centernews360

Позначка: Рубіо

  • Велика сімка проти тіньового флоту: Сибіга на зустрічі G7 у Парижі закликав Захід посилити ППО та економічний тиск на Росію

    Велика сімка проти тіньового флоту: Сибіга на зустрічі G7 у Парижі закликав Захід посилити ППО та економічний тиск на Росію

    У столиці Франції відбулася надзвичайно важлива зустріч очільників дипломатичних відомств країн «Великої сімки» (G7) за участю міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та Державного секретаря США Марко Рубіо. Головною темою розширених консультацій, що пройшли 10 листопада, стала консолідація зусиль вільного світу для надання Києву критично необхідної військової допомоги, а також запровадження нового, значно жорсткішого пакета міжнародних обмежень проти Російської Федерації. Цей дипломатичний діалог розгорнувся на тлі тривожних новин про підготовку ворога до масованих ракетно-дронових ударів по українській критичній інфраструктурі напередодні найскладнішого зимового періоду.

    Як повідомив очільник українського зовнішньополітичного відомства, абсолютно ключовим пріоритетом перемовин стало питання негайного посилення протиповітряної оборони. Україна продовжує відчувати гострий дефіцит високотехнологічних зенітних ракет, зокрема для передових американських систем Patriot, які є єдиним надійним щитом проти російської балістики. Окрім суто військового компонента, союзники детально обговорили надання додаткової екстреної підтримки для стабілізації вітчизняної енергосистеми та забезпечення безперебійного фінансування макроекономічних потреб воюючої держави у наступному році.

    Окремий масштабний блок переговорів топдипломатів Японії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Канади, США та ЄС був присвячений економічному удушенню російської воєнної машини. Андрій Сибіга наполіг на радикальному посиленні санкційного режиму, головною мішенню якого має стати так званий тіньовий флот РФ. Саме за допомогою цих нелегальних суден Москва продовжує експортувати нафту в обхід встановлених цінових стель, поповнюючи бюджет війни. Також Київ закликав до повної заборони на в’їзд для російських громадян до країн цивілізованого світу та абсолютного недопущення російських і білоруських спортсменів до будь-яких великих міжнародних змагань.

    Значну увагу європейські та американські дипломати приділили глобальній продовольчій безпеці та логістиці. За словами Сибіги, Україна представила країнам G7 конкретні практичні пропозиції щодо відновлення гарантованої свободи судноплавства у Чорному морі. Починаючи з літа 2026 року, російські окупаційні сили суттєво активізували терористичні атаки на українські порти та цивільні суховантажі, намагаючись заблокувати аграрний експорт, що прямо загрожує світовим продовольчим ринкам. Ці безпекові питання, зокрема, детально обговорювалися під час окремої двосторонньої зустрічі Андрія Сибіги з Марко Рубіо. Водночас українські Сили оборони продовжують завдавати болючих симетричних ударів по російській портовій інфраструктурі та кораблях-порушниках, що допомагають Кремлю обходити санкції.

    Підсумовуючи результати зустрічі, український міністр поінформував партнерів про останні агресивні кроки Росії щодо ескалації бойових дій та привернув увагу міжнародної спільноти до недавньої безпрецедентної гуманітарної місії в окупованих Олешках. «Нам слід скористатися цим імпульсом для просування зусиль, спрямованих на досягнення повного припинення вогню, а також кроків з деескалації та заходів для зміцнення довіри», – наголосив глава МЗС. Варто зазначити, що ці паризькі консультації відбуваються паралельно з іншим надважливим дипломатичним треком — багатосторонніми мирними переговорами в Абу-Дабі, де цими ж днями проходять закриті тристоронні зустрічі за участю делегацій України, США та Росії.

  • Безпека з дозволу Москви: Рубіо назвав згоду Росії обов’язковою умовою для надання гарантій Україні

    Безпека з дозволу Москви: Рубіо назвав згоду Росії обов’язковою умовою для надання гарантій Україні

    Будь-які повоєнні гарантії безпеки для України зможуть ефективно запрацювати лише за умови, що з їхнім форматом офіційно погодиться Російська Федерація. Про це заявив Державний секретар США Марко Рубіо, окреслюючи позицію нової американської адміністрації напередодні вирішальних дипломатичних зустрічей.

    Відповідаючи на запитання щодо ймовірності надання Вашингтоном безпекових гарантій за зразком п’ятої (колективна оборона) або четвертої (спільні консультації) статей Північноатлантичного договору, топдипломат підтвердив, що всі ці концепції наразі перебувають на стадії активного обговорення. За його словами, остаточний план ще не затверджено, проте головною метою залишається створення умов, за яких Київ почуватиметься захищеним після завершення бойових дій.

    «Усі ці питання [обговорюються]… Я не думаю, що ми вже визначилися з остаточним конкретним планом щодо того, як саме це має виглядати. Думаю, обговорювалися концепції того, як могли б виглядати гарантії безпеки після конфлікту, і причина, через яку ця тема залишається в центрі уваги, полягає в тому, що, на мій погляд, ключовим фактором для остаточного припинення війни є розуміння того, що Україна відчуватиме себе в безпеці після війни», – наголосив очільник Держдепартаменту.

    Водночас Рубіо чітко дав зрозуміти, що без схвалення з боку Кремля нова безпекова архітектура не матиме практичного сенсу. «Тому я думаю, що саме про це йдуть розмови, і хоча декому може здаватися, ніби ми рухаємося у зворотному напрямку, насправді ці гарантії безпеки стануть ключовими для того, щоб Україна змогла на щось погодитися, але це має бути щось, із чим погодиться і Росія. Я кажу очевидне, але, на мій погляд, саме тому ці переговори настільки критично важливі», – додав американський політик.

    Резонансні заяви пролунали безпосередньо перед стартом тристоронніх переговорів за участю делегацій України, Росії та США, які проходять 10–11 листопада в Абу-Дабі. Це перша зустріч у подібному форматі з лютого поточного року. Дипломатичний процес активізувався на тлі посилення російських ракетно-дронових атак, наближення складної зими та нещодавніх президентських виборів у Сполучених Штатах, результати яких зафіксували зміну адміністрації та провістили неминучі коригування у зовнішньополітичному курсі Вашингтона.

  • У Білому домі назріває розкол: Марко Рубіо заперечив чутки про свою відставку та прокоментував конфлікт у лавах республіканців

    У Білому домі назріває розкол: Марко Рубіо заперечив чутки про свою відставку та прокоментував конфлікт у лавах республіканців

    Державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо публічно спростував чутки щодо свого можливого швидкого звільнення або добровільної відставки з чинної адміністрації президента Дональда Трампа. Ці заяви пролунали на тлі серйозної політичної турбулентності всередині Республіканської партії, яка виникла одразу після її нищівної поразки на недавніх проміжних виборах до Конгресу. За словами головного американського дипломата, його стратегічним планом завжди була робота в команді президента Трампа до самого завершення його каденції.

    Відповідаючи на запитання журналістів про джерела розповсюдження інформації щодо його ймовірної відставки, Марко Рубіо зазначив, що для нього поява таких публікацій у пресі стала абсолютною несподіванкою. «Я люблю свою роботу. До того ж я завжди сміюся, коли кажуть, що він збирається піти з посади. Я запитую: “З якої саме?”», – іронічно прокоментував ситуацію високопосадовець, який за сумісництвом виконує ще й ключові обов’язки радника Трампа з питань національної безпеки.

    Попри відкритість до діалогу щодо своєї теперішньої роботи, Держсекретар категорично відмовився обговорювати власні політичні амбіції та перспективи участі в наступних президентських перегонах у 2028 році. Водночас він дипломатично нагадав про свою попередню публічну обіцянку повністю підтримати кандидатуру чинного віцепрезидента Джей Ді Венса у разі його балотування, назвавши його своїм «дуже хорошим другом». Така позиція Рубіо виглядає особливо інтригуючою з огляду на нещодавні події: Джей Ді Венс фактично пішов на відкриту конфронтацію з Дональдом Трампом. Після програшу на виборах до Конгресу віцепрезидент оприлюднив розлогий аналітичний допис, у якому жорстко розкритикував зовнішньополітичний курс Білого дому, звинувативши саме агресивну політику Трампа щодо Ірану та надмірне зближення з Ізраїлем у втраті довіри виборців. Натомість Трамп продовжує називати проблеми із вартістю життя американців звичайними «вигадками».

    Під час спілкування з пресою Марко Рубіо намагався максимально дистанціюватися від цього внутрішньопартійного конфлікту. Спочатку він заявив, що «не особливо залучений у внутрішню політику», проте згодом змушений був визнати наявність очевидних економічних проблем. «Вищі ціни на бензин, визнаю, – це не те, чим зазвичай хваляться під час передвиборчої кампанії», – визнав політик.

    Попри очевидні розбіжності в команді, Держсекретар виступив із палкою апологією дій чинного президента. На думку Рубіо, Дональд Трамп заслуговує на «величезну повагу» за свою рішучість ухвалювати складні рішення, навіть усвідомлюючи їхню непопулярність серед електорату. «Зрештою, саме в цьому полягає ціна лідерства – в готовності робити те, що, можливо, не користується політичною популярністю або не приносить політичної вигоди, але необхідно для вашої країни і її довгострокового майбутнього», – пафосно резюмував головний дипломат США, намагаючись зберегти баланс між лояльністю до президента та реалістичною оцінкою ситуації.

     

  • Дипломатія на порозі: Спікер Конгресу США підтверджує підготовку тристоронніх переговорів, але застерігає від довіри Путіну

    Дипломатія на порозі: Спікер Конгресу США підтверджує підготовку тристоронніх переговорів, але застерігає від довіри Путіну

    Сполучені Штати Америки впритул наблизилися до організації формального дипломатичного процесу, спрямованого на припинення російської збройної агресії проти України. В інтерв’ю телеканалу Fox News спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон офіційно підтвердив, що підготовка до тристоронніх переговорів за участю Вашингтона, Києва та Москви перебуває на завершальній стадії. За словами впливового політика, протягом останніх вихідних він провів інтенсивні консультації з президентом США Дональдом Трампом та державним секретарем Марко Рубіо. Саме очільник зовнішньополітичного відомства поінформував Джонсона про те, що сторони вже «на порозі» початку предметного переговорного процесу, хоча сама архітектура цих контактів залишається вкрай складною та залежить від багатьох змінних факторів.

    Незважаючи на активну підготовку до дипломатичного треку, ключовим меседжем спікера Конгресу стала жорстка і недвозначна оцінка російського керівництва. Майк Джонсон наголосив, що російському диктатору Володимиру Путіну категорично не можна довіряти, і саме з цього фундаментального розуміння має виходити будь-яка американська чи міжнародна делегація. Ця заява є надзвичайно важливим сигналом, який демонструє, що попри прагнення чинної адміністрації Білого дому якнайшвидше завершити війну, у Вашингтоні не плекають ілюзій щодо природи кремлівського режиму. Позиція «не довіряти Путіну» означає, що будь-які потенційні домовленості вимагатимуть жорстких, багаторівневих механізмів верифікації та залізобетонних гарантій безпеки для України, оскільки спиратися на добру волю чи підписи російських посадовців Захід більше не збирається. Спікер також підкреслив наявність повного політичного консенсусу: і Білий дім, і Конгрес об’єднані єдиною стратегічною метою — покласти край цьому конфлікту.

    Ці заяви з Вашингтона повністю корелюють із нещодавніми анонсами з Києва. Напередодні президент України Володимир Зеленський підтвердив, що зустріч переговорних груп у безпрецедентному тристоронньому форматі запланована вже на листопад поточного року (імовірно, в Абу-Дабі, як повідомлялося раніше). Головним завданням цього робочого формату має стати не остаточне підписання мирного договору, а узгодження базових параметрів та підготовка ґрунту для проведення саміту на найвищому рівні. Тобто, листопадові консультації мають визначити, чи існує взагалі простір для компромісу, який дозволив би організувати пряму зустріч лідерів трьох держав.

    Залучення Марко Рубіо як державного секретаря та особистий контроль процесу з боку Дональда Трампа свідчать про те, що Сполучені Штати беруть на себе роль не просто модератора, а безпосереднього активного учасника і, ймовірно, гаранта майбутніх угод. Водночас процес, як визнає Джонсон, обтяжений безліччю нюансів. Успіх цієї ініціативи залежатиме від того, чи зможе американська дипломатія змусити Росію відмовитися від своїх максималістських геополітичних вимог і запропонувати Києву таку модель безпеки, яка унеможливить нове вторгнення російських військ у майбутньому.

  • «Ми самі ухвалюватимемо рішення»: Рубіо відкинув ультиматуми Кремля щодо евакуації посольства США з Києва

    «Ми самі ухвалюватимемо рішення»: Рубіо відкинув ультиматуми Кремля щодо евакуації посольства США з Києва

    Сполучені Штати Америки самостійно визначатимуть рівень безпеки та формат присутності своєї дипломатичної місії в Києві, ігноруючи залякування та заклики російської сторони до іноземних дипломатів залишити українську столицю. Про це у спілкуванні з журналістами заявив державний секретар США Марко Рубіо, коментуючи чергову хвилю психологічного тиску Москви на міжнародний дипломатичний корпус. Глава зовнішньополітичного відомства дав чітко зрозуміти, що Вашингтон не дозволить Кремлю диктувати умови роботи американського представництва в Україні.

    Очільник Державного департаменту наголосив, що подібна російська риторика вже давно стала системною та звичною практикою тиску, яка триває впродовж багатьох місяців. Той факт, що Київ перебуває під постійною загрозою ударів з боку держави-агресора, не є ні для кого несподіванкою. Восени 2026 року Росія суттєво підвищила інтенсивність комбінованих повітряних атак по столиці, застосовуючи балістичні ракети та групи ударних безпілотників, унаслідок чого фіксувалися пошкодження цивільної забудови та об’єктів критичної інфраструктури, проте подібний терор не призвів до дипломатичної капітуляції західних партнерів.

    «Вони роблять це вже протягом кількох місяців. Послухайте, у нас є посольство в Києві, і ми будемо самі приймати рішення, чи безпечно нашим дипломатам там перебувати», – підкреслив Марко Рубіо.

    Керівник американської дипломатії пояснив, що служба безпеки Держдепу здійснює щоденний моніторинг і оцінку безпекової ситуації довкола кожної місії США у світі. Якщо аналітики виявлять загрози критичного рівня, які вимагатимуть коригування присутності чи евакуації персоналу, відповідні заходи будуть вжиті оперативно. Наразі ж американське посольство продовжує повноцінно функціонувати в столиці України, підтверджуючи непохитність дипломатичної та стратегічної підтримки Києва перед обличчям російської ескалації.

  • Запрошення для ката: США тягнуть Путіна до Маямі заради таємної угоди

    Запрошення для ката: США тягнуть Путіна до Маямі заради таємної угоди

    Вашингтон зробив надзвичайно суперечливий та резонансний дипломатичний крок, офіційно запропонувавши кремлівському диктатору Володимиру Путіну взяти особисту участь у саміті лідерів країн «Групи двадцяти», проведення якого заплановане на чотирнадцяте-п’ятнадцяте грудня в американському Маямі. Очільник зовнішньополітичного відомства Сполучених Штатів Марко Рубіо публічно підтвердив передачу цього прямого запрошення Москві, підкресливши великі сподівання Білого дому на те, що російський очільник наважиться прийняти його та прибуде на американський континент. Американські високопосадовці розглядають майбутній грудневий з’їзд як унікальну можливість для російського лідера провести прямі переговори не лише з президентом США Дональдом Трампом, але й безпосередньо вийти на діалог з іншими впливовими світовими лідерами. Аргументуючи настільки радикальну зміну протокольної політики щодо ізольованого агресора, керівник американської дипломатії заявив: «Щоб вирішувати проблеми, потрібно зустрічатися з людьми, з якими ти не згоден». Окрім глобальних політичних питань, представники американської адміністрації продовжують активно зондувати ґрунт щодо запровадження тимчасового та обмеженого перемир’я між ворогуючими сторонами, наголошуючи, що і Київ, і Москва виявили взаємний інтерес до локального припинення вогню, яке стосувалося б передусім безпеки енергетичних об’єктів та відновлення стабільного експорту зерна.

    Водночас практичні перспективи особистої появи очільника Кремля на американській землі викликають глибокий скепсис у дипломатичних колах та всередині самого російського політикуму. Попри те, що російський диктатор планує здійснити міжнародний візит до китайського Шеньчженя для участі в саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у другій половині листопада, його приїзд на зустріч двадцятки до Флориди залишається під колосальним питанням. У кремлівських кабінетах не плекають жодних ілюзій щодо можливості досягнення реального дипломатичного прориву з припинення війни проти України ще до початку грудня, а російські чиновники висловлюють дедалі більше невдоволення контактами зі спеціальними представниками американського президента Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Ще одним критичним фактором стримування для Москви залишається непохитна позиція українського лідера Володимира Зеленського, який заздалегідь підтвердив свою безумовну готовність особисто прибути до Маямі та сісти за один стіл із Путіним за умови його фактичної присутності на саміті, що повністю позбавляє російську сторону простору для кулуарного маневрування без прямої розмови з керівництвом України.

    Невідворотною перепоною для будь-яких міжнародних пересувань російського керманича залишається чинний ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом у Гаазі за підозрою у незаконній примусовій депортації українських дітей із тимчасово окупованих територій. Хоча від початку повномасштабного вторгнення очільник Кремля відвідав кілька дружніх режимів, включно з Китаєм, потенційний візит на територію США пов’язаний із безпрецедентними викликами у сфері безпеки та правового статусу підсанкційної особи. На цей момент російська верхівка демонстративно утримується від офіційного підтвердження планів Путіна щодо відвідин будь-якого із зазначених міжнародних самітів, уникаючи прямої відповіді на запрошення з Вашингтона. Така показова пауза свідчить про глибоку кризу стратегічного планування в Кремлі, де все ще відмовляються сприймати мирний трек без виконання своїх кабальних ультиматумів.

  • Ілюзія військового тріумфу розвіяна: очільник Держдепу США Марко Рубіо виключив розгром на полі бою та закликав до негайних кулуарних домовленостей

    Ілюзія військового тріумфу розвіяна: очільник Держдепу США Марко Рубіо виключив розгром на полі бою та закликав до негайних кулуарних домовленостей

    Офіційний Вашингтон продовжує послідовно та безкомпромісно готувати міжнародне співтовариство до безальтернативності дипломатичного завершення найбільш кровопролитного протистояння на європейському континенті, прямо заявляючи про глухий кут класичних воєнних стратегій. Державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо виступив із жорсткою та прагматичною оцінкою ситуації навколо російсько-української війни, наголосивши, що цей масштабний конфлікт не має жодних шансів закінчитися чиєюсь нищівною збройною перемогою. За словами глави американського зовнішньополітичного відомства, виснаження ресурсів і колосальний потенціал руйнувань унеможливлюють капітуляцію однієї зі сторін безпосередньо на лінії фронту, тому єдиним реалістичним і дієвим сценарієм фіналу бойових дій залишається якнайшвидше досягнення взаємних політичних домовленостей.

    Керівник Державного департаменту відверто констатував, що наразі конкретного проєкту фінального документа ще не сформовано, проте логіка подій диктує необхідність його негайної розробки: «На цей момент у нас немає угоди. Але вона має повний сенс. Ця війна не вигідна жодній зі сторін. Очевидно, що вона невигідна Україні, і вона жахлива для Росії». Він підкреслив, що фінал трагедії настане не через «якусь нищівну військову перемогу однієї зі сторін над іншою», а в результаті узгодження компромісних рішень за столом переговорів. Американський топдипломат переконаний, що кожна затримка у підписанні миру коштує непоправних людських втрат, тому швидкість досягнення згоди прямо пропорційна кількості врятованих життів цивільних осіб і військовослужбовців, а також збереженню вцілілої інфраструктури.

    Сполучені Штати не просто спостерігають за процесом, а взяли на себе роль провідного посередника, який координує активний діалог із лідерами воюючих країн. Пояснюючи місію Білого дому в цьому глобальному процесі, посадовець заявив: «І саме в цьому ми готові зіграти свою роль. Ми продовжуємо підтримувати контакти з обома сторонами. Сьогодні він поговорить із Зеленським. У нас є команда — Стів і Джаред їздили до Москви, а потім до Києва кілька тижнів тому і розмовляли з ними. Ми продовжимо підтримувати контакти й завжди шукати можливості чи шанс щось змінити і покласти край усьому цьому». Ця таємна човникова дипломатія свідчить про наявність цілісного стратегічного плану американської адміністрації, яка прагне зламати статус-кво та вивести обидві держави на взаємне порозуміння ще до початку найхолодніших місяців року.

    Одним із головних і найбільш реалістичних проміжних кроків на шляху до загального припинення вогню розглядається запровадження локального енергетичного перемир’я, у межах якого має бути повністю зупинено повітряні атаки на критичні вузли живлення та паливні бази обох країн. Зустріч президентів Дональда Трампа та Володимира Зеленського у Нью-Йорку стала каталізатором цієї масштабної ініціативи, покликаної перевірити готовність сторін до конструктивних домовленостей. Заяви про неможливість військової перемоги є прямим сигналом як для Києва, так і для Москви: тривала війна на тотальне виснаження більше не має геополітичного схвалення ключових партнерів, а збереження державності та людського капіталу вимагає переходу від мови гармат до прагматичних рішень за столом переговорів.

  • Ілюзія миру від Трампа: ракетні удари Кремля та ультиматуми Путіна руйнують дипломатичні ініціативи США

    Ілюзія миру від Трампа: ракетні удари Кремля та ультиматуми Путіна руйнують дипломатичні ініціативи США

    Чергові спроби адміністрації президента США Дональда Трампа реанімувати переговорний процес щодо завершення війни в Україні зіткнулися з жорсткою реальністю, яка ставить під сумнів перспективи мирного плану Білого дому, повідомляє CNN. Попри публічні запевнення Трампа в тому, що Володимир Путін «хоче укласти угоду», а головною затримкою є взаємна ненависть та втома лідерів від війни, реальні дії Москви демонструють демонстративну ставку на ескалацію.

    Практично одразу після того, як американські емісари Джаред Кушнер та Стів Віткофф завершили візити до Москви та Києва, Росія перервала триденну паузу і відновила масовані повітряні атаки, внаслідок яких загинуло п’ятеро людей. Окрім того, порушення повітряного простору Молдови російським реактивним дроном, що призвело до затримки вильоту літака Володимира Зеленського до Норвегії, посол Молдови у США Владислав Кульмінський назвав цілком невипадковим кроком. Додаткову невизначеність створюють непублічні контакти директора ЦРУ Джона Реткліффа в Москві та побоювання європейських союзників щодо можливого прагнення Трампа зосередитися на вигідних ресурсних угодах із РФ замість досягнення справедливого миру.

    Ключовим глухим кутом залишаються ультимативні вимоги Кремля щодо ліквідації українського суверенітету, так званої демілітаризації та відмови від контролю над східними територіями, які армія окупантів навіть не захопила. Хоча держсекретар США Марко Рубіо висловив сподівання знайти прийнятний компроміс протягом наступних кількох тижнів, аналітики CNN констатують сталу ваду дипломатії Трампа: Вашингтон пропонує плани, що значною мірою віддзеркалюють забаганки Путіна, натикається на законний спротив Києва, після чого намагається скоригувати параметри угоди до стану, який категорично відкидає вже сама Росія.

  • Війні кінець: США зупиняють удари по Ірану та затягують зашморг морською блокадою

    Війні кінець: США зупиняють удари по Ірану та затягують зашморг морською блокадою

    Державний секретар США Марко Рубіо повідомив міжнародним партнерам, що на цей момент Вашингтон більше не планує завдавати нових військових ударів по Ірану. Замість масштабних бойових дій Сполучені Штати зосередяться на посиленні жорсткого економічного тиску та новому санкційному пакеті, аби остаточно позбавити Тегеран ресурсів.

    Зміна стратегії зумовлена тим, що морська блокада та взяття під контроль Ормузької протоки силами американського флоту вже завдали нищівного удару по іранських доходах. Розмінування протоки звело нанівець вплив Тегерана на глобальний ринок енергоносіїв, а біля головного експортного нафтового хабу біля острова Харг рух танкерів фактично зупинився. Президент США Дональд Трамп налаштований якнайшвидше завершити війну, проте у разі повторної агресії з боку Ірану військові залишають за собою право на рішучу відповідь.

    «Іранська економіка перебуває у вільному падінні, а армія розгромлена, і ми перекриваємо всі фінансові канали підтримки режиму, що залишилися. Президент чітко дав зрозуміти, що Тегеран не може володіти ядерною зброєю і що він використовуватиме необхідні інструменти для досягнення цієї мети», – заявив представник Державного департаменту США Томмі Піготт.

    Наразі прямих переговорів між сторонами немає, а Білий дім розраховує саме тиском змусити іранське керівництво повернутися до діалогу. Для оцінки поточної ситуації на місцях спецпосланці Стів Віткофф та Джаред Кушнер мають намір відвідати Центральне командування США.

     

  • Відверта атака на правосуддя: Іспанія жорстко розкритикувала санкції США проти керівництва МКС

    Відверта атака на правосуддя: Іспанія жорстко розкритикувала санкції США проти керівництва МКС

    Міністерство закордонних справ Іспанії назвало персональні санкції Сполучених Штатів Америки проти голови Міжнародного кримінального суду Томоко Акане та старшого судового адвоката інституції Абдулає Сейє «відвертою атакою» на незалежність, цілісність і неупередженість правосуддя. В іспанському дипломатичному відомстві наголосили, що трибунал відіграє незамінну роль у забезпеченні невідворотної відповідальності за найтяжчі злочини проти людяності.

    В офіційному Мадриді підтвердили непохитний намір і надалі в повному обсязі дотримуватися зобов’язань за Римським статутом та нормами міжнародного права, гарантуючи повне здійснення юрисдикції суду.

    «Він є наріжним каменем міжнародної системи кримінального правосуддя. Іспанія знову заявляє про свою тверду і однозначну підтримку Міжнародного кримінального суду і висловлює повну солідарність із суддями, прокурорами та всім персоналом суду, на яких поширюються санкції», – заявили в МЗС Іспанії.

    Вашингтон оголосив про запровадження обмежувальних заходів 18 серпня, а державний секретар США Марко Рубіо пояснив це рішення захистом американських громадян від юрисдикції установи. Тиск на суд викликав різке несхвалення в Європейському Союзі: голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн публічно виступила на захист інституції, а верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що європейська спільнота глибоко шкодує через запроваджені американською стороною обмеження.