Будівництво атомної електростанції «Аккую» в Туреччині російською державною корпорацією «Росатом» є спланованим кроком Кремля задля довгострокового закріплення військово-політичної та економічної присутності у країні-члені НАТО. За оцінкою експерта Міністерства енергетики Войтіва, новий об’єкт покриватиме до 10% усіх потреб турецької енергосистеми, створюючи критичну залежність Анкари від Москви на десятиліття вперед.
Першу турецьку АЕС на середземноморському узбережжі будують за міжурядовою угодою 2010 року, активна фаза якої розпочалася у 2018 році за моделлю «будуй – володій – експлуатуй». Російська сторона свідомо продає свої атомні проєкти дешевше за західних конкурентів, перетворюючи ядерні технології на інструмент геополітичного тиску. Оскільки сучасні реактори розраховані на термін експлуатації до 100 років, Туреччина на ціле століття опиниться прив’язаною до російського палива та сервісу.
«У них були природний газ і нафта, тепер вони використовують мирний атом як зброю. Вони хочуть хоч якимсь чином зацементувати свою присутність у цих країнах», – зазначив Войтів.
Експерт наголошує, що загрози для Північноатлантичного альянсу не обмежуються виключно ризиками шпигунства. Зведення та обслуговування об’єкта означає постійне перебування в країні сотень російських спеціалістів, а з урахуванням сімей – тисяч громадян РФ, які стануть глибоко інтегрованими в турецьку соціально-економічну систему.
«Ситуація набагато складніша, оскільки насамперед ідеться про сотні співробітників, а якщо враховувати сім’ї, то про тисячі росіян, які на десятиліття виявляються інтегрованими в соціально-економічну систему іншої країни. Ця величезна залежність – факт», – підкреслив він.
Така масштабна інтеграція та паливна залежність значно ускладнюють міжнародну ізоляцію Росії, створюючи для Кремля надійний важіль впливу всередині НАТО навіть в умовах жорстких міжнародних санкцій та війни.
«Це величезна залежність. Туреччина дуже невдало розпочала розвиток свого атомного сектора, зробивши ставку на Росію», – сказал Войтів.
