Повітряні сили України незабаром посиляться новими крилатими бойовими машинами для ефективнішого знищення ворога та захисту міст від щоденного повітряного терору. Президент України Володимир Зеленський офіційно повідомив про досягнення важливої та стратегічно необхідної домовленості з урядом Бельгії щодо постачання бойової авіації. За словами глави держави, українська армія гарантовано отримає першу партію з трьох винищувачів F-16 уже до кінця поточного року. Передача дефіцитних літаків здійснюватиметься за спеціальною прискореною процедурою, аби максимально швидко інтегрувати їх у бойовий контур захисту українського неба.
Окрім самих літаків, союзники оперативно закривають питання забезпечення боєкомплектом. Україна вже отримала термінові поставки дефіцитних авіаційних боєприпасів для F-16, до яких долучилися як сама Бельгія, так і інші ключові партнери, зокрема Іспанія. Президент наголосив, що в умовах, коли кремлівський режим щодня нарощує масові атаки та посилює ескалацію на фронті й у тилу, критично важливо постійно розширювати можливості української протиповітряної оборони для перехоплення повітряних цілей та порятунку життів мирних громадян.
Глава держави висловив щиру вдячність бельгійському уряду, прем’єр-міністру країни Барту де Веверу та всім європейським партнерам за рішучі й непохитні кроки на підтримку України. На тлі постійного ворожого терору надання сучасних західних винищувачів стає вирішальним чинником у стримуванні російської агресії та захисті українського повітряного простору від руйнівних ударів.
Українська система протиповітряної оборони отримує безкомпромісний наказ щодо кардинальної зміни бойових алгоритмів задля надійного захисту столичного регіону від повітряного терору. Міністр оборони Євген Хмара після інспекції ключових командних пунктів та військових частин Повітряних сил ЗСУ на Київщині чітко окреслив нові пріоритети для захисників українського неба. Головним завданням визначено перехоплення та знищення ворожих засобів ураження ще на дальній підльоті, задовго до того, як вони зможуть долетти до житлових кварталів Києва. Усі компоненти оборонної архітектури — від бойової авіації та зенітно-ракетних комплексів до мобільних вогневих груп — переводяться на роботу за новими реаліями, адже ворог постійно адаптує свою тактику і намагається вишукувати нові бреші в обороні.
Під час робочої наради з військовим командуванням очільник оборонного відомства детально проаналізував ефективність виявлення, супроводження та знищення повітряних цілей в умовах постійних комбінованих атак. Особливу увагу сторони приділили новій загрозі — масовому застосуванню російськими окупантами реактивних «шахедів», які розвивають набагато більшу швидкість і є надзвичайно складними для ураження звичайними засобами ПВО. Міністр підкреслив, що такі швидкісні цілі українські воїни вже успішно збивають, проте нагальною потребою є масштабування ефективних технологічних рішень та забезпечення ними всіх підрозділів на передовій і в тилових ешелонах. Ця робота ведеться в тісній кооперації з вітчизняними розробниками, оборонними підприємствами та міжнародними партнерами.
Необхідність форсованого розвитку інноваційних засобів протидії нещодавно обговорювалася і на спеціальній нараді у президента Володимира Зеленського за участю військового керівництва та представників оборонно-промислового комплексу. Глава держави повідомив про затвердження перших дієвих прототипів української зброї проти реактивних безпілотників, визначивши чіткі обсяги фінансування, строки виробництва та постачання новітніх систем у війська. Одночасно триває розробка додаткових захисних технологій та масове виробництво сучасних дронів-перехватчиків. Водночас фахівці наголошують на важливості максимального усунення бюрократичних перепон, адже швидкість впровадження інновацій у серійне виробництво наразі є питанням виживання для всієї країни.
Архітектура безпеки європейського континенту зазнає фундаментальної трансформації через перманентну загрозу з боку теперішнього російського режиму, який свідомо знищив усю систему стабільності та довіри. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, виступаючи у Страсбурзі перед депутатами Парламентської асамблеї Ради Європи, зробив жорстку та однозначну заяву щодо майбутнього відносин із Москвою. Очільник німецької дипломатії наголосив, що цивілізований світ не має жодних ворожих намірів проти самого російського народу чи російської держави як такої, проте нинішня агресивна верхівка Кремля унеможливила будь-яке партнерство: «У нас немає жодних претензій до самої Росії чи до російського народу. У нас серйозна проблема з нинішнім російським режимом, який розвязав і веде цю незаконну агресивну війну. Вероятно, в ближайшем будущем европейская безопасность должна строиться не вместе с Россией, а против России».
Німецький міністр підкреслив, що Європа має чітко усвідомити реалії майбутнього співіснування з агресором і бути готовою до довготривалого протистояння. Водночас він виступив категорично проти того, щоб Сполучені Штати володіли фактичною монополією на переговорний процес щодо завершення війни, наголосивши на необхідності безпосередньої та вирішальної участі європейських держав. Оскільки війна триває безпосередньо в центрі Європи, будь-які майбутні домовленості про припинення бойових дій передусім мають базуватися на інтересах та залізобетонній згоді України. Оскільки Москва наразі демонструє повну відсутність бажання йти на реальні переговори про мир, Берлін та його союзники продовжать всебічну політичну, економічну та військову підтримку Києва, готуючись до складного зимового періоду.
Ключовим пріоритетом у цій допомозі залишається форсоване зміцнення української системи протиповітряної оборони. За словами Вадефуля, уряд Німеччини активно шукає додаткові можливості для передачі Україні нових комплексів ПВО, хоча він відверто визнав, що Німеччина та деякі інші європейські партнери вже наблизилися до вичерпання власних вільних військових арсеналів без створення загрози для власної національної безпеки. Попри це, європейська єдність тримається на розумінні того, що стримування російського експансіонізму є питанням виживання всього континенту, а успішні переговори з Москвою можливі лише з позиції сили та непохитної оборони.
Осінній період може стати критично складним для західних областей України через високу ймовірність посилення російського повітряного терору. З огляду на це Івано-Франківськ уже зараз розпочав масштабну підготовку, спрямовану на посилення протиповітряної оборони та захист об’єктів критичної інфраструктури від можливих прильотів.
Очільник міста Руслан Марцінків прогнозує, що Російська Федерація спробує змінити вектор своїх ударів і зосередиться на обстрілах західних регіонів України в період із вересня по жовтень. Посадовець закликав мешканців негайно реагувати на всі сигнали повітряної тривоги та наголосив, що в країні немає жодного повністю безпечного місця. Додатковим фактором ризику мер Івано-Франківська назвав ймовірні військові провокації з боку Білорусі.
«Враг будет бить именно по западу нашей страны. Поэтому не могу все рассказывать, но готовимся к этому вызову. Потому что, к сожалению, должны усиливать противовоздушную оборону, потому что происходящее в Киеве может повториться в Ивано-Франковске», – підкреслив міський голова.
Головними завданнями для муніципалітету наразі є комплексна підготовка теплового господарства до опалювального сезону та закупівля когенераційних установок. Задля децентралізації системи у місті відключають великі котельні та переводять понад 400 будинків на невеликі автономні джерела тепла. Також влада готує альтернативні джерела водопостачання та облаштовує додаткові колонки у мікрорайонах на випадок ураження насосних станцій, паралельно виділяючи кошти на закупівлю спецобладнання для підрозділів ППО.
Російську столицю сколихнула потужна нічна атака безпілотників, яка розпочалася близько четвертої ранку 30 червня. Мер Москви Сергій Собянін заявив про безпрецедентну кількість повітряних цілей і поспішив запевнити, що сили протиповітряної оборони нібито змогли ліквідувати пів сотні літальних апаратів.
Російський посадовець влаштував справжній марафон у соцмережах, опублікувавши за дві години одинадцять екстрених повідомлень про ліквідацію дронів на підльоті до міста. У кожній публікації чиновник повторював стандартну формулу про те, що «на місці падіння уламків працюють фахівці екстрених служб». Водночас реальну кількість ударних БпЛА, які прорвали оборонний щит і досягли намічених цілей, керівництво мегаполіса традиційно приховало від громадськості.
Через масштабну загрозу Федеральне агентство повітряного транспорту РФ (Росавіація) о сьомій ранку запровадило план «Килим» та повністю закрило на прийом і виліт літаків міжнародні аеропорти «Домодєдово» та «Жуковський». Примітно, що під ударом опинився саме промисловий район Жуковського, де розташовані стратегічні об’єкти російського оборонно-промислового комплексу. Зокрема, там функціонує завод «Кронштадт», який випускає безпілотники, а також оборонне підприємство «Радуга» імені Березняка. Останнє входить до корпорації «Тактичне ракетне озброєння» і виробляє крилаті ракети сімейства Х-101/555, Х-69 та Х-59МК, які Кремль масовано використовує для терористичних ударів по цивільній та критичній інфраструктурі України.
У Тульській області Російської Федерації українські безпілотники атакували та ліквідували підрозділи протиповітряної оборони Міністерства оборони РФ. Про це офіційно повідомив губернатор Тульського регіону Дмитро Міляєв.
За словами російського посадовця, для проведення успішної повітряної атаки було задіяно два безпілотні літальні апарати, які поцілили безпосередньо у позиції протиповітряних сил.
У зв’язку з інцидентом Міляєв закликав місцевих жителів бути максимально обережними. Російський керівник наголосив, що у разі виявлення уламків або інших підозрілих предметів на землі необхідно негайно повідомляти про це за номерами екстрених служб 01, 101 та 112.
У ніч на 26 червня столиця Російської Федерації опинилася під потужним ударом невідомих безпілотників. Звуки вибухів та роботу протиповітряної оборони фіксували як у Московській області, так і безпосередньо над самими районами російського мегаполіса.
За офіційними повідомленнями мера Москви Сергія Собяніна, повітряна атака розпочалася приблизно о 02:30 ночі. У своєму першому звіті посадовець заявив, що сили ППО нібито перехопили 10 БПЛА, які тримали курс на місто. Проте на цьому наліт не припинився, і очільник російської столиці продовжив публікувати нові дані про ліквідацію повітряних цілей.
Показово, що в низці наступних заяв Собянін уже не використовував формулювання «летіли на Москву». Це свідчить про те, що невідомі дрони довелося збивати безпосередньо в небі над самою столицею РФ.
Станом на 03:39 ночі, якщо вірити твердженням мера, російські військові нібито ліквідували вже 30 безпілотних літальних апаратів. Інформація про масштаби руйнувань, загоряння чи наявність постраждалих наразі приховується.
У ніч на середу, 10 червня, Одеса зазнала чергової атаки з боку російських військ. Внаслідок нальоту зафіксовано влучання у два житлові будинки. Про це у своїх соцмережах повідомили керівник Одеської обласної державної адміністрації Сергій Лисак та начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Повітряна тривога в Одесі через загрозу ворожих БПЛА була оголошена о 00:24 і тривала майже 40 хвилин – до 1:03. Протягом цього часу очільник ОВА Олег Кіпер повідомляв про бойову роботу підрозділів протиповітряної оборони, які намагалися відбити атаку та збити ворожі дрони.
Невдовзі стало відомо про наслідки ворожих ударів безпосередньо у житлових кварталах міста.
«Вночі ворог вчергове атакував Одесу ударними безпілотниками. Зафіксовано влучання в два житлові будинки», – зазначив Лисак.
Останніми днями все більше можна почути про необхідність посилити в Україні ППО. В інтерв’ю Die Welt міністр МЗС Олексій Кулеба зазначив, що “ми закриємо очі, якщо не отримаємо [ракети] Taurus, але отримаємо системи ППО”. МЗС Німеччини, зі свого боку, повідомили, що створення щита ППО для України обговорюватимуть на зустрічі країн G7 у Токіо, яка відбувається саме зараз. Раніше секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що для захисту українців узимку Україна може навіть орендувати системи ППО. Це, мовляв, дасть змогу максимально збільшити кількість таких систем, адже Україна їх дуже потребує.
Зима очікується складною. Росія напевно накопичує сили, десятками виробництво нових ракет і модернізація старих. Тому нічого дивного в бажанні України захиститися – немає.
Крім засобів ППО, які Україна вже отримала, ми розробляємо різні гібридні варіанти. Наприклад, коли на старі радянські установки ставляться нові американські ракети. Також чув про ідеї переробки певних ракет інших типів на ракети протиповітряної оборони… Однак не можна відкидати й ідею взяти певні системи ППО в оренду.
Оренда військового обладнання існує як практика. Можу помилитися, але, здається, випадки оренди цінних збройних систем були, зокрема, і в рамках НАТО. Не пам’ятаю, хто кому, але чув про оренду Patriot у Європі. Ми також пам’ятаємо приклад оренди шведських літаків Gripen країнами Східної Європи… Тому ідея оренди систем ППО з’явилася не на порожньому місці, це нормальна практика (після закінчення терміну оренди, орендоване обладнання повертається).
Україні потрібно закривати все небо. Такого немає в жодній країні
Загалом ця ідея може дозволити отримати Україні максимальну кількість систем ППО на цю зиму. І це було б надзвичайно корисно, адже Україні потрібно закривати все небо. Такого немає в жодній країні. Маю на увазі, що жодна країна не має повністю захищеного неба: зазвичай захищаються основні прогнозовані напрямки ударів, захищаються основні об’єкти. Але коли є потреба всю країну захищати, оскільки удари можуть бути куди завгодно, і ніхто не знає куди, тут ми унікальні…
Наскільки ідея реалістична, сказати важко. У мене немає інформації, чи відбувалися попередні розмови з цього приводу, з ким саме, які резерви є в наших партнерів. Але якщо навіть один комплекс Patriot чи Samp-t вдасться отримати, вже буде добре.
Що стосується ціни, то це питання, думаю, вирішується індивідуально. Адже як такого ринку оренди озброєння немає. Крім того, гадаю, йдеться не стільки про ціну, скільки про механізм, який дасть змогу нашим партнерам надати необхідні Україні системи ППО в такий спосіб. Річ у тім, що через різні політичні та економічні чинники, деякі партнери України не можуть надати нам потрібне озброєння як допомогу. Але якщо це станеться як оренда, в цьому не буде нічого дивного. Ба більше, ідея не в тому, скільки це коштує, а в тому, щоб максимально, наскільки це можливо, збільшити кількість систем ППО в Україні напередодні важкої зими.
Коли в щоденних звітах Генштабу ЗСУ публікуються дані про втрати російських окупаційних військ (РОВ), багато хто насамперед звертає увагу на кількість знищених окупантів, танків, артилерії, залишаючи поза увагою не менш важливі позиції. І однією з таких є ППО, втрати якої складно швидко компенсувати, а виробництво нового – це тривалий процес. На сьогодні захисники України вибили критичну для крихкого балансу кількість російської ППО всіх типів.
Детальніше про це – читайте в нашому матеріалі.
Міноборони Великої Британії в черговому розвідувальному огляді щодо ситуації в Україні зазначило, що втрати ЗРК великого радіусу дії (С-400/С-300) змусять російські війська перекидати такі комплекси з інших локацій, тим самим послаблюючи захист там.
Наприклад, стало відомо про знищення трьох пускових ЗРК С-400 у Луганській області, надходили повідомлення про втрати РВВ у тимчасово окупованому Криму, а 3 листопада було опубліковано документальне підтвердження знищення російського КП 5Н63С комплексу С-300ПС у Запорізькій області.
Армія країни-агресора і справді зазнає серйозних втрат у ППО великого радіусу дії – з урахуванням того, що ці комплекси не розміщуються поблизу лінії бойового зіткнення, а часто – в тиловій зоні та навіть глибокому тилу – якщо говорити, наприклад, про ЗРК С-400.
Але не зовсім правильно приділяти увагу виключно цьому ешелону, ігноруючи комплекси малого і середнього радіусу дії. Адже саме останні забезпечують перехоплення не тільки таких повітряних об’єктів, як авіація або ракети, а й малогабаритних, протидіяти яким С-300 і С-400 не можуть. Саме комплекси МРД і СРД захищають С-300 і С-400 від ударів БПЛА, здійснюючи функцію прикриття. Але як ми бачимо, останнім часом це їм не особливо вдається. Цікаво, чому?
Втрати російської ППО
За час повномасштабного вторгнення в Україну відомо про 566 випадків знищення, пошкодження і затрофування російських засобів ППО.
З початку наступу Сил оборони України в червні за 5 місяців було знищено 230 засобів ППО РОВ. У червні, а потім у липні було встановлено місячні рекорди зі знищення протиповітряної оборони ворога.
Цифри вражаючі, але про що вони говорять?
Так, наприклад, якщо розглядати тільки верифіковані дані (тобто втрати, підтверджені фото і відео), то російські окупанти втратили 41 ЗРК “Тор-М1/2”, який є одним із найефективніших засобів ППО ближнього радіусу дії на озброєнні окупаційних військ. Якщо говорити не про верифіковані дані, то втрати модифікацій ЗРК “Тор” перевищили 60 одиниць!
Аналогічно із ЗРПК “Панцир-С1”, верифіковані втрати яких становлять 20 одиниць за не верифікованих – понад 40 комплексів.
За такою схемою втрати ЗРК “Бук-М1/2/3” склали 48/70, ЗРК “Стріла-10” 34/60, ЗРК “Оса” 15/40 і т. д.
Усі ці комплекси малого і середнього радіусу дії мають не просто прикривати передові підрозділи РВВ уздовж лінії зіткнення, а й створювати ешелони вглиб тимчасово окупованих територій, забезпечувати прикриття комплексів великого радіусу дії. Але їх із кожним днем стає дедалі менше і менше, що чітко було видно з проривів якимись літальними апаратами повітряного простору самої Росії і Москви зокрема.
Але найяскравіший приклад – це знищення комплексу С-400 “Тріумф” на мисі Тарханкут у серпні цього року. Адже суть навіть не в тому, що було знищено настільки дорогий і найбільш розпіарений комплекс, та ще й у Криму! Вся суть у тому, що цей процес знімав безпілотник, який росіяни не могли ні помітити, ні збити. А все тому, що призначених для цього комплексів поблизу не було.
Дефіцит
Пропорційне прикриття повітряного простору засобами ППО було проблемою навіть для СРСР. Здавалося б, маючи значно більший потенціал, Радянський Союз так і не вирішив проблему з повноцінним захистом свого неба через надмірну площу територій. Росія ж і поготів ніколи не мала повного покриття своєї території засобами ППО і в основному концентрувала їх у західній частині країни.
Нині ж, коли російська армія регулярно зазнає втрат у ППО, вона змушена компенсувати їх не стільки за рахунок виробництва, яке не масове і не швидке, а за рахунок перекидання з інших регіонів. І це стосується як зони бойових дій в Україні, так і самої російської території.
Так, щоб закрити повітряний простір тимчасово окупованого півдня України комплексами, наприклад, “Бук-М1/2/3”, військам окупантів необхідно зосередити тільки на материковому півдні до сотні пускових установок. Загалом у боєздатному стані на озброєнні РОВ на момент вторгнення в Україну було близько 400 ЗРК “Бук-М1/2/3”, чого, як ви розумієте, самій же Росії було недостатньо. З них станом на сьогодні не менше 70 знищено, пошкоджено, затрофеєно. Ще сотню необхідно тримати в Україні для прикриття, повторюся, саме материкового півдня. Що залишається для самої Росії і що постачати в зону БД у разі втрат? Відповідь очевидна.
І так йдуть справи практично з усіма зразками ППО. Для задоволення своїх потреб у зоні БД в Україні або прикриття внутрішніх критично важливих локацій Росія оголює все більше і більше рубежів.
Наприклад, для захисту повітряного простору над Москвою зараз використовуються ЗРПК “Панцир-СА” на шасі ДТ-30ПМ, спеціально створений для арктичної зони! Через брак звичайних “Панцирів-С1” у районі Москви розгортаються їхні арктичні версії!
Деякий час тому в зоні бойових дій і зовсім у кадр потрапив ЗРПК “Панцир-С1” у дуже незвичайному для російської техніки камуфляжі. Але нічого дивного, адже цей комплекс призначався для Іраку, згідно з укладеним контрактом, але відправився він в Україну.
У Росії виникає дефіцит ППО, і йдеться не стільки про комплекси великого радіусу дії, а саме про МРД і СРД, без яких існування БРД просто безглузде і недовговічне. Замкнуте коло.
Що маємо в підсумку
Росія продовжуватиме насичувати зону бойових дій засобами ППО, гарячково компенсуючи втрати. Але вже помітно, що пропорційно й ефективно вона не може закривати повітряний простір ні на тимчасово окупованих територіях, ні в себе.
Українські війська вибили критичну для крихкого балансу кількість російської ППО всіх типів. І тепер, щоб прикритися в Україні, Росії слід оголюватися. Але навіть прикриття в Україні вже неповноцінне і ненадійне – порівняно з тим, як це було на самому початку повномасштабного вторгнення.
