centernews360

Позначка: рубль

  • Зміцнення рубля до максимуму з 2023 року б’є по російському експорту та бюджету

    Зміцнення рубля до максимуму з 2023 року б’є по російському експорту та бюджету

    Російський рубль у парах із доларом та євро зріс до максимального рівня за останні три роки. Проте таке зміцнення національної валюти на тлі торговельного дисбалансу та високих відсоткових ставок лише посилює навантаження на державний бюджет РФ.

    Із 19 березня — невдовзі після того, як президент США Дональд Трамп продовжив призупинення санкцій проти російської нафти, — рубль подорожчав щодо долара та євро більш ніж на одну п’яту частину. Зараз курс становить 71 рубль за долар, тоді як на 1 січня 2025 року він сягав 115 рублів. Загалом з початку минулого року російська валюта зміцнилася на понад 60%, повернувшись до показників лютого 2023 року.

    Експерти зазначають, що для орієнтованої на експорт економіки РФ надто сильна валюта приносить більше шкоди, ніж користі:

    Удар по несировинному експорту: Хоча доходи від нафти (які становлять близько 20% бюджету РФ) зросли через війну з Іраном, міцний рубль зробив неконкурентоспроможними інші ключові товари: залізо, сталь, добрива та пшеницю. Аналітики ринку зерна констатують, що поточний обмінний курс фактично знищує російську торгівлю агропродукцією.

    Ефект «податку» на експортерів: Представники найбільших російських банків називають такий курс прихованим податком на бізнес, який заробляє у валюті, але змушений фінансувати витрати всередині країни в рублях.

    Торговельний дисбаланс: Рубль росте через те, що Росія продає за кордон більше, ніж купує її стагнуюча економіка, де імпорт заблоковано санкціями. При цьому канали відтоку капіталу (SWIFT-перекази, виплата дивідендів) залишаються закритими, що штучно утримує пропозицію валюти на високому рівні.

  • Бізнес Італії уникає платежів в рублях після застережень фінансового комітету

    Бізнес Італії уникає платежів в рублях після застережень фінансового комітету

    Італо-російська торгова палата (ІРТП) закрила проєкт, який передбачав можливість оплати італійських товарів у Росії рублями. Причиною стали ризики для бізнесу та побоювання, що така схема може бути розцінена як спроба обійти санкції. Про це повідомив представник офісу президента ІРТП Альберто Скалсі, цитований «Комерсант Український» із посиланням на російські пропагандистські ЗМІ.

    За словами Скалсі, проєкт проіснував лише кілька тижнів і був призупинений наприкінці квітня 2024 року після отримання повідомлення від Італійського комітету з питань фінансової безпеки. Він підкреслив, що організація прагнула уникнути будь-яких підозр у сприянні обходу санкцій і діяла на випередження. У липні 2024 року колишній президент ІРТП Фердинандо Пелаццо заявив, що багато італійських компаній готові залишатися на російському ринку, проте наполягають на розрахунках у євро, оскільки рублеві операції несуть додаткові ризики. За його словами, ІРТП допомагатиме таким компаніям знаходити банки, здатні проводити відповідні платежі.

    Пелаццо також відзначив, що фінансові установи, які й раніше діяли з великою обережністю, нині стали ще більш стриманими щодо операцій, пов’язаних із російським ринком. Це ускладнює можливості для компаній продовжувати торгівлю, однак палата продовжує шукати варіанти, які не суперечать санкційному законодавству.

  • Китайські банки припиняють обслуговування російських платежів

    Китайські банки припиняють обслуговування російських платежів

    У травні російський бізнес, стикаючись із західними санкціями, знайшов новий канал для фінансових операцій – невеликі регіональні китайські банки. Проте вже в липні більшість із цих банків припинили приймати платежі з Росії, що викликає занепокоєння серед підприємців і загрожує серйозними наслідками для економічних відносин між країнами.

    Невеликі регіональні китайські банки, через які в травні через санкції США російський бізнес почав вести свої розрахунки, вже в липні перестали приймати платежі з РФ, пишуть “Известия” з посиланням на представників бізнесу.

    Зараз прямі трансакції в юанях не проходять у 98% банків КНР, через що надалі можуть виникнути проблеми з поставками товарів у РФ і зрости ціни.

    У зв’язку з цим у рази зріс попит на платіжних агентів, які проводять трансакції через треті країни. Також операції стали вести через гонконгські банки, але поступово від зв’язків із РФ відмовляються і вони. Ще один варіант – платежі через філію російської кредитної організації в Китаї за завищеним курсом – у КНР зайшли ВТБ і “Альфа”. Але від них багато китайських компаній приймати гроші відмовляються.

    Ще варіант – платежі через дружні РФ країни. А також криптовалюта і взаємозалік за допомогою бартерних угод, які можуть початися вже восени.

  • Військові витрати Росії стимулюють ВВП

    Військові витрати Росії стимулюють ВВП

    Незважаючи на жорсткі санкції, запроваджені проти Росії через її агресію проти України, економіка країни демонструє несподіване зростання. За даними The Economist, витрати на військові потреби та оборону стимулюють економічний розвиток, що призводить до підвищення внутрішнього валового продукту (ВВП).

    Очікується, що цього року російський ВВП зросте більш ніж на 3% у реальному вираженні, що швидше, ніж у 95% більш заможних країн.

    “Економіка прискорюється. Безробіття близьке до рекордно низького рівня, у рубля все добре. Щоправда, інфляція надто висока – у червні ціни зросли на 8,6% у річному обчисленні, що значно вище за цільовий показник центрального банку в 4%, але зі зростанням грошових доходів на 14% у річному обчисленні купівельна спроможність росіян швидко зростає”, – ідеться в статті.

    Для тих, хто скептично ставиться до офіційної статистики РФ, видання наводить дані незалежної соціологічної компанії “Левада-центр”, які фіксують зростання споживчих настроїв у Росії.

    “Тільки один раз за останні три десятиліття настрої були кращими. Впевненість росіян у власному фінансовому становищі, згідно з офіційними даними, нещодавно підскочила до рекордно високого рівня. Вони більш схильні робити великі покупки, такі як машина або диван, а ресторани переповнені. Минулого року росіяни імпортували на 18% більше коньяку, ніж 2019 року, за нашою оцінкою, при цьому на 80% збільшився імпорт ігристого вина. Сбербанк, найбільша фінансова установа Росії, зазначає, що в червні загальні споживчі витрати зросли на 20% у річному обчисленні в номінальному вираженні”, – ідеться в статті.

    Останні дані “різко контрастують з 2010-ми роками, коли обсяг виробництва і доходів зростали повільно або взагалі не зростали”.

    Причому це не пов’язано зі зростанням експорту вуглеводнів, який у доларовому вираженні рік від року падає. Видання називає дві причини зростання. Перша – високі держвидатки, зокрема на соціальні виплати військовим. Друга – високі відсоткові ставки, які приваблюють інвесторів із “дружніх країн” і знижують ціну на імпорт. Одночасно російський уряд захистив реальний сектор економіки від “жорсткої” грошово-кредитної політики.

    При цьому прогнози видання робить негативні.

    “За поточних ставок фінансові резерви Росії будуть вичерпані приблизно через п’ять років; тим часом уряд зіткнеться з високими витратами на запозичення. Але наразі пан Путін має перемогти у війні. І вечірка триває”, – пише The Economist.

  • Чи виживе рубль після нових санкцій Мінфіну США для Росії

    Чи виживе рубль після нових санкцій Мінфіну США для Росії

    Міністерство фінансів США оголосило про введення санкцій проти Московської біржі та Національного клірингового центру, що має серйозне значення для Росії. Таку думку висловив екс-генеральний прокурор України Юрій Луценко, коментуючи ситуацію.

    За словами Луценка, ці санкції можуть мати серйозні наслідки для російської економіки та фінансового сектору. Введення санкцій проти Московської біржі може призвести до скорочення інвестицій та порушення фінансової стабільності в країні. Також, заборона на проведення операцій через Національний кліринговий центр може суттєво ускладнити валютні операції та обмін валюти у Росії.

    “Рубль “затрьохсотили”. Це — обвал експорту до 25% через неможливість оплачувати зовнішньоторгові операції в доларах та євро”, — підкреслив Луценко. При цьому, каже політик, США посилюють контроль за дотриманням санкцій країнами СНД, ОАЕ, Туреччиною та Гонконгом.

    “Окрема ситуація — з Китаєм. Його найбільші банки припинили розрахунки в рублях. Але є багато мілких контор, які живлять російський критичний імпорт, в тому числі — потреби російської машини війни. Тепер Китай стає для путінської Росії єдиним вікном в зовнішній світ. А значить, диктат Китаю буде ще більшим”, – вважає Луценко.

    За його словами, все це нагадує Іран в 1980-і роки після жорстких американських санкцій. Там все закінчилося програмою “нафта в обмін на їжу та ліки”, нагадав Луценко.

    Мінфін США 12 червня таки ввів проти Росії “пекельні санкції”. Наприклад, після накладення американських санкцій Московська біржа оголосила про припинення торгів доларом і євро з 13 червня та зупинку всіх торгів інструментами з розрахунками в доларах і євро.

    При цьому є думка, що Сполучені Штати ввели жорсткі санкції проти РФ якраз перед американськими президентськими виборами. Розрахунок на те, щоб змусити Путіна йти на домовленості щодо завершення війни, поки не стало геть зовсім погано.

  • Зростання інфляції та високі процентні ставки: Як впливає на російську економіку фінансування війни

    Зростання інфляції та високі процентні ставки: Як впливає на російську економіку фінансування війни

    Інфляція в Росії продовжує збільшуватися, досягнувши 6% у вересні 2023 року порівняно з 5,3% у серпні. Це тривожне зростання пов’язане зі збільшенням цін на продукти і паливо, що, за оцінками аналітиків, може позначитися на фінансуванні війни Росії в Україні.

    Центральний банк Росії відповів на зростання інфляції, підвищивши базову відсоткову ставку на 2 відсоткові пункти, встановивши новий рівень у 15%. Це найвищий рівень із травня 2022 року. Аналітики пророкують, що Центробанк може зберегти високі відсоткові ставки до 2024 року, що призведе до збільшення витрат на позикові кошти для російських споживачів і, можливо, вплине на витрати уряду на обслуговування боргу.

    Крім цього, зростання попиту, зокрема на військові витрати, і тиск на ринку праці можуть призвести до “перегріву” російської економіки. Це, зі свого боку, може підтримувати інфляцію вище за цільовий рівень у 4% у 2024 році.

    Міністерство оборони Росії зазначає, що висока інфляція може призвести до зниження реальних державних видатків, особливо в галузі соціальної допомоги, де видатки зростають повільніше за темпи інфляції. Це свідчить про пріоритет, що віддається в Росії військовим витратам і фінансуванню війни.

    Ситуація з інфляцією і високими відсотковими ставками залишається одним із важливих чинників, що впливають на економічну ситуацію в Росії, а також на фінансування і довгострокові перспективи військових операцій.