centernews360

Позначка: ордер

  • Угорщина планує вихід із МКС під час візиту Нетаньягу

    Угорщина планує вихід із МКС під час візиту Нетаньягу

    Угорщина готується до офіційного оголошення про вихід із Міжнародного кримінального суду (МКС) під час візиту прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу до Будапешта. Про це повідомляє Free Europe, посилаючись на джерела в уряді країни.

    Рішення Угорщини пов’язане із виданим у листопаді 2024 року ордером на арешт Нетаньягу, якого звинувачують у воєнних злочинах під час конфлікту в Газі. Офіційний Будапешт засудив це рішення, а прем’єр-міністр країни Віктор Орбан назвав його “політично вмотивованим”.

    Ще минулого тижня, під час зустрічі послів у Міністерстві закордонних справ і торгівлі, міністр юстиції Бенсе Тузсон повідомив дипломатам про намір країни розпочати процедуру виходу з МКС.

    Вихід Угорщини з МКС може зайняти близько року. Для цього уряд має подати відповідну резолюцію до парламенту, де її має схвалити більшість депутатів. Очікується, що офіційне оголошення про початок цього процесу відбудеться під час перебування Нетаньягу в Будапешті.

    Рішення Угорщини вже викликало критику з боку міжнародних правозахисних організацій. Зокрема, Human Rights Watch закликала Будапешт виконати свої зобов’язання перед МКС та заарештувати Нетаньягу відповідно до ордера.

    Попри це, угорська влада продовжує демонструвати підтримку Ізраїлю та ставить під сумнів легітимність дій МКС. Якщо Угорщина офіційно вийде з суду, вона стане першою країною ЄС, яка зробить такий крок.

  • Прокуратура Боснії І Герцеговини видала ордер на арешт Мілорада Додіка

    Прокуратура Боснії І Герцеговини видала ордер на арешт Мілорада Додіка

    Прокуратура Боснії і Герцеговини видала ордер на арешт проросійського політика, лідера боснійських сербів Мілорада Додіка, а також його помічників. Цей крок став відповіддю на ігнорування ними виклику до суду. Про це повідомляє Reuters з посиланням на речника Агентства із розслідування та захисту БіГ (SIPA).

    Поряд з Додіком ордери на арешт видані також на прем’єр-міністра Республіки Сербської Радована Вішковича та голову Народної скупщини Республіки Сербської Ненада Стевандича. Їм висунуто звинувачення у вчиненні кримінального злочину під назвою “посягання на конституційний лад”.

    Проблема ускладнюється тим, що відповідно до нещодавно ухвалених законів владою Республіки Сербської, Прокуратурі БіГ та SIPA заборонено працювати на цій території. Таким чином, реалізація ордерів на арешт є питанням не лише юридичного, а й політичного характеру.

    Мілорад Додік – проросійський політик сербського походження, який займає посаду президента Республіки Сербської у Боснії і Герцеговині. Він неодноразово виступав із заявами, що суперечили офіційній політиці центрального уряду Боснії і Герцеговини, намагаючись посилити автономію Республіки Сербської.

    Нагадаємо, що Боснія і Герцеговина як суверенна держава виникла на територіях колишньої Югославії в результаті Дейтонських угод, підписаних у 1995 році за участі Великої Британії та США. Ці угоди поклали край етнічному конфлікту в країні та встановили нинішню конституцію Боснії і Герцеговини. Відповідно до угод, країна залишилася єдиною федеративною державою.

    Наразі ситуація залишається напруженою, а політичне протистояння між центральною владою Боснії і Герцеговини та керівництвом Республіки Сербської продовжує загострюватися. Очікується, що подальші дії прокуратури та реакція міжнародної спільноти стануть ключовими факторами у розв’язанні цієї кризи.

  • США наклали санкції на прокурора МКС

    США наклали санкції на прокурора МКС

    Прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан, який нещодавно видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна, потрапив під економічні санкції США. Це рішення було прийнято адміністрацією президента США Дональда Трампа і стало важливим кроком у санкційній політиці США.

    Згідно з повідомленням Reuters, Карім Хан став першою особою, що потрапила під ці санкції. Зокрема, санкції передбачають заморожування американських активів фігурантів списку, а також заборону на в’їзд до США для них і їхніх родин.

    Це рішення вказує на різку позицію США щодо діяльності Міжнародного кримінального суду та його прокурорів у контексті розслідувань щодо війни в Україні. Ордер на арешт Путіна, виданий Ханом, став знаковим кроком у міжнародному правовому процесі, спрямованому на притягнення до відповідальності осіб, причетних до воєнних злочинів.

  • Трамп підписав указ про санкції проти МКС

    Трамп підписав указ про санкції проти МКС

    6 лютого президент США Дональд Трамп підписав указ про запровадження санкцій проти Міжнародного кримінального суду (МКС). Причиною такого рішення стало розслідування суду щодо дій Ізраїлю. Про це повідомляє Associated Press.

    У документі зазначено, що МКС “вчинив незаконні та необґрунтовані дії”, зокрема видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та колишнього міністра оборони країни.

    Запроваджені санкції передбачають заборону на в’їзд посадових осіб МКС до США, а також обмежують доступ суду до американських банківських і платіжних систем, IT-інфраструктури. Крім того, компаніям, що базуються у США, заборонено вести бізнес із судом або здійснювати фінансові операції на його користь.

    В указі зазначається, що дії МКС “зазіхають на суверенітет США” та підривають національну безпеку і зовнішню політику Вашингтона та його союзників, включаючи Ізраїль.

    Дональд Трамп і раніше наголошував, що США не визнають юрисдикцію МКС, оскільки не є учасником Римського статуту, як і Ізраїль. Під час першого президентського терміну він уже запроваджував санкції проти посадовців суду, критикуючи його діяльність як нелегітимну.

    Раніше повідомлялося, що адміністрація Трампа розглядала можливість введення санкцій проти МКС у відповідь на розслідування щодо американських військових і союзників США. Тепер ці наміри офіційно закріплені відповідним указом.

  • Франція знову вимагає арешту Башара Асада

    Франція знову вимагає арешту Башара Асада

    Французькі слідчі судді видали другий ордер на арешт колишнього сирійського лідера Башара Асада. Цього разу його підозрюють у співучасті у воєнних злочинах, зокрема, у навмисному нападі на цивільних осіб. Про це повідомляє Reuters у середу, 22 січня.

    Новий ордер стосується розслідування загибелі франко-сирійського громадянина Салаха Абу Набура, який загинув 7 червня 2017 року під час авіаударів у Сирії. Французькі судові органи вважають, що Асад особисто віддав наказ та надав засоби для виконання цього нападу.

    Це вже другий міжнародний ордер, виданий на Башара Асада за останні роки. У листопаді 2023 року французькі судді звинуватили його у співучасті в злочинах проти людяності, зокрема, через хімічні атаки у Думі та районі Східної Гути в серпні 2013 року. Ті напади забрали життя понад 1000 мирних жителів.

    Башар Асад, якого скинули повстанці у грудні 2024 року після понад десятиліття правління, продовжує заперечувати свою причетність до хімічних атак та звинувачення у воєнних злочинах. За його словами, дії його режиму були спрямовані виключно на боротьбу з терористами в рамках громадянської війни, що розпочалася в 2011 році.

  • Президент Південної Кореї забарикадувався на віллі після імпічменту

    Президент Південної Кореї забарикадувався на віллі після імпічменту

    Влада Південної Кореї готується до нової спроби арешту президента Юна Сук Йола після оголошення йому імпічменту. Однак президент проігнорував виклик на допит і забарикадувався на своїй віллі. Служба безпеки посилила охорону комплексу, встановивши барикади з автобусів і колючого дроту, щоб заблокувати доступ до вілли, де, як вважається, перебуває глава країни.

    Минулого тижня була зроблена перша спроба арешту, яка завершилася напруженим шестигодинним протистоянням і блокуванням вхідного доступу до президентського комплексу. Після цього голова Управління з розслідування корупції серед високопосадовців, О Донг Вон, вибачився за невдалу спробу та пообіцяв ретельніше підготуватися до повторної спроби, обіцяючи, що вона стане останньою.

    За даними місцевих ЗМІ, для реалізації другого арешту можуть бути задіяні сили спеціальних підрозділів поліції та важка техніка для прориву барикад. Всього для виконання ордера може бути мобілізовано понад 2000 поліцейських, що може затягнути процес до трьох днів.

  • Спроба арешту президента Південної Кореї не вдалася через перешкоджання служби безпеки

    Спроба арешту президента Південної Кореї не вдалася через перешкоджання служби безпеки

    У Південній Кореї не вдалося виконати ордер на арешт президента Юн Сук Йоля через перешкоджання з боку його служби безпеки. Як повідомляють Reuters та CNN, близько 80 поліцейських і слідчих, які рано вранці прибули до президентської резиденції в Сеулі для виконання ордеру, були заблоковані співробітниками безпеки президента.

    Ця спроба арешту супроводжувалася протестами тисяч прихильників Юна, які зібралися біля резиденції, щоб перешкодити виконанню арешту. У результаті генеральний прокурор скасував виконання ордеру, пославшись на загрози безпеці людей на місці події.

    Ордер на арешт залишається в силі до 6 січня, і є ймовірність його продовження. Тема арешту президента викликала великі суспільні обговорення та політичні протести в країні.

  • Країни G7 можуть скасувати ордер МКС на арешт Нетаньяху

    Країни G7 можуть скасувати ордер МКС на арешт Нетаньяху

    Лідери країн G7 опинилися перед складним вибором: виконати ордер Міжнародного кримінального суду (МКС) на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу або продовжувати співпрацю з ним задля вирішення конфлікту на Близькому Сході.

    Посилення напруженості в регіоні через війну в Газі та Лівані, а також конфронтація з Іраном, змушують західні країни шукати компроміс між дотриманням міжнародного права і необхідністю врегулювання конфлікту. Як зазначив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні, арешт Нетаньягу “не наблизить нас до миру”.

    Італія пропонує тимчасово призупинити дію ордера, щоб дозволити Нетаньягу брати участь у переговорах без ризику арешту. Серед можливих заходів – надання прем’єру Ізраїлю імунітету та обмеження його офіційних візитів до європейських країн.

    Країни G7 демонструють різні підходи до ситуації:

    • Італія закликає поєднувати дотримання міжнародних зобов’язань із прагматизмом, пропонуючи компромісні рішення.
    • США, які не визнають юрисдикцію МКС, уникли прямої участі в дискусії.
    • Велика Британія заявила про готовність виконати ордер МКС, хоча це може ускладнити дипломатичну роботу в регіоні.

    США, як ключовий союзник Ізраїлю, стоять осторонь обговорень, оскільки не визнають юрисдикцію МКС. Водночас їхня позиція залишається важливим чинником для прийняття рішень європейськими країнами.

    Велика Британія, яка заявляє про готовність дотримуватися міжнародного права, ризикує ускладнити власні дипломатичні зусилля у досягненні перемир’я в регіоні.

    Тимчасове призупинення ордера може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, це сприятиме продовженню діалогу між Ізраїлем та західними країнами, з іншого – підважить авторитет МКС, сигналізуючи про можливість ігнорування його рішень заради політичної доцільності.