У Болгарії завершується підрахунок голосів першого туру президентських виборів, результати якого наочно демонструють глибокий ціннісний та геополітичний розкол у суспільстві. За даними Центральної виборчої комісії (ЦВК) після опрацювання понад 95% протоколів, лідерство утримує Іліяна Йотова, яка наразі тимчасово виконує обов’язки президента. Вона здобуває 34,59% голосів виборців. Буквально у потилицю їй дихає проукраїнський політик та колишній виконувач обов’язків прем’єр-міністра Андрій Гюров із результатом у 32,03%. Розрив між лідерами перегонів становить критично малі 2,56 відсоткових пункта, що перетворює майбутній другий тур на вирішальну битву за зовнішньополітичний вектор країни.
Потенційна перемога Іліяни Йотової може мати серйозні наслідки для балансу сил у державі та загальноєвропейської політики. Йотова є багаторічною соратницею та прямою послідовницею чинного прем’єр-міністра Румена Радева (вона обіймала посаду його віцепрезидентки ще з початку першого терміну у 2017 році). Аналітики застерігають, що у разі її остаточного тріумфу Радев отримає абсолютний і безперешкодний контроль як над виконавчою, так і над законодавчою гілками влади в Болгарії. З огляду на традиційно м’яку позицію цієї політичної групи щодо РФ, така монополізація влади становить ризик для подальшої підтримки єдиної санкційної політики ЄС.
Натомість Андрій Гюров уособлює проєвропейську альтернативу. Цей політик із серйозним економічним бекграундом довів свою дієвість під час короткострокового перебування на чолі уряду. Саме він став підписантом двосторонньої безпекової угоди між Болгарією та Україною. Крім того, у тандемі з головним комісаром МВС він зумів організувати та провести найбільш прозорі парламентські вибори за останні роки. Гюров виступає жорстким критиком будь-яких антиукраїнських дій чи ініціатив, спрямованих на підрив єдності Європейського Союзу, та відверто протистоїть російському впливу.
Перший тур виборів пройшов на тлі відчутної політичної апатії та втоми болгарського суспільства — станом на 16:00 явка становила критично низькі 16%. Ця електоральна пасивність створює додаткові ризики, залишаючи простір для мобілізації радикального електорату. Третє місце з результатом 12,62% посів лідер ультраправої проросійської партії «Відродження» (Вазраждане) Костадін Костадінов, чиї виборці можуть стати «золотою акцією» у другому турі. Не обійшлося і без локальних інцидентів, що ілюструють загальну напругу: в день голосування одного з голів виборчої комісії довелося відсторонити від роботи через перебування на дільниці у стані алкогольного сп’яніння.