centernews360

Позначка: саміт

  • «Це не конфлікт, це зрада Трампа»: підсумки саміту ЄС, дефіцит ресурсів та готовність Європи до опору Вашингтону

    «Це не конфлікт, це зрада Трампа»: підсумки саміту ЄС, дефіцит ресурсів та готовність Європи до опору Вашингтону

    Саміт Європейського Союзу, що відбувся 15–16 жовтня у Брюсселі, пройшов під знаком найглибшої кризи у трансатлантичних відносинах за останні десятиліття. На тлі нещадних російських ударів по українських містах та енергетичній системі європейські лідери зіткнулися з новою геополітичною реальністю: Дональд Трамп укладає сепаратні домовленості з Кремлем щодо імпорту російського дизелю, скасовує санкції та блокує критичну військову підтримку Києва. Хоча Володимира Зеленського в кулуарах саміту зустріли тривалими аплодисментами й твердими запевненнями у солідарності, перед лідерами ЄС постало екзистенційне питання: чи здатна Європа самостійно профінансувати захист континенту, якщо покладатися на США більше неможливо.

    Аналізуючи результати зустрічі, дипломат і колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко закликав речі називати своїми іменами. За його словами, формулювання про «конфлікт Зеленського і Трампа» абсолютно хибне за своєю суттю. Насправді йдеться про свідому зраду України нинішнім господарем Білого дому, який відкрито підігрує Володимиру Путіну заради миттєвої економічної вигоди для себе в обхід європейських союзників. Огризко наголосив, що не Київ спровокував цю напругу — вона є прямим наслідком безвідповідального американського курсу. Саме тому європейські партнери категорично відкинули спроби Вашингтона диктувати свої умови. Показовою стала реакція лідерів ЄС на скандальну ініціативу передати 100 мільярдів доларів заморожених російських активів під особистий контроль Трампа: європейці однозначно дали зрозуміти, що цей абсурдний сценарій ніколи не буде реалізований.

    Водночас за дипломатичними оваціями криються колосальні виклики практичного характеру. Європа так і не змогла погодити спільний юридичний механізм для повноцінної конфіскації російських суверенних активів на користь Києва, тоді як питання фінансування України на 2027 рік залишається відкритим. Крім того, перед лідерами ЄС стоїть надважке технічне завдання: як замістити дефіцит ракет для комплексів Patriot, компенсувати відключений американцями доступ до супутникових систем та надати альтернативу розвідданим, яких Україну позбавив Вашингтон.

    Попри очікування скептиків, ніхто з європейських керівників не тиснув на Зеленського з вимогою пом’якшити риторику щодо Білого дому. Як підсумував Огризко, у Європи просто не залишилося шляхів для відступу: або вона доведе свою здатність бути самостійним, потужним військово-політичним гравцем і візьме на себе тягар стримування російської агресії, або тандем Москви та нинішньої адміністрації США остаточно відтіснить Брюссель на геополітичне узбіччя.

  • Кулуарна змова за спиною Києва: Путін тягне Трампа і Сі на саміт, щоб нав’язати капітуляцію України

    Кулуарна змова за спиною Києва: Путін тягне Трампа і Сі на саміт, щоб нав’язати капітуляцію України

    Російський диктатор Володимир Путін виступив з ініціативою провести тристоронню зустріч на найвищому рівні з президентом США Дональдом Трампом та лідером Китаю Сі Цзіньпіном, аби завершити чотирирічну війну проти України виключно на умовах Москви. Кремль розраховує організувати ці переговори на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який відбудеться 18–19 листопада в китайському Шеньчжені.

    Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що організація такого формату активно обговорюється, хоча фінальних домовленостей ще не досягли: «Чіткого розуміння щодо самої зустрічі або її потенційного порядку денного поки немає, хоча всі три сторони визнають гіпотетичну можливість проведення такої зустрічі». Зі свого боку представники американської адміністрації зазначають, що глава Білого дому наразі не дав офіційної згоди, однак цілком може прихильно поставитися до цієї ідеї.

    Пропозицію щодо тристороннього саміту Москва висунула ще 9 жовтня під час телефонних перемовин Путіна з Трампом — тоді ж сторони погодили постачання російського дизельного пального до Сполучених Штатів. Уже невдовзі, 16 жовтня, Трамп видав указ про скасування низки важливих санкцій проти РФ, що підтверджує намагання Кремля схилити Вашингтон і Пекін до компромісів коштом українського суверенітету.

     

  • Бюджетний глухий кут у Брюсселі: лідери ЄС провалили переговори на два трильйони євро через страх перед тріумфом ультраправих

    Бюджетний глухий кут у Брюсселі: лідери ЄС провалили переговори на два трильйони євро через страх перед тріумфом ультраправих

    Перший день саміту лідерів Європейського Союзу в Брюсселі завершився безрезультатно – главам держав та урядів не вдалося досягти домовленості щодо довгострокового бюджету спільноти на наступні сім років. Переговори щодо фінансового плану обсягом майже два трильйони євро остаточно зайшли в глухий кут через глибокий розкол між провідними європейськими столицями та були відкладені до грудня. Учасники зустрічі зіткнулися з кардинально протилежними позиціями, що спровокувало гострі дебати про пріоритети фінансування та розподіл навантаження між країнами-членами блоку.

    Європейський союз фактично розколовся на два табори з несумісними вимогами. Коаліція прихильників жорсткої економії, до якої увійшли Німеччина, Австрія, Швеція, Данія, Нідерланди та Фінляндія, наполягає на суттєвому урізанні видатків. На противагу їм група держав на чолі з Францією, Іспанією та Польщею вимагає збільшення бюджету для фінансування стратегічних викликів. На тлі цих суперечок Ірландія, яка головує в Раді ЄС, запропонувала скоротити загальні видатки на 140 мільярдів євро, тобто приблизно на вісім відсотків. Ця ініціатива передбачає скорочення фінансування програм розвитку конкурентоспроможності, наукових досліджень, оборонного сектору та спільної зовнішньої політики.

    Головним противником нарощування витрат виступив Берлін. Канцлер Федеративної Республіки Німеччина Фрідріх Мерц закликав істотно скоротити запропонований Єврокомісією бюджет і категорично відкинув виділення додаткових коштів на традиційно найбільші статті видатків – аграрний сектор та політику згуртування регіонів. Його підтримав канцлер Австрії Крістіан Штокер, який прямо заявив про небезпеку затягування процесу та допустив, що суперечки триватимуть і в наступному році.

    Аби уникнути прямого збільшення внесків із національних скарбниць, офіційний Париж запропонував запровадити нові загальноєвропейські збори. Французька сторона розраховує наповнити бюджет завдяки податкам на цифрові послуги технологічних гігантів, операції з криптовалютними активами та діяльність онлайн-казино. Проте більшість із двадцяти семи держав блоку прагне за будь-яку ціну затвердити фінансовий документ до кінця 2026 року через наближення критичного виборчого циклу.

    Політичний поспіх пояснюється ризиком приходу до влади євроскептиків та популістів у 2027 році. Зокрема, у Франції реальні шанси на перемогу на виборах має ультраправа лідерка Марін Ле Пен. Чинний очільник республіки відверто вказав колегам на масштаб загрози для єдності союзу.

    «У такому випадку досягти згоди буде важко», – попередив європейських лідерів президент Франції Емманюель Макрон.

  • «Обмежень не потерпимо»: Україна окреслила Євросоюзу червоні лінії щодо вступу

    «Обмежень не потерпимо»: Україна окреслила Євросоюзу червоні лінії щодо вступу

    Україна розраховує повністю завершити відкриття всіх переговорних розділів щодо вступу до Європейського Союзу вже до кінця 2026 року, проте категорично відкидає постійні дискримінаційні обмеження свого агросектору. Про це перед початком міжурядової конференції Україна – ЄС у Люксембурзі заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської інтеграції Всеволод Ченцов.

    Посадовець повідомив, що наразі триває активна робота для запуску кластерів № 4 та № 5 у листопаді або грудні, до чого є високі шанси. Разом із цим Ченцов визнав, що інтеграція потужного українського аграрного комплексу вимагатиме від сторін пошуку чутливих домовленостей: «Масштаби українського сільського господарства і потенціал України як сільськогосподарського виробника добре відомі. Це не є якоюсь новиною. І, безумовно, є питання, які потрібно обговорити. Якщо з обох сторін є воля знайти компроміс, ми це зробимо».

    Водночас Київ чітко окреслив межу поступок, наголосивши на неприпустимості другосортного членства в європейській спільноті. «Йдеться про використання перехідних періодів та інших рішень… Ми не хочемо, щоб у майбутньому для України, як повноправного члена, були встановлені будь-які обмеження. Ця ідея нам не подобається, і вона не відповідає принципу ЄС про рівність членів», – підкреслив урядовець. Конкретні консультації щодо умов відкриття блоків стартують уже найближчими днями.

    Питання подальшого розширення розглянуть лідери блоку на саміті 15–16 жовтня за участі Президента України Володимира Зеленського. Цьому передував важливий прорив: усі держави ЄС погодили відкриття 2 та 3 кластерів після того, як Верховна Рада внесла зміни до закону про освіту, успішно нейтралізувавши вето Угорщини.

  • Вашингтонський пасьянс наддержав: Трамп і Сі Цзіньпін провели переговори у Білому домі та підтримали дипломатичні саміти щодо війни в Україні У Вашингтоні відбулася знакова зустріч лідерів двох найпотужніших держав світу, яка здатна визначити вектор глобальної політики на найближчі роки. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп прийняв у Білому домі очільника Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна, який прибув до американської столиці з триденним державним візитом – першим за понад десять років. Рівень важливості цієї події підкреслив сам господар Овального кабінету, особисто зустрівши китайського лідера на злітній смузі військової авіабази поблизу Вашингтона. Центральною темою складних і тривалих переговорів стало широке коло глобальних та регіональних викликів, серед яких ключове місце посіла війна в Україні, масштабна криза на Близькому Сході та наростання напруженості довкола Корейського півострова. За підсумками консультацій лідери двох наддержав досягли порозуміння щодо необхідності негайного пошуку дипломатичних рішень та підтримали проведення низки спеціальних регіональних зустрічей уже протягом найближчих тижнів. Такий крок свідчить про намір перевести гострі геополітичні суперечки у русло прямого діалогу за участі зацікавлених сторін. Очільник КНР наголосив, що сторони домовилися послідовно розбудовувати конструктивні, стратегічні та стабільні двосторонні взаємини, які принесуть відчутну користь не лише народам США та Китаю, а й стануть надійним фундаментом для безпеки та сталого розвитку всієї міжнародної спільноти. Прагнення Вашингтона та Пекіна знайти спільні знаменники у найбільш вибухонебезпечних точках планети демонструє усвідомлення колосальної відповідальності обох країн за підтримання глобального балансу сил. Особливої ваги ці домовленості набувають на тлі насиченого міжнародного календаря другої половини року, коли обидві держави готуються приймати ключові економічні форуми планети. Уже в листопаді Китай виступить господарем щорічного саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, тоді як Сполучені Штати організовують великий саміт лідерів країн «Великої двадцятки» на території штату Флорида. Попри те, що питання безпосередньої взаємної участі глав держав у цих заходах залишається відкритим, відновлення прямих контактів на найвищому рівні відкриває нові можливості для зниження загальної ескалації. Світова дипломатія уважно стежить за кожним кроком лідерів, сподіваючись, що домовленість про запуск регіональних консультацій стане дієвим інструментом для наближення справедливого миру в Україні та стабілізації ситуації на євразійському просторі. трамп сіцзіньпін сша китай переговори україна саміт геополітика

    Вашингтонський пасьянс наддержав: Трамп і Сі Цзіньпін провели переговори у Білому домі та підтримали дипломатичні саміти щодо війни в Україні У Вашингтоні відбулася знакова зустріч лідерів двох найпотужніших держав світу, яка здатна визначити вектор глобальної політики на найближчі роки. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп прийняв у Білому домі очільника Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна, який прибув до американської столиці з триденним державним візитом – першим за понад десять років. Рівень важливості цієї події підкреслив сам господар Овального кабінету, особисто зустрівши китайського лідера на злітній смузі військової авіабази поблизу Вашингтона. Центральною темою складних і тривалих переговорів стало широке коло глобальних та регіональних викликів, серед яких ключове місце посіла війна в Україні, масштабна криза на Близькому Сході та наростання напруженості довкола Корейського півострова. За підсумками консультацій лідери двох наддержав досягли порозуміння щодо необхідності негайного пошуку дипломатичних рішень та підтримали проведення низки спеціальних регіональних зустрічей уже протягом найближчих тижнів. Такий крок свідчить про намір перевести гострі геополітичні суперечки у русло прямого діалогу за участі зацікавлених сторін. Очільник КНР наголосив, що сторони домовилися послідовно розбудовувати конструктивні, стратегічні та стабільні двосторонні взаємини, які принесуть відчутну користь не лише народам США та Китаю, а й стануть надійним фундаментом для безпеки та сталого розвитку всієї міжнародної спільноти. Прагнення Вашингтона та Пекіна знайти спільні знаменники у найбільш вибухонебезпечних точках планети демонструє усвідомлення колосальної відповідальності обох країн за підтримання глобального балансу сил. Особливої ваги ці домовленості набувають на тлі насиченого міжнародного календаря другої половини року, коли обидві держави готуються приймати ключові економічні форуми планети. Уже в листопаді Китай виступить господарем щорічного саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, тоді як Сполучені Штати організовують великий саміт лідерів країн «Великої двадцятки» на території штату Флорида. Попри те, що питання безпосередньої взаємної участі глав держав у цих заходах залишається відкритим, відновлення прямих контактів на найвищому рівні відкриває нові можливості для зниження загальної ескалації. Світова дипломатія уважно стежить за кожним кроком лідерів, сподіваючись, що домовленість про запуск регіональних консультацій стане дієвим інструментом для наближення справедливого миру в Україні та стабілізації ситуації на євразійському просторі. трамп сіцзіньпін сша китай переговори україна саміт геополітика

    У Вашингтоні відбулася знакова зустріч лідерів двох найпотужніших держав світу, яка здатна визначити вектор глобальної політики на найближчі роки. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп прийняв у Білому домі очільника Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна, який прибув до американської столиці з триденним державним візитом – першим за понад десять років. Рівень важливості цієї події підкреслив сам господар Овального кабінету, особисто зустрівши китайського лідера на злітній смузі військової авіабази поблизу Вашингтона. Центральною темою складних і тривалих переговорів стало широке коло глобальних та регіональних викликів, серед яких ключове місце посіла війна в Україні, масштабна криза на Близькому Сході та наростання напруженості довкола Корейського півострова.

    За підсумками консультацій лідери двох наддержав досягли порозуміння щодо необхідності негайного пошуку дипломатичних рішень та підтримали проведення низки спеціальних регіональних зустрічей уже протягом найближчих тижнів. Такий крок свідчить про намір перевести гострі геополітичні суперечки у русло прямого діалогу за участі зацікавлених сторін. Очільник КНР наголосив, що сторони домовилися послідовно розбудовувати конструктивні, стратегічні та стабільні двосторонні взаємини, які принесуть відчутну користь не лише народам США та Китаю, а й стануть надійним фундаментом для безпеки та сталого розвитку всієї міжнародної спільноти. Прагнення Вашингтона та Пекіна знайти спільні знаменники у найбільш вибухонебезпечних точках планети демонструє усвідомлення колосальної відповідальності обох країн за підтримання глобального балансу сил.

    Особливої ваги ці домовленості набувають на тлі насиченого міжнародного календаря другої половини року, коли обидві держави готуються приймати ключові економічні форуми планети. Уже в листопаді Китай виступить господарем щорічного саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, тоді як Сполучені Штати організовують великий саміт лідерів країн «Великої двадцятки» на території штату Флорида. Попри те, що питання безпосередньої взаємної участі глав держав у цих заходах залишається відкритим, відновлення прямих контактів на найвищому рівні відкриває нові можливості для зниження загальної ескалації. Світова дипломатія уважно стежить за кожним кроком лідерів, сподіваючись, що домовленість про запуск регіональних консультацій стане дієвим інструментом для наближення справедливого миру в Україні та стабілізації ситуації на євразійському просторі.

  • Запрошення для ката: США тягнуть Путіна до Маямі заради таємної угоди

    Запрошення для ката: США тягнуть Путіна до Маямі заради таємної угоди

    Вашингтон зробив надзвичайно суперечливий та резонансний дипломатичний крок, офіційно запропонувавши кремлівському диктатору Володимиру Путіну взяти особисту участь у саміті лідерів країн «Групи двадцяти», проведення якого заплановане на чотирнадцяте-п’ятнадцяте грудня в американському Маямі. Очільник зовнішньополітичного відомства Сполучених Штатів Марко Рубіо публічно підтвердив передачу цього прямого запрошення Москві, підкресливши великі сподівання Білого дому на те, що російський очільник наважиться прийняти його та прибуде на американський континент. Американські високопосадовці розглядають майбутній грудневий з’їзд як унікальну можливість для російського лідера провести прямі переговори не лише з президентом США Дональдом Трампом, але й безпосередньо вийти на діалог з іншими впливовими світовими лідерами. Аргументуючи настільки радикальну зміну протокольної політики щодо ізольованого агресора, керівник американської дипломатії заявив: «Щоб вирішувати проблеми, потрібно зустрічатися з людьми, з якими ти не згоден». Окрім глобальних політичних питань, представники американської адміністрації продовжують активно зондувати ґрунт щодо запровадження тимчасового та обмеженого перемир’я між ворогуючими сторонами, наголошуючи, що і Київ, і Москва виявили взаємний інтерес до локального припинення вогню, яке стосувалося б передусім безпеки енергетичних об’єктів та відновлення стабільного експорту зерна.

    Водночас практичні перспективи особистої появи очільника Кремля на американській землі викликають глибокий скепсис у дипломатичних колах та всередині самого російського політикуму. Попри те, що російський диктатор планує здійснити міжнародний візит до китайського Шеньчженя для участі в саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у другій половині листопада, його приїзд на зустріч двадцятки до Флориди залишається під колосальним питанням. У кремлівських кабінетах не плекають жодних ілюзій щодо можливості досягнення реального дипломатичного прориву з припинення війни проти України ще до початку грудня, а російські чиновники висловлюють дедалі більше невдоволення контактами зі спеціальними представниками американського президента Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Ще одним критичним фактором стримування для Москви залишається непохитна позиція українського лідера Володимира Зеленського, який заздалегідь підтвердив свою безумовну готовність особисто прибути до Маямі та сісти за один стіл із Путіним за умови його фактичної присутності на саміті, що повністю позбавляє російську сторону простору для кулуарного маневрування без прямої розмови з керівництвом України.

    Невідворотною перепоною для будь-яких міжнародних пересувань російського керманича залишається чинний ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом у Гаазі за підозрою у незаконній примусовій депортації українських дітей із тимчасово окупованих територій. Хоча від початку повномасштабного вторгнення очільник Кремля відвідав кілька дружніх режимів, включно з Китаєм, потенційний візит на територію США пов’язаний із безпрецедентними викликами у сфері безпеки та правового статусу підсанкційної особи. На цей момент російська верхівка демонстративно утримується від офіційного підтвердження планів Путіна щодо відвідин будь-якого із зазначених міжнародних самітів, уникаючи прямої відповіді на запрошення з Вашингтона. Така показова пауза свідчить про глибоку кризу стратегічного планування в Кремлі, де все ще відмовляються сприймати мирний трек без виконання своїх кабальних ультиматумів.

  • Ставка на грудень: Зеленський анонсує безпрецедентні переговори з Путіним та Трампом у Маямі

    Ставка на грудень: Зеленський анонсує безпрецедентні переговори з Путіним та Трампом у Маямі

    Глобальна дипломатична шахівниця наближається до свого кульмінаційного моменту, оскільки офіційний Київ відкрито заговорив про можливість проведення безпрецедентних прямих переговорів за участю лідерів Сполучених Штатів Америки та Російської Федерації. Перебуваючи з надзвичайно важливим візитом у Нью-Йорку на полях Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, президент України Володимир Зеленський зробив резонансну заяву щодо потенційного формату завершення кривавого протистояння. Глава української держави припустив, що історична тристороння зустріч, яка має всі шанси принести конкретні та відчутні результати для припинення бойових дій, може відбутися вже наприкінці поточного року. Головним майданчиком для цього доленосного геополітичного діалогу розглядається американське місто Маямі, де дванадцятого грудня має стартувати масштабний саміт лідерів країн «Групи двадцяти». За словами українського гаранта, такий багатосторонній формат наразі видається однією з найперспективніших та найбільш дієвих можливостей, які були запропоновані американськими стратегічними партнерами для виходу з тривалого воєнного глухого кута.

    Оцінюючи реалістичність та потенційну ефективність грудневого саміту, український лідер наголосив на важливості правильного дипломатичного оточення та безпосередньої залученості ключових світових гравців до процесу примусу агресора до миру. «Я вважаю, що це реальна можливість для проведення тристоронньої зустрічі з реальним результатом», — заявив Володимир Зеленський під час спілкування з представниками преси. Він детально пояснив, що особиста участь американського президента Дональда Трампа, а також присутність впливових делегацій з країн Європейського Союзу, Китайської Народної Республіки, Індії та провідних держав Близького Сходу здатні сформувати саме ту критичну масу міжнародного тиску та створити необхідну атмосферу, яка не дозволить Москві вкотре зірвати переговорний процес. Глава держави підкреслив абсолютну готовність офіційного Києва долучитися до цього амбітного дипломатичного проєкту за умови чітких попередніх гарантій: «Безумовно, Україна підтримуватиме такий формат, якщо його буде реалізовано і буде досягнуто відповідної домовленості».

    Перспективи організації такого безпрецедентного геополітичного саміту почали активно обговорюватися одразу після особистих переговорів між українським та американським лідерами, які відбулися двадцять другого вересня в межах заходів високого рівня Генеральної Асамблеї ООН. Під час цього напруженого діалогу сторони сфокусувалися на пошуку дієвих механізмів, здатних зупинити повномасштабну російську військову агресію проти українського народу. Після завершення двосторонніх консультацій журналісти прямо запитали Дональда Трампа про ймовірність організації великого тристороннього саміту в Маямі за участю Володимира Зеленського та кремлівського диктатора Володимира Путіна. Відповідаючи на ці питання, очільник Білого дому зазначив, що наразі остаточного рішення ще не ухвалено, проте висловив абсолютну впевненість у готовності російської сторони сісти за стіл переговорів.

    Американський лідер публічно нагадав про свій попередній досвід прямих контактів із очільником Кремля, зокрема під час їхньої зустрічі на Алясці, що дає йому підстави оптимістично оцінювати шанси на відновлення діалогу на вищому рівні. Оцінюючи наміри російського керівництва, Дональд Трамп був максимально відвертим та безапеляційним у своїх висновках щодо майбутнього саміту «Групи двадцяти». «Я думаю, що він би зустрівся ще раз. Щодо Маямі я не знаю. У нас у Маямі дуже скоро відбудеться важлива подія… Він готовий зустрітися. Він готовий. Він хотів би, щоб війна закінчилася», — резюмував президент Сполучених Штатів. Таким чином, дипломатичний фокус остаточно зміщується на грудень, коли світова спільнота отримає безпрецедентний шанс побачити, чи зможе консолідований тиск найбільших економік світу змусити агресора припинити вогонь та розпочати реальний процес деокупації українських територій.

  • «Тільки для фіксації домовленостей»: у Кремлі назвали умови для можливого саміту Путіна, Зеленського та Трампа

    «Тільки для фіксації домовленостей»: у Кремлі назвали умови для можливого саміту Путіна, Зеленського та Трампа

    Речник російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що проведення тристороннього саміту за участі Володимира Путіна, президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа можливе виключно для «фіксації вже досягнутих домовленостей». Про це повідомляють російські пропагандистські ресурси.

    Представник Кремля виступив із традиційною риторикою, заявивши, що Росія нібито «зберігає відкритість до переговорів щодо України», проте наразі не бачить для них жодних передумов. За словами Пєскова, будь-які угоди щодо України не можуть бути «примітивною угодою», оскільки це надзвичайно складний процес, що містить величезну кількість деталей. Водночас речник цинічно звинуватив українську владу в небажанні займатися врегулюванням війни, яку розв’язала сама РФ.

    Заява Кремля пролунала на тлі інформації від американського видання Axios. За даними журналістів, ідею проведення тристоронньої зустрічі між лідерами США, України та Росії запропонував директор ЦРУ Джон Реткліфф під час свого нещодавнього неанонсованого візиту до Москви.

  • «Побачимо»: Трамп заінтригував заявою про своє майбутнє в НАТО після саміту в Туреччині

    «Побачимо»: Трамп заінтригував заявою про своє майбутнє в НАТО після саміту в Туреччині

    Президент США Дональд Трамп дав чітко зрозуміти, що міжнародна зустріч в Анкарі не стане останнім самітом Альянсу за його участі. Під час спілкування з пресою журналісти запитали американського лідера, чи планує він надалі ігнорувати засідання блоку, зважаючи на його різкі заяви та чутки, що до Туреччини він прилетів лише з особистої прихильності до приймаючої країни.

    «Нет. Я думаю, что сегодня они проделали большой путь. Они пошли на некоторые уступки. И, по-моему, сегодня НАТО очень сильно изменилось», — відповів Дональд Трамп, назвавши переговори в Анкарі «дуже хорошою зустріччю», яка вирішила багато складних питань.

    Водночас очільник Білого дому вкотре повернувся до своєї жорсткої критики фінансової політики Альянсу. Він наголосив, що США не зобов’язані самотужці фінансувати безпеку союзників. За словами Трампа, під час своєї першої каденції він змусив європейські країни збільшити оборонні витрати, проте адміністрація Джо Байдена одразу скасувала ці вимоги. Він нагадав, що НАТО створювалося для захисту від СРСР (а тепер від РФ), але географічно Сполучені Штати відокремлені від епіцентру потенційного конфлікту цілим океаном.

    «И повторю, мы находимся там, чтобы защищать их, а не себя. Изначально НАТО было создано для защиты от СССР, теперь – от России… И, если честно, мы находимся очень далеко. Нас разделяет океан. Посмотрим», — зауважив президент США.

    На тлі цих заяв у кулуарах Альянсу вже почалася паніка. За даними видання Bloomberg, європейські лідери всерйоз обговорюють можливість повного скасування наступного саміту НАТО, запланованого на 2027 рік в Албанії. Союзники прагнуть уникнути чергового загострення відносин із Трампом та хочуть приховати той факт, що Албанія є однією з країн із найменшими оборонними витратами у блоці, що гарантовано викликало б нову хвилю публічного гніву з боку Вашингтона.

  • «Машина для масових убивств»: у центрі Стамбула спалахнули масштабні антиамериканські протести проти саміту НАТО

    «Машина для масових убивств»: у центрі Стамбула спалахнули масштабні антиамериканські протести проти саміту НАТО

    У центрі Стамбула тисячі людей вийшли на масову демонстрацію, аби висловити рішучий протест проти проведення саміту НАТО, який цими днями приймає турецька столиця Анкара. До масштабної акції долучилися представники лівих рухів, курдських організацій та пропалестинських сил.

    Учасники протестного маршу організованою колоною пройшли головними вулицями міста, скандуючи радикальні антиамериканські та антиглобалістські гасла, зокрема: «Убивці, США, забирайтеся з нашої країни». Громадяни публічно засудили турецьку владу за витрату мільйонів доларів на організацію міжнародної військової зустрічі. Один із мітингувальників, двадцятиоднорічний Алі Гюльтекін, заявив, що присутні вважають Альянс інструментом імперіалізму.

    «Мы здесь, чтобы выразить протест против проведения в Анкаре – за миллионы долларов – саммита НАТО, организации, которую мы считаем машиной для массовых убийств, созданной для сохранения глобальной гегемонии», – заявив учасник акції протесту.

    Напередодні цієї події турецькі правоохоронні органи провели серію жорстких превентивних рейдів у кількох провінціях країни. Під час спеціальних операцій силовики затримали низку осіб, серед яких опинилися опозиційні журналісти, науковці та активісти лівих угруповань. Водночас ситуацію підігріла і заява лідера Сполучених Штатів. Президент США Дональд Трамп одразу після прибуття на саміт НАТО до Туреччини знову публічно висловив жорстке незадоволення фінансовим внеском союзників та офіційно припустив можливість подальшого скорочення американського військового контингенту в країнах Європи.