centernews360

Позначка: Поляки

  • Генетика Східної Європи: чи насправді росіяни та українці родичі?

    Генетика Східної Європи: чи насправді росіяни та українці родичі?

    Тема генетичного походження східноєвропейських народів та інтерпретації наукових даних знову опинилася в центрі публічних дискусій. У міжнародних наукових журналах, таких як Nature, Science Advances, PLOS ONE та Genome Biology, регулярно публікуються нові дані про розшифровку древніх геномів.

    Попри намагання політиків використовувати генетику як аргумент у геополітичних заявах, самі генетики наголошують: генетична близькість населення не дорівнює національній чи політичній тотожності.

    Ключові висновки міжнародних досліджень

    Масштабне розселення ранніх слов’ян (Nature):

      • Дослідження понад 500 древніх геномів зафіксувало масові демографічні міграції V–VIII століть із регіону між Балтикою та північним Причорномор’ям (зокрема території сучасної Північної України та Білорусі).
      • Виявлено високу частку слов’янського генетичного компонента в археологічних зразках середньовічної Польщі (до 80–90%), східної Німеччини та Волго-Окського межиріччя (приблизно 65%).

    Відсотки відмінностей у ДНК:

      • Усі люди на планеті мають однаковий геном на 99,9%. Показники відмінностей між будь-якими етнічними групами всередині Європи становлять частки відсотка.
      • Усі східноєвропейські популяції (українці, білоруси, поляки, росіяни центральних і південних регіонів) утворюють єдиний близькоспоряджений генетичний кластер.

    Регіональні особливості та відмінності:

      • Згідно з дослідженнями у PLOS ONE, українці генетично найближчі до поляків та білорусів, у той час як у генофонді росіян (особливо північних регіонів) присутній значніший фінно-угорський та балтійський субстрат.

    Чому генетика не визначає нації?

    Популяційна генетика вивчає джерела походження та міграційні шляхи древніх предків, тоді як сучасні нації формувалися під впливом мови, культури, історії та свідомості. Наявність спільного коріння чи близького генофонду притаманна багатьом сусіднім народам у всьому світі (наприклад, англійцям і німцям, норвежцям і шведам або арабам різних країн), однак це не заперечує існування окремих суверенних націй.

     

  • Понад половина поляків проти підтримки вступу України до НАТО

    Понад половина поляків проти підтримки вступу України до НАТО

    За результатами нового опитування IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita, 52,7% поляків виступають проти того, щоб Польща підтримувала вступ України до НАТО. Тільки 33,5% респондентів підтримують такий крок, а ще 13,8% не визначилися з думкою.

    Думки громадян значною мірою залежать від політичних симпатій. Серед прихильників керівних партій 59% підтримують вступ України до НАТО. Водночас серед виборців опозиційних партій — Право і справедливість, ультраправої Конфедерації та Разом — проти виступили 74%.

    Аналітики відзначають, що негативне ставлення до підтримки вступу України до НАТО переважає серед старших і сільських жителів. Так, серед людей віком понад 50 років частка противників становить значну більшість, серед жителів сільської місцевості — 62%, серед тих, хто не має вищої освіти — 71%, а серед людей, які оцінюють своє матеріальне становище як незадовільне, — 91%.

    ЗМІ також зазначає, що питання вступу України до НАТО залишається політично чутливим у Польщі, і думки респондентів часто корелюють із їхніми переконаннями щодо внутрішньої політики країни та ставленням до керівних та опозиційних сил.

  • Більшість поляків підтримали вето Навроцького на закон про допомогу українцям

    Більшість поляків підтримали вето Навроцького на закон про допомогу українцям

    Близько 60% громадян Польщі підтримують рішення президента Кароля Навроцького накласти вето на закон про допомогу українцям. Такі дані наводить опитування SW Research, проведене для порталу Onet.

    Учасникам опитування поставили пряме запитання: «Чи підтримуєте ви рішення президента Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу громадянам України?». Ствердно відповіли 59,8% респондентів. Водночас протилежну позицію висловили 25,4%, ще 14,7% обрали варіант «не знаю/важко сказати».

    Опитування демонструє й певні відмінності у відповідях залежно від статі, віку та місця проживання. Так, серед чоловіків підтримка вето виявилася дещо вищою (63,4%), ніж серед жінок (56,5%). За віковим критерієм найбільший рівень підтримки зафіксовано у групі 25–34 роки — 73,5%. Серед осіб, старших за 50 років, цей показник знижується до 50,1%.

    За місцем проживання найчастіше вето підтримують мешканці невеликих міст із населенням до 20 тисяч жителів — 67,8%. У великих агломераціях, де мешкає понад 500 тисяч осіб, рівень підтримки зменшується до 55,5%.

    Аналітики зазначають, що результати опитування відображають певний розкол у польському суспільстві щодо питання допомоги українцям. Вищий рівень підтримки серед молодших респондентів може свідчити про їхню більшу прихильність до жорсткої соціально-економічної політики та скептицизм стосовно додаткових витрат держави. Натомість серед старшого покоління зберігається відносно більша прихильність до традиційної підтримки сусідів у складних умовах війни.

    Рішення президента Навроцького накласти вето на закон уже викликало значний резонанс у Польщі й поза її межами, адже воно впливає не лише на внутрішню соціальну політику, а й на відносини між Варшавою та Києвом. Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи вдасться польській владі знайти компромісне рішення, яке одночасно врахує очікування власних громадян і зобов’язання перед союзниками.

  • Польща спростувала фейк про припинення ексгумацій в Україні

    Польща спростувала фейк про припинення ексгумацій в Україні

    Польські урядовці офіційно заперечили інформацію про нібито зупинку Україною пошукових та ексгумаційних робіт на місцях польських поховань. Про це 9 червня заявив заступник міністра культури і національної спадщини Польщі Мацей Врубель.

    За його словами, в інтернеті поширюється неправдивий документ і відео, створене з використанням штучного інтелекту, в якому нібито професор Анджей Оссовський підтверджує припинення ексгумацій. Насправді жодних перешкод для продовження робіт немає.

    Врубель наголосив, що це маніпуляція, яка має на меті посварити поляків з українцями. Україна не припиняла видачу дозволів, а ексгумації тривають і триватимуть.

    Він також повідомив, що ситуацію вже вивчають польські спецслужби. Міністр культури України назвав поширення цієї інформації шкідливою пропагандою.

    Польська сторона закликала громадян ретельно перевіряти джерела інформації, щоб не сприяти дезінформаційним кампаніям.

  • Кароль Навроцький звернувся до поляків після перемоги

    Кароль Навроцький звернувся до поляків після перемоги

    Переможець президентських виборів у Польщі Кароль Навроцький звернувся до громадян після оголошення офіційних результатів голосування. У своєму зверненні він пообіцяв гідно представляти країну та враховувати всі питання, важливі для поляків.

    “Важка і часом жорстока виборча кампанія позаду. Завдяки вашим голосам я був обраний президентом Республіки Польща. Це велика відповідальність і обов’язок. Я приймаю це рішення зі смиренням і повагою”, — написав Навроцький у соцмережі X, подякувавши виборцям за підтримку, добрі слова та жести солідарності.

    Новобраний президент підкреслив, що його перемога свідчить про прагнення поляків жити в “безпечній, економічно сильній країні, яка дбає про найслабших”, а також має вагоме місце у міжнародних, європейських і трансатлантичних відносинах.

    “Ви можете бути впевнені, що як глава держави я не залишу без уваги жодного питання, важливого для Польщі та поляків. Я буду гідно представляти вас на міжнародній арені, стежачи за суб’єктним ставленням до Польщі”, — наголосив він.

    Нагадаємо, кандидат від партії “Право та справедливість” Кароль Навроцький переміг у другому турі виборів із результатом 50,89%, випередивши свого опонента Рафала Тшасковського, який набрав 49,11% голосів.

  • Польща готується до можливих депортацій громадян із США

    Польща готується до можливих депортацій громадян із США

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск доручив Міністерству закордонних справ країни підготувати консульства у Сполучених Штатах до можливої хвилі депортацій громадян Польщі. Цей крок став відповіддю на заяви нового президента США Дональда Трампа, хоча конкретних деталей з американської сторони поки що не було надано.

    “Я попросив міністра закордонних справ Радослава Сікорського забезпечити готовність наших дипломатичних представництв у США до будь-яких можливих заходів, які можуть торкнутися поляків із різним статусом перебування на території Сполучених Штатів”, — заявив Туск.

    Глава уряду зазначив, що наразі немає підстав для паніки, але ситуація потребує уваги. Консульства отримали завдання надавати інформацію польським громадянам, яких турбують можливі зміни у міграційній політиці США.

    “Можливо, немає причин для занепокоєння, але я запевняю, що ми будемо готові до будь-якого розвитку подій”, — підкреслив прем’єр.

  • Більшість поляків вважають, що відносини між Польщею та Україною погіршилися

    Більшість поляків вважають, що відносини між Польщею та Україною погіршилися

    У 2023-2024 роках відносин між Польщею та Україною відзначилося значне напруження. Це стало несподіванкою для багатьох, адже Польща одна з перших країн підтримала Україну після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

    Варшава надавала Україні політичну, економічну та військову підтримку, що зробило її одним із ключових союзників Києва на міжнародній арені. Однак останнім часом у польсько-українських відносинах відчувається холодок. 

    Про це свідчать дані дослідження United Surveys для видання Wirtualna Polska.

    За даними опитування, 43,6% поляків вважає, що відносини між країнами «скоріше погіршилися» і 17,7% респондентів відповіли, що вони «однозначно погіршилися».

    Відповідь «скоріше покращилися» обрали 7,8% опитаних і лише 0,1% вважають, що польсько-українські відносини «однозначно покращилися». Також 21,9% респондентів вважають, що двосторонні відносини «не змінилися».

  • Поляки будуть намагатися знайти привід для відновлення акцій протесту на кордоні з Україною

    Поляки будуть намагатися знайти привід для відновлення акцій протесту на кордоні з Україною

    Незважаючи на розблокування пунктів пропуску, справа з польськими фермерами ще не розгорнулася до кінця, зауважив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

    «Поляки будуть шукати способи відновлення своїх акцій протесту», — зазначив він.

    Деякі польські протестувальники оголосили голодування як прояв спротиву імпорту української аграрної продукції до Польщі та посиленню зеленого курсу.

    Коваль висловив здивування тим, що Міністерство аграрної політики та продовольства не відреагувало офіційно на заяви заступника аграрного міністра Польщі щодо зупинки переговорів з Україною щодо експорту агропродукції.

    Він припустив, що до складу переговорної групи може увійти кто-небудь із заступників міністра агрополітики або представники з Офісу віцепрем’єра з євроінтеграції чи Міністерства економіки.

    Коваль також зазначив, що ухваленням Радою ЄС рішення про продовження призупинення імпортних мит і квот на український експорт до Європейського Союзу на рік є важливою подією, ніж односторонні заяви представника Польщі.

    «Ми вже навчилися справлятися з логістичними викликами без використання транзитних маршрутів через Польщу», — додав керівник УАК.