Позначка: Реформа

  • «Потрібна лише лояльність»: Шабунін розкрив цинічний критерій відбору наступного генпрокурора

    «Потрібна лише лояльність»: Шабунін розкрив цинічний критерій відбору наступного генпрокурора

    Після гучної відставки Руслана Кравченка ключовим та фактично єдиним реальним критерієм для призначення нового генерального прокурора стане виключно його відданість політичному керівництву держави. Про це публічно попередив голова громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін.

    За оцінкою очільника ЦПК, влада не зацікавлена у незалежному очільнику правоохоронного органу, тож насамперед вимагатиме від потенційного наступника повної керованості. Водночас експерт окреслив кроки, необхідні для системного виправлення ситуації з інститутом генерального прокурора в Україні, аби позбутися політичного впливу та гарантувати невідворотність покарання за злочини.

  • Срібний ювілей національної валюти: Нацбанк випустив колекційну монету до 30-річчя грошової реформи

    Срібний ювілей національної валюти: Нацбанк випустив колекційну монету до 30-річчя грошової реформи

    Національний банк України ввів у готівковий обіг ексклюзивну пам’ятну монету зі срібла, присвячену визначній історичній даті – 30-річчю проведення фундаментальної грошової реформи в нашій державі. Новий нумізматичний виріб номіналом в одну гривню символізує три десятиліття фінансового суверенітету та економічної незалежності України, відображаючи ключові етапи еволюції вітчизняних грошей від моменту їхнього офіційного запровадження до сьогодення.

    Презентована монета покликана підкреслити нерозривний зв’язок між розвитком національної державності та становленням власної валюти, яка витримала численні економічні кризи, виклики трансформаційного періоду та випробування повномасштабної війни. Очільник Національного банку України Андрій Пишний відзначив вагоме значення цієї пам’ятної події для суспільства. «Наша нова пам’ятна монета нагадує про шлях, який Україна та гривня пройшли разом за тридцять років. За цей час гривня стала символом стійкості держави, її поява назавжди закріпила право України самостійно визначати своє економічне майбутнє», – констатував голова регулятора.

    Колекційний грошовий знак номіналом 1 гривня виготовлено з високоякісного срібла 925 проби. Маса дорогоцінного металу в чистоті становить рівно одну тройську унцію – 31,1 грама, а саму поверхню нумізматичної новинки майстерно оздоблено витонченою локальною позолотою. Унікальність художнього задуму полягає в гармонійному поєднанні двох різних епох українського карбування на одному виробі. На аверсі монети відтворено сучасний дизайн обігової монети номіналом 1 гривня зразка 2018 року. Натомість на реверсі розміщено впізнаваний дизайн першої обігової металевої монети, яка перебувала в обігу до 2018 року і наразі поступово вилучається банківською системою.

    Над створенням ювілейного шедевра працювала команда визнаних українських майстрів. Автором концепції та графічної адаптації дизайну виступив Андрій Сагач, художником аверсу став Володимир Дем’яненко, а оформлення реверсу належить видатному митцю Василю Лопаті. Загальний тираж пам’ятного виробу є суворо обмеженим і становить лише до п’яти тисяч штук. Такий лімітований випуск у поєднанні з високою пробою благородного металу робить цю монету цінним раритетом для колекціонерів, увічнюючи ключовий ювілей національної грошової системи України.

  • Скандали з ТЦК змушують діяти: Міноборони готує кардинальну реформу мобілізації

    Скандали з ТЦК змушують діяти: Міноборони готує кардинальну реформу мобілізації

    Міністерство оборони України готує масштабну реформу системи мобілізації, яка має відбутися в осяжній перспективі. Про розробку комплексних змін повідомила заступниця міністра оборони Любов Галан під час виступу на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

    За словами посадовиці, оборонне відомство вже напрацьовує оновлені підходи, однак остаточні рішення ухвалюватиме вище військово-політичне керівництво держави. Реалізація ініціативи потребує додаткового часу та узгодження позицій з іншими ключовими державними інституціями.

    «Деякі питання будуть залежати не тільки від Міністерства оборони, але й від бачення інших стейкхолдерів. Ми вже ведемо обговорення всередині уряду щодо низки проблемних питань, тому, думаю, це відбудеться в обозримій перспективі», – зазначила Галан.

    Необхідність термінових трансформацій назріла на тлі системних порушень під час оповіщення військовозобов’язаних, які завдають відчутного удару по рекрутингу до лав Сил оборони та провокують регулярні суспільні конфлікти між співробітниками територіальних центрів комплектування і цивільними громадянами в різних регіонах. Попри високу суспільну напругу, конкретних дат офіційної презентації оновленої системи в міністерстві наразі не озвучують.

    «Я думаю, що ця перспектива видна і у неї є якийсь адекватний горизонт», – додала Галан.

  • Кінець епохи надприбутків: Терехов пропонує пересадити Україну на радикальну житлову модель Відня

    Кінець епохи надприбутків: Терехов пропонує пересадити Україну на радикальну житлову модель Відня

    Мер Харкова Ігор Терехов виступив із пропозицією кардинально реформувати житлову політику України, взявши за основу австрійську систему некомерційних житлових асоціацій з обмеженим прибутком. Ця модель десятиліттями утримує Відень у топі найкомфортніших міст планети завдяки відмові від комерційної спекуляції на квадратних метрах та переходу до філософії «дім для людей, а не для надприбутків».

    Головний механізм системи полягає у формуванні вартості оренди виключно за принципом собівартості, що покриває лише реальні витрати на землю, зведення споруди та обслуговування кредиту. В Австрії така оренда становить близько 7,3 євро за квадратний метр проти 9,8 євро на відкритому комерційному ринку, заощаджуючи орендарям понад мільярд євро щороку. Завдяки роботі спеціального оборотного фонду після виплати позики за конкретний будинок кошти не осідають у кишенях інвесторів, а автоматично спрямовуються на фінансування нових будівельних проєктів, що забезпечує 20% усього житлового фонду країни без нескінченних прямих дотацій із бюджету.

    Утім, реалізація австрійського досвіду в зруйнованих війною українських містах вимагає створення комплексної інфраструктури, якої в країні наразі немає. Україні знадобиться жорстке профільне законодавство з обов’язковим аудитом, аби некомерційні об’єднання не перетворилися на чергові корупційні схеми, доступ до наддешевих кредитів під 1–3% на десятки років за підтримки міжнародних донорів, а також відмова громад від розпродажу міської землі заради швидкого наповнення бюджетів на користь формування муніципальних земельних банків.

  • НМТ більше не мучитиме дітей: Зеленський анонсував революційні зміни

    НМТ більше не мучитиме дітей: Зеленський анонсував революційні зміни

    Президент України Володимир Зеленський під час Українського молодіжного форуму заявив про необхідність радикальних змін у проведенні Національного мультипредметного тесту. Глава держави визнав, що цього року із складанням іспиту виникло чимало проблем, які створюють надмірний стрес для абітурієнтів та їхніх батьків.

    Зокрема, Президент навів приклад Одеської області, де через тривалі повітряні тривоги випускникам довелося перебувати в пунктах тестування багато годин поспіль. Крім того, Зеленський вказав на надто високе навантаження через інтенсивність іспиту та інші організаційні недоліки. Очільник країни наголосив, що цю ситуацію необхідно терміново виправити, забезпечивши більш поважні умови для молоді.

    Уже відбулися відповідні обговорення з Прем’єр-міністром Сергієм Корецьким, міністром освіти Андрієм Бутенком та командою Офісу Президента. Наступного року заплановано впровадити низку нововведень. Основна вимога Зеленського – діти мають складати НМТ у технологічно підготовлених укриттях, а сам процес не повинен залежати від зльотів російських винищувачів МіГ-31К чи інших безпекових чинників. Також мають бути вирішені всі організаційні питання.

    Серед ключових пропозицій Президента – перегляд термінів проведення тестування задля мінімізації стресу та запровадження можливості повторного складання іспиту, якщо перша спроба виявилася невдалою. При цьому терміни для перездачі мають бути такими, щоб абітурієнти встигли взяти участь у вступній кампанії. Наразі Міністерство освіти і науки спільно з громадами, школами та закладами вищої освіти має напрацювати необхідні зміни.

    «Люди не повинні зависеть от плохой организации процесса НМТ или факторов безопасности», – підсумував Президент України.

  • «Ініціатива 143»: українські медіа спільно опублікували заблоковане судом розслідування про майно родини керівника ДБР

    «Ініціатива 143»: українські медіа спільно опублікували заблоковане судом розслідування про майно родини керівника ДБР

    Уранці 17 липня вісім провідних українських медіа в межах акції солідарності одночасно оприлюднили розслідування про активи брата директора Державного бюро розслідувань (ДБР). Публікація цього матеріалу раніше була заблокована судовим рішенням, що викликало критику та звинувачення у цензурі з боку журналістської спільноти.

    Спільна публікаційна кампанія отримала назву «Ініціатива 143» – відповідно до кількості об’єктів нерухомості, які належать родичу посадовця і фігурують у матеріалах справи. Розслідування є результатом спільної роботи журналістів видання «Слідство.Інфо», Центру протидії корупції (ЦПК) та розслідувачки Аліни Стрижак.

    6 липня Печерський районний суд міста Києва ухвалив ухвалу, якою заборонив авторам оприлюднювати відомості про майно брата очільника ДБР ще до офіційного виходу розслідування. У відповідь на це рішення інші українські редакції вирішили підтримати колег, оприлюднивши заблокований текст на своїх ресурсах.

    У передмові до публікацій журналісти зазначили: «Цей текст публікується в рамках “Ініціативи 143” – акту солідарності українських медійників та ЦПК. Оскільки така заборона виглядає відвертим виявом цензури, ми разом з іншими учасниками ініціативи вважаємо за необхідне оприлюднити розслідування».

    Судова заборона на публікацію викликала значний резонанс як в Україні, так і за кордоном. Анна Бабінець подякувала колегам за солідарність в умовах тиску на свободу слова. Вона наголосила: «Колеги ризикують, публікуючи заборонене розслідування, бо якщо представники влади пішли на такий крок із придушення свободи слова щодо нашої редакції та ЦПК, що завадить їм тиснути на інших? Я щиро вдячна колегам за такий вияв солідарності. Це демонстрація того, що ми всі об’єднуємося навколо спільних цінностей – правди, свободи слова, якісної журналістики».

    Виконавча директорка Центру протидії корупції Дарія Каленюк підкреслила політичне значення оприлюднених фактів та вказала на необхідність глибинних реформ у правоохоронному секторі країни. «Це розслідування – ще один доказ того, що Україні необхідна реформа ДБР з незалежним відбором керівника Бюро. В тому вигляді, в якому цього вимагає ЄС», – заявила Каленюк.

  • Євроінтеграція вимагає поступок: Україна передасть частину державних повноважень Брюсселю

    Євроінтеграція вимагає поступок: Україна передасть частину державних повноважень Брюсселю

    Україна готується до масштабного перегляду Конституції в межах підготовки до майбутнього вступу в Європейський Союз. Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, окресливши необхідність адаптації Основного закону до європейських правових норм.

    За словами спікера парламенту, інтеграція до європейської спільноти передбачає делегування окремих владних функцій наднаціональним структурам. Водночас Стефанчук чітко наголосив, що під час дії воєнного стану вносити будь-які зміни до Конституції України юридично неможливо. Головні реформи та перерозподіл суверенітету відбудуться виключно після завершення бойових дій і пройдуть через широке громадське обговорення.

    «Йдучи в Європейський Союз, ми повинні зрозуміти, що певну кількість повноважень ми будемо передавати його органам. Тому це теж має бути в Конституції України», – зазначив спікер.

    Раніше щодо ризиків законодавчих реформ під час війни висловився і другий президент України Леонід Кучма. Він застеріг владу від експериментів із Основним законом у розпал конфлікту, підкресливши, що подібні кроки можуть стати подарунком для Кремля та відштовхнути європейських партнерів. Проте експрезидент погодився, що після досягнення миру держава неминуче опиниться перед новими викликами, які змусять переглянути баланс між гілками влади.

  • Армія залежних: скандал у полку «Скеля» змушує кардинально реформувати штурмові війська

    Армія залежних: скандал у полку «Скеля» змушує кардинально реформувати штурмові війська

    Після гучного розслідування в 425-му окремому штурмовому полку «Скеля», де виявили тисячі військових із залежностями, в Україні пропонують змінити систему управління такими підрозділами. Відповідну ініціативу оприлюднила уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетілова у соціальній мережі Facebook.

    Під час перевірок у згаданому полку представники Офісу військового омбудсмена виявили близько двох тисяч бійців із різними видами залежностей. Згідно з чинними нормами, такі особи взагалі не повинні проходити службу в штурмових частинах. За виявленими фактами порушень правоохоронцям передали дев’ять офіційних повідомлень про ймовірні злочини, однак жодних результатів розслідування наразі немає.

    Кризову ситуацію вже обговорили з Головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. Він вважає, що проблему може вирішити призначення окремого командувача штурмовими підрозділами, який нестиме за них персональну відповідальність. Натомість сама посадовиця виступає категорично проти створення окремого роду військ, адже це, за її словами, лише «посилить негативні практики і порушення прав людини».

    Вона переконана, що штурмові формування варто інтегрувати безпосередньо до складу кожного армійського корпусу. Це дасть змогу командирам на місцях набагато ефективніше контролювати дисципліну та стежити за дотриманням прав солдатів.

    «З моєї точки зору, оптимальним рішенням було б створення окремих штурмових підрозділів у кожному корпусі. Це дозволило б командиру корпусу здійснювати контроль і формувати культуру поведінки та дисципліну в підрозділі», – зазначила Решетілова.

  • «Сплатимо територією завтра»: Сирський різко відповів критикам створення нових бригад ЗСУ

    «Сплатимо територією завтра»: Сирський різко відповів критикам створення нових бригад ЗСУ

    Створення нових військових підрозділів замість поповнення вже існуючих є критичною необхідністю через плани Росії суттєво розширити лінію фронту. Про це заявив Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, пояснюючи стратегію військового керівництва на тлі підготовки окупантів до чергової ескалації, зокрема й загрози можливого наступу з території Білорусі.

    Опоненті такої реформи закидають Генштабу нераціональність, вказуючи на тотальну неукомплектованість старих бригад, гострий дефіцит досвідчених командирів, а також брак техніки та важкого озброєння. Проте Головнокомандувач наголошує, що просте розширення штату наявних підрозділів не вирішить головної проблеми – фізичної відсутності людей на нових оборонних рубежах, якщо ворог розтягне сили. За даними розвідки, Кремль планує збільшити протяжність активної лінії бойових дій одразу на 160 кілометрів, створивши цього року нові дивізії та п’ять додаткових бригад.

    «Можна зекономити на формуванні бригад сьогодні і заплатити територією завтра. Враг, до речі, скоригував свої плани. Ми змушені реагувати на такі дії. На війні ініціативу або перехоплюєш, або віддаєш. Третього не дано», – жорстко підкреслив Олександр Сирський.

    Він окремо пояснив логіку тактичного планування: збільшення кількості солдатів всередині однієї бригади лише дозволяє їй довше тримати свій конкретний вузький сектор, але аж ніяк не допомагає закрити діри на інших напрямках. Нові з’єднання потрібні саме для того, щоб надійно зафіксувати додаткові кілометри кордону і при цьому не оголити чинні активні ділянки на сході та півдні країни.

  • Іноземний легіон на передовій: у Міноборони хочуть віддати 50% місць у штурмових підрозділах добровольцям з-за кордону

    Іноземний легіон на передовій: у Міноборони хочуть віддати 50% місць у штурмових підрозділах добровольцям з-за кордону

    Міністерство оборони України готує безпрецедентну реформу, яка передбачає комплектування до половини особового складу піхотних та штурмових підрозділів виключно за рахунок іноземних громадян. Деталі цієї концепції, яку раніше анонсували Президент Володимир Зеленський та міністр оборони Михайло Федоров, розкрив заступник командира полку РУГ у складі 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» на псевдо Монах.

    Згідно з новим армійським планом, іноземці, які спеціально приїжджатимуть до України для участі в бойових діях, зможуть укладати піхотні або штурмові контракти. Умови проходження служби в Силах оборони будуть абсолютно ідентичними до тих, які наразі пропонуються українським рекрутам. Мета відомства – довести кількість таких бійців на передовій до 50% від загального числа штурмовиків.

    Представник Національної гвардії, чий підрозділ має значний практичний досвід взаємодії з міжнародним контингентом, оцінив реалістичність такого масштабного набору. Аналізуючи зацікавленість легіонерів та шанси заповнити половину штату іноземцями, він наголосив на потужній ідеологічній складовій їхнього вибору.

    «Їдуть не лише заради грошей», – зазначив Монах.

    Наразі військове командування продовжує розробляти необхідні практичні кроки для повноцінного запуску цієї ініціативи, щоб перетворити амбітну візію на дієвий механізм підсилення фронту.