centernews360

Позначка: Рада

  • Скоординований удар по Нацбанку: за вимогою відставки Пишного стоїть Арахамія, а Гетманцев відхрещується від крісла

    Скоординований удар по Нацбанку: за вимогою відставки Пишного стоїть Арахамія, а Гетманцев відхрещується від крісла

    Політична напруга навколо Національного банку України стрімко набирає обертів, перетворюючись на один із найгостріших публічних конфліктів між фінансовим регулятором та Верховною Радою за останні роки. Як повідомляють поінформовані співрозмовники видання у парламенті, масована критика на адресу очільника НБУ Андрія Пишного зовсім не є випадковою емоційною реакцією окремих депутатів, а має чітко скоординований характер. Ба більше, кулуарні джерела стверджують, що головним ініціатором та тіньовою рушійною силою кампанії за відставку чинного голови Нацбанку виступає лідер парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

    За інформацією інсайдерів, саме Арахамія свого часу активно просував ідею призначення на найвищу посаду в Національному банку Данила Гетманцева — чинного очільника парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Утім, сам Гетманцев був змушений публічно відреагувати на ці гучні кадрові чутки, категорично спростувавши свою готовність очолити фінансовий регулятор. Політик офіційно заявив, що його кандидатура просто не відповідає суворим законодавчим вимогам, які висуваються до претендентів на крісло голови НБУ.

    Водночас відмова від амбіцій на цю посаду жодним чином не зменшила запалу Гетманцева у нищівній критиці поточного керівництва. Він продовжує наполягати на негайному звільненні Андрія Пишного, прямо звинувачуючи його у руйнуванні ділової репутації інституції. Раніше Гетманцев робив вкрай різкі заяви, вимагаючи відставки через скандали з фінансовим моніторингом у Сенс Банку, та навіть стверджував, що чинний голова НБУ нібито «імітує слабоумство, намагаючись хоч трохи потриматися за посаду».

    Однак, як наголошують джерела LIGA.net, амбіції ініціаторів політичного тиску виходять далеко за межі одного кабінету. Співрозмовники у Верховній Раді попереджають, що кадрові апетити не обмежуються виключно фігурою Андрія Пишного. Скоординована атака на Національний банк свідчить про підготовку масштабних ротацій у всьому фінансово-економічному блоці, а під прицілом опинилися й інші ключові посадовці регулятора. Відомо, що у кулуарах також обговорювали можливість призначення першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, проте від цієї ідеї швидко відмовилися через брак політичної ваги у кандидата.

    Цей безпрецедентний політичний тиск на незалежну фінансову інституцію розгортається на тлі надзвичайно складних викликів для української економіки. Систематичні спроби парламентарів втрутитися в операційну діяльність Національного банку України викликають серйозне занепокоєння не лише серед вітчизняних фінансових аналітиків, але й у середовищі західних партнерів та міжнародних донорів. Інституційна незалежність НБУ завжди була однією з фундаментальних вимог Міжнародного валютного фонду та інших кредиторів, які забезпечують макрофінансову стабільність воюючої держави. Тому спроби політично вмотивованих кадрових чисток у керівництві регулятора ризикують спровокувати гостру кризу довіри з боку інвесторів та суттєво ускладнити переговори щодо майбутніх траншів. Поки ж у владних кабінетах продовжують зважувати всі ризики, готуючи остаточне кадрове рішення, яке може кардинально змінити баланс сил у фінансовому секторі країни.

  • Тилові статки під мікроскопом: Зеленський вимагає повернути обов’язкове декларування для військових поза зоною бойових дій

    Тилові статки під мікроскопом: Зеленський вимагає повернути обов’язкове декларування для військових поза зоною бойових дій

    Президент України Володимир Зеленський ініціював масштабні законодавчі зміни, спрямовані на посилення фінансового контролю за військовослужбовцями, які проходять службу поза межами зони бойових дій. Глава держави вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт №16220, який позбавляє службовців тилових та адміністративних підрозділів права приховувати свої доходи під час повномасштабної війни. Документ покликаний ліквідувати юридичну прогалину, через яку особи, не залучені до безпосереднього захисту держави на передовій, роками уникали антикорупційного моніторингу.

    Як зазначається у пояснювальній записці до ініціативи, чинне законодавство дозволяє багатьом людям у погонах легально не подавати фінансову звітність до офіційного завершення дії правового режиму воєнного стану або до моменту демобілізації. На практиці це пом’якшення автоматично поширилося на співробітників штабів, логістичних центрів та працівників сфери забезпечення військових формувань. Унаслідок цього їхні реальні статки залишалися без належної перевірки з боку держави. Згідно з новими правилами, тиловики, які не декларували своє майно починаючи з 2021 року, будуть зобов’язані оприлюднити дані протягом дев’яноста днів з моменту набуття чинності цього закону.

    Законопроєкт передбачає збереження пільгових умов виключно для тих, хто безпосередньо ризикує життям на фронті. Право на відстрочку гарантовано збережуть учасники бойових дій зі складу Збройних Сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Управління державної охорони, Держспецтрансслужби та поліцейські підрозділів особливого призначення. Ця категорія захисників матиме дев’яносто днів на подачу електронних декларацій після завершення своєї участі у боях, скасування воєнного стану або звільнення зі служби. Примітно, що у разі повторного направлення військовослужбовця на фронт протягом цього тримісячного вікна, відлік часу на подачу звітності не обчислюватиметься заново, що унеможливить бюрократичний тиск на бійців.

    Паралельно з цим ініціатива суттєво переглядає архітектуру доступу до реєстру декларацій. Документ запроваджує чіткі критерії розмежування, які визначатимуть, чиї саме документи мають бути беззастережно відкритими для суспільства, а чию інформацію необхідно засекретити з огляду на вимоги національної безпеки. Крім того, законодавчі зміни встановлять конкретні терміни та правові механізми, за яких тимчасово приховані декларації посадовців знову стануть публічними і доступними для аналізу громадськістю та антикорупційними органами.

  • «На килим» до парламенту: Рада терміново викликала Кличка через загрозу зимового колапсу в Києві

    «На килим» до парламенту: Рада терміново викликала Кличка через загрозу зимового колапсу в Києві

    Верховна Рада викликала міського голову Києва Віталія Кличка на засідання парламенту в середу для публічного звіту щодо загрозливої ситуації з підготовкою столиці до зими та захисту енергетичних об’єктів. Відповідне рішення народні депутати підтримали під час пленарного засідання у вівторок за ініціативи народної депутатки від партії «Слуга Народу» Мар’яни Безуглої – за виклик столичного очільника проголосував 151 парламентар, вісім висловилися проти, а дев’ять утрималися.

    Пояснюючи необхідність термінової появи мера в сесійній залі, ініціаторка рішення наголосила на критичному стані справ у місті на тлі щоденних ворожих ударів. «Ви бачите, що відбувається в столиці. Ми так жодного разу не заслухали Кличка, і це питання не про політичні партії й сили», – заявила Безугла під час внесення пропозиції.

    Виклику посадовця передувало відкрите протистояння між міською та центральною владою на фоні енергетичної кризи. Ще 8 жовтня сам Кличко констатував, що через російські атаки Київ опинився в реаліях виживання, та закликав мешканців за наявності можливості тимчасово виїхати за межі столиці. У відповідь Президент України Володимир Зеленський прямо звинуватив столичну владу в майже повному невиконанні ключових кроків із захисту критичної інфраструктури, попри те, що в КМДА ще у вересні звітували про 80% готовності до холодів і виділення на ці заходи 12 мільярдів гривень із консолідованого бюджету.

  • «Червоні лінії не продаються»: Гончаренка виключили з фракції «Європейська солідарність» через заклики до поступок перед Росією

    «Червоні лінії не продаються»: Гончаренка виключили з фракції «Європейська солідарність» через заклики до поступок перед Росією

    Народного депутата Олексія Гончаренка офіційно виключили зі складу парламентської фракції «Європейська солідарність» після його публічних заяв із закликами піти на масштабні поступки державі-агресору заради припинення війни. Пресслужба політичної сили оприлюднила жорстку заяву, в якій наголосила, що висловлювання нардепа вийшли далеко за межі допустимої внутрішньопартійної та політичної дискусії, безпосередньо зазіхнувши на національні інтереси та суверенітет держави.

    У партії підкреслили, що демократичний устрій передбачає право на різні погляди та гострі внутрішні суперечки, проте компроміси не можуть стосуватися базових цінностей і незмінного стратегічного курсу країни. До переліку абсолютних констант, які не підлягають перегляду, віднесено потужну українську армію, державний статус української мови, незалежну помісну церкву, а також повноправне майбутнє членство України в Європейському Союзі та НАТО. Керівництво фракції акцентувало, що ці засади не залежать від поточної кон’юнктури та за жодних умов не можуть ставати предметом торгу ані всередині українського політикуму, ані на міжнародних перемовинах із Кремлем. Незалежність, національна ідентичність і право народу самостійно обирати власну безпекову архітектуру визнані непорушними.

    Причиною гучного розриву став розлогий допис Гончаренка у соціальних мережах, опублікований наприкінці минулого тижня. У ньому депутат виступив із відверто песимістичними оцінками фронту та економіки, назвавши продовження опору безперспективним і вкрай небезпечним. Серед тез лунали твердження про те, що Україна нібито програє війну, стрімко втрачає людей та не має фінансових ресурсів навіть на базове функціонування державних інституцій, а вітчизняна промисловість переживає катастрофічний спад, вперше за століття зафіксувавши тиждень із нульовою виплавкою сталі. На основі цих пораженських висновків нардеп публічно запропонував обговорювати з Москвою відмову від НАТО, повернення до нейтрального статусу, часткове зняття міжнародних санкцій із Росії, а також перегляд статусу російської мови, церкви та окупованого Донбасу.

    Капітуляційні пропозиції політика миттєво підхопила ворожа пропагандистська машина: кремлівські медіа почали тиражувати його слова як буцімто пряме свідчення готовності українського істеблішменту погодитися на ультиматуми Москви. Заяви викликали хвилю обурення і в українському суспільстві, спровокувавши звинувачення у підриві морального духу оборони, після чого депутат протягом кількох днів намагався виправдатися черговими публікаціями, які не зупинили його політичної ізоляції у фракції.

  • Втеча під прикриттям відрядження: хто організував виїзд генпрокурора Кравченка та чому провалилася масштабна атака на НАБУ

    Втеча під прикриттям відрядження: хто організував виїзд генпрокурора Кравченка та чому провалилася масштабна атака на НАБУ

    Скандальний виїзд за межі країни колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка остаточно набув рис завчасно спланованої операції з порятунку високопосадовця від неминучого кримінального переслідування. Попри офіційні спроби представити цей раптовий перетин державного кордону як звичайне короткострокове робоче відрядження на п’ять днів, реальні обставини свідчать про системну евакуацію ключової фігури на тлі викриття масштабних корупційних схем. Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов дав категоричну оцінку цим подіям, розбивши будь-які ілюзії щодо ймовірного повернення посадовця до Києва: «Ні, втік. Ретельно до цього готувався».

    Обставини поспішної втечі ексочільника Офісу генерального прокурора стали кульмінацією тривалого протистояння всередині вітчизняного правоохоронного блоку. Незадовго до виїзду з країни представники оточення Кравченка здійснили відчайдушну спробу завдати превентивного удару по незалежних антикорупційних інституціях. Головною мішенню цієї інформаційної та адміністративної атаки став директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос, якого намагалися дискредитувати штучно створеними звинуваченнями та маніпулятивними вкидами. Проте спроба паралізувати роботу детективів і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повністю провалилася, перетворившись на гучний політичний фіаско для замовників операції, які так і не змогли зупинити збір доказової бази.

    Водночас у кулуарах Верховної Ради України розгортається нова запекла боротьба навколо майбутнього крісла керівника відомства. Значна частина народних депутатів виявляє відвертий саботаж і категорично не зацікавлена в оголошенні відкритого та прозорого конкурсу за участі міжнародних експертів на посаду нового генерального прокурора. Парламентські групи та впливові тіньові гравці побоюються втратити ручні важелі впливу на процесуальне керівництво кримінальними провадженнями, тому намагаються якнайшвидше провести через сесійну залу повністю лояльну та керовану фігуру без публічного відбору.

    Подібний сценарій загрожує повною катастрофою для відносин України із західними союзниками, які розглядають очищення прокуратури як базовий критерій європейської інтеграції. Ситуація, коли вища посадова особа наглядового органу безперешкодно залишає державу під час розслідування махінацій, свідчить про глибоку кризу всередині силової вертикалі. Провал наступу на НАБУ лише підтвердив, що суспільство та міжнародні донори більше не терпітимуть спроб збереження кругової поруки у правоохоронних органах, а пошук нового очільника відомства стане тестом на реальну здатність влади до системних реформ.

  • «Про вибори подумаєте після війни»: Зеленський влаштував розніс Раді через зрив законів на 30 мільярдів

    «Про вибори подумаєте після війни»: Зеленський влаштував розніс Раді через зрив законів на 30 мільярдів

    Президент України Володимир Зеленський виступив із різкою критикою на адресу народних депутатів через провал ключових голосувань у Верховній Раді, які мали відкрити шлях до фінансової допомоги в розмірі 30 мільярдів доларів від міжнародних партнерів та Міжнародного валютного фонду. Глава держави наголосив, що парламентарі зобов’язані відкинути політичні інтриги та виконати свій обов’язок перед воюючою країною.

    Як зазначив український лідер, початок осіннього періоду є вирішальним моментом для забезпечення стабільності держави напередодні зими. «На те, щоб пройти цей рік. На те, щоб увійти в рік наступний. Забезпечити оборону. Забезпечити соціальні виплати. Забезпечити нормальне функціонування нашої держави, попри все», – підкреслив він. Президент нагадав, що уряд чітко виконує свою частину роботи: міністри мають затвердити 44 обов’язкові рішення до 1 листопада, що принесе перші 15 мільярдів доларів.

    Натомість другу половину критично необхідної суми мають забезпечити саме народні обранці. Попри це, депутати провалили одразу три важливі закони, які могли б надати Україні понад чотири мільярди доларів, а також заблокували два нормативні акти з програми співпраці з МВФ. Глава держави підкреслив, що непопулярні, але життєво необхідні реформи мають підтримувати всі фракції, які декларують європейський курс, а не саботувати їх заради рейтингів.

    «Сьогодні треба думати виключно про те, що потрібно на оборону, на роботу держави, на виплати людям. Про вибори подумаєте після війни. Треба голосувати рішення на 30 мільярдів доларів», – наголосив президент. Окремо він повідомив, що наразі ведуться складні перемовини з міжнародними партнерами щодо покриття дефіциту Міністерства оборони на додаткові 27 мільярдів доларів, проте отримання цих коштів напряму залежить від внутрішньої дисципліни української влади.

  • «Матриця стійкості» та феномен монобільшості: Арахамія захищатиме дисертацію в КНУ імені Тараса Шевченка

    «Матриця стійкості» та феномен монобільшості: Арахамія захищатиме дисертацію в КНУ імені Тараса Шевченка

    Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія готується до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD). Дослідження присвячене специфіці функціонування депутатської фракції, яка діє на правах коаліції у Верховній Раді IX скликання. Анотацію наукової праці оприлюднено на сайті науково-консультаційного центру Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    У роботі політик презентує авторську «матрицю стійкості» парламентської коаліції в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення, що містить комплекс прикладних рекомендацій:

    • Організаційна стійкість: розбудова міжфракційного діалогу, інституціоналізація внутрішніх протоколів та посилення аналітично-дослідницького потенціалу.
    • Нормативно-правове регулювання: внесення змін до Регламенту ВРУ, вдосконалення виборчого законодавства та нарощування парламентського контролю.
    • Ефективність процедур: запровадження єдиної цифрової парламентської платформи, оптимізація комунікацій із суспільством та інтеграція стандартів права ЄС у законотворчість.

    У дисертації підкреслюється, що сформоване у 2019 році монобільшість створило унікальну політичну конфігурацію, яка, на відміну від прецедентів у попередніх скликаннях, змушена функціонувати в безпрецедентних умовах повномасштабної війни, глобалізації та прискореної євроінтеграції.

  • Пожиттєві привілеї для спікера: Стефанчук став надзвичайним і повноважним послом

    Пожиттєві привілеї для спікера: Стефанчук став надзвичайним і повноважним послом

    Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук отримав найвищий дипломатичний ранг надзвичайного і повноважного посла. Відповідний указ № 831/2026 від 25 серпня підписав Президент України Володимир Зеленський. Цим же рішенням ранг надзвичайного і повноважного посланника другого класу присвоєно директору Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ Ігорю Осташу.

    Присвоєння рангів відбулося відповідно до статті 25 Закону України «Про дипломатичну службу» за офіційним клопотанням МЗС. Хоча очільник парламенту наразі не є кадровим дипломатом, найвищий статус закріплює за ним особливе міжнародне становище.

    Згідно із законодавством, завдяки новому дипломатичному рангу Руслан Стефанчук та його дружина здобули право довічно користуватися дипломатичними паспортами, тоді як на посаді голови ВРУ такий документ видається лише на п’ять років. Позбавити службовця цього довічного статусу надалі можливо виключно за рішенням суду.

     

  • Новий призовний вік та радикальні заходи: Міноборони готує жорсткий етап мобілізації

    Новий призовний вік та радикальні заходи: Міноборони готує жорсткий етап мобілізації

    В Україні найближчим часом можуть суттєво змінитися правила призову. Міністерство оборони готує низку кардинальних нововведень у сфері мобілізації, які безпосередньо торкнуться вікового цензу військовозобов’язаних. Про відповідні плани оборонного відомства повідомив секретар комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

    За словами посадовця, дискусії щодо оновлених підходів до поповнення армії вже тривають на рівні військово-політичного керівництва. Деталей щодо конкретних цифр чи нових меж призовного віку він поки не розкриває, наголошуючи, що офіційні рішення згодом оприлюднить профільне міністерство або Генеральний штаб Збройних сил України.

    «Я знаю, що зараз там будуть запроваджуватися деякі радикальні заходи. Також ведуться розмови, і, наскільки я знаю, деякі речі змінюються у призовному віці. Не буду уточнювати… Але я знаю, що рух іде», – розповів Роман Костенко.

    Народний депутат додав, що офіційну комунікацію з цих гострих суспільних питань мають вести безпосередньо ті органи та посадові особи, які відповідають за наповнення війська.

    «Це їхнє завдання, їхні повноваження… Я хочу, щоб цим займалися ті, хто відповідає за мобілізацію: президент, уряд, міністр оборони», – наголосив політик.

    Водночас у парламенті заспокоїли щодо інших чутливих тем. Наразі держава не планує переглядати підходи до призову багатодітних батьків, які виховують трьох і більше дітей, а також примусово залучати до служби жінок.

    «У цих напрямках я поки не бачив жодних пропозицій… Ми ухвалили закон про те, що жінки йдуть тільки за власним бажанням», – резюмував секретар комітету.

  • Скандали з ТЦК змушують діяти: Міноборони готує кардинальну реформу мобілізації

    Скандали з ТЦК змушують діяти: Міноборони готує кардинальну реформу мобілізації

    Міністерство оборони України готує масштабну реформу системи мобілізації, яка має відбутися в осяжній перспективі. Про розробку комплексних змін повідомила заступниця міністра оборони Любов Галан під час виступу на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

    За словами посадовиці, оборонне відомство вже напрацьовує оновлені підходи, однак остаточні рішення ухвалюватиме вище військово-політичне керівництво держави. Реалізація ініціативи потребує додаткового часу та узгодження позицій з іншими ключовими державними інституціями.

    «Деякі питання будуть залежати не тільки від Міністерства оборони, але й від бачення інших стейкхолдерів. Ми вже ведемо обговорення всередині уряду щодо низки проблемних питань, тому, думаю, це відбудеться в обозримій перспективі», – зазначила Галан.

    Необхідність термінових трансформацій назріла на тлі системних порушень під час оповіщення військовозобов’язаних, які завдають відчутного удару по рекрутингу до лав Сил оборони та провокують регулярні суспільні конфлікти між співробітниками територіальних центрів комплектування і цивільними громадянами в різних регіонах. Попри високу суспільну напругу, конкретних дат офіційної презентації оновленої системи в міністерстві наразі не озвучують.

    «Я думаю, що ця перспектива видна і у неї є якийсь адекватний горизонт», – додала Галан.