Позначка: Польша

  • Польща розглядає можливість заміни США в ролі посередника у війні

    Польща розглядає можливість заміни США в ролі посередника у війні

    Польща висловила свою готовність підтримати США в їхніх зусиллях посередництва у війні між Росією та Україною, але також вказала, що якщо ці зусилля не увінчаються успіхом, є інші можливі кандидати на роль посередника. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що в разі невдачі США, Туреччина або Китай можуть стати альтернативними посередниками.

    Заява була зроблена після неформального засідання міністрів закордонних справ Європейського Союзу, яке відбулося в Варшаві 8 травня. Сікорський зазначив, що Польща підтримує спроби США досягти миру між Росією та Україною, однак у разі їхньої невдачі можливе залучення інших великих гравців.

    “Є Туреччина, яка підтримує канали комунікації. А потім, перш за все, є Китай, який як ніхто інший має засоби змусити Путіна сісти за стіл переговорів і пом’якшити його вимоги”, – сказав міністр.

    Польща, яка активно підтримує Україну у її боротьбі проти агресії Росії, сподівається, що США зможуть знайти ефективне рішення для мирного врегулювання конфлікту. Однак варіанти, такі як Туреччина та Китай, залишаються відкритими на випадок, якщо поточні зусилля не принесуть бажаного результату.

  • Польща анонсувала створення оборонного фонду

    Польща анонсувала створення оборонного фонду

    Польща анонсувала створення Фонду оборони та безпеки, який стане першим таким в Європі. Його загальний розмір складе 7,8 мільярда доларів, повідомила міністерка фінансів та регіональної політики Катажина Пєлчинська-Наленч у соцмережі X.

    “Офіційно: Польща першою в Європі створює Фонд оборони і безпеки в межах KPO. Ми вкладемо мільярди в укриття, інфраструктуру подвійного призначення та розвиток польських збройових компаній”, – написала Пєлчинська-Наленч.

    Цей фонд стане важливим етапом у зміцненні обороноздатності Польщі. Окрім того, країна планує значно розвивати вітчизняну промисловість, а також активно досліджувати нові технології для забезпечення безпеки.

    Інвестиційний план для цього фонду буде розроблений протягом двох місяців за участі Міністерства оборони та інших державних відомств. Це дозволить визначити пріоритети та сфери, які потребують найбільших інвестицій.

    Раніше повідомлялося, що Польща внесе до фонду 30 мільярдів злотих, що становить близько 7,8 мільярда доларів або 7,2 мільярда євро. Створення цього фонду стало відповіддю на потребу в посиленні національної безпеки на тлі поточної геополітичної ситуації в Європі.

  • Польща готується до можливих депортацій громадян із США

    Польща готується до можливих депортацій громадян із США

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск доручив Міністерству закордонних справ країни підготувати консульства у Сполучених Штатах до можливої хвилі депортацій громадян Польщі. Цей крок став відповіддю на заяви нового президента США Дональда Трампа, хоча конкретних деталей з американської сторони поки що не було надано.

    “Я попросив міністра закордонних справ Радослава Сікорського забезпечити готовність наших дипломатичних представництв у США до будь-яких можливих заходів, які можуть торкнутися поляків із різним статусом перебування на території Сполучених Штатів”, — заявив Туск.

    Глава уряду зазначив, що наразі немає підстав для паніки, але ситуація потребує уваги. Консульства отримали завдання надавати інформацію польським громадянам, яких турбують можливі зміни у міграційній політиці США.

    “Можливо, немає причин для занепокоєння, але я запевняю, що ми будемо готові до будь-якого розвитку подій”, — підкреслив прем’єр.

  • П’ять країн ЄС підсилять моніторинг щодо виконання санкцій проти Росії

    П’ять країн ЄС підсилять моніторинг щодо виконання санкцій проти Росії

    П’ять країн Європейського союзу (ЄС) уклали угоду у Вільнюсі з метою зміцнення моніторингу санкцій проти Російської Федерації.

    Митниця Фінляндії оголосила про підписання угоди. Цей документ посилить та стандартизує контроль ЄС щодо дотримання візових вимог щодо Росії.

    Окрім Фінляндії, угоду підписали:

    • Естонія;
    • Литва;
    • Латвія;
    • Польща.

    Документ від Фінляндії підписав голова митниці Самі Ракшит.

    “Підписавши сьогодні (9 травня, – ред.), угоду, ми хочемо продемонструвати важливість тісної співпраці для ефективного контролю санкцій і внести свій внесок у підвищення ефективності санкцій”, – заявив Ракшит.

    Наразі проти Росії було введено 13 пакетів санкцій через її вторгнення на територію України. Проте іноді Кремлю вдається обійти обмеження.

    У квітні віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс підтвердив початок підготовки до наступного пакета санкційних обмежень. У той же час Politico повідомляло, що ЄС може ввести санкції проти російського скрапленого газу.

  • Блокування кордону: Польські перевізники вимагають скасування транспортного безвізу з Україною

    Блокування кордону: Польські перевізники вимагають скасування транспортного безвізу з Україною

    Польські перевізники продовжують блокувати три пункти пропуску на кордоні України з ЄС уже другу добу. Головною вимогою поляків, які протестують, стало скасування транспортного безвізу між Україною та ЄС, і повернення системи дозвільних документів для вантажних перевезень. Це викликало занепокоєння української влади, яка стверджує, що не збирається повертатися до колишньої системи і вважає вимоги польських перевізників необґрунтованими. Про це заявив голова Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм.

    Угоду про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС було ратифіковано та погоджено всіма країнами-членами ЄС та України. Вона дала змогу розвивати торговельні відносини між Україною та Європейським Союзом, зробивши ЄС головним партнером України у зовнішній торгівлі. Однак до запровадження цієї угоди 2022 року польська сторона часто обмежувала кількість дозволів на перевезення українських вантажів, що створювало перешкоди для міжнародної торгівлі.

    У відповідь на вимоги польських перевізників, Україна наголошує на важливості збереження транспортного безвізу і відмовляється від повернення системи дозвільних документів. На думку української влади, ця угода про лібералізацію вантажних перевезень має ключове значення для розвитку торговельних відносин між Україною та ЄС.

    Однак положення зачіпає не тільки питання перевезень, а й проблеми в рамках зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Польща в порушення угоди встановлювала обмеження на транзит українських товарів, що могло завдати шкоди українській економіці. Українська сторона звернулася до Європейської комісії з проханням розпочати консультації щодо усунення цих проблем.

    Таким чином, ситуація спричинила запеклу суперечку між Україною і Польщею, і її вирішення може потребувати зусиль з обох сторін. Українська влада наполягає на збереженні транспортного безвізу і дотриманні угод про вільну торгівлю, однак польські перевізники не відмовляються від своїх вимог. Таким чином, ситуація продовжує залишатися невирішеною, і подальші дії обох сторін можуть вплинути на торговельні та транспортні відносини між Україною та ЄС.

  • Україна звертається до Єврокомісії та Польщі через загрозу блокування кордону

    Україна звертається до Єврокомісії та Польщі через загрозу блокування кордону

    Польські перевізники погрожують перекрити всі пункти пропуску на кордоні з Україною через надмірну конкуренцію, що виникла після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та Європейським Союзом. У відповідь на ці погрози українська влада звернулася до польських і європейських партнерів із проханням провести обговорення ситуації та знайти спільне рішення.

    Зустріч між представниками України та Директоратом з питань мобільності Єврокомісії запланована на 31 жовтня. Головною метою цієї наради є напрацювання спільних рішень, які дадуть змогу збільшити пропускну спроможність на кордоні та забезпечити стабільну роботу пунктів пропуску.

    Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, Сергій Деркач, наголосив на важливості діалогу та рівноправного представлення інтересів перевізників обох країн. Він також висловив вдячність України польському народу за підтримку в умовах повномасштабної війни.

    Згідно з інформацією, польські перевізники вимагають повернути дозволи для українських перевізників, посилити правила перевезень за Європейською конференцією міністрів транспорту (ЄКМТ) для іноземних перевізників, обмежити можливість реєструвати компанії в Польщі, якщо фінанси компанії перебувають за межами Євросоюзу, забезпечити окрему чергу в Е-черзі для автомобілів із номерами ЄС, виділити окрему чергу на всіх кордонах для порожніх фур і надати доступ до системи “Шлях”.

    Ситуація залишається напруженою, і учасники діалогу прагнуть до знаходження компромісних рішень, які враховували б інтереси всіх сторін і підтримували б стабільність на кордоні між Україною та Польщею.