centernews360

Позначка: поставка

  • Орбан оголосив про зупинку постачання газу в Україну

    Орбан оголосив про зупинку постачання газу в Україну

    Угорщина тимчасово припиняє постачання природного газу до України через проблеми з поставками нафти на нафтопровід Дружба. Про це заявив угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан у своєму Facebook 25 березня.

    За словами Орбана, постачання газу до України будуть поступово зупинені, а залишки палива зберігатимуться в угорських газосховищах. Він підкреслив, що Київ не отримає газу, поки не відновить поставки нафти.

    “Поки Україна не забезпечить поставку нафти, вона не отримає газ від Угорщини. Захистимо енергетичну безпеку Угорщини, збережемо захищені ціни на бензин та знижені ціни на газ!”, – заявив прем’єр.

    Орбан також пояснив, що частково рішення зумовлене загрозами на газопроводі Турецький потік, який постачає газ до Угорщини з півдня. Через нібито “атаки” на цей трубопровід країна планує формувати власні резерви, замість постачання газу Україні.

    Очікується, що найближчим часом уряд Угорщини офіційно внесе відповідну пропозицію щодо припинення поставок, яка закріпить нові правила енергетичної співпраці між країнами.

  • Ірак призупинив видобуток нафти на родовищах іноземних компаній

    Ірак призупинив видобуток нафти на родовищах іноземних компаній

    Ірак оголосив форс-мажор і призупинив видобуток нафти на всіх родовищах, що розробляються іноземними компаніями, повідомляє Reuters. Таке рішення ухвалено через серйозні порушення навігації в Ормузькій протоці, яка є ключовим маршрутом для близько 20% світових поставок нафти та зрідженого природного газу.

    Міністерство нафти Іраку у листі від 17 березня зазначило, що міжнародні партнери не змогли забезпечити танкери для вивезення нафти, що унеможливило експорт, попри готовність державної компанії SOMO відвантажувати поставки. У зв’язку з цим на всіх концесійних ділянках наказано повністю припинити видобуток.

    Зокрема, видобуток нафти компанією Basra Oil Company скорочено до 900 тисяч барелів на добу з 3,3 мільйона барелів. Вироблені обсяги наразі перекачуються для забезпечення роботи нафтопереробних заводів.

    Рішення Іраку може вплинути на глобальні ринки нафти, адже країна є одним із ключових експортерів у регіоні. Експерти відзначають, що форс-мажор та призупинення видобутку можуть призвести до обмеження поставок і підвищення світових цін на нафту.

  • Фізичні поставки нафти у світі подорожчали до $150

    Фізичні поставки нафти у світі подорожчали до $150

    У деяких регіонах світу ціни на нафту різко зросли на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході. Вартість найближчих фізичних поставок нафти марки Brent у окремих випадках вже досягла близько 150 доларів за барель.

    За даними аналітиків, у вівторок барель нафти в Омані, порти якого мають вихід в океан поза перекритою Ормузькою протокою, продавався майже за 154 долари. Саме ця країна стала одним із ключових пунктів постачання нафти в умовах обмеженого судноплавства в регіоні.

    Фахівці зазначають, що нині спостерігається суттєва різниця між фінансовим ринком і ринком фізичних поставок. Ф’ючерси на Brent та американську WTI передбачають постачання у травні, коли трейдери сподіваються на стабілізацію ситуації з транспортуванням через Ормузьку протоку. Водночас партії нафти, які необхідно поставити негайно, різко дорожчають через фізичний дефіцит сировини.

    Через це премії за сорти нафти, схожі за характеристиками до близькосхідних, досягли рекордних рівнів. Йдеться, зокрема, про сорти, які видобувають у Норвегії, Алжирі, Лівії та Казахстані. За них покупці готові доплачувати від 5 до майже 15 доларів за барель порівняно з Brent.

    Аналітики нагадують, що після початку війни в Ірані ціна Brent майже досягла 120 доларів за барель, потім опустилася нижче 100 доларів і певний час трималася біля цієї позначки. Однак упродовж останніх днів, на тлі нової ескалації та атак на енергетичну інфраструктуру, ціни знову почали зростати.

    Експерти пояснюють, що на котирування також впливають технічні характеристики нафти. Сорти Brent та WTI є легкими й низькосірчистими, тоді як значна частина близькосхідної нафти — важча і має вищий вміст сірки. Замінити такі сорти у великих обсягах на світовому ринку практично неможливо.

    Ще одним індикатором кризи стали ціни на пальне. Еталонний північноморський контракт на дизель уже перевищив 180 доларів за барель, що стало найвищим показником майже за чотири роки.

    Аналітики зазначають, що конфлікт перейшов у фазу, коли прямими цілями ударів стає енергетична інфраструктура. Це може означати подальше зростання цін на енергоносії у найближчі дні.

  • США почали екстрено вивільняти нафту зі стратегічних резервів

    США почали екстрено вивільняти нафту зі стратегічних резервів

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розпочала екстрене вивільнення нафти зі стратегічного резерву країни. Йдеться про масштабне постачання сировини на ринок, яке має допомогти стабілізувати ціни на паливо.

    Міністерство енергетики США направило запит на вилучення 86 мільйонів барелів сирої нафти зі стратегічних запасів. Поставки цієї нафти мають надійти на ринок уже до кінця наступного тижня.

    У відомстві зазначили, що цей крок є частиною оголошеного раніше масштабного плану з вивільнення 172 мільйонів барелів нафти зі стратегічного резерву.

    За умовами угоди компанії отримуватимуть нафту у тимчасове користування і повинні будуть повернути її Міністерству енергетики пізніше, додавши до обсягу додаткові барелі як компенсацію.

    Очікується, що процес вилучення триватиме приблизно чотири місяці. Він є частиною скоординованих дій разом з іншими країнами, які загалом планують вивільнити близько 400 мільйонів барелів нафти.

    Такі заходи спрямовані на зниження цін на нафту, бензин, дизельне та авіаційне пальне. Вартість енергоносіїв різко зросла після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану.

  • Світові ціни на нафту впали вперше за шість днів — Reuters

    Світові ціни на нафту впали вперше за шість днів — Reuters

    Світові ціни на нафту у п’ятницю, 6 березня, трохи знизилися вперше за останні шість днів. Про це повідомляє Reuters.

    На ринок вплинули новини про можливе втручання США у торгівлю нафтовими контрактами, а також рішення частково дозволити закупівлю нафти з Росія для зменшення дефіциту на світовому ринку.

    Ф’ючерси на нафту марки Brent crude oil подешевшали на 95 центів, або 1,1%, до 84,46 долара за барель. Водночас ціна на West Texas Intermediate знизилася на 1,08 долара, або 1,3%, до 79,93 долара за барель.

    Попри падіння в п’ятницю, протягом тижня ціни на нафту значно зросли. Зокрема, Brent подорожчала на 16,4%, а WTI — на 19,2%. Це стало найстрімкішим тижневим зростанням із початку повномасштабного вторгнення Росія в Україна у лютому 2022 року.

    Одним із факторів різких коливань на ринку стала ситуація на Близькому Сході. Після початку спільної операції США та Ізраїль 28 лютого Іран призупинив рух танкерів через Ормузька протока, якою проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти.

  • Фіцо зупинив поставки електроенергії Україні

    Фіцо зупинив поставки електроенергії Україні

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо доручив припинити екстрені постачання електроенергії Україні. Про це він заявив увечері 23 лютого на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника словацького уряду, рішення ухвалене через те, що постачання російської нафти через нафтопровід Дружба так і не було відновлено. Фіцо наголосив, що ще раніше попереджав про можливі кроки у відповідь.

    «Я виконав те, що анонсував у суботу: якщо в понеділок постачання нафти не відновиться, я попрошу оператора системи передачі електроенергії SEPS зупинити екстрені постачання електроенергії Україні», — зазначив він.

    Прем’єр також звернув увагу на зростання потреб України в аварійній допомозі. За його словами, лише за січень 2026 року для стабілізації української енергосистеми знадобилося вдвічі більше екстрених поставок, ніж за весь 2025 рік.

    Таким чином, Словаччина фактично призупинила механізм аварійної підтримки української енергосистеми на тлі невирішених питань із транзитом російської нафти.

  • Італія передала Україні першу партію енергетичного обладнання

    Італія передала Україні першу партію енергетичного обладнання

    В Україну прибула перша партія енергетичного обладнання з Італії в межах гуманітарної допомоги для подолання наслідків російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Про це йдеться у заяві офісу прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні, повідомляє агентство ANSA.

    Допомога надається на виконання зобов’язань, які Мелоні взяла на себе під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях Європейської ради у жовтні.

    Першу партію, що складається з 78 промислових котлів, доставили в середу. У найближчі тижні очікується постачання ще близько 300 котлів загальною тепловою потужністю приблизно 900 МВт. Обладнання призначене для відновлення пошкоджених міських тепломереж, а також для лікарень і об’єктів критичної інфраструктури.

    За оцінками італійської сторони, ця гуманітарна ініціатива дозволить забезпечити теплом близько 90 тисяч домогосподарств або місто з населенням приблизно 250 тисяч осіб.

    Окрім цього, Італія розпочала програму постачання середніх і великих електрогенераторів, які мають підтримувати роботу лікарень, систем водопостачання та інших критично важливих об’єктів у разі аварійних відключень електроенергії.

  • ЄС минулого року імпортував російського СПГ на 7,2 млрд євро

    ЄС минулого року імпортував російського СПГ на 7,2 млрд євро

    У 2025 році Європейський Союз імпортував із Росії скраплений природний газ (СПГ) на суму приблизно 7,2 млрд євро, повідомляє The Guardian із посиланням на звіт правозахисної організації Urgewald.

    Незважаючи на обіцянку ЄС заборонити імпорт російського СПГ до 2027 року, аналіз показує, що Європа продовжує отримувати значні обсяги газу з російського СПГ-комплексу на півострові Ямал у Сибіру. У 2025 році до європейських терміналів було доставлено понад 15 млн тонн СПГ з Ямалу.

    За даними Urgewald, частка ЄС у світових поставках з Ямалу зросла з 75,4% у 2024 році до 76,1% у 2025 році. Цей імпорт є законним, а ЄС не поспішає його обмежувати, зокрема через залежність Центральної та Східної Європи від російського газу.

    Логістичне забезпечення постачання СПГ здійснюють, зокрема, дві європейські судноплавні компанії: британська Seapeak (37,3% обсягів) та грецька Dynagas (34,3%). Одинадцять із 14 спеціалізованих криголамних танкерів класу Arc7, які використовуються для перевезення СПГ з Ямалу, належать цим компаніям. Seapeak перебуває у власності американської інвестиційної фірми Stonepeak.

    Франція стала найбільшим імпортером російського СПГ у ЄС: у 2025 році 87 суден доставили 6,3 млн тонн до портів Дюнкерк і Монтуар. Бельгійські термінали отримали 4,2 млн тонн СПГ із 58 суден, тоді як китайські порти – 3,6 млн тонн із 51 судна. TotalEnergies залишається ключовим інвестором російського проєкту Ямал.

    Доступ до європейських портів дозволяє криголамним танкерам швидко повертатися в Арктику для нових рейсів, замість тижневих перевезень до Азії. Британія оголосила про намір заборонити цього року надання морських послуг суднам, що перевозять російський СПГ, що ускладнить логістику постачання.

  • Чехія передала Україні 1,8 млн артилерійських снарядів

    Чехія передала Україні 1,8 млн артилерійських снарядів

    Чехія протягом поточного року передала Україні 1,8 мільйона артилерійських снарядів у межах спеціальної міжнародної ініціативи з постачання боєприпасів. Про це напередодні повідомив колишній прем’єр-міністр Чехії Петер Фіала, підбиваючи підсумки реалізації взятих на себе зобов’язань.

    За словами Фіали, ще на початку року він публічно пообіцяв забезпечити українську армію 1,8 мільйона одиниць великокаліберних боєприпасів. Наразі ця обіцянка виконана в повному обсязі. Він наголосив, що поставки стали можливими завдяки спільним зусиллям Чехії та партнерів, які долучилися до фінансування і логістики закупівель.

    Ініціатива з постачання боєприпасів, координатором якої виступає Чехія, має суттєве значення для ситуації на фронті. За оцінками, саме завдяки цим поставкам вдалося у п’ять разів зменшити перевагу російської артилерії на полі бою. Це, своєю чергою, дало змогу українським Силам оборони ефективніше стримувати атаки та стабілізувати окремі ділянки фронту.

    Чеська сторона неодноразово підкреслювала, що підтримка України є не лише проявом солідарності, а й питанням безпеки всієї Європи. У Празі наголошують, що продовження військової допомоги Києву є критично важливим для протидії російській агресії та недопущення її подальшого поширення.

    В Україні, зі свого боку, неодноразово дякували Чехії за активну роль у забезпеченні ЗСУ боєприпасами, зазначаючи, що такі обсяги допомоги суттєво впливають на баланс сил і рятують життя українських військових та цивільних.

  • Кіпр готується розпочати експорт газу до Європи вже у 2027 році

    Кіпр готується розпочати експорт газу до Європи вже у 2027 році

    Кіпр готується вийти на енергетичну мапу Європи як новий постачальник природного газу вже з 2027 року. На тлі зусиль ЄС зі зменшення залежності від російських енергоносіїв країна прискорює розробку власних морських родовищ і зміцнює співпрацю з міжнародними енергетичними компаніями.

    Президент Кіпру Нікос Христодулідес заявив, що частина з близько 20 трлн кубічних футів газу, розвіданих у водах острова, може надійти на європейські ринки вже за два роки. Йдеться насамперед про родовище Cronos, яке розробляється консорціумом Eni та TotalEnergies. Остаточне інвестиційне рішення очікується наступного року, після чого компанії зможуть розпочати підготовку до видобутку.

    Перші обсяги планують направляти на зрідження до заводу в єгипетській Дамієтті, звідки газ буде доправлений до Європи морським транспортом. На думку міністра енергетики Кіпру Джорджа Пананастасіу, саме використання наявної інфраструктури — зокрема, підключення до трубопроводу, що постачає газ із єгипетського родовища Зор — дозволяє суттєво прискорити запуск експорту. Він наголосив, що дата 2027 року є амбітною, однак цілком досяжною.

    Водночас Кіпр працює над розширенням власної ресурсної бази. Зокрема, тривають переговори з Ліваном щодо розмежування морських економічних зон, що відкриє шлях до нових геологорозвідувальних робіт. Інтерес до майбутніх ліцензійних раундів уже проявили такі енергетичні гіганти, як ExxonMobil та QatarEnergy, які раніше відкрили родовища Glaucus і Pegasus у прибережних водах Кіпру.

    Якщо плани реалізуються, до кінця десятиліття Кіпр може стати важливою ланкою у формуванні нового енергетичного маршруту для Європи, що диверсифікує поставки та підвищить енергетичну безпеку регіону.