Позначка: політик

  • Венесуела готує масштабну амністію для політичних діячів

    Венесуела готує масштабну амністію для політичних діячів

    Виконувачка обов’язків президента Венесуели Делсі Родрігес оголосила про підготовку проєкту закону про загальну амністію, який охоплюватиме період «політичного насилля» з 1999 року до сьогодні. Про це повідомила пресслужба глави держави.

    За словами Родрігес, мета закону — «лікування ран, завданих роками політичного протистояння, насильства та екстремізму», а також відновлення справедливості та мирного співіснування між громадянами країни.

    Вона доручила Комісії з судової реформи та Програмі за демократичне співіснування і мир якнайшвидше підготувати законопроєкт і подати його на розгляд Національних зборів, закликавши депутатів повністю сприяти процесу.

    Водночас Родрігес уточнила, що амністія не поширюватиметься на осіб, засуджених за вбивства, наркоторгівлю, корупційні злочини та серйозні порушення прав людини.

  • В Естонії проросійського політика засудили до 14 років за державну зраду

    В Естонії проросійського політика засудили до 14 років за державну зраду

    Хар’юський суд Естонії 11 грудня ухвалив вирок одному з лідерів проросійської партії Koos Айво Петерсону, визнавши його винним у державній зраді та призначивши покарання — 14 років позбавлення волі. Ще двоє фігурантів справи, Дмитрій Роотсі та громадянин РФ Андрій Андронов, отримали по 11 років ув’язнення.

    За даними суду, Петерсон і Роотсі сприяли Росії в антиестонській діяльності. Зокрема, підтримували контакти з представниками російської влади, обговорювали політичну співпрацю та створення політичної сили, яка могла б впливати на внутрішній курс Естонії. Суд наголосив, що така діяльність створювала можливість прихованого російського впливу на політику країни та становила загрозу її безпеці.

    Окремим блоком розглядалися епізоди поїздок на окуповані Росією території України. Суд встановив, що Андронов допомагав в організації цих поїздок, а Петерсон брав у них участь і створював пропагандистські матеріали, заздалегідь узгоджені з організаторами та вигідні російській стороні. Ці матеріали були спрямовані на дискредитацію НАТО та зниження підтримки України серед естонців.

    Аргументи захисту про нібито порушення свободи слова суд відхилив. У рішенні підкреслено, що державна зрада є загрозою конституційному ладу та національній безпеці, а тому передбачає допустимі обмеження на висловлення поглядів.

  • Кількість замахів і вбивств політиків у США зростає

    Кількість замахів і вбивств політиків у США зростає

    Рівень політичного насильства у США досяг рекордних показників. За останні п’ять років кількість убивств та замахів на життя політиків є найвищою за всю історію країни. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на власний аналіз.

    Згідно з даними дослідницького центру «Проєкт насильства» в Університеті Гамлайн, з початку 2021 року було зафіксовано п’ять убивств або замахів на політиків. До цього переліку входять замах на тодішнього кандидата в президенти Дональда Трампа та недавнє вбивство консервативного активіста Чарлі Кірка.

    Аналітики зазначають, що одним із ключових факторів зростання насильства є посилення політичної поляризації в країні. Ідеологічна дистанція між законодавцями-демократами та республіканцями значно збільшилася як у Палаті представників, так і в Сенаті.

    Один із дослідників підкреслив, що поляризація та насильство часто йдуть пліч-о-пліч. На його думку, у майбутньому рівень політичного насильства може ще більше зрости, якщо ситуація з розколом у суспільстві не зміниться.

  • Трамп пригрозив політикам за заклики продовжувати війну в Україні

    Трамп пригрозив політикам за заклики продовжувати війну в Україні

    Президент США Дональд Трамп виступив із жорсткою заявою щодо американських політиків, які, за його словами, підштовхують Україну до продовження війни з Росією. Таку позицію він озвучив під час спілкування з журналістами після прибуття до штату Нью-Джерсі.

    Трамп відреагував на зауваження одного з кореспондентів, який згадав про сенатора-республіканця Ліндсі Грема та колишнього державного секретаря Майка Помпео. За словами журналіста, ці політики нібито намагаються вплинути на Київ, спонукаючи його до подальшого ведення бойових дій.

    Президент різко відповів, що такі заклики можуть мати серйозні наслідки для тих, хто їх висловлює. Він закликав політиків бути обережними з риторикою щодо війни.

    Трамп також заявив, що вже помітний певний прогрес у перемовинах між Києвом і Москвою, хоча не уточнив, про які саме зрушення йдеться. Він підкреслив, що в нинішній ситуації важливо не допустити ескалації з боку будь-кого, особливо політиків, які публічно коментують війну.

  • Дональд Трамп задекларував мільярдні активи

    Дональд Трамп задекларував мільярдні активи

    Президент США Дональд Трамп оприлюднив свою фінансову декларацію, яка засвідчила його значні доходи у 2024 році. Згідно з документом, підписаним 13 червня, Трамп заробив понад 600 мільйонів доларів завдяки криптовалютам, гольф-клубам, продажу ліцензій, NFT та іншим бізнесам. Загальна сума задекларованих активів становить щонайменше 1,6 мільярда доларів.

    Хоча Трамп раніше заявляв, що передав управління своїм бізнесом трасту під контролем дітей, декларація свідчить, що прибутки з цих джерел надходять безпосередньо до нього. Це викликало нову хвилю критики й звинувачень у конфлікті інтересів, зокрема через вплив політики США на його криптобізнеси.

    Одним із найприбутковіших активів став мемкойн $TRUMP, випущений у 2024 році. Він приніс близько 320 мільйонів доларів комісійних, хоча структура розподілу доходу між Трампом і партнерами не розкривається.

    Серед інших джерел прибутку:

    • $400+ млн — прибуток від криптовалютної компанії World Liberty Financial

    • $57,35 млн — продаж токенів World Liberty

    • $12 млн — доходи з пасивних інвестицій, загальна вартість яких перевищує $211 млн

    • $217,7 млн — прибуток від гольф-клубів, зокрема найбільший — Trump National Doral ($110,4 млн)

    • $1,3 млн — роялті від Greenwood Bible

    • $2,8 млн — прибуток від продажу годинників під брендом Trump

    • $2,5 млн — від парфумів і кросівок

    • $1,16 млн — дохід від NFT з власним зображенням

    • $216 тис. — прибуток Меланії Трамп від її NFT-колекції

    Декларація не охоплює всі доходи, особливо ті, що могли надійти у 2025 році, однак уже зараз вона демонструє, що Трамп залишився одним із найбагатших американських політиків, чий бізнес тісно переплітається з його політичною діяльністю.

  • Політики з Одещини увійшли до лідерів за доходами в Раді

    Політики з Одещини увійшли до лідерів за доходами в Раді

    Аналітики R&D-центру YouControl оприлюднили результати дослідження декларацій народних депутатів України за 2023–2024 роки. У фокусі — рівень доходів обранців у межах їхніх фракцій і депутатських груп. Згідно з підрахунками, кілька народних депутатів, які мають зв’язок з Одеською областю, посіли одні з найвищих позицій за рівнем доходів.

    Так, народний депутат Олексій Гончаренко посів друге місце серед представників фракції «Європейська солідарність». У 2024 році він задекларував 9,6 мільйона гривень доходу. Перше місце в партії утримує Петро Порошенко — із доходом понад 4,6 мільярда гривень. Колишній президент, нагадаємо, народився в місті Болград на Одещині.

    Загалом фракція “Європейська солідарність” показала найвищий сумарний дохід серед усіх парламентських об’єднань — 4,7 мільярда гривень, що становить 66% загального доходу всіх депутатів Верховної Ради.

    Ще один фігурант рейтингу — Ігор Палиця, який у 2014–2015 роках очолював Одеську обласну державну адміністрацію. У 2024 році він задекларував 44,6 мільйона гривень, ставши третім за доходом у депутатській групі «Партія «За майбутнє». Загальний дохід цієї групи за 2024 рік склав 785,1 мільйона гривень, що на 11% більше, ніж у попередньому періоді.

    Аналітики також подали дані щодо інших фракцій і груп:

    • «Слуга Народу» — 686,9 млн грн (зменшення на 7,7%)

    • Позафракційні депутати — 254,5 млн грн

    • «ДОВІРА» — 238,7 млн грн (зменшення на 32%)

    • «Батьківщина» — 111,5 млн грн

    • «Платформа за життя та мир» — 160 млн грн

    • «Відновлення України» — 118,9 млн грн

    • «ГОЛОС» — 56,2 млн грн (зростання на 6,6 млн грн)

    Дослідження також враховує зміни в динаміці доходів і дозволяє побачити, які фракції втратили або навпаки — наростили фінансовий ресурс за останній рік.

  • Арахамія спростував повідомлення про підготовку до виборів

    Арахамія спростував повідомлення про підготовку до виборів

    Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія спростував інформацію, поширену виданням The Economist, про начебто проведену нараду в Офісі президента, яка була присвячена підготовці до проведення парламентських виборів в Україні. Заява, що з’явилася у ЗМІ, викликала хвилю обговорень серед українських політиків, однак офіційна позиція фракції не змінилася, а Арахамія наголосив, що подібна нарада не проводилась.

    У коментарі для Суспільного Арахамія категорично заперечив факт наради в Офісі президента. За його словами, на жодній зустрічі, присвяченій підготовці до виборів, він не брав участі, і взагалі такої наради не існувало. Позиція фракції «Слуга народу» залишається незмінною: вибори повинні відбутися лише після того, як буде знятий воєнний стан, і це питання не підлягає обговоренню.

    “Ніякі вибори не готуються, ніякої підготовки не ведеться. Парламентські партії та групи погодилися, що вибори повинні пройти через шість місяців після зняття воєнного стану. І в принципі, наша позиція не змінилася”, — зазначив Арахамія.

    Давид Арахамія висловив впевненість, що така інформація є результатом непорозуміння чи спотворення фактів. Він додав, що подібні заяви не відповідають офіційній позиції фракції і уряду, які чітко визначили, що вибори можуть відбутися тільки після зняття воєнного стану в країні.

    Вибори в Україні, за словами Арахамії, можуть бути призначені лише після того, як буде знятий воєнний стан, що є визначальним фактором для їхнього проведення. Українські політичні партії та групи вже досягли консенсусу щодо цієї позиції, і на сьогодні немає жодних підстав для змін.

    Важливим аспектом цієї дискусії є також питання, коли саме може бути знятий воєнний стан. Наразі, враховуючи продовження війни з Росією, відновлення мирного порядку в Україні не прогнозується в найближчі місяці. Тому питання проведення виборів, як підкреслює Арахамія, є таким, що знову постане на порядку денному лише після стабілізації ситуації в країні.

    Реакція опозиційних політичних сил на заяви щодо виборів також не змусила себе чекати. Деякі представники опозиції заявили, що з готовністю відреагують на будь-які спроби відкласти вибори чи вплинути на їхні терміни. Зокрема, частина опозиціонерів звернула увагу на необхідність збереження демократичних стандартів та намагання забезпечити повноцінний доступ громадян до голосування, навіть у умовах воєнного стану.

    Проте, наразі жодна з політичних сил не виступила з вимогою дострокового проведення виборів. Більшість погоджується з думкою, що вибори повинні відбутися за умови, що ситуація в країні дозволить провести їх без загрози для громадян або безпеки.