Позначка: ОВДП

  • Мільярди для фронту: Мінфін зібрав солідний куш на аукціоні держоблігацій

    Мільярди для фронту: Мінфін зібрав солідний куш на аукціоні держоблігацій

    Під час чергового аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) до державного бюджету залучили 8,45 мільярда гривень. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України за підсумками проведення фінансових торгів.

    Найбільший інтерес у внутрішніх інвесторів викликали цінні папери зі строком обігу 3,8 року. Під 12,90% річних (із середньозваженою дохідністю 12,84%) держава залучила левову частку фінансування – 5,036 мільярда гривень.

    Ще 2,037 мільярда гривень надійшло від продажу дворічних облігацій, ставка за якими зафіксувалася на рівні 15,83% річних (середньозважена – 15,81%). Найкоротші гривневі ОВДП строком на один рік забезпечили бюджету надходження у розмірі 1,379 мільярда гривень під 15,15% річних.

    Загалом від початку 2026 року за допомогою внутрішніх позик Мінфін уже зміг залучити понад 163,9 мільярда гривень. Якщо ж рахувати сумарні надходження з моменту початку повномасштабного вторгнення, ця цифра перевищує 2,2 трильйона гривень. Отримані від випуску воєнних облігацій ресурси уряд спрямовує безпосередньо на забезпечення Збройних Сил України та фінансову стійкість держави.

  • Мінфін залучив до держбюджету 641 млн грн від розміщення ОВДП

    Мінфін залучив до держбюджету 641 млн грн від розміщення ОВДП

    Міністерство фінансів України 12 травня провело аукціон із розміщення облігацій внутрішньої державної позики та залучило до державного бюджету 641 млн грн.

    За даними Мінфіну, гривневі облігації строком 1,2 року зі ставкою 15,15% річних принесли бюджету 302 млн грн.

    Ще 339 млн грн вдалося залучити завдяки розміщенню гривневих ОВДП строком на 3 роки з дохідністю 16,15% річних.

    У міністерстві нагадали, що за січень – квітень 2026 року уряд залучив від продажу та обміну ОВДП на аукціонах понад 184 млрд грн.

    Загалом від початку воєнного стану обсяг залучень через внутрішні держоблігації перевищив 2,21 трлн грн.

  • Резерви України зменшились уперше за пів року — Нацбанк

    Резерви України зменшились уперше за пів року — Нацбанк

    Міжнародні резерви України у лютому 2026 року зменшилися на $2,91 млрд, або на 5,0%, і станом на 1 березня становили майже $54,8 млрд. Про це повідомив Національний банк України у п’ятницю, 6 березня.

    За попередніми даними, обсяг міжнародних резервів на 1 березня становив 54 753,4 млн дол. США. Зниження у лютому зумовлене валютними інтервенціями НБУ та виплатами за державним боргом у іноземній валюті. Частково ці витрати були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та розміщенням валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

    Попри скорочення, регулятор запевнив, що обсяг резервів достатній для підтримки стійкості валютного ринку.

    У лютому на валютні рахунки уряду в Нацбанку надійшов $1 млрд, зокрема $690,8 млн через рахунки Світовий банк у межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) та $309,6 млн від розміщення валютних ОВДП.

    Водночас Україна виплатила за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті $804,1 млн, у тому числі $472,2 млн за ОВДП та $331,9 млн іншим кредиторам. Крім того, було сплачено $279,7 млн МВФ.

    На валютному ринку України у лютому Нацбанк продав майже $2,99 млрд, що на $0,74 млрд, або 19,8% менше ніж у січні. Переоцінка фінансових інструментів у лютому збільшила вартість резервів на $152,5 млн.

    За оцінками Нацбанку, поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,7 місяця майбутнього імпорту.

  • Резерви України наблизилися до історичного максимуму

    Резерви України наблизилися до історичного максимуму

    Національний банк повідомив про суттєве зростання міжнародних резервів України у серпні. Станом на 1 вересня їхній обсяг становив $46 млрд 032 млн, що майже на $3 млрд (7%) більше, ніж місяць тому. Це один із найвищих показників за всю історію спостережень.

    Зростання резервів стало можливим завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів та скороченню обсягів чистого продажу валюти Нацбанком на міжбанківському ринку.

    Загалом на валютні рахунки уряду в серпні надійшло $6,165 млрд. Найбільша частина – $4,7 млрд – надійшла від ЄС у межах інструменту Ukraine Facility та ініціативи G7 ERA. Ще $1,06 млрд надійшли через рахунки Світового банку, а $395 млн – від розміщення ОВДП.

    Водночас на обслуговування та погашення державного боргу у валюті було витрачено близько $620 млн, а ще $427 млн сплачено на користь МВФ.

    На міжбанківському ринку НБУ продав близько $2,7 млрд, що на 22% менше, ніж у липні. Крім того, завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів у серпні зросла ще на $577 млн.

    За підрахунками НБУ, нинішній обсяг резервів покриває приблизно п’ять місяців майбутнього імпорту.

  • ICU готує запуск нової торгової системи для ще простішого інвестування

    ICU готує запуск нової торгової системи для ще простішого інвестування

    У 2025 році інвестиційна група ICU зберегла лідерство серед професійних учасників ринку цінних паперів України. За даними Розрахункового центру, саме ця компанія стала вибором 63% нових інвесторів-фізичних осіб, які почали вкладати кошти у цінні папери.

    На клієнтів ICU припадає майже 9,2 млрд грн у державних облігаціях — понад 9% від усього портфеля ОВДП, що перебувають у власності українців. Від початку року вони отримали виплати за цими інструментами на понад 7,6 млрд грн, а також у валюті — 27 млн доларів та 4 млн євро.

    У компанії пояснюють успіх поєднанням високого рівня автоматизації процесів, надійного захисту даних і якісного аналітичного супроводу. Відкрити рахунок в ICU можна онлайн, інвестування доступне вже від 1 000 грн без комісій, а звітність та аналітика формуються у кілька кліків. Крім того, нині готується до запуску нова торгова система, що має зробити інвестування ще простішим та доступнішим.

    Група ICU — незалежна фінансова структура, яка понад 15 років є найбільшим брокером в Україні з торгівлі державними облігаціями. Вона також займає провідні позиції на ринку управління активами, пенсійними заощадженнями, а також активно розвиває напрями венчурних і фінтех-інвестицій. Географія діяльності компанії охоплює ринки, що розвиваються.

  • НБУ: Банківське кредитування зросте на чверть у 2025 році

    НБУ: Банківське кредитування зросте на чверть у 2025 році

    У 2025 році кредитний портфель українських банків може зрости на 20–25%, що дозволить збалансувати вкладення в державні облігації (ОВДП). Про це заявила перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова.

    За словами Рожкової, частка кредитного портфелю на балансах банків поступово зростає, і цей тренд має шанси на збереження. Регулятор відзначає поліпшення кредитних метрик у реальному секторі, зокрема: платоспроможність підприємств, співвідношення боргу до виручки, рівень витрат на обслуговування боргу щодо доходів. Це стало можливим завдяки адаптації бізнесу в умовах війни та державним підтримуючим програмам, які сприяли стабілізації підприємств. Наразі споживчий попит залишається слабким, тож ключову роль у розвитку економіки відіграє бізнес, готовий інвестувати у виробництво, зазначають у НБУ. Додатковим джерелом платоспроможного попиту є державні витрати, особливо оборонні.

    НБУ також зафіксував зростання частки довгострокових позик (від 1 до 3 років) у кредитному портфелі банків. Це свідчить про пожвавлення інвестиційної активності — багато нових кредитів спрямовані саме на розвиток виробництва, а не на обіговий капітал.

  • Мінфін не планує підвищувати податки до кінця 2025 року

    Мінфін не планує підвищувати податки до кінця 2025 року

    В Україні виникла гостра потреба у додатковому наповненні бюджету. Однак, незважаючи на дефіцит, уряд не планує підвищувати податки для громадян та бізнесу у найближчий період. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час форуму “Forbes Money”, повідомляє delo.ua.

    Ще місяць тому влада запевняла, що дефіциту бюджету немає. Проте нині очільник Мінфіну визнає, що до кінця 2025 року бюджетний дефіцит може сягнути пів трильйона гривень. У такій ситуації найбільш очевидним кроком було б підвищення податків, але уряд утримається від цього через низьку популярність та відсутність політичної підтримки.

    Натомість у Мінфіні назвали кілька альтернативних шляхів збільшення надходжень до бюджету: реструктуризацію державного боргу, покращення адміністрування існуючих податків, детінізацію економіки та внутрішні боргові запозичення через облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

    Окрім цього, на думку Марченка, підвищити ефективність податкової та митної служб допоможуть кадрові зміни у їхньому керівництві. Проте міністр зазначив, що це лише перший крок і справжні зміни потребують зміни філософії роботи цих органів, що передбачає боротьбу з корупцією.

    Водночас уряд розраховує на отримання чергових кредитних траншів від Міжнародного валютного фонду. Уже досягнуто технічних домовленостей щодо надходження траншу у розмірі 0,5 млрд доларів, який має бути затверджений керівництвом МВФ. Загалом на 2025 рік Україна планує отримати від МВФ до 2,3 млрд доларів у рамках програми “Механізм розширеного фінансування”.

  • Прогнози щодо курсу долара та євро на фоні політичних змін

    Прогнози щодо курсу долара та євро на фоні політичних змін

    На українському валютному ринку спостерігається нестабільність, зокрема через коливання курсів долара та євро. Фінансові аналітики відзначають, що спрогнозувати подальший розвиток ситуації важко, адже головним чинником невизначеності є активізація політичних процесів, зокрема мирні перемовини щодо України. Вплив на валютний ринок також має міжнародна фінансова допомога та внутрішні економічні реформи.

    Один із помітних трендів — збільшення попиту на валютні депозити серед українців, які часто віддають перевагу саме валютним вкладам замість традиційних гривневих. Однак експерти зазначають, що перехід гривневих депозитів у валюту не змінює ситуацію в принципі: відсоткові ставки на валютні депозити значно нижчі, а також вони менш захищені від інфляції. Олег Пендзин, економічний експерт, зазначає, що багато українців переводять свої депозити у валюту, не враховуючи важливих моментів. Він радить інвестувати в гривневі ОВДП (облігації внутрішньої державної позики), оскільки це дає змогу продавати їх у будь-який момент, а держава гарантує збереження вкладених коштів. Однак для таких інвестицій потрібні значні суми, від 1000 доларів, що не завжди доступно середнім вкладникам. Економічна стабільність України наразі залежить від іноземної фінансової підтримки, але після можливого підписання мирної угоди ситуація може різко змінитися. Він припускає, що гривня може знецінитися, тому радить інвестувати в долари, поки їх курс відносно низький, і утриматися від покупки євро, чекаючи на його можливе здешевлення. Більш збалансований підхід, розподіляти вільні кошти по різних “кошиках”, що дозволить уникнути різких змін валютних позицій через короткострокові коливання курсу. Він радить створювати диверсифікований інвестиційний портфель, підтримуючи баланс між валютою та гривнею, наприклад, через ОВДП або депозити.

    Експерти одностайно не рекомендують продавати валюту без крайньої потреби. В умовах нестабільності варто зберігати валютні активи та тримати баланс у портфелі для мінімізації ризиків. Незважаючи на складність прогнозів через політичні процеси, експерти впевнені, що найближчими місяцями ситуація на валютному ринку залишатиметься відносно спокійною, особливо якщо міжнародна допомога продовжить надходити в Україну, а політичні процеси не призведуть до різких економічних змін.

  • ФГВФО отримав значні надходження від ліквідованих банків у першому кварталі 2025 року

    ФГВФО отримав значні надходження від ліквідованих банків у першому кварталі 2025 року

    У першому кварталі 2025 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) отримав понад 622,3 млн грн від ліквідованих банків. Це сталося в рамках виконання функцій із ліквідації проблемних банків та захисту прав вкладників.

    Зазначено, що вказана сума надходжень складається з різних джерел. Зокрема, 137,3 млн грн було отримано від погашення кредитів, ще 42,2 млн грн — від реалізації активів ліквідованих установ. Окрім того, Фонд отримав 5,5 млн грн від оренди майна та 69,9 млн грн — з інших джерел. Основним джерелом доходу стали цінні папери, з яких надійшло понад 367,3 млн грн. Ці кошти включають доходи від погашення облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП) та купонні виплати. Така діяльність свідчить про стабільність фінансового управління в умовах економічних викликів, що виникають під час воєнного стану. Фінансова директорка ФГВФО Олена Нужненко зазначила, що в період дії воєнного стану банки, які знаходяться під управлінням Фонду, змогли залучити 15,9 млрд грн надходжень. Це важлива частина стабілізації банківського сектору, що дозволяє забезпечувати безпеку коштів вкладників.

    Також, з часу запровадження повної гарантії вкладів у квітні 2022 року, Фонд гарантування вкладів виплатив українським вкладникам понад 9 млрд грн у рамках ліквідації банків.

    Зазначені результати демонструють ефективність механізмів ліквідації банків, що знаходяться під управлінням ФГВФО, а також підтверджують здатність Фонду працювати в складних економічних умовах, надаючи важливу підтримку вкладникам.

  • “Ощадбанк” втратив мільярди через схеми з ОВДП під керівництвом Пишного

    “Ощадбанк” втратив мільярди через схеми з ОВДП під керівництвом Пишного

    Останнім часом однією з найгірших плям на репутації голови Національного банку України, Андрія Пишного, є виявлення його причетності до справи, що тягнеться вже десять років. Ця справа пов’язана з діяльністю державного “Ощадбанку”, облігаціями державного боргу та приватним банком під назвою “Банк 3/4”. Судячи з розслідування, у цій історії фігурують великі суми грошей, злочинні схеми та зв’язки Пишного з посадовцями часів Януковича, завдяки яким і були реалізовані схеми на мільярди гривень.

    Згідно зі звітом, “Ощадбанк” поніс великі втрати, продавши облігації державного боргу приватному банку “Банк 3/4” всього за кілька днів до дати виплати процентів. За результатами слідства, у період з 2013 по 2015 роки (коли Пишний вже був головою Нацбанку з 2014 року), “Ощадбанк” продав облігації державного боргу на суму 22,4 мільярда гривень на користь “Банку 3/4”. Процентний дохід за цими облігаціями виплачувався із державного бюджету й становив 8,5-10% річних від номінальної вартості. Проте “Ощадбанк” продав облігації “Банку 3/4” передчасно, не дочекавшись отримання своєї частини прибутку, через що державний банк втратив приблизно 2 мільярди гривень.

    На додаток до цього, нові відкриття показують, що справа не обмежується лише цим. У 2013 році директор казначейства “Ощадбанку” підозрюється у привласненні понад 35 мільйонів гривень, проводячи подібні маніпуляції з облігаціями державного боргу разом з “Банком 3/4”. Правоохоронці встановили, що директор казначейства “Ощадбанку” здійснював операції з цінними паперами, які належали банку, через посередників, привласнюючи кошти та перераховуючи їх особисто та іншим особам. У ході слідства сума збитку “Ощаду” зменшилась до 16,7 мільйонів гривень.

    Ці факти викликали значний резонанс у суспільстві та з’явилися нові обвинувачення. І, хоча Пишний намагався виправдати себе, стверджуючи, що схема була здійснена до його приходу до посади, суд має доступ до інформації, що підтверджує продовження махінацій під його керівництвом.

    Голова Національного банку України, Андрій Пишний, знову опинився у центрі уваги через ряд скандальних обставин. Серед них – втручання у роботу фінансових установ, ускладнення діяльності військових та волонтерів, непродуктивне кредитування та встановлення умов для надмірних прибутків деяких банків на цінних паперах.

    Але найбільше звинувачення припадає на його час очолення Ощадбанку, де майже чотири роки продовжувались масштабні махінації з ОВДП. За даними ЗМІ, директор казначейства, можливо, Володимир Ісаков, який відповідав за ці схеми, зберігав свою посаду аж до березня 2018 року, коли суд остаточно його відсторонив.

    Запитання виникають до самого Пишного: чи міг він не знати про махінації свого підлеглого, особливо з урахуванням того, що інформація про ці схеми була відома вже з 2016 року? Адже при призначенні на посаду глави Ощадбанку у березні 2014 року він не провів адекватну перевірку фінансових процесів і ключових кадрів. Це може свідчити або про зловживання та співпрацю у злочині, або про бездіяльність та службову халатність.

    У 2018 році справу проти директора казначейства передали до суду, проте деталі подальшого розгляду і вироку залишаються невідомими. Повна картина схем та відповідальність за них залишаються в тіні, що підводить підсумок під керівництвом Пишного у боротьбі з корупцією та фінансовими злочинами.