centernews360

Позначка: поступки

  • Дональд Трамп про завершення війни: «Їм обом доведеться піти на поступки»

    Дональд Трамп про завершення війни: «Їм обом доведеться піти на поступки»

    Президент США Дональд Трамп заявив, що для досягнення мирної угоди та припинення війни як Україні, так і Росії доведеться піти на взаємні компроміси. Про це він сказав під час спілкування з журналістами у Кемп-Девіді, повідомляє Clash Report.

    Ключові тези заяви американського президента

    • Прагнення до миру: Трамп висловив переконання, що і Президент України Володимир Зеленський, і російський лідер Володимир Путін прагнуть укласти угоду про завершення бойових дій.
    • Перешкоди на шляху до домовленостей: Головною складністю у переговорах глава Білого дому назвав високий рівень взаємної неприязні та ворожості між сторонами.
    • Неминучість компромісів: Коментуючи зауваження про небажання Кремля йти на поступки, Трамп наголосив, що без взаємних поступок досягти врегулювання буде неможливо.

    Пряма мова Дональда Трампа:

    «Ніхто не хоче йти на поступки, але їм обом доведеться піти на деякі поступки. Їм потрібно укласти угоду».

  • Європейські лідери застерегли Зеленського від можливого тиску США

    Європейські лідери застерегли Зеленського від можливого тиску США

    Європейські медіа повідомили про напружену конфіденційну розмову між президентом України Володимиром Зеленським та низкою провідних європейських лідерів, під час якої пролунали попередження про можливий ризик «зради» з боку Сполучених Штатів. За даними німецького видання Spiegel, у приватній телефонній нараді 1 грудня деякі європейські представники висловили занепокоєння тим, що США можуть чинити тиск на Україну щодо територіальних питань без надання чітких гарантій безпеки.

    У розмові брали участь президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Фінляндії Александер Стубб, прем’єр-міністри Польщі, Данії, Норвегії та Італії, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Євроради Антоніу Кошта та генсек НАТО Марк Рютте. Зустріч відбувалася у режимі суворої конфіденційності та стосувалася безпекових переговорів між Києвом і Вашингтоном.

    За словами Spiegel, Макрон попередив Зеленського, що існує ризик того, що США можуть спробувати нав’язати Україні рішення, яке торкатиметься території, не запропонувавши чіткої та надійної системи гарантій безпеки. Мерц, своєю чергою, нібито наголосив, що найближчі дні можуть стати критичними, і закликав до особливої обережності у переговорах з американською стороною. Він, за даними журналістів, додав, що Вашингтон «грає в ігри» і з Києвом, і з Європою.

    Додаткове занепокоєння викликали дії спецпредставника президента США Стіва Віткоффа та зятя американського лідера Джареда Кушнера, які активно беруть участь у процесі перемовин. Навіть президент Фінляндії Александер Стубб, що має добрі стосунки з Дональдом Трампом, нібито заявив, що Європа не повинна залишати Україну сам-на-сам із цим дуетом. Генсек НАТО Марк Рютте, за словами ЗМІ, підтримав таку позицію.

    Spiegel пише, що кілька учасників підтвердили сам факт проведення наради, а двоє співрозмовників видання — правильну передачу змісту розмови, хоча окремі цитати вони не стали підтверджувати.

    У Франції вже відреагували на публікацію: в Єлисейському палаці заявили, що Макрон «не висловлювався такими словами», втім деталі розмови не пояснили. Представники канцлера Мерца також відмовились коментувати нібито вирвані з контексту фрагменти.

    В Офісі президента України, відповідаючи журналістам, коротко зазначили, що «не коментують вкиди», фактично утримавшись від оцінок цієї інформації.

  • Угорщина отримала винятки США на імпорт російської нафти та газу

    Угорщина отримала винятки США на імпорт російської нафти та газу

    Угорщина отримала від США винятки, які дозволяють і надалі імпортувати російські енергоносії, попри запроваджені американські санкції. Про це заявив прем’єр Віктор Орбан після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, пише Magyar Nemzet.

    За словами Орбана, Будапешт домігся повного звільнення від обмежень щодо постачання нафти та газу через ключові маршрути: газопровід Турецький потік та нафтопровід Дружба. Таким чином, Угорщина зберігає можливість отримувати російську нафту та газ у незмінних обсягах, оминаючи санкційний тиск.

    Паралельно з переговорами лідерів відбулися зустрічі між міністрами обох країн. Там обговорювали широкий спектр питань, важливих для Будапешта, включно з енергетичною безпекою та перспективами технологічного співробітництва.

    Окремим напрямом домовленостей стала ядерна енергетика. Американська компанія Westinghouse вперше долучиться до угорських ядерних проєктів, що, за словами Орбана, відкриває новий етап у двосторонніх відносинах.

    Прем’єр наголосив, що США зацікавлені у стабільності угорської економіки, що дозволило створити оновлену систему співпраці між країнами. Водночас таке рішення Трампа вже називають суперечливим. Раніше він різко критикував європейські держави за продовження імпорту російських енергоносіїв у період конфлікту з Москвою.

  • Уповноважена із захисту держмови відкинула мовні поступки для Угорщини

    Уповноважена із захисту держмови відкинула мовні поступки для Угорщини

    Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що не бачить підстав для надання угорській мові особливого статусу серед інших мов національних спільнот або мов Європейського Союзу. Про це вона сказала в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна, коментуючи можливість мовних поступок у комунікації з Угорщиною.

    За її словами, Україна є багатонаціональною державою, де всі громадяни, незалежно від етнічного походження, мають бути рівними перед законом. Відповідно до Конституції та чинного законодавства, українська мова єдина державна і виконує роль мови міжнаціонального спілкування.

    “Я не бачу жодних підстав для того, щоб виокремлювати чи надавати привілеї угорській мові серед інших мов національних спільнот або мов Європейського Союзу. Україна – багатонаціональна держава, і ми з повагою ставимося до всіх національних меншин”, – наголосила Івановська.

    Вона зазначила, що під час поїздок на Закарпаття особисто переконалася у відсутності утисків угорської громади. За її словами, угорська мова активно використовується у побуті, освіті та культурному житті. Водночас жодна інша національна спільнота не вимагає для себе окремих умов чи винятків.

    “Чому тоді маємо робити виняток саме для однієї?” – поставила риторичне запитання мовна омбудсменка.

    Івановська підкреслила, що комунікація з європейськими партнерами є важливою, однак вона не повинна відбуватися коштом суверенного права України формувати власну гуманітарну політику.

    “Українська мова – це те, що об’єднує громадян, що забезпечує єдність і цілісність держави. Тому будь-які корективи до мовного законодавства в частині виокремлення окремих мов були б, на мою думку, помилковими та неприйнятними”, – підсумувала вона.

  • Домовленість про заключення Повітряного перемир’я поки що не досягнута

    Домовленість про заключення Повітряного перемир’я поки що не досягнута

    Як повідомляють наші джерела в ОП, домовленість про заключення угоди про “Повітряне перемир’я”,  яке передбачає “припинення вогню в повітрі, але не на землі”  на даний момент не досягнута.

    За інформацією джерела, “припинення вогню в повітрі не передбачається як мінімум до понеділка, хоча така можливість розглядається, а до обговорення питання може долучитися Кіт Келлог”.

    Нагадаємо, раніше видання Bloomberg з посиланням на власні джерела повідомило, що Кремль обмірковує можливість поступки президенту США Дональду Трампу задля уникнення додаткових санкцій. Серед таких поступок розглядався варіант “повітряного перемир’я” з Україною.

    Водночас, у Центрі протидії дезінформації зазначили, що ідея “припинення вогню в повітрі”, але не на землі, є способом Росії тягнути час.

    “Фактично це пастка, оскільки за цим немає жодного наміру припинити війну. Навпаки — намір росіян її продовжити і зробити так, щоб не відчувати болісних ударів вглиб РФ, а також паралізованого авіасполучення», — зазначив директор ЦПД Андрій Коваленко.

  • Венс вказав на велику прірву між вимогами Росії та України для мирних переговорів

    Венс вказав на велику прірву між вимогами Росії та України для мирних переговорів

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс вразив своєю заявою на Мюнхенській зустрічі лідерів у Вашингтоні, де він висловив думку, що Росія висуває надмірні вимоги для припинення війни проти України. Венс зазначив, що, хоча російська сторона не відмовляється від мирних переговорів, її вимоги є завищеними, що значно ускладнює процес досягнення миру.

    За словами Венса, Росія висуває цілу низку умов, які, на думку США, є непомірними. Віце-президент зазначив, що існує велика різниця між вимогами, які представила Росія, і тими, що передали українці. Він підкреслив, що між обома сторонами зберігається «велика прірва» в переговорах про мир.

    У своїй заяві Венс також вказав, що хоча Росія продовжує висловлювати інтерес до мирних переговорів, вимоги Кремля значно ускладнюють можливість досягти прогресу. Венс вказав на важливість дипломатичних зусиль, однак зазначив, що «поступки Росії на даний момент здаються надмірними і неприязно сприймаються на міжнародному рівні».

    Україна, зі свого боку, також передала свої вимоги для мирного процесу, і як зазначив Венс, це створює додаткові труднощі, оскільки позиції обох сторін наразі не перетинаються.

  • Дуда заявив що мирна угода потребує поступок від обох сторін

    Дуда заявив що мирна угода потребує поступок від обох сторін

    Президент Польщі Анджей Дуда висловив свою думку щодо майбутніх мирних переговорів між Україною та Росією, зазначивши, що для досягнення угоди обидві сторони повинні бути готові до компромісів. У своєму інтерв’ю Euronews він підкреслив, що мирна угода, ймовірно, вимагатиме поступок з обох сторін, і кожна з них буде змушена поступитися деякими своїми вимогами.

    “Це має бути компроміс. Маю на увазі, що де-факто цей мир, на мою думку, має звестися до того, що жодна зі сторін не зможе сказати, що вона виграла цю війну, тому що кожна сторона в якомусь сенсі повинна буде піти на поступки”, — заявив Дуда, зауваживши, що це стосується і України.

    Польський президент також зазначив, що затягування війни приносить серйозні втрати як для України, так і для Росії. За його словами, завершення конфлікту потребує значних зусиль з обох сторін. Дуда підкреслив, що ключову роль у припиненні бойових дій можуть відіграти США, адже, на його думку, лише тиск з боку Вашингтону може допомогти досягти миру.

    “Тільки американський тиск може дійсно покласти край цій війні та допомогти встановити мир, який не буде комфортним для жодної зі сторін”, — зазначив президент Польщі.

    Дуда також зауважив, що Україна може бути змушена до певних поступок, хоча конкретні деталі цього поки важко прогнозувати. Він підкреслив, що у майбутньому мирний процес може вимагати від Києва ухвалення складних рішень, однак не уточнив, в яких саме аспектах Україна може йти на компроміси.

    Президенти та політичні лідери по всьому світу продовжують стежити за розвитком ситуації в Україні, оскільки мирні переговори можуть стати ключем до завершення конфлікту, який вже триває більше року. Роль США в цьому процесі залишається важливою, оскільки Вашингтон має значний вплив на міжнародну політику та може допомогти створити умови для мирного врегулювання.

  • Трамп вимагає вибору від союзників у Європі

    Трамп вимагає вибору від союзників у Європі

    Зусилля президента США Дональда Трампа щодо включення визнання анексованого Криму Росією до умов мирної угоди між Києвом і Москвою викликали стурбованість серед європейських лідерів. Як повідомляє Financial Times, це ставить Європу перед складним геополітичним вибором — підтримати Україну або погодитися з позицією Вашингтона.

    За даними джерел у західних урядах, більшість європейських столиць не готові підтримати жодні дії США, які можуть розглядатися як легітимізація російської анексії Криму. Визнання Криму частиною РФ не лише суперечить міжнародному праву, але й створює небезпечний прецедент для глобальної архітектури безпеки, сформованої після Другої світової війни.

    “Для Європи Крим — це червона лінія”, — наголосив один із високопоставлених чиновників ЄС у коментарі FT.

    У Брюсселі побоюються, що тиск з боку США на Україну щодо поступок у питанні територіальної цілісності може підірвати єдність Заходу, загострити розбіжності всередині НАТО і поставити під загрозу майбутній саміт Альянсу, запланований на кінець червня.

    Попри заклики до мирного врегулювання, українське керівництво неодноразово заявляло, що будь-які домовленості не повинні відбуватися шляхом поступок агресору. Київ готовий до переговорів, але не ціною національного суверенітету.

    Зокрема, українські чиновники вказують, що будь-яке рішення щодо майбутнього Криму може ухвалюватися лише українським народом і виключно на умовах, прийнятних для України.

    Як пише FT, ініціатива Трампа викликала занепокоєння не лише у східноєвропейських країнах, які історично найбільше підтримують Україну, а й серед країн Західної Європи. Розбіжності щодо Криму можуть загострити суперечності всередині трансатлантичного союзу та зруйнувати єдність у протидії агресії Росії.

  • Келлог висловився про переговори щодо війни

    Келлог висловився про переговори щодо війни

    Президент США Дональд Трамп активно бере участь у переговорах щодо припинення війни в Україні, і, за словами його спецпосланця Кіта Келлога, сторони близькі до досягнення повного припинення вогню. В ефірі Fox Business 2 квітня Келлог заявив, що адміністрація Трампа прагне укласти всеосяжне 30-денне перемир’я, оскільки після цього відновити війну буде набагато складніше.

    Келлог наголосив, що зараз головне – сформувати договірні умови, які визначатимуть позиції обох сторін, і знайти компромісне рішення, яке влаштує як Україну, так і Росію. Він підкреслив, що жодна зі сторін не отримає всього, чого хоче, тому доведеться йти на поступки.

    Він також зазначив, що Трамп підтримує контакти і з президентом України Володимиром Зеленським, і з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами Келлога, саме американський лідер здатен реалізувати цей процес і досягти домовленостей між сторонами.

    Наразі не повідомляється, які саме умови можуть бути включені до потенційної угоди та яких поступок очікують від кожної зі сторін. Однак сам факт активних переговорів свідчить про те, що дипломатичні зусилля щодо завершення війни тривають, і ситуація може розвиватися у напрямку мирного врегулювання.

    Попри це, залишається відкритим питання, наскільки реалістичним є такий сценарій і чи готові сторони дійсно піти на компроміс. Важливо також розуміти, що 30-денне припинення вогню – це лише перший крок, який не гарантує довготривалого миру, а лише створює можливість для подальших переговорів.

  • Рубіо закликає Україну до складних рішень задля досягнення миру

    Рубіо закликає Україну до складних рішень задля досягнення миру

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що для досягнення миру в Україні можуть знадобитися територіальні поступки з боку Києва. Про це він повідомив журналістам під час польоту до Саудівської Аравії, де мають відбутися переговори з українськими високопосадовцями, повідомляє The New York Times.

    Марко Рубіо наголосив, що для припинення війни обидві сторони — Україна та Росія — повинні бути готові до ухвалення складних рішень. За його словами, “Найважливіше, з чим ми поїдемо звідси — це сильне відчуття того, що Україна готова робити складні речі, так само, як і росіянам доведеться робити складні речі, щоб покласти край цьому “конфлікту” або принаймні призупинити його в якийсь спосіб”.

    Держсекретар відмовився конкретизувати можливі умови майбутньої мирної угоди, проте зазначив, що військовий шлях не є можливим рішенням конфлікту. Він підкреслив, що “Росіяни не можуть завоювати всю Україну, і очевидно, що Україні буде дуже важко в будь-який розумний проміжок часу змусити росіян повернутися туди, де вони були в 2014 році”.

    За словами Рубіо, під час майбутніх переговорів важливо буде визначити, які саме поступки готова зробити Росія. Водночас, за даними видання, зустрічі у вівторок, ймовірно, не зачіпатимуть питання угоди щодо українських природних ресурсів, яку президент США Дональд Трамп назвав можливим способом компенсації за військову підтримку України після повномасштабного вторгнення Росії.