centernews360

Позначка: протест

  • «Геть царя!»: у Москві силовики жорстко розігнали мітинг опозиції та кинули за ґрати десятки людей

    «Геть царя!»: у Москві силовики жорстко розігнали мітинг опозиції та кинули за ґрати десятки людей

    У російській столиці чергова спроба публічного висловлення незгоди з діями кремлівського режиму завершилася масовими затриманнями та силовим розгоном демонстрантів. Акція, організована біля пам’ятника на площі Селянська застава з нагоди річниці подій 1993 року («розстрілу Білого дому»), швидко вийшла за межі санкціонованого історичного мітингу й переросла у відкритий антиурядовий протест. Понад дві тисячі громадян, які зібралися на площі, почали скандувати радикальні політичні гасла, що спровокувало блискавичну та жорстоку реакцію з боку підрозділів російської поліції.

    Серед учасників зібрання переважали представники лівих рухів, марксисти, активісти партії «Яблуко», а також група підтримки опозиційного активіста Дмитра Морозова, якого силовики схопили напередодні. Попри постійний нагляд силовиків, натовп почав вимагати негайного звільнення всіх політичних в’язнів, проведення чесних виборів та припинення свавілля влади. Головним спусковим гачком для початку поліцейської зачистки стали вигуки «Долой царя!» («Геть царя!») та публічна критика на адресу провладної партії «Єдина Росія».

    Щойно над колоною пролунали звинувачення проти правлячої верхівки, загони поліції та спецпризначенців буквально вломилися в щільні лави мітингарів, хапаючи людей без розбору. Зачистка відбувалася двома хвилями: правоохоронці цілеспрямовано висмикували з натовпу найбільш активних промовців та людей із символікою, тягнучи їх до автозаків із застосуванням грубої фізичної сили. Загалом силовики затримали близько 60 осіб. До райвідділків поліції доправили щонайменше 26 представників Комуністичної партії, близько трьох десятків членів партії «Яблуко», а також низку незалежних цивільних активістів.

    Жорстоке придушення зібрання наочно демонструє критичний рівень параної всередині російського керівництва, де будь-яка неконтрольована вулична активність сприймається як пряма загроза існуванню режиму. Навіть традиційні меморіальні акції лівих сил, які раніше вважалися системними та відносно безпечними для Кремля, тепер підпадають під тотальні репресії, щойно в них з’являються відкриті антипутінські гасла.

  • Голодомор ХХІ століття: Берлін повстав заради порятунку приречених Олешок

    Голодомор ХХІ століття: Берлін повстав заради порятунку приречених Олешок

    Хвиля обурення кремлівським геноцидом сколихнула столицю Німеччини, де сотні небайдужих громадян та представників української громади вийшли на вулиці, аби привернути увагу світової спільноти до нелюдських страждань жителів тимчасово окупованого лівобережжя Херсонщини. Увечері двадцять восьмого вересня в самому серці Берліна відбувся масштабний протестний марш під гаслом «Олешкам потрібні дії». Організатором потужної маніфестації виступив український громадський рух «Vitsche Berlin». Колона мітингарів зібралася біля Червоної ратуші — історичної будівлі столичної мерії — та рушила центральними кварталами німецького мегаполіса. Маршрут демонстрації пролягав повз будівлю Міністерства закордонних справ Німеччини і завершився біля стін посольства держави-агресора, де учасники акції влаштували гучний пікет проти злочинів окупаційного режиму.

    Мітингарі тримали в руках численні плакати, світлини та транспаранти із закликами негайно врятувати заблокованих жителів Олешок, забезпечити безперешкодний міжнародний гуманітарний доступ до міста та негайно відкрити безпечні коридори для евакуації цивільних осіб. Активісти прямо звернулися до федерального уряду Німеччини, європейських лідерів та міжнародних організацій із вимогою радикально посилити політичний і санкційний тиск на Москву, аби примусити Кремль припинити практику штучного заморення людей голодом. За даними ініціаторів акції, в Олешках та навколишніх селищах наразі залишаються у смертельній пастці понад шість тисяч цивільних громадян, серед яких щонайменше двісті дітей. Люди змушені існувати в умовах катастрофічної нестачі продуктів харчування, питної води, життєво необхідних медикаментів та базових санітарних засобів, тоді як окупаційні війська цілеспрямовано блокують будь-які спроби організованої евакуації.

    Гуманітарне пекло в загарбаному місті стрімко загострювалося ще з зими дві тисячі двадцять п’ятого року, коли населений пункт на тривалий час опинився повністю відрізаним від електроенергії та газопостачання. Суцільне мінування доріг, невпинні обстріли та активність ворожих дронів зробили доставку провізії наземним транспортом практично неможливою. За свідченнями очевидців, яким дивом вдалося вирватися з окупації, починаючи з двадцять шостого травня дві тисячі двадцять шостого року окупанти взагалі припинили пропускати до міста будь-які комерційні чи гуманітарні вантажі з їжею. Місцеві жителі опинилися на межі голодної смерті, харчуючись підніжним кормом, дикорослими травами, зокрема портулаком, та готуючи мізерні залишки запасів на відкритих вогнищах у дворах через повну відсутність комунальних послуг.

    Єдиною ниткою життя для заблокованих містян залишаються відчайдушні зусилля українських військових, які ще з березня дві тисячі двадцять шостого року налагодили регулярне скидання провізії за допомогою важких безпілотників. Лише двадцять восьмого вересня українські захисники доправили з неба близько чотирьох тисяч кілограмів продуктів, синхронно розподіливши їх між ста визначеними точками в місті. Проте російські окупаційні підрозділи ведуть прицільне полювання на гуманітарні дрони, збиваючи їх вогнем зі стрілецької зброї, а вцілілі посилки відбирають силою, катуючи місцевих жителів за будь-яку спробу отримати українську допомогу. Саме тому учасники маршу в Берліні наголосили, що лише рішуча реакція цивілізованого світу та примус Росії до виконання Женевських конвенцій можуть зупинити масове знищення беззахисних людей.

  • Вибухівка біля атомного гіганта: Литва вручила ноту протесту Білорусі через російський дрон-камікадзе та готує відповідь разом із НАТО

    Вибухівка біля атомного гіганта: Литва вручила ноту протесту Білорусі через російський дрон-камікадзе та готує відповідь разом із НАТО

    Міністерство закордонних справ Литви офіційно вручило білоруській стороні жорстку дипломатичну ноту протесту після безпрецедентного інциденту з порушенням державного кордону безпілотним літальним апаратом, спорядженим бойовою вибухівкою. Смертоносний повітряний об’єкт безперешкодно проник у суверенний повітряний простір балтійської держави безпосередньо з території Білорусі, яка цинічно приховала факт запуску та навіть не попередила сусідню країну про небезпеку. Загрозу вдалося нейтралізувати лише завдяки своєчасному спрацюванню системи протиповітряної оборони Північноатлантичного альянсу, коли італійські винищувачі перехопили та ліквідували апарат за лічені кілометри від стратегічного енергетичного вузла.

    Деталі небезпечної знахідки викликали серйозну тривогу серед військового керівництва країни, оскільки падіння уламків могло призвести до масштабної катастрофи. Як офіційно повідомив міністр оборони Литви Робертас Каунас, безпосередньо на місці падіння збитого безпілотника військовослужбовці виявили нерозірваний вибуховий пристрій значної руйнівної сили, який фахівцям інженерно-саперних підрозділів довелося екстрено знешкоджувати на місці. Прем’єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс зазначив, що електронні мікросхеми, які відповідали за навігацію та збереження запрограмованої траєкторії польоту, зазнали потужного зовнішнього впливу, внаслідок чого детальне технічне розслідування інциденту триватиме щонайменше тиждень.

    Своєю чергою президент Гітанас Наусєда ідентифікував збитий апарат як російський безпілотник типу «Гербера», призначений для перевантаження систем протиповітряної оборони та ураження цілей. За оцінкою литовського лідера, дрон первинно запускався окупантами для завдання комбінованого удару по території України, проте ефективна робота українських комплексів радіоелектронної боротьби збила його з пантелику та примусила змінити напрямок руху. Ворожий безпілотник перебував у небі Литви близько тридцяти хвилин, рухаючись у бік критичної цивільної інфраструктури, і був перехоплений італійськими літаками НАТО лише за п’ять кілометрів від Kruonisської гідроакумулювальної електростанції, що свідчить про колосальний рівень загрози для регіону.

    Офіційний Вільнюс наголошує на повній співучасті мінського режиму в створенні небезпеки, адже білоруська сторона свідомо проігнорувала обов’язок попередити про рух бойового апарата, і його появу зафіксували виключно литовські засоби радіолокаційного спостереження. Реагуючи на зухвалу провокацію на східному фланзі, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що подібні удари та небезпечні польоти поблизу території блоку призведуть лише до посилення всебічної військової підтримки Києва та ще більшого нарощування оборонних контингентів у країнах Балтії. Спроби Москви залякати європейські демократії за допомогою білоруського плацдарму отримують дзеркальну відсіч, перетворюючи кожну російську диверсію на підставу для зміцнення спільної трансатлантичної оборони.

  • Брязкання зброєю біля Курил: Росія влаштувала провокаційні ракетні стрільби, Японія висловила протест

    Брязкання зброєю біля Курил: Росія влаштувала провокаційні ракетні стрільби, Японія висловила протест

    Російська Федерація провела масштабні ракетні навчання з імітацією ударів по кораблях поблизу Курильських островів, залучивши військові судна та наземні пускові установки. У відповідь на агресивні дії Москви офіційний Токіо висловив рішучий дипломатичний протест.

    Як повідомило командування Тихоокеанського флоту РФ, пуски ракет здійснювали атомний підводний човен «Омськ», флагманський ракетний крейсер «Варяг» та дислокований на острові Ітуруп розрахунок берегового комплексу «Бастіон». За твердженням російської сторони, під час маневрів вдалося уразити всі заплановані морські цілі на відстані щонайменше 300 кілометрів. Точної дати навчань не оголосили, проте повідомлення про стрільби з’явилося після виклику посла Японії Акіри Муто до МЗС Росії через реакцію Токіо на візит Володимира Путіна в цей регіон.

    Острів Ітуруп належить до територій, які Радянський Союз окупував після Другої світової війни і які Японія вважає своїми Північними територіями. Дії Кремля вкотре спричинили серйозне загострення в регіоні та викликали різку реакцію японського керівництва.

    «Ми не можемо миритися з кроками Росії щодо нарощування військової могутності на чотирьох північних островах, оскільки вони суперечать позиції нашої країни», – наголосив міністр закордонних справ Японії Тосіміцу Мотегі.

    У японському зовнішньополітичному відомстві також підтвердили, що дипломатичний демарш було здійснено одразу після отримання від Москви попередження про проведення ракетних пусків.

     

  • Іран погрожує Україні «відповіддю» через нібито удар по торговельному судну в Каспійському морі

    Іран погрожує Україні «відповіддю» через нібито удар по торговельному судну в Каспійському морі

    Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що удар по іранському цивільному судну в Каспійському морі, унаслідок якого загинув один член екіпажу та ще один дістав поранення, «не залишиться без відповіді». Через цей інцидент МЗС Ірану викликало тимчасового повіреного у справах України в Тегерані, висловивши офіційний протест та звинувативши Київ у «злочинній агресії» й спробах розширити географію війни.

    Очільник іранського дипломатичного відомства обговорив ситуацію у телефонних розмовах із високою представницею ЄС Каєю Каллас та очільником МЗС Росії Сергієм Лавровим. Водночас Тегеран поки не надав детальної інформації щодо обставин вибуху та характеру пошкоджень судна. Події розгортаються на тлі заяв Президента України Володимира Зеленського про готовність передати міжнародним партнерам нові розвіддані щодо військово-технічної співпраці РФ та Ірану, зокрема щодо надання Москвою супутникової розвідки для іранських атак.

  • Бунт через відставку Федорова: в Україні спалахнули «картоняні протести» проти кадрових рішень влади

    Бунт через відставку Федорова: в Україні спалахнули «картоняні протести» проти кадрових рішень влади

    Спроба Офісу президента замінити міністра оборони Михайла Федорова спровокувала хвилю обурення серед військових, журналістів та громадських активістів, яка швидко переросла у вуличні акції. Попри те, що офіційне голосування у Верховній Раді за новий склад уряду ще попереду, лідери думок жорстко розкритикували кадрові перестановки, а в Києві та інших великих містах України вже вранці 16 липня розпочалися мирні «картоняні протести».

    Широкий суспільний резонанс здійнявся після того, як увечері 15 липня Михайло Федоров опублікував прощальний допис із підсумками своєї роботи на посаді очільника оборонного відомства. У відповідь на це відомий ветеран та колишній бойовий медик медичної служби «Ульф» Дмитро Козятинський закликав громадян вийти на акцію непокори. Він заявив, що не можна терпіти звільнення керівника міністерства в розпал нарешті ефективних оборонних реформ заради призначення «зручних пристосуванців».

    Головною точкою збору в столиці о 9:01 ранку стала площа Франка — найближча доступна до перекритого урядового кварталу локація біля Офісу президента, де торік активісти вже збиралися на захист НАБУ та САП. Заклик ветерана швидко підхопили в регіонах: журналістка Яніна Соколова оприлюднила координати акцій в обласних центрах, зокрема у Львові біля пам’ятника Тарасу Шевченку, в Одесі у Міському саду, у Дніпрі біля ОВА, а також на центральних майданах Харкова, Запоріжжя, Полтави, Рівного та інших міст. Головним символом протесту знову стали плакати на звичайних картонних коробках із вимогами припинити хаотичні кадрові ігри під час війни.

  • Скандал у серці Європи: Брюссель паралізувало через закриту вечірку США за три мільйони євро

    Скандал у серці Європи: Брюссель паралізувало через закриту вечірку США за три мільйони євро

    У столиці Бельгії Брюсселі в неділю спалахнули масштабні акції протесту проти святкування Дня незалежності США, яке американське посольство організувало в публічному парку Сенкантенар. Захід високого рівня, що фінансувався за рахунок приватних пожертвовань і призначався виключно для гостей із запрошеннями, обурив як екологічних активістів, так і місцевих жителів.

    Зранку в день урочистостей представники організації Greenpeace розгорнули на центральній площі Гран-Плас величезний банер площею 600 квадратних метрів. Своєю акцією екологи засудили використання історичної річниці для просування політичного та корпоративного порядку денного президента США Дональда Трампа.

    «Ганьба, що бельгійська влада розстеляє червону килимову доріжку для цієї адміністрації в самому серці Європи, тоді як політика США сіє хаос по всьому світу», – заявив представник бельгійського відділення Greenpeace Йоері Тійс.

    Через закритий прийом для європейських еліт міська влада повністю перекрила парк Сенкантенар та кілька прилеглих вулиць, розташованих поруч із ключовими інституціями Євросоюзу та посольствами. Обмеження викликали серйозне незадоволення брюссельців через відсутність попереднього інформування. Додаткову хвилю критики спровокував намір організаторів вивісити американські прапори на бельгійських пам’ятках архітектури, зокрема на арці «П’ятидесятиріччя», а також їхній запит на проліт американських винищувачів, що вимагало б повного закриття повітряного простору над столицею.

    Попри пікети, які по обіді продовжили активісти рухів Extinction Rebellion та Indivisible Belgium, закритий вечір зібрав найвище керівництво країни та блоку. Серед тисяч гостей, окрім американських військовослужбовців, були помічені прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та голова Європейського парламенту Роберта Метсола.

    Зазначений захід є частиною глобальної ініціативи Freedom 250, в межах якої американським дипмісіям по всьому світу рекомендували влаштувати масштабні святкування. Відомо, що посольство США в Бельгії залучило понад три мільйони євро спонсорських коштів, аби вразити від 5000 до 7000 запрошених гостей грандіозним фейерверком та музичними виступами.

  • В Ірані вперше стратили учасників протестів

    В Ірані вперше стратили учасників протестів

    В Ірані вперше після антиурядових протестів у січні провели страти учасників демонстрацій. Про це повідомляє BBC 20 березня.

    У провінції Кум стратили трьох чоловіків, звинувачених у вбивстві силовиків під час протестів. Серед страчених був підліток Салех Мохаммаді, член національної збірної Ірану з боротьби. Решта двох — Мехді Газемі та Саїд Давуді.

    Верховний суд Ірану підтвердив смертні вироки, за якими усіх трьох визнали винними у вбивстві двох поліцейських, а також у «мохаребех» — веденні війни проти Бога, що є однією з підстав для смертної кари в країні.

    Правозахисники наголошують, що підсудні зізналися під тортурами і були страчені без справедливого суду.

  • В Ірані студенти вийшли на нові протести

    В Ірані студенти вийшли на нові протести

    В Ірані студенти кількох університетів провели нові акції протесту на 40-й день після загибелі людей під час січневих мітингів у країні. Про це 21 лютого повідомило опозиційне медіа Iran International.

    Демонстрації відбулися у столиці Тегеран, а також у місті Мешхед — другому за чисельністю населення в країні. Окремі акції зафіксовані й у місті Абданан на заході Ірану.

    Зокрема, студенти Технологічний університет Шаріфа зібралися на території кампусу та скандували «Свобода». Згодом, за повідомленнями, представники парамілітарної організації Басідж напали на демонстрантів, після чого сталися сутички.

    На оприлюднених відео чути гасла «Безсоромні» та «Смерть Хаменеї». Частина протестувальників також вигукувала «Хай живе шах!», висловлюючи підтримку монархічним ідеям.

    Акції протесту пройшли і в Технологічний університет імені Аміра Кабіра, а студенти факультету психології Університет Бехешті оголосили сидячий страйк. У Мешхеді на мітинг вийшли студенти медичного університету.

    Тим часом у місті Абданан, яке називають одним із центрів протестної активності, учасники акції вигукували «Смерть Хаменеї» та «Смерть диктатору» після арешту вчителя-активіста. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на правозахисну групу Hengaw та дописи у соцмережах.

  • Тисячі протестувальників у Албанії: офіс прем’єра закидали коктейлями Молотова

    Тисячі протестувальників у Албанії: офіс прем’єра закидали коктейлями Молотова

    У столиці Албанія — Тірані — 20 лютого спалахнули масштабні антиурядові протести, які переросли у жорсткі сутички з поліцією. Причиною загострення стала гучна корупційна справа, що торкнулася вищих ешелонів влади.

    Тисячі прихильників опозиційної Демократична партія Албанії вийшли на вулиці з вимогою негайної відставки прем’єр-міністра Еді Рама. Політична напруга різко зросла після того, як спеціальна прокуратура висунула звинувачення заступниці глави уряду Белінда Баллуку. Її підозрюють у втручанні в державні тендери на великі інфраструктурні проєкти та сприянні окремим компаніям.

    Опозиційні лідери організували масову ходу, яка швидко вийшла з-під контролю. Протестувальники закидали офіс прем’єра та будівлю парламенту коктейлями Молотова й піротехнікою.

    «Дні Еді Рами злічені. Нехай знають, що навіть якщо вони сховаються за сонцем, ми знайдемо їх і покараємо за всією суворістю закону», — заявив лідер опозиції Салі Беріша.

    У відповідь правоохоронці застосували сльозогінний газ і водомети для розгону натовпу. За даними поліції, під час заворушень затримано 18 осіб, ще 28 перебувають під слідством. Серед затриманих — неповнолітні віком від 15 до 17 років.

    Правоохоронці також повідомили про вилучення 25 нерозірваних запалювальних бомб, які протестувальники ховали у шкільних рюкзаках між книжками, а також масок для приховування облич.

    Окрему увагу привернуло розслідування щодо організації незаконного зібрання. Наразі воно стосується опозиційного політика Клевіс Балліу. Для української аудиторії він відомий своєю жорсткою антиросійською позицією. У нещодавньому телевізійному інтерв’ю Балліу заявив, що головний інтерес Москви на Балканах полягає у підриві довіри до Європи та демократичних інституцій, аби створити умови для дестабілізації регіону. Він також різко критикує чинний уряд за можливе підігравання інтересам Кремля.