centernews360

Позначка: референдум

  • Ядерний ренесанс: Швейцарія робить крок до скасування заборони на будівництво нових АЕС

    Ядерний ренесанс: Швейцарія робить крок до скасування заборони на будівництво нових АЕС

    Нижня палата парламенту Швейцарії, Національна рада, у четвер офіційно підтримала урядову ініціативу щодо скасування чинної заборони на зведення нових атомних електростанцій. Цей крок став можливим завдяки попередньому схваленню пропозиції верхньою палатою парламенту — Радою кантонів, а також федеральним урядом країни. Хоча наразі у Швейцарії немає затверджених планів щодо будівництва конкретних нових реакторів, це рішення відкриває юридичний шлях для майбутнього розвитку атомної енергетики. Водночас партія «Зелені» вже різко засудила такі дії влади та анонсувала проведення загальнонаціонального референдуму, щоб заблокувати повернення до ядерних проєктів.

    Передумовою для цього кроку стала народна ініціатива за підтримки великих бізнес-асоціацій, які активно лобіювали будівництво нових АЕС для забезпечення енергетичної стабільності. Уряд відхилив початкову версію їхньої вимоги, оскільки вона потребувала б складних змін до конституції, проте натомість висунув власну контрпропозицію, яка передбачає лише скасування законодавчої заборони. Варто нагадати, що Швейцарія відмовилася від спорудження нових атомних об’єктів ще у 2017 році під впливом наслідків руйнівної катастрофи на японській АЕС «Фукусіма» у 2011 році. Згідно з тим рішенням, чотири наявні в країні реактори мають право продовжувати свою роботу рівно доти, доки вони відповідають усім суворим критеріям безпеки.

    Тим часом на тлі швейцарських дебатів інші європейські країни продовжують згортати атомну спадщину минулого. Зокрема, Литва стала першою державою у світі, яка розпочала безпрецедентну підготовку до повного демонтажу активних зон реакторів типу РБМК на своїй закритій Ігналінській АЕС. Цей процес має унікальне історичне та технологічне значення, адже литовські фахівці ліквідовуватимуть ядерні установки точно такого ж типу, що функціонували на Чорнобильській АЕС.

  • Швейцарія ризикує втратити доступ до ринків ЄС через референдум про обмеження населення

    Швейцарія ризикує втратити доступ до ринків ЄС через референдум про обмеження населення

    У Європейській комісії попередили Швейцарію: референдум про обмеження чисельності населення країни може мати прямі наслідки для відносин Берна з Євросоюзом.

    Голосування заплановане на 14 червня. Ініціатива передбачає обмеження в’їзду нових мігрантів, якщо населення Швейцарії наблизиться до 10 мільйонів осіб.

    У Брюсселі наголошують, що вільне пересування людей є ключовою частиною відносин між ЄС і Швейцарією. Саме через цю призму Єврокомісія оцінюватиме результати референдуму.

    Швейцарія не входить до Євросоюзу, однак має тісні економічні зв’язки з блоком, бере участь у Шенгенській зоні та користується перевагами доступу до європейських ринків.

    Обмеження чисельності населення фактично може вдарити по угоді про вільний рух, яка дозволяє громадянам ЄС жити та працювати у Швейцарії.

    У разі розриву цієї угоди під загрозою можуть опинитися й інші домовленості з ЄС, зокрема щодо доступу Швейцарії до європейських ринків.

    Швейцарський політолог Філіп Лутц попередив, що в найгіршому сценарії країна може втратити свій привілейований доступ до ринку Євросоюзу.

    Населення Швейцарії зросло з 7,2 мільйона на початку 2000-х років до понад 9 мільйонів у 2026 році. За даними Avenir Suisse, близько 64% із приблизно двох мільйонів новоприбулих є громадянами ЄС.

    Ініціативу просуває права Швейцарська народна партія. Її представники заявляють, що реальні масштаби міграції значно перевищили обіцянки, які давалися під час запровадження свободи пересування з ЄС.

  • Вибори і референдум до 15 травня, чи встигне Україна виконати умови США

    Вибори і референдум до 15 травня, чи встигне Україна виконати умови США

    Україна продовжує підготовку до можливого проведення президентських виборів, які можуть відбутися одночасно з референдумом щодо мирної угоди з Росією.

    За інформацією західних медіа, зокрема Financial Times, у політичних колах обговорюється варіант проведення обох голосувань у стислі терміни.

    Видання повідомляє, що президент США Дональд Трамп наполягає на проведенні виборів і референдуму до 15 травня. У разі невиконання цієї умови Україна ризикує втратити раніше запропоновані гарантії підтримки з боку США. Журналісти посилаються на українських та європейських чиновників, причетних до обговорення підготовки до голосувань.

    Очікується, що президент Володимир Зеленський може оголосити про проведення виборів і референдуму 24 лютого. Водночас в Офісі президента офіційно не коментують ці дані, а посольство США в Україні утрималося від заяв. Співрозмовники FT зазначають, що проведення голосувань у такі терміни виглядає малореалістичним. Процес залежить від низки чинників, зокрема від готовності Росії укласти мирну угоду та від загальної безпекової ситуації в країні.

    Разом з тим потенційний план може мати політичні переваги для чинного президента. Проведення виборів після досягнення домовленостей про мир теоретично може підвищити шанси Володимира Зеленського на переобрання та продемонструвати міжнародним партнерам готовність України до врегулювання конфлікту. Серед можливих перешкод називають не лише безпекові ризики, а й політичний контекст у США. У листопаді там відбудуться вибори, які традиційно сприймаються як індикатор довіри до чинного президента. Тому після травня фокус американської політики може зміститися на внутрішній порядок денний. Окремим складним питанням залишаються розбіжності щодо статусу тимчасово окупованих територій. Зокрема, сторони не мають спільного бачення майбутнього Донецької області та статусу Запорізької атомної електростанції. Також на можливі строки впливають атаки Росії на критичну інфраструктуру та ситуація на фронті.

    Джерела зазначають, що план проведення виборів може змінюватися залежно від того, чи вдасться досягти мирної угоди, яку українська влада вважатиме справедливою та прийнятною для суспільства. Очікується, що Верховна Рада у березні та квітні має напрацювати необхідні законодавчі зміни для організації виборів і референдуму в умовах воєнного стану. Серед ключових викликів — організація голосування для військових на фронті та внутрішньо переміщених осіб. У президентському оточенні наголошують, що головною умовою залишається безпека. За словами джерела в президентських колах, без гарантій безпеки жодних оголошень про вибори не буде. У Верховній Раді також відреагували на публікацію. Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що провести вибори та референдум у травні неможливо, оскільки відповідний законопроєкт навіть не підготовлений. Він вважає, що спочатку необхідно досягти домовленостей про мир, а вже після цього переходити до виборчого процесу.

    Народний депутат Ярослав Железняк підтвердив, що дата 15 травня звучала під час засідання Погоджувальної ради парламенту як орієнтир для досягнення домовленостей у переговорах. Водночас, за його словами, ознак жорсткого дедлайну з боку США наразі немає, а політична логіка напередодні американських виборів передбачає прагнення продемонструвати результати на міжнародному напрямку.

    Раніше повідомлялося про переговори між Україною та США щодо можливого досягнення миру вже у березні 2026 року. Тоді ж згадувалися сценарії проведення виборів і референдуму навесні. У Центральній виборчій комісії наголошують, що запровадження онлайн- або поштового голосування може створити додаткові ризики зовнішнього втручання. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що законодавчі ініціативи щодо виборів уже існують, однак ключовим питанням залишається гарантування безпеки.

    Таким чином, можливість проведення виборів і референдуму навесні залежить від комплексу політичних, безпекових та міжнародних факторів. Остаточні рішення визначатимуться як розвитком переговорного процесу, так і ситуацією на фронті.

  • “Перемир’я за Трампом” – ключові питання, які обговорюються делегаціями на даний час

    “Перемир’я за Трампом” – ключові питання, які обговорюються делегаціями на даний час

    Як повідомляють наші джерела, США можуть оголосити своє бачення перемир’я для України уже завтра – 29 квітня.  Водночас, “перемир’я за Трампом” наразі включає лише пропозицію припинення вогню по всій лінії фронту, з оглядом на велику кількість взаємовиключних вимог від усіх сторон процесу.

    Про це повідомляє видання NENKA.info.

    Зокрема, за інформацією наших джерел в Республіканській партії США, основні пункти, які передбачені у мирному плані Трампа, будуть відкладені “на потім”, а оголошувати будуть виключно “повне і беззастережне припинення вогню по всій лінії фронту і заборону на будь-які повітряні удари”.

    Водночас, є кілька умов, які США обговорили з Росією, і про що проінформували українську делегацію,  поставивши перед фактом Володимира Зеленського. Серед цих умов наступні:

    – Україна повинна повинна провести прямі переговори з РФ

    – Територіальні питання однозначно мають стати предметом і результатом переговорів

    – Питання прийому України в НАТО має бути знято з повістки

    – Договір про ресурси необхідно підписати в найближчі два тижні

    Також наші інсайдери повідомляють, чому не відбулась друга анонсована зустріч між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським під час похорон Папи Римського Франциска.

    Зі слів інсайдерів, українська делегація передала Кіту Келлогу зустрічні вимоги, на які, ймовірно, США не зможуть “дотиснути” Росію. Серед “нездійсненних” вимог української делегації можна зазначити наступні:

    – Проведення прямих переговорів з РФ тільки після повного припинення вогню, під контролем міжнародної моніторингової місії. При цьому “проти і росіяни, і наші партнери, які не встигають сформувати місію та й загалом уникають прямої військової конфронтації з Москвою”

    – Україна хоче винести “питання територій” на референдум. Таким чином має бути забезпечена легітимізація процесу та убезпечення політичного проекту Володимира Зеленського. Водночас, під питанням територіальних уступок Україна бачить виключно “питання Криму”, втрати решти територій Україна не готова визнати за жодних умов

    – Щодо договору “про ресурси”, під соусом “інтереси України” команда Зеленського намагається зберегти певні напрямки для олігархів. Насамперед, наразі торги йдуть за управління портами,  видобуток нафти і газу.

    Окремо йде обговорення питань гарантій безпеки для України, яких наразі немає, а всі переговори з Росією і ЄС у США в глухому куті.

    З плюсів, американська сторона незадоволена незговірливістю Росії щодо реалізації мирного треку, тож 29 квітня на засіданні Ради Безпеки ООН по українському питанню, США можуть змінити свою позицію по РФ на більш жорстку.

  • У Гренландії планують провести референдум щодо незалежності

    У Гренландії планують провести референдум щодо незалежності

    Гренландія має намір рухатися до здобуття незалежності, і перший крок у цьому напрямку може бути зроблений через референдум. Голова керівної партії Гренландії Ерік Єнсен в інтерв’ю заявив, що питання незалежності має бути вирішено на референдумі, а голоси населення повинні бути почуті.

    Єнсен висловив підтримку активізації 21-ї статті, яка передбачає можливість проголошення незалежності, та запропонував розпочати переговори з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен. У той же час всі п’ять парламентських партій Гренландії виступають проти ідеї приєднання острова до США, про яку нещодавно заявив Дональд Трамп. Згідно з опитуванням, 85% гренландців не підтримують цю ініціативу.

    Проте питання незалежності Гренландії залишається в пріоритеті для місцевих політиків, і референдум може стати важливим етапом на шляху до отримання автономії.

  • Каліфорнія планує новий референдум про вихід із США

    Каліфорнія планує новий референдум про вихід із США

    Каліфорнія, один з найбагатших і найнаселеніших штатів США, знову підняла питання про свою незалежність від Сполучених Штатів. Ініціатива, яка отримала назву Calexit, була подана політичним активістом Маркусом Евансом 23 січня 2025 року. Це вже друга спроба штату відокремитися від федерального уряду — перша була зроблена в 2016 році під час президентства Дональда Трампа.

    Місцеві активісти вірять, що зараз найкращий момент для реалізації цієї ідеї, оскільки, на їхню думку, країна переживає серйозні політичні та економічні проблеми. Еванс зазначив, що Трамп, його імпічменти та судові переслідування стали фактором, який змінив настрій у суспільстві. Ініціативна група має 180 днів (до 22 липня 2025 року), щоб зібрати 546 651 підписів, необхідних для проведення референдуму. Голосування планується на листопад 2028 року, і виборці повинні будуть відповісти на запитання: “Чи має Каліфорнія вийти зі складу Сполучених Штатів і стати вільною та незалежною країною?”

    Якщо понад 55% виборців підтримають цей крок, результатом стане оголошення “вотуму недовіри” до федерального уряду. Проте, навіть у разі позитивного голосування, це не означає негайного виходу з США — цей крок стане лише першим сигналом про намір штату жити самостійно. Уряд штату Каліфорнія вже почав підготовку до референдуму. Держсекретар штату Ширлі Н. Вебер повідомила, що буде створена спеціальна комісія з 20 осіб, яка вивчатиме питання економічної та соціальної здатності Каліфорнії до самостійного існування. Для цього штату планують виділити 10 млн доларів для проведення голосування, а також по 2 млн доларів щорічно для роботи комісії. Каліфорнія, розташована на березі Тихого океану, є одним з найпотужніших економічних регіонів світу. Статистика свідчить, що на червень 2024 року ВВП Каліфорнії складав 4,1 трлн доларів, що дозволяє їй входити в десятку найбагатших економік планети. В штаті знаходяться офіси таких гігантів, як Google, Apple, Meta, Nvidia та інших. Однак не всі в Каліфорнії задоволені політикою федерального уряду. Ініціатори руху за незалежність вважають, що проблеми США, зокрема політика Трампа щодо мігрантів, скасування правових норм щодо рівності та толерантності, стали серйозною причиною для зростання настроїв за відокремлення. Першу спробу провести референдум про відокремлення Каліфорнія здійснила в 2016 році, під час першої каденції Дональда Трампа. Активісти вже тоді запропонували референдум з аналогічним питанням, але результат був менш вражаючим. Проте, зараз вони сподіваються на більший успіх завдяки змінам у політичній ситуації в країні.

    Хоча ідея відокремлення Каліфорнії від США виглядає екстремальною, вона відображає глибокі політичні та соціальні розбіжності в країні. У найближчі роки це питання, ймовірно, продовжуватиме викликати обговорення серед громадян та політиків не лише в Каліфорнії, а й по всій Америці.

  • В Швецарії проходить референдум щодо фінансування “Євробачення”

    В Швецарії проходить референдум щодо фінансування “Євробачення”

    У місті Базель, що на півночі Швейцарії, сьогодні, 24 листопада, проходить референдум, під час якого мешканці вирішують, чи має місто фінансувати проведення пісенного конкурсу “Євробачення-2025”. Питання стосується виділення значної суми — 34,96 мільйона швейцарських франків (приблизно 39,5 мільйона доларів), затверджених регіональною владою для організації заходу.

    Перемогу на “Євробаченні-2024” здобув швейцарський співак Немо з піснею “The Code”. Цей тріумф повернув право проведення престижного конкурсу до Швейцарії, а Базель був обраний як ідеальне місце для заходу завдяки своєму розташуванню на кордоні з Францією та Німеччиною. Однак виділення коштів на конкурс викликало дискусії серед громадськості. Ініціатива про референдум надійшла від партії Федеральний демократичний союз Швейцарії, яка зібрала необхідну кількість підписів, щоб поставити питання про фінансування на загальне голосування.

    Прихильники фінансування стверджують, що проведення “Євробачення” в Базелі стане не лише подією світового масштабу, а й чудовою можливістю для популяризації міста та всієї країни. Захід може залучити тисячі туристів і принести значний економічний дохід. Опоненти висловлюють побоювання, що витрати на організацію можуть стати надмірним тягарем для платників податків.

    Результати референдуму визначать, чи отримає Базель шанс прийняти один із найбільших музичних конкурсів світу. Якщо рішення буде схвальним, організаційний процес стартує негайно. В іншому випадку Швейцарія може відмовитися від проведення заходу, передавши цю можливість іншій країні.

  • Молдова з мінімальною перевагою підтримала конституційні зміни для вступу до ЄС на референдумі

    Молдова з мінімальною перевагою підтримала конституційні зміни для вступу до ЄС на референдумі

    На нещодавньому референдумі в Молдові 50,46% виборців висловили підтримку змінам до конституції, які закладають основу для вступу країни до Європейського Союзу. Цей результат був отриманий з мінімальною перевагою, що відображає поділеність суспільства щодо євроінтеграції.

    Голосування було поєднане з президентськими виборами, на яких Майя Санду, чинний президент, який виступає за ЄС, не змогла здобути абсолютну перемогу, тому наступного місяця на країну чекає другий тур.

    Явка на двох голосуваннях становила понад 50%. Було підраховано понад 99,6% голосів.

    Реагуючи на результати референдуму, Майя Санду заявила, що сили, які виступають за ЄС, виграли першу битву у “важкій боротьбі”, яку вона також назвала “несправедливою”. Вона звинуватила тих, кого назвала “ворогами” Молдови, і злочинні угруповання в спробах купити голоси, і заявила, що це небезпечне явище для будь-якої демократії.

    У неділю Санду засудила результат виборів як наслідок іноземного втручання в молдовську політику і заявила, що Молдова пережила “безпрецедентний напад на демократію”. У жодному з випадків вона не посилалася прямо на росію, але останніми тижнями молдовська влада розкрила гігантську схему платежів, що надходили з москви, – їх платили людям, щоб вони голосували проти неї і референдуму ЄС.

    Прессекретар кремля дмитро пєсков сказав, що Санду повинна представити “докази” своїх тверджень про те, що в голосування втручалися іноземці.

    Представник ЄС Пітер Стано заявив у понеділок, що голосування відбулося “в умовах безпрецедентного втручання і залякування з боку росії та її прихильників”.

    Крім референдуму щодо зміни конституції, у неділю молдавани також голосували на виборах президента країни. Ці вибори стали ключовим випробуванням для країни, яка стоїть перед вибором: чи продовжувати членство в ЄС, чи зберегти тісні зв’язки з росією. Санду перемогла в першому турі виборів, набравши 41% голосів проти 26% у її найближчого суперника.

    Image

    Результат Александра Стояногло, якого підтримує проросійська Партія соціалістів, виявився значно вищим, ніж очікувалося.

    Тепер на Санду чекає складний другий тур 3 листопада, у якому на її конкурентів – популіста Ренато Усатого і колишнього башкана Гагаузії Ірину Влах, найімовірніше, очікує об’єднання проти неї і підтримка Стояногло.

  • Придністров’я розглядає проведення референдуму про ставлення до ЄС

    Придністров’я розглядає проведення референдуму про ставлення до ЄС

    У Придністров’ї активно обговорюють можливість проведення референдуму, на якому жителі республіки висловлять свою думку щодо європейської інтеграції. Це рішення стало предметом дискусій серед місцевих політиків та громадськості, оскільки регіон прагне знайти своє місце на міжнародній арені.

    Про це повідомляє «МЗС» невизнаної республіки.

    Як випливає з повідомлення, це задумано на противагу підготовлюваному в Молдові на 20 жовтня референдуму про вступ до Євросоюзу.

    «МЗС» Придністров’я заявило, що вони хотіли теж брати участь у молдовському референдумі, але їм ніхто не запропонував. Тому вони можуть провести своє власне опитування.

  • Поляки пропонують рішення “Кримського питання”

    Поляки пропонують рішення “Кримського питання”

    На 20-й щорічній зустрічі YES у Києві міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив пропозицію, яка може кардинально змінити підходи до вирішення кримського питання. Сікорський запропонував передати тимчасово окупований Росією Крим під мандат ООН для проведення “чесного референдуму”. Цей крок, на думку польського дипломата, може стати ефективним рішенням для досягнення миру між Києвом і Москвою.

    Сікорський підкреслив, що Крим має символічне і стратегічне значення для обох сторін конфлікту. Він зазначив, що без демілітаризації півострова важко уявити досягнення довготривалого миру. Однак, він вважає, що якщо обидві сторони будуть готові до компромісу, міжнародне співтовариство може допомогти в організації чесного референдуму для вирішення статусу Криму.

    За словами Сікорського, мандат ООН міг би включати місію з підготовки референдуму, що дозволить визначити законних жителів півострова і провести голосування за участю міжнародних спостерігачів. Пропозиція поляка передбачає можливість відкласти це питання на 20 років, що може дати час для стабілізації ситуації та підготовки до мирного врегулювання.

    Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що повернення Криму до складу України є реальним і можливим. Він зазначив, що зусилля щодо відновлення міжнародно визнаних кордонів України тривають, і військові дії спрямовані на звільнення окупованих територій.

    Ситуація навколо Криму також викликала підтримку з боку міжнародних партнерів України. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган нещодавно підкреслив, що Росія повинна повернути Україні контроль над півостровом.