centernews360

Позначка: ППО

  • Технології в обмін на бойову авіацію: Україна та Польща уклали стратегічну угоду щодо передачі досвіду боротьби з дронами за винищувачі МіГ-29

    Технології в обмін на бойову авіацію: Україна та Польща уклали стратегічну угоду щодо передачі досвіду боротьби з дронами за винищувачі МіГ-29

    Україна поступово змінює свій статус на міжнародній арені, перетворюючись із виключно реципієнта військової допомоги на цінного донора передових оборонних технологій. Знаковим підтвердженням цього процесу стала нова стратегічна домовленість між Києвом та Варшавою. Як стало відомо за результатами офіційного візиту до України заступника міністра національної оборони Польщі Цезарія Томчика, українська сторона погодилася передати сусідній державі свої унікальні розробки та практичний досвід протидії безпілотним літальним апаратам. Натомість польська сторона зобов’язалася фіналізувати процес передачі українським Повітряним силам довгоочікуваних бойових винищувачів МіГ-29, які є критично необхідними для підтримання обороноздатності українського неба.

    Під час двосторонніх переговорів головний акцент було зроблено на поглибленні військово-промислового співробітництва та технологічній синергії. Ключовою подією візиту стало офіційне підписання угоди між Цезарієм Томчиком та заступником міністра оборони України Сергієм Боєвим. Цей документ регламентує створення спільних польсько-українських робочих груп, які спеціалізуватимуться на розробці, вдосконаленні та впровадженні технологій як самих дронів, так і систем радіоелектронної та кінетичної протидії їм. «Ми завершуємо розв’язання питання щодо передачі Україні польських МіГ-29 в обмін на доступ до українських технологій у сфері безпілотників та засобів боротьби з ними», — підкреслив представник польського оборонного відомства. Цей взаємовигідний крок дозволить Варшаві суттєво модернізувати власні збройні сили, своєчасно інтегрувавши реальний бойовий досвід ЗСУ.

    Окрім безпілотної авіації, сторони приділили надзвичайно велику увагу архітектурі захисту від важкого ракетного озброєння. В рамках візиту польська делегація провела змістовні консультації із заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давидом Алояном. Головною темою цієї зустрічі стала розбудова сучасних та ефективних систем протидії балістичним загрозам. Томчик наголосив, що створення надійного протибалістичного щита є одним із найголовніших завдань для гарантування національної безпеки не лише Польщі, але й усієї Європи. За його словами, Україна щодня стикається з безпрецедентними викликами, перехоплюючи російські оперативно-тактичні ракети «Іскандер-М», аеробалістичні гіперзвукові комплекси «Кинджал» та небезпечні північнокорейські ракети KN-23. Досвід перехоплення цих складних цілей в умовах реальної війни є абсолютно безцінним для західних союзників.

    Варто зазначити, що співпраця у цій надважливій сфері виходить далеко за межі двосторонніх відносин. Польща та Україна є активними учасницями широкої міжнародної коаліції з розбудови протибалістичної оборони, до якої входять ще дев’ять потужних європейських держав: Франція, Німеччина, Велика Британія, Італія, Іспанія, Швеція, Норвегія, Данія та Нідерланди. Як зазначив Цезарій Томчик, учасники цього амбітного об’єднання активно акумулюють бойовий досвід, інвестують у спільні дослідження та працюють над стрімким розвитком європейського оборонного потенціалу. Такий безпрецедентний технологічний обмін між Києвом та Варшавою не лише відчутно посилить українську бойову авіацію, але й зробить фундаментальний внесок у зміцнення колективної безпеки всього європейського континенту перед обличчям зростаючої російської агресії.

  • Велика сімка проти тіньового флоту: Сибіга на зустрічі G7 у Парижі закликав Захід посилити ППО та економічний тиск на Росію

    Велика сімка проти тіньового флоту: Сибіга на зустрічі G7 у Парижі закликав Захід посилити ППО та економічний тиск на Росію

    У столиці Франції відбулася надзвичайно важлива зустріч очільників дипломатичних відомств країн «Великої сімки» (G7) за участю міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та Державного секретаря США Марко Рубіо. Головною темою розширених консультацій, що пройшли 10 листопада, стала консолідація зусиль вільного світу для надання Києву критично необхідної військової допомоги, а також запровадження нового, значно жорсткішого пакета міжнародних обмежень проти Російської Федерації. Цей дипломатичний діалог розгорнувся на тлі тривожних новин про підготовку ворога до масованих ракетно-дронових ударів по українській критичній інфраструктурі напередодні найскладнішого зимового періоду.

    Як повідомив очільник українського зовнішньополітичного відомства, абсолютно ключовим пріоритетом перемовин стало питання негайного посилення протиповітряної оборони. Україна продовжує відчувати гострий дефіцит високотехнологічних зенітних ракет, зокрема для передових американських систем Patriot, які є єдиним надійним щитом проти російської балістики. Окрім суто військового компонента, союзники детально обговорили надання додаткової екстреної підтримки для стабілізації вітчизняної енергосистеми та забезпечення безперебійного фінансування макроекономічних потреб воюючої держави у наступному році.

    Окремий масштабний блок переговорів топдипломатів Японії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Канади, США та ЄС був присвячений економічному удушенню російської воєнної машини. Андрій Сибіга наполіг на радикальному посиленні санкційного режиму, головною мішенню якого має стати так званий тіньовий флот РФ. Саме за допомогою цих нелегальних суден Москва продовжує експортувати нафту в обхід встановлених цінових стель, поповнюючи бюджет війни. Також Київ закликав до повної заборони на в’їзд для російських громадян до країн цивілізованого світу та абсолютного недопущення російських і білоруських спортсменів до будь-яких великих міжнародних змагань.

    Значну увагу європейські та американські дипломати приділили глобальній продовольчій безпеці та логістиці. За словами Сибіги, Україна представила країнам G7 конкретні практичні пропозиції щодо відновлення гарантованої свободи судноплавства у Чорному морі. Починаючи з літа 2026 року, російські окупаційні сили суттєво активізували терористичні атаки на українські порти та цивільні суховантажі, намагаючись заблокувати аграрний експорт, що прямо загрожує світовим продовольчим ринкам. Ці безпекові питання, зокрема, детально обговорювалися під час окремої двосторонньої зустрічі Андрія Сибіги з Марко Рубіо. Водночас українські Сили оборони продовжують завдавати болючих симетричних ударів по російській портовій інфраструктурі та кораблях-порушниках, що допомагають Кремлю обходити санкції.

    Підсумовуючи результати зустрічі, український міністр поінформував партнерів про останні агресивні кроки Росії щодо ескалації бойових дій та привернув увагу міжнародної спільноти до недавньої безпрецедентної гуманітарної місії в окупованих Олешках. «Нам слід скористатися цим імпульсом для просування зусиль, спрямованих на досягнення повного припинення вогню, а також кроків з деескалації та заходів для зміцнення довіри», – наголосив глава МЗС. Варто зазначити, що ці паризькі консультації відбуваються паралельно з іншим надважливим дипломатичним треком — багатосторонніми мирними переговорами в Абу-Дабі, де цими ж днями проходять закриті тристоронні зустрічі за участю делегацій України, США та Росії.

  • Російський повітряний терор: сили ППО знешкодили понад сотню дронів під час масованої атаки

    Російський повітряний терор: сили ППО знешкодили понад сотню дронів під час масованої атаки

    У ніч на 10 листопада російські окупаційні війська здійснили масований комбінований удар по території України. Для атаки ворог застосував балістичну ракету «Іскандер-М» та 162 ударні безпілотники різних модифікацій.

    За даними командування Повітряних сил, серед запущених апаратів були дрони типу «Shahed», «Гербера», безпілотники-імітатори «Пародія», а також 96 реактивних цілей. Станом на 07:30 українська протиповітряна оборона успішно збила та придушила засобами радіоелектронної боротьби 135 ворожих дронів, 70 з яких – реактивні.

    Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи Сил оборони. Попри високу результативність захисників, зафіксовано влучання ворожих засобів у 19 точках, а також падіння уламків збитих апаратів у 9 місцях. Бойова робота продовжується, оскільки кілька безпілотників досі фіксуються в повітряному просторі країни.

     

  • Нічний повітряний терор: сили ППО збили 105 ворожих цілей під час чергової масованої атаки дронів та ракет

    Нічний повітряний терор: сили ППО збили 105 ворожих цілей під час чергової масованої атаки дронів та ракет

    У ніч проти 5 листопада Російська Федерація завдала чергового комбінованого удару по території України, задіявши значний арсенал засобів повітряного нападу. Ворожа атака тривала впродовж усієї ночі, змушуючи сили оборони працювати на межі можливостей у багатьох регіонах країни. За офіційними даними Командування Повітряних сил ЗСУ, повітряний наступ окупантів розпочався ще о 18:00 вечора 4 листопада та супроводжувався масовими пусками як безпілотників різного типу, так і високоточної ракетної зброї.

    Згідно з уточненими даними військових, під час цієї нічної навали держава-агресор застосувала:

    дві керовані авіаційні ракетні одиниці типу Х-35;

    128 ударних безпілотних літальних апаратів, серед яких традиційні «Шахеди» (65 із них — швидкісні реактивні модифікації), дрони «Гербера», а також численні безпілотники-імітатори типу «Пародія», призначені для перевантаження українських радарів.

    Географія пусків традиційно охоплювала широкий спектр напрямків. Запуски фіксувалися з акваторії Чорного моря, російських міст Орел, Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарск, а також із тимчасово окупованих територій України — Донецької області та кримських аеродромів Гвардійське і Чауда.

    Для відбиття цього масштабного нападу було залучено весь наявний арсенал Сил оборони України: винищувальну авіацію, зенітні ракетні підрозділи, станції та розрахунки радіоелектронної боротьби, підрозділи безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи, які щоночі демонструють високу ефективність у знищенні повітряних цілей. Завдяки їхній злагодженій та самовідданій роботі станом на 08:00 ранку силами ППО було успішно збито та подавлено засобами РЕБ 105 ворожих безпілотників, зокрема 48 швидкісних реактивних БпЛА.

    Попри надзвичайно високий відсоток бойової роботи сил ППО, уникнути наслідків від масованого нальоту не вдалося. Зафіксовано прямі влучання засобів повітряного нападу противника на 18 локаціях у різних областях країни. Окрім того, через падіння небезпечних уламків збитих цілей постраждало ще 9 локацій, де наразі працюють екстрені служби, вибухотехніки та комунальні бригади для ліквідації наслідків руйнувань і надання допомоги постраждалим.

  • Новітня зброя для України: США планують передати понад тисячу далекобійних крилатих ракет ERAM та посилити ППО

    Новітня зброя для України: США планують передати понад тисячу далекобійних крилатих ракет ERAM та посилити ППО

    Повітряні сили Сполучених Штатів Америки (USAF) ініціювали масштабну програму з постачання Україні новітнього далекобійного озброєння. Згідно з оприлюдненим запитом до оборонних підрядників, американське військове відомство планує замовити понад тисячу одиниць крилатих ракет нового покоління в рамках спеціальної програми Extended Range Attack Munition (ERAM). Ця стратегічна ініціатива має на меті забезпечити українські Сили оборони ефективним, масовим та відносно недорогим засобом ураження ворожих цілей на значних відстанях. Кінцевий термін подання пропозицій від потенційних виробників встановлено на 19 листопада, що свідчить про високу пріоритетність та терміновість реалізації цього проєкту для Пентагону.

    Опублікований документ розкриває ключові технічні та тактичні характеристики майбутньої зброї. Нова крилата ракета повинна мати бойову масу близько 230 кілограмів та бути здатною вражати цілі на відстані понад 250 морських миль (приблизно 463 кілометри). Очікувана швидкість польоту має перевищувати 0,6 Маха. Особлива увага приділяється системі наведення: точність влучання на кінцевій траєкторії не повинна перевищувати 10 метрів від заданих координат, причому ракета має зберігати цю ефективність навіть в умовах потужної радіоелектронної протидії та активних радіозавад з боку противника. Бойова частина боєприпасу поєднуватиме фугасно-осколкову дію з обмеженою бронебійною здатністю, що робить її універсальним інструментом проти різних типів захищених цілей.

    Програма ERAM не є абсолютно новою концепцією — її практична розробка триває вже певний час. Відомо, що ще у 2024 році Повітряні сили США уклали відповідні контракти на створення робочих прототипів із двома технологічними компаніями — Zone 5 Technologies та CoAspire. А вже у січні 2026 року на території авіабази Еглін у штаті Флорида відбулися успішні випробування бойової частини ракети з реальним підривом. Наразі американські військові вимагають від виробників безпрецедентних темпів виробництва: перші партії ракет із замовленої тисячі одиниць мають надійти не пізніше ніж через три місяці після офіційного підписання контракту. Повне виконання замовлення має бути завершене протягом 15 місяців, що безпосередньо відображає гостру потребу фронту в такій зброї.

    Паралельно зі зміцненням наступального потенціалу, США та союзники продовжують працювати над посиленням української протиповітряної оборони. Державний департамент США офіційно схвалив продаж Україні 500 сучасних ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE для зенітно-ракетних комплексів Patriot. Загальна вартість цієї масштабної угоди становить 2,1 мільярда доларів, а фінансовий тягар розділять між собою уряди Канади, Німеччини та Норвегії. Пакет військової допомоги також включатиме необхідні засекречені та відкриті запасні частини, елементи матеріально-технічного забезпечення та спеціалізовану програмну підтримку для комплексів.

    Однак у питанні постачання ракет для систем Patriot виникли серйозні логістичні та виробничі виклики. За інформацією західних журналістів, які посилаються на власні джерела в оборонному відомстві, фактична передача цих 500 ракет PAC-3 MSE може відбутися лише після 2030 року. Така довгострокова перспектива викликає серйозне занепокоєння, оскільки вона не вирішує критичної проблеми гострого дефіциту ракет-перехоплювачів, які життєво необхідні Україні вже сьогодні напередодні складного зимового періоду. Усвідомлюючи цю проблему, європейські партнери намагаються знайти альтернативні шляхи. Зокрема, міністерка оборони Нідерландів Ділан Єшільгьоз-Зегеріус наголосила, що уряд її країни спільно з іншими державами-союзниками докладає максимальних зусиль для оптимізації процесів та значного прискорення термінів постачання цих життєво важливих систем ППО.

  • Безпрецедентна масована атака: сили ППО збили понад 270 ворожих дронів під час рекордного нічного нальоту

    Безпрецедентна масована атака: сили ППО збили понад 270 ворожих дронів під час рекордного нічного нальоту

    У ніч на 4 листопада Російська Федерація здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак на територію України, застосувавши безпрецедентну кількість безпілотних літальних апаратів. Головною метою цього масованого удару було намагання перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати максимальної шкоди інфраструктурним об’єктам. За офіційними даними командування Повітряних сил ЗСУ, загалом держава-агресор випустила по українських регіонах 310 ударних дронів різного типу. Завдяки високій професійності та цілодобовій злагодженій роботі мобільних вогневих груп, зенітних ракетних підрозділів, авіації та засобів радіоелектронної боротьби, оборонцям неба вдалося успішно перехопити, знищити або придушити 272 ворожі цілі, що свідчить про надзвичайно високий рівень ефективності української ППО.

    Аналізуючи тактику ворога, військові експерти відзначають застосування складного комбінованого підходу та використання широкого арсеналу засобів повітряного нападу. Починаючи з 18:00 вівторка, російські окупаційні війська здійснювали пуски з кількох стратегічних напрямків одночасно, аби розосередити увагу захисників. Запуски відбувалися з території РФ (Орел, Курськ, Шаталово, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ), а також із тимчасово окупованих територій України — Донецької області та кримського аеродрому Гвардійське. Окрім традиційних дронів-камікадзе типу «Shahed» (серед яких 81 апарат був оснащений реактивними двигунами для збільшення швидкості), ворог активно використовував безпілотники «Гербера» та спеціальні дрони-імітатори типу «Пародія». Використання останніх мало на меті виснаження боєкомплекту українських зенітників та хибне виявлення радіолокаційних станцій.

    Попри надзвичайно високий відсоток збиття (серед 272 знищених безпілотників було 64 реактивних «шахеди»), уникнути наслідків повністю не вдалося через рекордну щільність нальоту. Військові зафіксували прямі влучання ворожих засобів повітряного нападу в 19 локаціях у різних регіонах країни. Крім того, ще у 15 точках було виявлено падіння уламків збитих апаратів, що також становить серйозну загрозу для наземної інфраструктури та життя цивільного населення. На місцях влучань та падіння уламків оперативно розгорнули роботу підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, правоохоронці та комунальні служби, які займаються ліквідацією наслідків та фіксацією чергових воєнних злочинів.

    Варто підкреслити, що станом на 08:00 ранку 4 листопада бойова робота захисників українського неба ще не була завершена. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, у повітряному просторі України продовжували маневрувати понад 20 ударних безпілотників противника, через що в низці областей залишалася актуальною загроза з повітря. Ця рекордна нічна атака вкотре демонструє наміри російського керівництва продовжувати тактику повітряного терору, спрямовану на виснаження економіки та психологічного стану суспільства напередодні зимового періоду. Водночас результати роботи української ППО доводять здатність Сил оборони ефективно протидіяти навіть найбільш масованим загрозам.

  • Заклик до рішучих дій: Депутат Європарламенту вимагає суттєво посилити фінансову підтримку України

    Заклик до рішучих дій: Депутат Європарламенту вимагає суттєво посилити фінансову підтримку України

    Депутат Європейського парламенту від Нідерландів Реньє ван Лансхот (партія Volt) виступив із жорсткою критикою повільності європейських інституцій та закликав до ухвалення кардинальних рішень задля безпеки континенту та підтримки України.

    Політик наголосив, що Україна наразі стримує російську агресію та захищає всю Європу, тоді як дії самого Євросоюзу залишаються недостатніми та розмитими.

    Ключові пропозиції та вимоги Євродепутата:

    • Створення «стіни дронів» (Drone Wall): Побудова об’єднаної європейської системи протиповітряної оборони та захисту від безпілотників уздовж східного флангу НАТО та ЄС.
    • Повна відмова від російських енергоносіїв: Остаточне та безповоротне припинення імпорту російського газу для блокування джерел фінансування військового бюджету РФ.
    • Передача заблокованих суверенних активів РФ: Конфіскація або повне передання іммобілізованих коштів Центробанку РФ на безпосередні фінансові та оборонні потреби України.
    • Запровадження безпольотної зони: Захист та закриття неба над західними регіонами України силами засобів ППО країн-членів Євросоюзу та НАТО для забезпечення безпеки цивільного населення і логістичних шляхів.

    Контекст та дискусія в Європарламенті

    Заяви ван Лансхота пролунали на тлі триваючих міжпартійних дебатів у Страсбурзі щодо створення спільної європейської оборонної інфраструктури та ухвалення нових жорстких санкційних пакетів проти РФ.

    Більшість євродепутатів погоджуються з необхідністю залучення російських активів, однак ініціативи щодо прямого закриття неба над частиною території України наразі залишаються предметом гострих дискусій через побоювання прямого військового зіткнення з РФ.

  • Політика замість дефіциту: у місії при НАТО назвали справжню причину затримки ракет для ППО

    Політика замість дефіциту: у місії при НАТО назвали справжню причину затримки ракет для ППО

    Головною перепоною для постачання Україні життєво необхідних ракет-перехоплювачів є не їхній фізичний дефіцит, а виключно політична неготовність західних союзників ризикувати власними оборонними запасами. Про це під час спеціального заходу Київського безпекового форуму наголосила голова місії України при НАТО Олена Гетьманчук.

    За її словами, Київ не просто просить про допомогу, а намагається знайти гнучкі та взаємовигідні рішення. Зокрема, українська дипломатія пропонує партнерам механізм обміну ракетами. Проте наразі більшість союзників демонструють обережність і небажання брати на себе навіть мінімальні ризики щодо власних арсеналів, що суттєво гальмує посилення українського повітряного щита в умовах щоденного російського терору.

  • Безпрецедентний наліт на Москву: Собянін заявив про сотні дронів та транспортний колапс

    Безпрецедентний наліт на Москву: Собянін заявив про сотні дронів та транспортний колапс

    Увечері 28 жовтня та в ніч проти 29 жовтня російська столиця зазнала однієї з наймасштабніших атак безпілотників. Мер Москви Сергій Собянін оприлюднив безпрецедентну статистику нальоту: за його твердженнями, з вечора і до сьомої ранку в бік столичного регіону летіло аж 613 дронів. Більшу частину з них російське Міноборони нібито нейтралізувало на дальніх підступах, проте 231 безпілотник ППО довелося збивати безпосередньо на підльоті до міста. Упродовж усієї ночі екстрені служби безперервно виїжджали на місця падіння уламків.

    Масований удар очікувано паралізував логістику московського авіавузла. Через загрозу з повітря російська влада ввела жорсткі обмеження на прийом та відправлення рейсів у міжнародних аеропортах Внуково, Домодєдово та Жуковський. За повідомленнями місцевих медіа, ситуація виявилася настільки критичною, що щонайменше два пасажирські літаки, які прямували до Москви з Туреччини, змушені були розвернутися прямо в повітрі та лягти на зворотний курс.

    Варто зазначити, що повітряні атаки на ключові міста країни-агресора стають дедалі інтенсивнішими та системними. Лише протягом останнього тижня це вже четвертий серйозний інцидент: 18 жовтня дрони зупиняли роботу авіахабів Москви та Санкт-Петербурга, 22 жовтня на російську столицю також летіли десятки БПЛА, а 24 жовтня українські безпілотники вже провокували масштабний колапс у роботі московських аеропортів.

  • Понад сотня балістичних ракет за два тижні: Зеленський вразив масштабами ворожих атак на тлі критичної нестачі ППО

    Понад сотня балістичних ракет за два тижні: Зеленський вразив масштабами ворожих атак на тлі критичної нестачі ППО

    Російські окупаційні війська сконцентрували колосальний ракетний терор проти української столиці та столичного регіону. Президент Володимир Зеленський під час вечірнього відеозвернення 27 жовтня оприлюднив шокуючу статистику: лише починаючи з 14 жовтня агресор випустив по Києву та області понад сто надшвидкісних балістичних ракет. Піком цієї терористичної кампанії стала остання нічна атака, під час якої ворог спрямував на столицю балістику та 280 ударних безпілотників, серед яких 69 новітніх реактивних дронів. Попри те, що захисникам неба вдалося ліквідувати або придушити 257 ворожих цілей, прямі влучання зафіксовано на 25 локаціях, а уламки наробили лиха ще за 16 адресами.

    Ситуація з відбиттям повітряних загроз критично ускладнюється логістичними проблемами з боку міжнародних партнерів. Глава держави відкрито заявив про серйозні затримки у постачанні життєво необхідних засобів протиповітряної оборони. Найбільш гостро стоїть питання дефіциту ракет до американських комплексів Patriot, які є чи не єдиним щитом від масованих балістичних ударів.

    «Є дуже суттєві обмеження в постачанні й вони відкладені, ці пакети протиповітряної оборони», – констатував президент, водночас подякувавши тим союзникам, які продовжують неухильно дотримуватися узгоджених графіків.

    Наслідки цього ракетного шквалу вже стали відчутними для київської інфраструктури. Суттєвих руйнувань зазнали звичайні житлові будинки, лінії та станція метрополітену, а також Південний міст – одна з найважливіших логістичних артерій міста. За словами Володимира Зеленського, керівництво держави докладає надлюдських зусиль для захисту енергетичних і транспортних об’єктів в умовах снарядного голоду.

    «І завдання дуже складне. На жаль, є і жертви», – підсумував глава держави.