокурора приділив необхідності рішуче відмежуватися від токсичного спадку свого попередника. Ковальський категорично заявив, що не має наміру брати на себе відповідальність за ті особисті конфлікти та непорозуміння, які штучно генерувалися попереднім керівництвом ОГП у спілкуванні з очільниками антикорупційних інституцій. На його глибоке переконання, подібна конфронтація мала виключно деструктивний характер і завдавала непоправної шкоди авторитету держави на міжнародній арені.

    Нагадаємо, що необхідність такого публічного роз’яснення виникла на тлі безпрецедентної кризи, яка вибухнула у вересні цього року. Тоді, під час розслідування масштабної корупційної справи, відомої під назвою «Карфаген», колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко несподівано подав у відставку, після чого поспішно покинув територію України. Його втечі передував гучний публічний демарш: ексочільник відомства ініціював відкритий конфлікт, безпідставно оголосивши про нібито підготовку підозри чинному директору НАБУ Семену Кривоносу.

    Цей відверто провокативний крок викликав справжній шок у вищих ешелонах влади. Представники політичного керівництва розцінили такі дії ексгенпрокурора як банальну спробу помсти Національному антикорупційному бюро за безкомпромісне розслідування справи «Карфаген» або навіть як політичний випад у бік президента Володимира Зеленського. Подібна поведінка топпосадовця створила серйозну загрозу для всієї правоохоронної системи, адже публічні війни між силовими структурами катастрофічно підривають довіру населення до інститутів правосуддя. Відтак, нинішні заяви Антона Ковальського покликані надіслати чіткий сигнал суспільству про те, що Офіс Генерального прокурора повертається в законне русло і готовий до ефективної боротьби з корупцією єдиним фронтом.

  • Операція «Карфаген»: НАБУ та САП завдали нового удару по прокурорському «даху» шахрайських кол-центрів

    Операція «Карфаген»: НАБУ та САП завдали нового удару по прокурорському «даху» шахрайських кол-центрів

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) продовжують масштабну зачистку правоохоронної системи від корупційних елементів, які забезпечують незаконне прикриття організованої злочинності. У гучній кримінальній справі, що отримала кодову назву операція «Карфаген», з’явився новий фігурант. За матеріалами досудового розслідування, колишнього начальника одного з профільних департаментів Офісу Генерального прокурора України було затримано та взято під варту. Суд визначив для підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення фінансової застави у розмірі 8 мільйонів гривень.

    Операція «Карфаген» стала однією з найбільш резонансних і системних антикорупційних ініціатив останнього часу, спрямованою на повну ліквідацію системного «кришування» розгалуженої мережі шахрайських кол-центрів. Ці нелегальні структури роками безперешкодно функціонували в різних регіонах України, використовуючи високотехнологічні засоби зв’язку та виманюючи мільярди гривень як у вітчизняних громадян, так і у жителів країн Європейського Союзу. Схема роботи таких тіньових офісів традиційно базується на методах психологічного тиску та соціальної інженерії: зловмисники телефонують потенційним жертвам під виглядом співробітників служби безпеки банків, представників державних установ, правоохоронців або інвестиційних брокерів, змушуючи довірливих людей переказувати власні заощадження на підставні криптовалютні гаманці чи транзитні рахунки.

    Головною перешкодою у боротьбі з цим масовим явищем завжди залишалася не стільки організаційна структура самих кол-центрів, скільки їхній надійний захист з боку корумпованих представників контролюючих органів. Використовуючи своє службове становище та доступ до закритих баз даних, високопосадовці з прокуратури та поліції за регулярну та дуже щедру фінансову винагороду зливали інформацію про заплановані оперативні обшуки, блокували проведення невідкладних слідчих дій, штучно гальмували передачу кримінальних проваджень до суду та забезпечували фізичну недоторканність головних організаторів схем.

    Затримання колишнього керівника департаменту Офісу Генпрокурора є критично важливим етапом у розбитті цього злочинного синдикату. Солідна сума застави у 8 мільйонів гривень наочно свідчить про серйозність зібраної доказової бази та високі ризики того, що підозрюваний експосадовець може спробувати уникнути правосуддя, втекти за кордон або використати старі зв’язки для тиску на свідків. Слідчі дії тривають, і наразі детективи НАБУ встановлюють повне коло осіб, причетних до цієї масштабної корупційної мережі. Розплутування таких багаторівневих схем не лише завдає потужного удару по тіньовій економіці, але й демонструє суспільству та міжнародним партнерам України реальну готовність очищувати державний апарат від посадовців, які монетизують свої повноваження. Очікується, що найближчими тижнями антикорупційні органи можуть оголосити про нові гучні підозри в межах цієї масштабної кримінальної справи.

  • Корупція на мільйони: НАБУ завершило розслідування справи Держспецзв’язку щодо закупівлі дронів із націнками до 90%

    Корупція на мільйони: НАБУ завершило розслідування справи Держспецзв’язку щодо закупівлі дронів із націнками до 90%

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування у резонансному кримінальному провадженні щодо розтрати 254 мільйонів гривень державного бюджету під час закупівлі безпілотників для потреб Сил оборони. За даними слідства, дрони купувалися за завищеними цінами, які перевищували ринкові показники на 60–90%.

    Як встановили детективи НАБУ, у травні та вересні 2023 року посадовці Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України уклали контракти з трьома пов’язаними комерційними структурами на постачання 5100 квадрокоптерів марок DJI та Autel різних модифікацій. Слідство довело, що тендерні процедури були сфальсифіковані: переможців визначили заздалегідь, а для створення імітації конкурентного середовища залучалися інші підконтрольні організаторам фірми.

    Антикорупційні органи викрили відверті кричущі факти маніпуляцій: зокрема, один із майбутніх переможців торгів отримав офіційний запит на комерційну пропозицію ще до того, як його компанія була юридично зареєстрована. Назву майбутньої юрособи посадовці внесли до службового листа за кілька днів до її створення. Отриману різницю від штучного завищення цін зловмисники виводили через ланцюг фіктивних транзакцій на рахунки підконтрольних підприємств, зокрема за кордон.

    Наразі у справі налічується п’ятеро підозрюваних — двоє колишніх високопосадовців Держспецзв’язку та троє представників приватного бізнесу. Їм інкримінують заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та його розтрату в особливо великих розмірах. Завдяки оперативному реагуванню НАБУ та САП вдалося накласти арешт на понад 4 мільйони доларів США на рахунках залучених компаній за кордоном, а також на 17 мільйонів гривень в Україні для забезпечення можливої конфіскації.

  • Справа НАБУ: колишнього народного депутата Логвинського судитимуть заочно за звинуваченнями в корупції

    Справа НАБУ: колишнього народного депутата Логвинського судитимуть заочно за звинуваченнями в корупції

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) офіційно завершили досудове розслідування та скерували до суду матеріали резонансного кримінального провадження щодо колишнього народного депутата України Георгія Логвинського. Експарламентаря, який представляв Верховну Раду VIII скликання та свого часу обіймав високу міжнародну посаду віцепрезидента Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), звинувачують у причетності до серйозних корупційних правопорушень. Зважаючи на те, що обвинувачений перебуває поза межами країни, судовий процес відбуватиметься за спеціальною процедурою — in absentia (заочно).

    Справа Георгія Логвинського привертає підвищену увагу суспільства та міжнародних спостерігачів насамперед через його минулий дипломатичний і політичний статус. Робота в ПАРЄ свого часу забезпечувала політику високий рівень міжнародного впливу та певний імунітет. Проте українські антикорупційні відомства наголошують, що перед законом рівні всі громадяни, незалежно від їхніх колишніх регалій, посад чи зв’язків. Передача матеріалів до судової інстанції стала логічним підсумком тривалої та кропіткої роботи детективів і прокурорів, які формували доказову базу щодо фактів незаконної діяльності та корупційних схем за участю колишнього народного обранця.

    Заочний формат судового розгляду є вимушеним, але цілком законним юридичним інструментом у випадках, коли фігурант справи переховується від вітчизняного слідства та правосуддя за кордоном. Ця процедура дозволяє суду дослідити всі зібрані докази, винести законний вирок та, у разі доведення провини, ініціювати подальші процеси — від конфіскації майна до оголошення особи у міжнародний розшук для відбування призначеного покарання. У НАБУ та САП підкреслюють, що застосування механізму заочного засудження демонструє принцип невідворотності покарання: уникнути відповідальності шляхом виїзду з країни більше не вдасться.

    Найближчим часом Вищий антикорупційний суд має призначити дату підготовчого засідання, під час якого буде визначено порядок дослідження доказів та графік подальших слухань. Цей процес стане черговим маркером здатності української антикорупційної системи доводити до логічного завершення складні справи проти високопосадовців минулих років.

  • Маскарад не допоміг: НАБУ спіймало суддю-втікача, який три роки ховався у формі поліцейського

    Маскарад не допоміг: НАБУ спіймало суддю-втікача, який три роки ховався у формі поліцейського

    Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури поставили крапку в багаторічній спецоперації з розшуку колишнього служителя Феміди. Екссуддя Бабушкінського районного суду міста Дніпра Андрій Лєонов, якого у 2023 році Вищий антикорупційний суд заочно засудив до 11 років позбавлення волі за масштабне хабарництво, був успішно затриманий після більш ніж трьох років ухилення від правосуддя.

    Аби уникнути реального тюремного терміну та конфіскації майна, колишній суддя розгорнув справжню шпигунську операцію з конспірації. За даними слідства, Лєонов постійно змінював зовнішність, пересувався виключно малолюдними маршрутами, ховався у таємних помешканнях та використовував автомобілі з підробленими номерними знаками. Проте найзузхвалішим елементом його маскування стало те, що в окремих випадках він перевдягався у форменний одяг працівника Національної поліції України, намагаючись злитися з правоохоронцями.

    Нагадаємо, що одіозного суддю викрили «на гарячому» ще у травні 2018 року під час вимагання та одержання частини хабаря у розмірі 30 000 доларів США. Попри вирок ВАКС, винесений у березні 2023 року, Лєонов проігнорував фінальне засідання та апеляційні розгляди, через що влітку того ж року був оголошений у розшук. Наразі втікача вже доправили до слідчого ізолятора, де він нарешті почне відбувати своє законне покарання.

  • Браслет загрожує життю: суд скасував електронний контроль для колишнього очільника Офісу президента

    Браслет загрожує життю: суд скасував електронний контроль для колишнього очільника Офісу президента

    Вищий антикорупційний суд ухвалив несподіване рішення у кримінальному провадженні щодо колишнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, задовольнивши клопотання сторони обвинувачення лише частково. Судова інстанція погодилася продовжити строк дії покладених на підозрюваного процесуальних обов’язків ще на шістдесят днів, проте категорично відмовилася залишати його під цілодобовим технічним наглядом, офіційно постановивши зняти електронний браслет. Розгляд питання відбувся за ініціативи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка наполягала на збереженні повного комплексу раніше встановлених запобіжних обмежень для фігуранта резонансного розслідування.

    У межах масштабного кримінального провадження колишньому високопосадовцю інкримінують безпосередню участь у діяльності стійкої організованої злочинної групи. За версією слідчих органів, учасники цієї протиправної схеми здійснили легалізацію та відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, на колосальну загальну суму понад чотириста шістдесят мільйонів гривень. З огляду на тяжкість інкримінованого злочину та значний обсяг матеріальних збитків, сторона обвинувачення вважала застосування електронного засобу контролю базовою гарантією належної процесуальної поведінки підозрюваного експосадовця.

    Головним аргументом на користь пом’якшення режиму контролю стали офіційні висновки медиків щодо стану здоров’я колишнього керівника Офісу президента. Судді взяли до уваги надану експертну документацію, яка засвідчила неприпустимість подальшого перебування фігуранта з технічним пристроєм на тілі. «Згідно з поясненнями незалежного медичного спеціаліста подальше носіння електронного засобу контролю може представляти загрозу для життя і здоров’я особи», – йдеться в офіційному повідомленні суду. Саме цей висновок лікарів став для судової колегії вирішальною підставою для негайного демонтажу спецзасобу без можливості його заміни іншим технічним аналогом.

    Попри повне звільнення від носіння електронного браслета, решта процесуальних обмежень для підозрюваного залишаються чинними ще впродовж двох місяців. Зокрема, експосадовець зобов’язаний з’являтися за першою вимогою до детективів, прокурорів чи суду, повідомляти правоохоронні органи про зміну свого місця проживання чи роботи, а також утримуватися від неформального спілкування зі свідками та іншими фігурантами цієї багатомільйонної фінансової оборудки. Рішення антикорупційного суду викликало значний суспільний резонанс, адже прецедент зняття електронного засобу контролю через стан здоров’я з ключового підозрюваного в економічному злочині подібного масштабу створює суттєві виклики для подальшого судового розгляду справи.

  • Спецоперація «Карфаген» та криза довкола генерального прокурора

    Спецоперація «Карфаген» та криза довкола генерального прокурора

    Масштабна антикорупційна спецоперація «Карфаген», покликана зруйнувати схеми «дахування» шахрайських кол-центрів представниками правоохоронних органів, спричинила глибоку політичну кризу та завершилася безпрецедентним протистоянням у керівництві Офісу генерального прокурора. Слідчі дії та невідкладні обшуки зачепили не лише заступника начальника профільного департаменту Сергія Кропиву, який виявився близькою довіреною особою очільника відомства, але й житло та робочий кабінет самого генерального прокурора Руслана Кравченка. Оприлюднені записи розслідування підтвердили наявність неформального зв’язку між фігурантами та генпрокурором, позбавивши верхівку відомства можливості дистанціюватися від скандалу.

    Попри початкові заяви про відмову йти з посади, після розмови на рівні глави держави Кравченко публічно оголосив про «свідоме політичне рішення» написати заяву про відставку. Проте подання про його звільнення протягом цілого тижня так і не потрапило на розгляд парламенту. Цю штучно створену паузу використали для закулісного торгу, де головним лобістом інтересів посадовця виступив очільник парламентської монобільшості Давид Арахамія.

    Особливу тривогу у владних колах викликало просування розслідувань щодо видачі народним депутатам неофіційних доплат у конвертах, а також перевірки посадовців Державної податкової служби. Кравченко, який раніше очолював фіскальне відомство, зберігав над ним неформальний контроль через тимчасово виконуючу обов’язки керівника Лесю Карнаух. Її показове звільнення відбулося саме в день фактичного виїзду прокурора з країни, що підтвердило намагання розірвати ланцюжки розслідування зв’язків між силовиками та фіскалами.

    Отриманий завдяки зволіканню час генеральний прокурор використав для організації контрудару проти незалежних інституцій. У ніч проти 14 вересня, о 23:19, він вніс до ЄРДР повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та особі з найближчого оточення очільника САП Олександра Клименка.

    Зранку було опубліковано заздалегідь підготовлене відеозвернення із гучними звинуваченнями. Утім, на момент появи ролика посадовець уже перетнув державний кордон та залишив територію України під прикриттям оформленого відрядження. У результаті спланованої операції зацікавлені політичні кола отримали нову атаку на антикорупційну систему, а сам генпрокурор уникнув затримання.

  • Війна силовиків: генпрокурор Кравченко оголосив підозру директору НАБУ та виїхав з України, Зеленський вимагає негайного звільнення

    Війна силовиків: генпрокурор Кравченко оголосив підозру директору НАБУ та виїхав з України, Зеленський вимагає негайного звільнення

    Між Офісом генерального прокурора та антикорупційними органами України спалахнуло безпрецедентне протистояння. Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який подав у відставку 7 вересня, заявив про підписання підозри директору Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семену Кривоносу, після чого терміново виїхав за кордон. У відповідь Президент України Володимир Зеленський публічно закликав Верховну Раду невідкладно проголосувати за відсторонення очільника ОГП.

    За словами Кравченка, директору НАБУ інкримінують підробку службових документів задля отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах і фіктивне усиновлення дитини для ухилення від судової відповідальності. Крім того, він заявив про підозру близькій особі очільника САП Олександра Клименка (за даними нардепа Олексія Гончаренка, йдеться про дружину Кривоноса). Кравченко також стверджує, що раніше розслідувати ці провадження йому «політично не давав президент», а антикорупціонери нібито пропонували імунітет в обмін на мовчання. У самому НАБУ заявили, що підозра офіційно не вручена, а випади генпрокурора мають виключно медійний, а не процесуальний характер. Джерело в ОП прокоментувало поведінку Кравченка коротко: «Він збожеволів, це очевидно».

    Загострення відбулося на тлі операції НАБУ і САП «Карфаген», у межах якої керівника департаменту ОГП Сергія Кропиву заарештували за звинуваченням у кришуванні шахрайських кол-центрів, а в кабінеті самого генпрокурора провели обшуки. На плівках детективів фігурує ймовірний керівник схеми на прізвисько «Шеф». Сам Кравченко звинувачення відкидає, стверджуючи, що саме його справи проти Кривоноса спровокували «нічний штурм» відомства. Тим часом у понеділок уночі генпрокурор виїхав з України службовим авто нібито у відрядження до Литви, заявивши, що планує поінформувати західних партнерів про «ризики концентрації неконтрольованого впливу» антикорупційними органами.

  • Справа Арахамії: Генпрокурор Кравченко роз’яснив відсутність офіційних запитів від САП та НАБУ

    Справа Арахамії: Генпрокурор Кравченко роз’яснив відсутність офіційних запитів від САП та НАБУ

    Генеральний прокурор України Руслан Кравченко розширено прокоментував чутки щодо можливого кримінального переслідування очільника парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, категорично заявивши, що відомості стосовно політика до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) не вносилися. За словами очільника відомства, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не зверталася до Офісу генпрокурора з вимогою ініціювати відповідне провадження.

    Пояснюючи механізм взаємодії з антикорупційними органами, Кравченко розкрив деталі попередніх запитів. Він зазначив, що у грудні минулого року керівник САП Олександр Клименко дійсно подавав запит на внесення до ЄРДР відомостей стосовно п’ятьох інших народних депутатів, однак прізвища лідера монобільшості серед них не було. Відтак, на поточний момент формальних правових підстав чи офіційних ініціатив від САП для початку розслідування діяльності безпосередньо Арахамії не існує.

    Публічна увага до юридичного статусу Давида Арахамії загострилася на тлі повідомлень про активізацію слідчих дій у його найближчому оточенні. Зокрема, у медіа з’явилася інформація про те, що детективи НАБУ та САП отримали судові дозволи на відбір біологічних зразків у помічника керівника фракції. Ситуацію додатково підігріла заява журналіста-розслідувача Юрія Ніколова, який припустив, що антикорупційні органи можуть готувати офіційну підозру самому Арахамії. Утім, офіційна комунікація генпрокурора наразі спростовує факт відкриття справи проти посадовця.