Позначка: потоп

  • Після паводків в Одесі зростає ризик інфекцій, як себе захистити?

    Після паводків в Одесі зростає ризик інфекцій, як себе захистити?

    Після масштабних підтоплень в Одеській області погіршився санітарний стан, а медичні служби попереджають про підвищений ризик інфекційних захворювань та харчових отруєнь. У фокусі — безпечність питної води та дотримання базових правил гігієни.

    У Держпродспоживслужбі в Одеській області наголосили, що паводки можуть пошкодити системи водопостачання та водовідведення, що безпосередньо впливає на якість води і створює передумови для виникнення гострих кишкових інфекцій. Зокрема, йдеться про гепатит А, дизентерію, ротавірусну інфекцію, а також паразитарні хвороби й зоонози — лептоспіроз, туляремію тощо.

    Фахівці попереджають, що джерелом зараження можуть стати як продукти, так і побутові предмети, що контактували із забрудненою водою. Особливу увагу слід приділити питній воді — вона може бути носієм вірусів та бактерій, небезпечних для здоров’я. Що радять робити жителям регіону: використовувати для пиття тільки бутильовану або перевірену водопровідну воду; за відсутності такої — обов’язково кип’ятити воду перед вживанням; не вживати продукти невідомого походження або ті, що були у воді; термічно обробляти їжу, овочі та фрукти — мити гарячою водою або обдавати окропом; мити руки з милом, особливо перед їжею, після вулиці та після відвідування туалету; за відсутності води — використовувати антисептики; дезінфікувати всі речі, що контактували з водою, особливо посуд, підлогу, меблі. У випадку, якщо приміщення було затоплене, є ризик потрапляння каналізаційних вод, що посилює загрозу зараження. У такій ситуації необхідно ретельно дезінфікувати оселю. При появі симптомів — підвищеної температури, болю в животі, нудоти, діареї, блювоти або ознак гепатиту (жовтяниця, зміна кольору склер) — варто негайно звернутися по медичну допомогу. Самолікування може бути небезпечним.

    За даними Одеського обласного центру контролю та профілактики хвороб, станом на початок жовтня рівень захворюваності на кишкові інфекції у регіоні не перевищує сезонні норми. Проте ситуація залишається під контролем, а фахівці проводять щоденний моніторинг. Зокрема, було перевірено зразки води з централізованих джерел та бюветів в Одесі та Чорноморську. За період з 1 по 3 жовтня проби відповідали санітарним нормам. Проте робота триває — особливо серед дитячих колективів, де проводять посилену профілактику. Як уникнути отруєнь та інфекцій після повені: пити лише бутильовану або кип’ячену воду; не використовувати для готування або миття воду з підтоплених джерел; не купувати їжу у випадкових місцях; дотримуватися температурного режиму зберігання продуктів; мити руки перед їжею та після перебування надворі; не зволікати зі зверненням до лікаря при перших симптомах інфекції.

    Раніше мер Одеси Геннадій Труханов оприлюднив карту зон підтоплення. Місцева влада попередила про зростання ризику надзвичайних ситуацій, адже за прогнозами синоптиків, аномальні опади можуть ставати дедалі частішими. Паралельно в Україні обговорюють попередження про можливу сувору зиму з арктичними морозами, хуртовинами та сильними снігопадами. В Укргідрометцентрі тим часом заспокоюють: такі прогнози не мають достатнього наукового підґрунтя і не є достовірними.

  • В Одесі завершили рятувальні роботи

    В Одесі завершили рятувальні роботи

    В Одесі завершили пошуково-рятувальні роботи після масштабного потопу, що забрав життя десяти людей. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що жертв стихії більше немає, а понад 380 осіб вдалося врятувати. Всі звернення від громадян відпрацьовані, й нині основний акцент зроблено на відновленні міської інфраструктури.

    За словами Клименка, на понад 60 об’єктах у місті воду вже повністю відкачали, ще близько 30 залишаються у роботі. Найбільш складною є ліквідація наслідків підтоплень у підземних паркінгах, де накопичилися найбільші об’єми води. Для цього задіяно майже 130 мотопомп, а також спеціалістів, яких перекинули з інших регіонів. Лише з паркінгів вже відкачано понад 15 тисяч кубометрів води.

    Особлива увага приділяється укриттям: із 42 підтоплених сховищ у 40 воду вже відкачали та підготували їх до використання. На двох об’єктах роботи ще тривають.

    Міністр підкреслив, що ситуація в місті поступово стабілізується, а рятувальники переходять від пошукових заходів до відновлювальних робіт.

  • Археологи знайшли сліди цивілізації, знищеної потопом 20 000 років тому

    Археологи знайшли сліди цивілізації, знищеної потопом 20 000 років тому

    Археологи повідомили про можливе відкриття свідчень існування давньої цивілізації, яка могла бути знищена масштабною повінню близько 20 000 років тому. Такий сценарій, за словами дослідників, здатен кардинально змінити уявлення про розвиток людства.

    Початкові розкопки в районі Телль-Фара на території сучасного Іраку проводилися ще у 1930-х роках. Тоді було виявлено поселення віком понад 5000 років, яке належить до шумерського періоду — часу виникнення клинопису, централізованого управління та перших форм міського життя. Однак пізніше археологи зафіксували під цим поселенням товстий шар жовтої глини та піску, який отримав назву «шар затоплення». Геологи розцінюють його як можливий доказ великомасштабної повені, що передувала відомим поселенням у цьому регіоні.

    Фахівці вважають, що подібні відкладення зазвичай утворюються на вже заселених територіях, а це підвищує ймовірність того, що під ними можуть ховатися сліди ще давнішої цивілізації. Аналогічні шари виявляли і в інших місцях: у месопотамських містах Ур і Кіш, у Хараппі в долині Інду та в стародавніх районах уздовж Нілу. Це дало підстави припустити, що на різних континентах у давнину могли відбуватися одночасні катастрофічні повені, які стерли цілі спільноти з лиця землі. Цікаво, що на території Телль-Фари дослідники знайшли лише невелику кількість людських останків, що дозволяє припустити — жителі, ймовірно, були попереджені про загрозу й встигли евакуюватися. Ідею масштабної катастрофи підтримує незалежний дослідник Метт Лакруа. Він стверджує, що геологічні та кліматичні дані — зокрема крижані керни, кільця дерев, вулканічні нашарування та геомагнітні коливання — вказують на те, що близько 20 000 років тому сталася подія планетарного масштабу. На думку Лакруа, це могла бути повінь, яка знищила високорозвинене суспільство, залишивши сліди лише у фрагментах археології та міфах різних народів. Попередні дослідження показували, що близько 12 800 років тому в період так званого пізнього дріасу відбулося різке похолодання, яке могло призвести до регіональних повеней. Проте більшість вчених вважає, що жодних доказів на користь глобального потопу або існування тоді розвиненої цивілізації немає. Лакруа ж припускає, що відома кліматична зміна була пізнішою та менш масштабною. Його команда провела аналіз даних з різних джерел, а також співвіднесла їх з астрономічними показниками та давніми легендами про потопи. У підсумку вони дійшли висновку, що понад 20 000 років тому дійсно могла відбутися глобальна катастрофа, яка знищила ранню, ще невідому людству цивілізацію. Ще одним доказом на користь цієї гіпотези дослідники називають знайдені під шаром затоплення артефакти. Серед них — протоклінописні таблички, поліхромні глечики та керамічні вироби у стилі Фара II. За своєю складністю та художнім рівнем вони перевершують усе, що зазвичай асоціюється з верхнім палеолітом, коли люди вели кочовий спосіб життя, займалися полюванням та використовували прості кам’яні знаряддя. На думку Лакруа, контраст між артефактами над і під шаром затоплення свідчить про культурний розрив. Можливо, йдеться про знищення цивілізації й подальше заселення території новими племенами, які почали розбудову фактично з нуля.

    Висновки дослідників викликають скепсис у науковому середовищі. Проте навіть якщо гіпотеза про Всесвітній потоп і зниклу цивілізацію залишиться дискусійною, нові археологічні дані з Телль-Фари відкривають перспективи для глибшого розуміння доісторичної епохи.