centernews360

Позначка: ПДФО

  • Детінізація ринку: Рада знизила податок для орендодавців нерухомості з 18% до 5%

    Детінізація ринку: Рада знизила податок для орендодавців нерухомості з 18% до 5%

    Верховна Рада України ухвалила в цілому масштабний законопроєкт № 15111-д, який суттєво зменшує податкове навантаження на фізичних осіб, які офіційно здають в оренду житлову або нежитлову нерухомість. Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

    Згідно з ухваленими змінами, ставку податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) для громадян-орендодавців знижено з 18% до 5%. За результатами звітного року власники нерухомості повинні будуть подати річну податкову декларацію та самостійно сплатити кошти до бюджету. З урахуванням 5% військового збору сумарне фіскальне навантаження тепер становитиме 10% замість колишніх 23%.

    Головна мета законодавчої ініціативи — стимулювати масову легалізацію ринку нерухомості. Олена Шуляк підкреслила, що саме високі податки залишалися ключовою причиною, чому левова частка цього сектору роками перебувала в тіні. Масштаби проблеми наочно ілюструє статистика: за підсумками позаминулого року дохід від здачі майна в оренду задекларували всього 900 українців (ще близько 56 тисяч громадян працюють у цій ніші як ФОП на спрощеній системі оподаткування).

    «Зменшення ставки ПДФО до 5% може зробити офіційне оформлення орендних відносин менш обтяжливим для власників житла. Очікується, що нижча ставка податку (5% плюс 5% військового збору — фактично 10%, замість 23%) може створити для орендодавців простіший і зрозуміліший стимул укладати договори, декларувати доходи та працювати в правовому полі», — зазначила Шуляк.

    Очільниця комітету також додала, що детінізація сфери є критично важливою для успішного запуску нової державної житлової реформи, яка орієнтована на впровадження ефективних європейських моделей, зокрема інструменту соціальної оренди. Крім того, офіційне укладання договорів захистить права обох сторін, убезпечить власників квартир від претензій чи штрафів з боку податкової, а задекларований легальний дохід громадяни зможуть використовувати як офіційне підтвердження платоспроможності в банках при отриманні кредитів чи іпотеки.

  • Податки на зарплати: українці платять більше, ніж у Польщі

    Податки на зарплати: українці платять більше, ніж у Польщі

    Станом на квітень 2026 року податкове навантаження на доходи фізичних осіб в Україні залишається вищим, ніж у Польщі, якщо враховувати не лише номінальні ставки, а й механізми розрахунку податків.

    В Україні діє фіксована система оподаткування зарплат: 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору. Загальна ставка становить 23% і застосовується до всієї суми доходу без будь-якого неоподатковуваного мінімуму. Податок утримується з першої заробленої гривні незалежно від рівня доходу.

    У Польщі використовується прогресивна шкала. Базова ставка податку (PIT) становить 12% для річного доходу до 120 тисяч злотих (приблизно 1,5 млн грн). Лише частина доходу, що перевищує цей рівень, оподатковується за ставкою 32%.

    Ключовим елементом польської системи є неоподатковуваний мінімум — 30 тисяч злотих на рік (понад 300 тисяч грн), який повністю звільнений від оподаткування. Це означає, що значна частина доходу не потрапляє під податок взагалі.

    Окрім цього, польське законодавство передбачає автоматичні витрати на отримання доходу, які зменшують базу оподаткування. Для працівників це фіксовані щомісячні відрахування, які залежать від місця проживання та роботи. Наприклад, для тих, хто працює в іншому місті, ці відрахування є вищими.

    Суттєвим елементом є і система податкових пільг. У Польщі діє звільнення від податку для осіб віком до 26 років у межах встановленого доходу. Також застосовуються податкові пільги для сімей із дітьми, включно з відрахуваннями на кожну дитину, що безпосередньо зменшує суму податку.

    Додатково передбачена можливість спільного декларування доходів подружжям, що дозволяє перерозподіляти податкове навантаження між членами сім’ї та знижувати ефективну ставку.

    В Україні подібні інструменти мають обмежене застосування. Податкова соціальна пільга існує, однак вона доступна лише для низьких доходів і фактично не впливає на більшість працюючих. Механізмів системного зменшення бази оподаткування або широких сімейних пільг не передбачено.

    Різниця проявляється і в практичних розрахунках: при однаковому рівні заробітної плати працівник у Польщі отримує більшу суму «на руки» за рахунок неоподатковуваного мінімуму, нижчої стартової ставки та системи відрахувань.

  • Скільки насправді отримує український працівник після вирахування податків

    Скільки насправді отримує український працівник після вирахування податків

    На сьогоднішній день в Україні встановлена законодавча мінімальна заробітна плата (мінімалка) у розмірі 8 000 гривень на місяць або 48 гривень за годину. Однак важливо розуміти, що це сума до вирахування податків. Реальна сума, яку працівник отримує на руки, залежить від кількох податків і зборів, що утримуються з цієї суми.

    З мінімальної заробітної плати в Україні утримуються такі податки: 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) — це 1 440 гривень. 5% військового збору — це 400 гривень. Таким чином, загальний розмір утриманих податків становить 1 840 гривень. Відрахування з мінімальної заробітної плати означають, що працівник фактично отримує на руки 6 160 гривень. Це сума після вирахування податку на доходи та військового збору. Не слід забувати, що ще один важливий податок — це єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Однак ЄСВ сплачується не працівником, а роботодавцем. Його розмір становить 22% від нарахованої зарплати, що для мінімальної заробітної плати складає 1 760 гривень.

    Згідно з Бюджетною декларацією на 2025-2027 роки, перегляд розміру мінімальної заробітної плати в Україні не планується щонайменше до 2028 року. Таким чином, на найближчі кілька років цей показник залишиться незмінним, а отже, і сума податкових відрахувань буде такою, як описано вище.

  • Роботодавців зобов’яжуть працевлаштовувати учасників бойових дій

    Роботодавців зобов’яжуть працевлаштовувати учасників бойових дій

    У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №13180-1, який передбачає новий підхід до працевлаштування учасників бойових дій (УБД). Ініціативу представив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    Законопроєкт передбачає встановлення нормативу робочих місць для УБД, залежно від чисельності працівників у роботодавця:

    • 1 робоче місце – для компаній, які мають від 8 до 25 працівників;

    • 5% загальної кількості – для підприємств із понад 25 працівниками;

    • 10% – для органів державної влади та місцевого самоврядування.

    Для стимулювання виконання нормативів, проєкт закону передбачає компенсацію витрат роботодавцям. Вона покриватиме фактичні витрати на сплату податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору (ВЗ) та єдиного соціального внеску (ЄСВ) за умови, що УБД був працевлаштований безперервно протягом повного звітного кварталу.

    Також передбачається фінансування:

    • професійної підготовки,

    • перепідготовки,

    • підвищення кваліфікації УБД,

    • компенсацій роботодавцям за працевлаштування ветеранів.

    Ці заходи будуть фінансуватись за рахунок внесків роботодавців до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

    Як підкреслив Гетманцев, найбільше зобов’язання щодо працевлаштування учасників бойових дій пропонується покласти саме на державні структури.

  • З 1 березня 2025 року змінюються умови програми “Прихисток” для переселенців

    З 1 березня 2025 року змінюються умови програми “Прихисток” для переселенців

    З 1 березня 2025 року в Україні змінюються умови державної програми “Прихисток”, що стосується виплат компенсації за надане житло для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Ці зміни можуть призвести до того, що деякі громадяни втратять право на отримання цієї фінансової підтримки. Як повідомляється в пресрелізі громадської організації “ВПО України”, програма зазнає кількох важливих змін, що вплинуть на тих, хто отримував компенсацію.

    Програма буде обмежена і змінена, і деякі українці можуть втратити право на отримання виплат за наступних умов: ВПО перебував за кордоном понад 30 днів. Інформація Пенсійного фонду України свідчить, що особа не проживає за вказаною адресою понад місяць. Переселенці придбали або отримали житло безкоштовно протягом трьох місяців до подачі заявки на компенсацію. Встановлено факт подачі неправдивих даних.

    Від 1 березня 2025 року компенсація буде надаватися на термін шість місяців і автоматично подовжуватиметься, якщо перевірки підтвердять відповідність умовам отримання допомоги. Грошова підтримка в розмірі 450 гривень на місяць на кожну людину, яка має статус ВПО, не буде надаватись у наступних випадках: якщо переселенці є близькими родичами першого ступеня споріднення (батьки, діти, подружжя). Якщо переселенці отримують субсидію на оренду житла. Якщо власник житла має борги за комунальні послуги. З 29 січня 2025 року почнуть діяти нові умови для орендодавців, які здають житло переселенцям. Вони будуть отримувати компенсацію податків: ПДФО та військового збору, якщо це фізична особа, або частину єдиного податку, якщо орендодавець є ФОП.

    Ці зміни будуть впливати на багато родин, і тому важливо слідкувати за актуальними новинами, щоб не втратити можливість отримати грошову підтримку для своїх родин.