Справжній релігійний скандал спалахнув довкола несподіваного візиту митрополита Рівненського і Острозького Української православної церкви Пимена до Єрусалима, де український архієрей провів спільне богослужіння з представниками Російської духовної місії. Інформація про те, що клірик з України розділив вівтар із очільником місії архімандритом Вассіаном, стала публічною, проте невдовзі першоджерела спробували поспішно видалити компрометуючу публікацію з інформаційного простору. Цей безпрецедентний крок в умовах повномасштабної війни викликав миттєву та жорстку критику з боку представників Православної церкви України, зокрема митрополита Іларіона, який вказав на абсолютну неприпустимість будь-яких духовних контактів із представниками церкви держави-агресора.
Намагаючись загасити хвилю суспільного обурення, Рівненська єпархія УПЦ виступила з офіційним роз’ясненням, спробувавши перекласти відповідальність за цей інцидент на емоційні обставини. Представники єпархії заявили, що спільна молитва у Горненському жіночому монастирі відбулася виключно на наполегливе прохання черниць-українок та матерів полеглих українських захисників, які нібито потребували підтримки. У своєму виправданні пресслужба єпархії переконувала, що під час скандальної літургії митрополит Пимен підносив щирі молитви за Україну, її воїнів та якнайшвидше настання миру. Саму ж публікацію інформації російською стороною українські клірики поспішили назвати відверто маніпулятивною, вкотре наголосивши, що їхній керівник є справжнім патріотом, а сама структура категорично засуджує російську збройну агресію.
Проте за гучними патріотичними заявами єпархія свідомо оминула ключовий факт: Горненський монастир є установою, яка безпосередньо підпорядковується Московському патріархату. Відповідно до суворих церковних канонів, будь-яке богослужіння у стінах цієї обителі передбачає обов’язкове молитовне поминання патріарха Кирила, який відкрито благословляє російську армію на вбивства українців. Російська духовна місія в Єрусалимі функціонує як офіційне представництво Російської православної церкви на Святій Землі, охоплюючи Ізраїль та Палестину, і залишається невід’ємною частиною московської релігійної машини, тому факт свідомого співслужіння з підпорядкованим Москві духовенством неможливо виправдати жодними приватними мотивами.
Релігієзнавиця та докторка філософських наук Людмила Филипович детально проаналізувала цей інцидент, наголосивши, що факт відправлення спільної літургії є абсолютно беззаперечним та вичерпним підтвердженням збереження канонічної єдності між українською філією та її московським центром. «Це працює як доказ того, що Українська православна церква не розірвала свої канонічні та адміністративні зв’язки з Російською православною церквою. Вони демонструють, що знаходяться в структурі, що мають це євхаристійне єднання. Тож заяви про незалежність у статуті, прийнятому на Феофанівському соборі, є просто-напросто облудою і брехнею. Якщо немає перепон для спільного богослужіння — значить, ви себе сприймаєте частиною РПЦ. Візит це якраз і підтвердив», — підкреслила експертка, остаточно руйнуючи міф про самостійність УПЦ.
Оцінюючи правові наслідки таких дій, експертка також звернула увагу на абсолютну безпорадність державних інституцій у питанні контролю за переміщенням та діяльністю духовенства за межами країни. «Він поїхав у приватну поїздку, але під час неї здійснював богослужбові дії у відповідному облаченні, і до нього зверталися саме як до рівненського митрополита. І держава взагалі не може тут нічого вдіяти. За кожним не проконтролюєш. Тому ситуація однозначно ненормальна», — констатувала Людмила Филипович. Цей випадок яскраво демонструє, як церковні ієрархи використовують статус приватних паломників для підтримки тісних ритуальних та політичних зв’язків із представниками російського православ’я, продовжуючи легітимізувати вплив Москви навіть під час найкривавішої фази війни на виживання.