Публікація скандального аудіозапису розмови між спецпосланцем США Стівом Віткоффом та радником Путіна Юрієм Ушаковим запустила глобальне полювання на того, хто організував прослуховування та оприлюднення. Від професійних дипломатів до цивільних аналітиків — усі намагаються з’ясувати, кому вистачило і технічних можливостей, і політичних мотивів, щоб підслухати та виставити на загальний огляд настільки чутливу бесіду.
Запис, що став надбанням ЗМІ, одразу породив хвилю припущень. Одне з ключових питань — хто має технічну спроможність перехопити мобільну розмову між високопосадовцями США та Росії? І не менш важливе — кому було вигідно її злити?
Одною з перших версій пролунала думка, що це могла зробити європейська розвідка, намагаючись зірвати потенційний план припинення вогню, який у ряді європейських столиць вважають надто вигідним для Москви. Цю гіпотезу швидко підхопили російські чиновники, покладаючи відповідальність на «європейські сили, які бояться миру».
Втім, інші європейські посадовці припускають протилежне: витік міг бути організований самою Росією. В уряді та серед олігархічних груп є сили, які заробляють на затягуванні війни й зацікавлені у збереженні нестабільності. Один з дипломатів висловив думку, що це може бути і демонстративна силова гра — сигнал про те, що Віткофф «у них у кишені».
Не бракує й припущень про американський слід. Дехто допускає, що запис міг зробити співробітник американської спецслужби, який побоюється, що президент Дональд Трамп може погодити угоду, занадто вигідну Кремлю.
«Усі намагаються зрозуміти, що сталося», — коментує Емілі Ферріс, експертка з питань Росії з Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень у Лондоні. За її словами, останні тижні були хаотичними, а цей витік лише поглиблює туман недовіри — тепер складно довіряти будь-якій зі сторін.
У США натякають на іноземний слід. Високопосадовець адміністрації Трампа заявив, що, на його думку, запис був зроблений не для дискредитації Віткоффа, а для перехоплення Ушакова. Тим паче, радник Путіна фігурує ще в одному записі — розмові з кремлівським посередником Кіріллом Дмітрієвим.
Західні спецслужби зазначають: десятки країн технічно здатні перехопити розмову Ушакова, адже він користувався звичайним мобільним зв’язком. Один з європейських співробітників безпеки визнає, що ймовірніше за все це робота однієї з європейських держав, але не відкидає й внутрішньоросійську боротьбу — насамперед навколо ролі Дмітрієва.
Хто б не стояв за зливом, він уже став фактором хаосу, невизначеності та недовіри — а це, як зазначають експерти, цілком відповідає інтересам Росії.
«Для росіян це ідеальна ситуація: їм майже нічого не треба робити, і вони нікуди не поспішають», — підсумовує Ферріс.
При цьому, як заявив перший заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, цілі Москви в «спецоперації» залишаються незмінними — незалежно від того, хто саме записав і злив «плівки Віткоффа».
