centernews360

Позначка: ПДВ

  • Касовий розрив для реального сектору: бізнес заявляє про зупинку відшкодування ПДВ експортерам з початку вересня

    Касовий розрив для реального сектору: бізнес заявляє про зупинку відшкодування ПДВ експортерам з початку вересня

    В українському бізнес-середовищі наростає гостра тривога через раптове заморожування механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) експортерам. За інформацією провідних учасників ринку, виплати фактично припинилися ще 5 вересня, що завдало раптового фінансового удару по експортоорієнтованих підприємствах агропромислового сектору та металургії, які забезпечують основні надходження валютної виручки до державного бюджету України. Проблема дефіциту обігових коштів виходить на публічний рівень, погрожуючи спровокувати кризу платежів у реальному секторі економіки.

    Про системне блокування виплат заявив директор із корпоративної соціальної відповідальності найбільшого виробника м’яса птиці в Україні — агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП) Павло Мороз під час виступу на бізнес-форумі Forum EFBM 4.0 у Києві. За його словами, експортери втратили доступ до життєво необхідної «оборотки», яка забезпечує безперервність виробничого циклу. Представник компанії підкреслив, що за всієї значущості грантових та адресних програм підтримки малого й середнього підприємництва, держава не повинна ігнорувати потреби ключових промислових гравців, на яких тримається макроекономічна та курсова стабільність держави під час війни.

    До критики урядової політики приєднався й екснародний депутат Вадим Денисенко. Він заявив, що в спробах стримати зростання бюджетного дефіциту та заощадити державні кошти Кабінет Міністрів ухвалив негласне рішення про призупинення повернення ПДВ. Політик наголосив, що в поєднанні з постійними логістичними ризиками, загрозами для судноплавства та руйнуванням інфраструктури, заморожування відшкодування створює «ідеальний шторм» одразу для чотирьох провідних галузей економіки — від агросектору до гірничо-металургійного комплексу. Якщо найближчим часом відшкодування не відновиться у штатному режимі, підприємства будуть змушені скорочувати інвестиційні програми, зменшувати закупівлі сировини та стримувати виробничі темпи.

    Поки що Міністерство фінансів та уряд офіційно утримуються від прямих роз’яснень щодо негласного призупинення виплат, однак оперативні статистичні показники свідчать про різке падіння обсягів повернення податку. У вересні 2026 року сума відшкодованого ПДВ впала до критичних 9,9 мільярда гривень — це більш ніж удвічі менше за липневий показник (21,4 млрд грн) та значно нижче торішнього вересня (15 млрд грн). Хоча за дев’ять місяців поточного року загальний обсяг відшкодування залишається вищим за аналогічний період минулого року (170,9 млрд грн проти 131,2 млрд грн), раптове вересневе «просідання» оголило наростаючі проблеми з ліквідністю єдиного казначейського рахунку. Блокування повернення ПДВ загрожує не лише погіршенням відносин між владою та бізнесом, але й зниженням конкурентоспроможності українського експорту на світових ринках.

  • Податковий зашморг: уряд здирає додатковий відсоток ПДВ

    Податковий зашморг: уряд здирає додатковий відсоток ПДВ

    Фіскальна політика держави зазнає відчутних та вкрай суперечливих змін, змушуючи вітчизняних підприємців та пересічних споживачів готуватися до чергового затягування пасків в умовах тривалого воєнного протистояння. Кабінет міністрів України заклав до проєкту державного бюджету на дві тисячі двадцять сьомий рік принципове збільшення базової ставки податку на додану вартість на один відсоток. Таке фіскальне нововведення покликане стати головним фінансовим джерелом для запуску масштабного та безпрецедентного за своїм задумом державного механізму страхування українського бізнесу від безпосередніх воєнних ризиків. Урядовці констатують, що систематичні ворожі ракетні нальоти та удари дронів-камікадзе завдають колосальних, подекуди непоправних збитків виробничим потужностям, складам та логістичним хабам по всій країні. Ці постійні руйнування не лише знищують матеріальну базу конкретних підприємств, а й спричиняють ланцюгову реакцію падіння зайнятості, підривають загальну макроекономічну стійкість та різко обвалюють регулярні податкові надходження до скарбниці.

    У відповідь на цей безпековий виклик Кабмін ініціює створення спеціалізованого державного фонду, завданням якого буде миттєва та прозора виплата компенсацій підприємцям, які постраждали від російських атак. Утім, запуск такого інструменту вимагає колосального стартового капіталу в розмірі близько одного мільярда доларів, знайти який у перевантаженому оборонними видатками бюджеті без коригування ставок виявилося неможливо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький відверто прокоментував вимушений характер цього кроку, визнавши складність такого рішення для суспільства: «У держбюджеті заклали подекуди непопулярне рішення — в тому числі невеличке підвищення податку. ПДВ. Інших джерел, на жаль, немає». В уряді переконані, що самостійне формування першого мільярда стане вирішальним демонстраційним сигналом для міжнародних партнерів і донорів, засвідчивши готовність України брати пряму фінансову відповідальність за виживання власного реального сектора економіки.

    За стратегічним задумом влади, власний внесок України має стати потужним магнітом для залучення зовнішнього капіталу: очікується, що іноземні партнери збільшать обсяг цільового фонду орієнтовно в чотири рази. У разі успішної реалізації цієї програми сукупні активи структури сягнуть п’яти мільярдів доларів, що докорінно трансформує вітчизняний страховий ринок. Наявність настільки потужного гарантійного капіталу дозволить комерційним страховим компаніям пропонувати підприємствам поліси захисту від воєнних загроз за доступними, ринковими тарифами, усунувши при цьому необхідність пошуку дорогого та бюрократизованого перестрахування на зовнішніх майданчиках за кордоном, яке під час бойових дій фактично заблоковане для більшості українських компаній.

    Глава уряду окремо акцентував на повній недієздатності традиційних страхових механізмів в умовах регулярних бойових дій, адже класичні компанії або виставляють астрономічні, непідйомні ціни за поліси, або змушують постраждалих роками чекати на погодження виплат через безкінечну бюрократію. Новий же державний механізм має забезпечити кардинально іншу швидкість реагування: кошти перераховуватимуться підприємцям негайно, щойно рятувальники офіційно зафіксують та підтвердять факт руйнування об’єкта. Це дозволить бізнесу не банкрутувати в очікуванні довгих експертиз, а оперативно відбудовувати лінії, закупляти обладнання, зберігати робочі місця та продовжувати генерувати податки для оборони держави.

  • Удар по гаманцях заради відбудови: уряд заклав у бюджет несподіване підвищення ПДВ та цін на пальне

    Удар по гаманцях заради відбудови: уряд заклав у бюджет несподіване підвищення ПДВ та цін на пальне

    Кабінет Міністрів України заклав до проєкту державного бюджету на 2027 рік потенційне підвищення ключових податкових ставок, запропонувавши парламенту підтримати бізнес, який зазнав суттєвих втрат від обстрілів, шляхом фіскального перегляду. Як офіційно повідомила голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолана Підласа, урядова ініціатива передбачає можливість збільшення ставки податку на додану вартість на 1 відсотковий пункт, а також додаткове підвищення ставок акцизного збору на всі види пального ще на 4%. Хоча запропонований крок у владних кабінетах наразі оцінюють як малоймовірний сценарій, сам факт його внесення до головного фінансового документа країни свідчить про активний пошук резервів для ліквідації наслідків ворожих атак на економіку.

    Згідно з офіційними фінансовими розрахунками, у разі реального підвищення ставки податку на додану вартість державний бюджет зможе додатково акумулювати значну суму в розмірі 58,7 мільярда гривень. Водночас форсоване підвищення акцизів понад ті рівні, які вже заплановані за графіком гармонізації вітчизняного законодавства з нормами Європейського Союзу, дасть змогу залучити ще 8,3 мільярда гривень. У результаті такого перегляду акцизні ставки, які й так неминуче зростуть у 2027 році, пропонується додатково збільшити до нових позначок: на бензин податок має становити 343,1 євро за 1000 літрів, на дизельне пальне фіскальне навантаження сягне 303,6 євро за 1000 літрів, а для скрапленого газу ставка може бути зафіксована на рівні 231,9 євро за 1000 літрів.

    Для набуття цими податковими нововведеннями юридичної сили Верховна Рада України повинна буде ухвалити відповідні поправки до Податкового кодексу України. У разі схвального голосування народних депутатів усі зібрані додаткові кошти не розчиняться у загальному казанку державних видатків, а будуть спрямовані безпосередньо до спеціального фонду державного бюджету. Головним призначенням цих багатомільярдних фінансових потоків має стати фінансування державних програм прямої підтримки суб’єктів господарювання та вітчизняного паливного сектору, які постраждали внаслідок бойових дій та системних обстрілів енергетичної інфраструктури.

    Така ініціатива свідчить про надзвичайно складний пошук балансу між потребою швидкого відновлення зруйнованих виробничих комплексів і ризиком посилення тиску на кінцевих споживачів. Перекладання витрат на компенсацію збитків на непрямі податки та акцизи може спровокувати хвилю подорожчання моторного пального і товарів першої необхідності. Водночас статус цієї пропозиції як малоймовірної залишає простір для подальших гострих дискусій у парламентських комітетах під час остаточного узгодження проєкту бюджету.

  • Податок на руїни: уряд хоче підняти ПДВ заради порятунку знищеного війною бізнесу

    Податок на руїни: уряд хоче підняти ПДВ заради порятунку знищеного війною бізнесу

    Український бізнес продовжує нести колосальні збитки через постійні ворожі обстріли, які щодня стирають з лиця землі склади, заводи та виробничі потужності. На тлі критичної ситуації з пошкодженням інфраструктури державні посадовці почали обговорювати нові фіскальні кроки задля підтримки підприємців. Урядові кабінети розглядають ідею запровадження спеціального механізму фінансування, який дозволить компенсувати втрати бізнесу, проте ціною цього стане додатковий тягар на всю економіку.

    Додаткові відсотки до платіжок та новий фонд

    Як стало відомо з поінформованих джерел у Верховній Раді та Кабінеті Міністрів, влада обговорює можливість підвищення ставки податку на додану вартість на 1–1,5 відсоткового пункту. Таким чином, основний податок може зрости до 21–21,5%. Отримані від цього кроку кошти пропокремлівсько не спрямовувати на загальні видатки державного бюджету, а акумулювати в окремому цільовому фонді.

    «Ми шукаємо робочі інструменти для реального страхування воєнних ризиків, оскільки класичні ринкові компанії не готові покривати такі збитки в умовах повномасштабної війни», – зазначають урядовці, знайомлячи представників підприємництва з новими ініціативами.

    Спочатку дискусії велися навіть про жорсткіше зростання фіскального навантаження, проте після консультацій із підприємцями показники вирішили мінімізувати. Передбачається, що цей тимчасовий податковий кроки діятиме виключно на період дії воєнного стану.

    Як працюватиме страхування та які будуть ліміти

    За задумом авторів ініціативи, новий фонд має акумулювати близько одного мільярда доларів за рахунок внутрішніх надходжень, і ще аналогічну суму планують залучити від міжнародних донорів та партнерів. Механізм передбачає, що компанії зможуть страхувати свої виробничі та складські активи, сплачуючи внесок у розмірі 2% від вартості майна. Водночас сировина та товари в обороті під ці умови не підпадатимуть.

    Максимальний розмір відшкодування для однієї постраждалої компанії пропонують обмежити сумою в 10 мільйонів доларів, виплачуючи компенсації лише за фактично понесені руйнування. Попри благі наміри допомогти тим, чиї підприємства знищені ракетами, експерти попереджають, що будь-яке підвищення ПДВ неминуче вдарить по кишенях пересічних громадян через здорожчання товарів у магазинах.

     

  • 10 тисяч мінімалки та дешеві продукти: Терехов оголосив план порятунку українців від бідності

    10 тисяч мінімалки та дешеві продукти: Терехов оголосив план порятунку українців від бідності

    Мер Харкова Ігор Терехов заявив про необхідність терміново підвищити мінімальну заробітну плату та пенсії в Україні. Він пропонує встановити мінімалку на рівні не менше 10 тисяч гривень, а мінімальну пенсію підняти до 6 тисяч гривень. За словами очільника міста, такі радикальні заходи потрібні для підтримки громадян на тлі стрімкого зростання рівня бідності, викликаного війною.

    Свою позицію Терехов пояснює критичною ситуацією в країні, де бойові дії спричинили втрату робочих місць, житла та заощаджень, а також спровокували значне зростання цін. Мер навів дані Всесвітнього банку, згідно з якими у 2025 році за межею бідності опинилися 41,6% українців, тоді як до повномасштабного вторгнення у 2021 році цей показник складав лише 20%. Особливо вразливими є люди, які живуть від зарплати до зарплати, адже будь-яка непередбачувана подія, наприклад, хвороба, може миттєво відкинути їх за межу виживання.

    Окрім зростання соціальних виплат, харківський міський голова ініціює зниження податкового навантаження. Зокрема, Терехов пропонує зменшити ПДВ на базові продукти харчування з поточних 20% до 5%. При цьому він наголосив на необхідності жорсткого державного контролю, щоб це зниження справді відобразилося на цінниках для покупців, а не було поглинуте прибутком торговельних мереж. Також мер виступає за розширення державної програми компенсації вартості життєво необхідних лікарських засобів. Водночас Терехов категорично висловився проти введення нових податків для населення, таких як ПДВ для ФОП або підвищення загальних податкових ставок, оскільки це призведе лише до додаткових витрат громадян та нівелює ефект від підвищення їхніх доходів.

  • В Україні анонсували зміни у податковій політиці: що чекає на бізнес та громадян

    В Україні анонсували зміни у податковій політиці: що чекає на бізнес та громадян

    Уряд України готує масштабний перегляд податкової політики, покликаний збільшити надходження до державного бюджету та забезпечити стабільне фінансування оборонного сектору в умовах війни. Оновлена модель передбачає зміну окремих ставок, посилення фінансового нагляду та перегляд спрощеної системи оподаткування.

    Ключові напрями податкових змін

    • Перегляд ставок для підприємств: Уряд розглядає варіанти підвищення податку на прибуток для корпоративного сектору та розширення бази оподаткування ПДВ.
    • Реформування спрощеної системи (ФОП): Планується поступове згортання пільгових та антикризових режимів з можливим поверненням до довоєнних правил роботи малого бізнесу.
    • Посилення контролю: Передбачається активізація боротьби з ухиленням від сплати податків та жорсткіший нагляд за прозорістю фінансових операцій.
    • Збалансування навантаження: Основна мета пропонованих кроків — більш рівномірний розподіл податкового тягаря між суб’єктами господарювання та громадянами.

    Очікуваний ефект для економіки та бюджету

    • Малий та середній бізнес: Повернення до жорсткіших вимог та зміна правил для ФОПів призведе до підвищення фіскального навантаження на підприємців.
    • Забезпечення оборони: Усі додаткові надходження від податкових нововведень спрямовуватимуться на покриття критичних витрат сектору безпеки й оборони та забезпечення фінансової стійкості держави.

    З роз’яснень економічного блоку Уряду:

    Підвищення окремих податків є вимушеним кроком для стабілізації бюджету в умовах війни та зростання витрат на оборону. Оновлена модель оподаткування має забезпечити більш рівномірний розподіл навантаження та збільшити надходження до державної казни.

  • Як ПДВ впливає на закупівлю наземних військових дронів в Україні

    Як ПДВ впливає на закупівлю наземних військових дронів в Україні

    Наземні роботизовані комплекси, що активно використовуються на фронті, подорожчали приблизно на 20% через чинні податкові норми. Як розповів засновник школи НРК 3-го армійського корпусу Віктор Павлов, така ситуація ускладнює закупівлі техніки, яка й без того часто забезпечується коштом благодійників.

    За його словами, після змін у законодавстві з 1 січня 2026 року імпорт електромобілів в Україну знову обкладається податком на додану вартість. Наземні роботизовані комплекси частково прирівняли до електротранспорту, через що вони також потрапили під дію ПДВ.

    Віктор Павлов зазначив, що безпілотні літальні апарати не обкладаються ПДВ, а наземні комплекси — так. Логіка такого рішення залишається незрозумілою, а перегляду цієї норми наразі немає. Додаткове фінансове навантаження покладається на благодійні фонди, військові підрозділи та державу.

    Офіцер підкреслив, що наземні дрони потребують складного обслуговування та адаптації до бойових умов. Для роботи з ними потрібні повноцінні майстерні, обладнання для механічних робіт, зварювання, обслуговування електроніки, а також фахівці з радіотехніки та мережеві інженери. Крім того, підрозділи змушені самостійно адаптувати дрони після постачання та закуповувати необхідні запчастини за власні кошти. Ситуація ускладнюється через труднощі зі списанням техніки та недостатнє забезпечення майстерень. Попри проблеми, розвиток напрямку триває, і важливу роль відіграє швидкість адаптації до нових умов. Віктор Павлов зазначив, що наразі з’являються позитивні зміни, і є надія на покращення процесів у майбутньому.

    Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що податкові пільги на електромобілі не продовжуватимуть після 1 січня 2026 року. З 1 січня 2027 року підприємці на спрощеній системі з доходом понад 1 млн гривень будуть зобов’язані реєструватися платниками ПДВ та сплачувати 20% податку. Це має забезпечити рівні умови для бізнесу та збільшити надходження до державного бюджету.

  • Чи зупинить ПДВ малий бізнес у прифронтових громадах України?

    Чи зупинить ПДВ малий бізнес у прифронтових громадах України?

    Загроза закриття малого бізнесу: чому запровадження ПДВ для ФОПів може стати проблемою для прифронтових територій.

    Значна частина малого бізнесу в Україні, зокрема у громадах з високим рівнем безпекового ризику, може закритися у разі запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців. Така інформація була озвучена головою Асоціації прифронтових міст і громад (АПМГ) Ігорем Тереховим в інтерв’ю для “Економічної правди”.

    За словами Терехова, система підтримки прифронтової економіки має бути комплексною і узгодженою, включаючи відповідні рішення на рівні державної політики. Зокрема, він звернув увагу на можливе введення ПДВ для фізичних осіб-підприємців, що може мати серйозні наслідки для бізнесу в громадах, де ситуація з безпекою залишається напруженою.

    Голова АПМГ підкреслив, що введення цього податку може призвести до закриття численних малих підприємств у прифронтових регіонах, що в свою чергу спровокує втрату тисяч робочих місць. Це також може спричинити ще більший відтік людей з таких територій.

    “Під час війни податкова політика має зміцнювати місцеву стійкість, а не підривати її. Якщо бізнес не зможе працювати, держава втратить не лише податкову базу, а й контрольованість територій, робочі місця та соціальну стабільність”, — зазначив Терехов. Він також акцентував, що прифронтова економіка потребує спеціальних інструментів підтримки, які повинні бути швидко впроваджені, оскільки вони можуть стати основою для відновлення країни після завершення війни.

    Як підсумував голова АПМГ, ефективні інструменти підтримки малого бізнесу на прифронтових територіях можуть стати важливим драйвером для відбудови економіки України після війни.

  • Мінфін представив масштабний податковий законопроєкт

    Мінфін представив масштабний податковий законопроєкт

    Міністерство фінансів оприлюднило масштабний податковий законопроєкт, який передбачає низку змін у сфері оподаткування. Документ містить нові правила для підприємців, зміну підходів до оподаткування доходів з цифрових платформ, а також нові норми щодо міжнародних посилок.

    Як зазначається у пояснювальній записці, ухвалення законопроєкту може забезпечити додаткові надходження до державного бюджету на рівні близько 60 млрд гривень на рік. Крім того, документ має гарантувати надходження військового збору після завершення воєнного стану.

    Однією з ключових змін є обов’язкова реєстрація платниками ПДВ для підприємців на спрощеній системі оподаткування з річним доходом від 4 млн гривень. Передбачається, що ця норма набуде чинності з 1 січня 2027 року.

    Для платників єдиного податку пропонується встановити звітний період у вигляді календарного кварталу. Також у перший рік дії нових правил передбачено пом’якшення відповідальності: за перші п’ять порушень протягом 2027 року штраф становитиме символічну суму в 1 гривню.

    Законопроєкт також дозволяє складати зведені податкові накладні на постачання товарів і послуг або отримання передоплати навіть у випадках, коли особа не є платником ПДВ.

    Окремо пропонується змінити правила сплати військового збору. Його планують стягувати до моменту, коли Верховна Рада ухвалить рішення про завершення реформи Збройних сил України. Для підприємців першої, другої та четвертої груп ставка становитиме 10% від мінімальної зарплати, тоді як для платників третьої групи — 1% від доходу.

    Ще одна зміна стосується оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, такі як сервіси перевезень або онлайн-майданчики для продажів. Наразі такі доходи оподатковуються за ставкою 18%, однак пропонується знизити її до 5%. Водночас доходи до 2 тисяч євро на рік пропонується повністю звільнити від оподаткування.

    Крім того, законопроєкт передбачає оподаткування товарів дистанційного продажу вартістю до 150 євро, які надходять фізичним особам через електронні платформи. Водночас посилки вартістю до 45 євро, призначені для особистого чи сімейного використання, пропонується звільнити від ПДВ.

    У Міністерстві фінансів зазначили, що ухвалення цього законопроєкту має відбутися до кінця березня. Це є однією з умов нової програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом обсягом 8,1 млрд доларів.

  • МВФ скасував попередні податкові умови для нової програми України

    МВФ скасував попередні податкові умови для нової програми України

    Міжнародний валютний фонд погодився скасувати попередні умови (prior actions) для нової кредитної програми України обсягом 8,1 млрд доларів. Йдеться про вимоги щодо запровадження ПДВ для ФОПів, мит на посилки, податку для цифрових платформ і збереження військового збору. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко під час спілкування з журналістами, передає Суспільне.

    Очікується, що нову програму найближчим часом розгляне Рада директорів МВФ. За словами Свириденко, змінити умови вдалося після візиту до Києва керівниці Фонду Крісталіна Георгієва. За домовленістю сторін, усі чотири умови мають бути виконані вже після затвердження програми радою директорів.

    Прем’єр наголосила, що найчутливішим питанням залишалося оподаткування ФОПів. Україна домовилася з МВФ про підвищення порогу обов’язкового впровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців до 4 млн грн. За її словами, це максимальний діючий у Європі рівень, що дозволить не зачепити близько двох третин усіх ФОПів.

    Також Свириденко повідомила, що до Верховної Ради буде внесено один консолідований податковий законопроєкт. У ньому передбачать норми щодо оподаткування цифрових платформ, мит на міжнародні посилки, а також питання збереження військового збору після завершення воєнного стану.