centernews360

Позначка: Опрос

  • У США зростає підтримка Трампа

    У США зростає підтримка Трампа

    За результатами останнього опитування, проведеного телеканалом CNN серед зареєстрованих виборців у США, підтримка колишнього президента Дональда Трампа зростає, спричиняючи занепокоєння в таборі нинішнього президента Джо Байдена.

    Згідно з даними опитування, Дональд Трамп набрав 49% підтримки, тоді як Джо Байден отримав 45% голосів. Цей розрив став більшим порівняно з даними, зібраними наприкінці серпня.

    Лише 28% опитаних заявили, що наразі у США під президентством Джо Байдена справи йдуть дуже або досить добре.

    Питання про витривалість і вміння швидко ухвалювати рішення також викликає відмінності. Лише 25% опитаних вважають, що у Джо Байдена є ці якості, тоді як 74% відповіли “ні”. У разі Дональда Трампа 53% стверджують, що він володіє цими якостями, і лише 47% вважають протилежне.

    Слід зазначити, що підтримка Дональда Трампа важливим чином зростає серед опитаних віком до 35 років. 48% з них підтримали Трампа, тоді як 47% віддали перевагу Байдену, що є суттєвим звуженням раніше широкої підтримки Байдена в цій віковій категорії.

    Байден також відстає від Трампа у важливих “штатах-гойдалках”, де підтримка і демократів, і республіканців неоднозначна. За результатами опитування, Байден поступається Трампу на 3-10% у штатах, таких як Аризона, Джорджія, Мічиган, Невада та Пенсильванія. Винятком є Вісконсин, де Байден зберігає перевагу.

  • Більше половини росіян хочуть мирних переговорів, але водночас підтримують дії Путіна

    Більше половини росіян хочуть мирних переговорів, але водночас підтримують дії Путіна

    Згідно з результатами опитування “Левада-центру”, проведеного в жовтні 2023 року, рівень підтримки дій російських збройних сил (ЗС РФ) на території України залишається високим. Опитування також виявило інтерес росіян до подій в Україні.

    Увага росіян до українських подій

    • 20% опитаних кажуть, що стежать за подіями в Україні “дуже уважно,” порівняно з 18% у вересні.
    • Ще 29% стежать “досить уважно,” порівняно з 30% у вересні.
    • 35% респондентів стежать без уваги, і 15% не стежать зовсім.

    Найбільшу увагу до українських подій виявляють люди віком 55 років і старші.

    Підтримка дій ЗС РФ в Україні

    • У жовтні 2023 року 76% росіян підтримують дії ЗС РФ в Україні “безперечно” і “скоріше”.
    • Не підтримують дій ЗС РФ у сумі 16%, що трохи менше, ніж у серпні (20%).

    Прогнози щодо тривалості воєнних дій

    Майже половина опитаних (46%) вважають, що війна триватиме понад рік.

    Побажання щодо продовження воєнних дій або початку мирних переговорів

    За результатами опитування, 55% росіян вважають, що слід розпочати мирні переговори.
    38% виступають за продовження військових дій.

    Уявлення про необхідність розпочати мирні переговори найчастіше демонструють представники наймолодшої вікової групи (18-24 років). Опитані у віці 55 років і старше більш схильні до продовження військових дій.

    Також наголошується, що думки сильніше залежать від джерел інформації: ті, хто довіряють телебаченню, частіше висловлюються за продовження воєнних дій, водночас прихильники соціальних мереж і ютуб-каналів частіше підтримують ідею мирних переговорів.

    Російська громадськість продовжує активно стежити за подіями в Україні, і рівень підтримки дій ЗС РФ залишається високим, навіть за умови розділених думок щодо подальших кроків у вирішенні конфлікту.

  • В Україні збільшилася кількість незадоволених курсом країни

    В Україні збільшилася кількість незадоволених курсом країни

    За останні півтора року в Україні відбулися значні зміни в поглядах громадян на поточний напрямок розвитку країни, згідно з даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного з 30 вересня по 13 жовтня. Важливо зазначити, що опитування проводили серед дорослих громадян України, які мешкають у всіх регіонах країни, за винятком тимчасово окупованих територій і громадян за кордоном. Всього було опитано 2007 респондентів.

    За результатами опитування, видно, що істотна кількість українців змінили свою думку щодо того, як йдуть справи в країні. Кількість людей, які вважають, що Україна розвивається в правильному напрямку, зменшилася з 68% до 60%. Водночас частка тих, хто вважає, що країна рухається в неправильному напрямку, зросла з 16% до 29%. Це свідчить про те, що населення стало більш критично оцінювати поточну ситуацію в країні.

    Важливо зазначити, що частка громадян, які оцінюють шлях України позитивно, залишається приблизно однаковою в усіх регіонах країни і становить 58-61%. Також у всіх регіонах існує схожий відсоток (27-31%) громадян, які вважають, що справи рухаються в неправильному напрямку.

    Попри зростання критичних оцінок серед українців, соціологи зазначають, що більшість населення все ще оптимістично оцінює поточний шлях країни. Це свідчить про розмаїття думок в українському суспільстві щодо політичної та економічної ситуації в країні.

    Крім того, слід враховувати, що формально статистична похибка даної вибірки за звичайних обставин не перевищує 2,4% для показників, близьких до 50%, що робить результати цього опитування відносно надійними. Однак для кращого розуміння динаміки та чинників, що впливають на громадську думку, може знадобитися додаткове дослідження й аналіз.

  • Криза довіри до влади: Що кажуть опитування

    Криза довіри до влади: Що кажуть опитування

    Верховна Рада та уряд України втратили довіру значної частини населення, згідно з результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у період із травня 2022 року до жовтня 2023 року. За даними опитування, зниження довіри до центральних інститутів влади в Україні стало помітним за цей період.

    Довіра до президента, в особі якого на момент дослідження був Володимир Зеленський, знизилася з 91% до 76%. У той час як президент все ще залишається фігурою, якій найбільше довіряють в українській політиці, це зниження свідчить про те, що підтримка його дій скорочується серед населення.

    Ситуація більш критична для уряду. Довіра до уряду впала з 74% до 39%. Це значне зниження свідчить про наростаючу критику політики уряду та його дій в українському суспільстві.

    Найнижча довіра пов’язана з Верховною Радою. Довіра до парламенту знизилася з 58% до 21%. Це означає, що понад 75% респондентів не довіряють діям або рішенням, які ухвалює Верховна Рада.

    Попри зниження довіри до центральних інститутів влади, певні інститути залишаються довіреними українцям. Збройні сили України та волонтери зберігають довіру 94% та 87% відповідно.

    Згідно з коментарем Антона Грушецького, виконавчого директора КМІС, рівень критики зосереджується переважно на уряді та Верховній Раді, що частково пов’язано з можливим неефективним витрачанням місцевих бюджетів.

    Поточна критика, особливо щодо місцевої влади, може загрожувати децентралізації та спричиняти можливу рецентралізацію влади.

    Важливо зазначити, що опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю серед більш ніж 2000 респондентів у всіх регіонах України. За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 2,4%.

  • Ніяких виборів! Українці висловили свою думку

    Ніяких виборів! Українці висловили свою думку

    У контексті поточної ситуації в Україні, нове опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), виявило цікаві тенденції щодо майбутніх виборів у країні. Опитування, проведене в період із 30 вересня до 13 жовтня 2023 року, виявило, що більшість громадян України підтримують відтермінування проведення виборів до завершення воєнних дій.

    Близько 81% респондентів визнають, що вибори мають проводитися після закінчення війни, вважаючи, що наразі не найкращий час для політичних змін. Паралельно 16% опитаних вважають, що вибори мають відбуватися відповідно до встановлених Конституцією термінів – парламентські вибори в жовтні 2023 року і президентські в березні 2024 року. Ще 3% опитаних залишилися невизначеними з цього питання.

    Цікаво зазначити, що ця тенденція згоди з відтермінуванням проведення виборів спостерігається в усіх регіонах України. Найбільша підтримка цієї ідеї зареєстрована на заході країни, де 84% опитаних виступають за відтермінування. Також, у центрі, на півдні та сході, переважна більшість опитаних вважають, що вибори мають проводитися після війни.

    Важливим аспектом опитування було питання про можливість голосування на виборах через інтернет. Переважна більшість українців (65%) негативно ставиться до ідеї дистанційного голосування через інтернет, переймаючись ризиками фальсифікацій. За запровадження такої системи голосування висловилися 29% опитаних. Ця тенденція негативного ставлення до дистанційного голосування спостерігається в усіх регіонах країни (55-68% опитаних).

    Опитування також торкнулося можливих обмежень прав громадян на період відновлення країни після війни. Більшість українців (88%) наполягають, що навіть в умовах обмеження, Україна має зберегти розвинену демократичну систему відповідно до норм Європейського Союзу. Лише 7% респондентів підтримують ідею обмеження прав громадян на період відновлення. 5% опитаних не змогли сформулювати чітку позицію з цього питання.

    Виконавчий директор КМІС, Антон Грушецький, наголошує, що відтермінування проведення виборів не означає, що влада втрачає легітимність. Він зазначає, що для українців пріоритетом є перемога у військових діях, і вони готові відкласти вибори до більш сталого часу після завершення конфлікту. Це також свідчить про наростаючу критику до центральних органів влади в країні та інтерес населення до оновлення політичної сфери.

  • Українці змінюють пріоритети. Чому корупція вдвічі обігнала війну

    Українці змінюють пріоритети. Чому корупція вдвічі обігнала війну

    Питання про корупцію починає відігравати роль відповіді на питання про війну. Могло б бути більше хороших новин із фронту? Могло б, якби мільярди, які пішли на корупційні схеми, перетворилися на дрони, боєприпаси, військову техніку.

    Дві головні теми в українських медіа – війна і корупція. Півтора року тому була одна-єдина головна тема: війна з Росією. Але поступово корупція не тільки наздогнала війну, а й обігнала.

    І ось результат. Свіже соцопитування зафіксувало, що 58% українців назвали боротьбу з корупцією пріоритетом номер один серед усіх реформ і завдань для України. І лише 29%, удвічі менше, обрали варіант “завдання, пов’язані з війною”.

    Вибір у два тури

    Це дослідження провів КМІС на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні. Це важливо з двох причин. По-перше, це знімає підозри, що соціологи могли спрацювати в інтересах тієї чи іншої політичної сили. По-друге, це дає підстави припускати, що результати дослідження Євросоюз використає, висуваючи вимоги Києву: “Дивіться, адже це не ми придумали, що у вас корупція, це ваші громадяни наполягають”.

    Утім, це дослідження цікаве не тільки євробюрократам. У певному сенсі воно моделює два тури президентських виборів, принаймні в тому, що стосується боротьби ідеологій.

    Респондентам було запропоновано список із дев’яти реформ і завдань для України. Людей попросили вибрати топ-3 пріоритетів, а також пріоритет номер один.

    При виборі топ-3 пріоритетів можна було голосувати за три позиції зі списку. Дві позиції отримали підтримку переважної більшості опитаних: боротьба з корупцією – 90%, “завдання, пов’язані з війною” – 77%. Ще три позиції набрали більш ніж по 20%: реформа судової системи – 43%, забезпечення прав людини – 26%, реформа правоохоронних органів (поліції, СБУ тощо) – 21%. Решта чотири позиції набрали менш ніж по 10% (від 8 до 4%), ухилилися від відповіді – 3%.

    При виборі пріоритету номер один можна було голосувати, звісно, тільки за одну позицію. І тут вийшла жорстка сутичка між двома лідерами першого туру: боротьба з корупцією – 58%, “завдання, пов’язані з війною” – 29%, інші сім реформ і завдань – сумарно 10%, ухилилися від відповіді – 3%.

    “І”, а не “або”

    Як же так вийшло, що корупція вдвічі обігнала війну? Ми всі пам’ятаємо, що в перші місяці після 24.02.2022 тема корупції взагалі не звучала, всі думки українців були зайняті російським вторгненням.

    Ключ до розгадки можна знайти в інших цифрах того ж соцопитування. Респондентам запропонували, дивлячись усе в той самий список реформ і завдань для України, відповісти: “Про яку з цих реформ ви що-небудь знаєте?” Можна було вибрати всі варіанти, які підходять. І лідерами виявилися все ті самі: боротьба з корупцією – 64%, “завдання, пов’язані з війною” – 48%, решта – менш ніж по 40% (від 39 до 20%).

    Це можна вважати відображенням того, як ці теми представлені в українському інформпросторі, включно з усіма головними джерелами інформації (а для людей це Telegram-канали – 44%, новини в телевізорі – 43%, YouTube – 36%, новинні інтернет-видання – 34%). Медіа та блогери більше й охочіше розповідають про корупцію, ніж про ситуацію на фронті. І це впливає на розстановку пріоритетів у мізках у людей.

    Однак тут важливий і зворотний зв’язок. Медіа, звісно, ведуть людей за собою, але водночас і йдуть за людьми. Якби люди хотіли слухати тільки про війну з Росією, а про корупцію не хотіли б, то ті медіа, які говорять про корупцію, просто втратили б аудиторію. Тобто справа все ж таки не тільки в медіа, а й у людях теж.

    А люди за 20 місяців великої війни змінилися сильно. Для багатьох жителів західних і центральних регіонів, зокрема столиці, війна відійшла на задній план, щойно російські війська були вигнані з-під Києва. Повітряні тривоги стали менше лякати (зокрема, завдяки посиленню протиповітряної оборони столиці та інших міст). До того ж влада сама посприяла тому, щоб війна пішла з фокусу суспільної уваги. Зараз інформація про бойові дії та повідомлення про ворожі обстріли займають в українському інформпросторі набагато меншу частку, ніж у перші місяці війни. Телеканали, лояльні до Банкової, повернули в ефір звичні розважальні програми та серіали. А онлайн-медіа згадали тему корупції.

    Утім, було б великою помилкою стверджувати, що українців зараз хвилює лише корупція, а війна – не хвилює. Повторимо, переважна більшість опитаних включають і боротьбу з корупцією, і війну з Росією в топ-3 пріоритетів для України. Тобто люди не протиставляють ці два завдання, а радше об’єднують їх.

    І тут потрібно продовжити розмову про те, як змінилося сприйняття війни за 20 місяців. Що довше триває повномасштабна війна, то в більш далеке майбутнє відсувається її кінець у мізках людей. І виникають питання: чому так, чи могло бути інакше, і чи робить влада все необхідне для того, щоб наблизити перемогу.

    Питання про корупцію починає відігравати роль відповіді на питання про війну. Могло б бути більше хороших новин із фронту? Могло б, якби мільярди, які пішли на корупційні схеми, перетворилися на дрони, озброєння, боєприпаси, військову техніку та фортифікаційні споруди.

    Передвиборче вікно можливостей

    Це дослідження, як і багато інших перед ним, підтвердило високий рівень довіри до Володимира Зеленського. КМІС називає це ефектом “згуртування навколо прапора”: після широкомасштабного російського вторгнення довіра українців до своїх державних органів, особливо до президента, суттєво зросла. Зараз 73% респондентів довіряють президенту, не довіряють – 21%.

    Але довіряти – ще не означає вважати ефективним. І це дуже чітко показали результати того самого дослідження. Лише 19% вважають достатніми дії вищого керівництва України для проведення реформ у країні. А 71% – недостатніми.

    Респондентам було запропоновано також дати оцінку конкретно за списком реформ і завдань для України: “Які з цих реформ, на Ваш погляд, дійсно просуваються?” Можна було вибрати всі варіанти, які підходять. І ось що вийшло. Дійсно просуваються “завдання, пов’язані з війною” – так вважають 20%, боротьба з корупцією – 19%, цифрова трансформація – 18%, решта шість позицій набрали менш ніж по 10% (від 7 до 2%), а 22% заявили, що жодна реформа не просувається, 32% ухилилися від відповіді.

    Коли люди говорять про довіру до політика, вони можуть вкладати в це свою оцінку “не зрадник і не злодій”. Але є велика різниця між просто “не зрадник” і “ефективний верховний головнокомандувач”, як і між просто “не злодій” і “ефективний борець із корупцією”.

    Дельта між 73%-м рівнем довіри і 19%-ю оцінкою ефективності дуже велика. У передвиборчий час вона створює вікно можливостей для конкурентів. Особливо для тих, хто зуміє не протиставити дві теми, а об’єднати їх.

    Тема корупції точно не згасне. Цьому посприяють і українські медіа, і західні партнери. До речі, у соцопитуванні було й запитання, яке безпосередньо стосується замовника: яка підтримка Консультативної місії ЄС зараз найактуальніша для України. Було запропоновано сім конкретних видів підтримки, респонденти могли вибрати до трьох відповідей. Майже половина, 46%, сказали, що потрібна підтримка в боротьбі з корупцією. Логічно: якщо українська влада не справляється, то нехай ЄС нам допоможе.

    Новий сплеск уваги до теми корупції очікується після 10 грудня, коли НАЗК обіцяє відновити публічний доступ до електронних декларацій депутатів і чиновників. У реєстрі будуть доступні всі декларації, які не повинні бути закритими, і там будуть всі подані декларації за всі періоди часу.

    Медіа та блогери напевно знайдуть там багато цікавого фактажу. А чи буде це цікаво їхній аудиторії? Соцопитування підказує, що люди вже чекають. Майже половина респондентів, 47%, назвали систему електронного декларування ефективним інструментом боротьби з корупцією. Два роки тому, до початку великої війни, так вважали 36%. Схоже, інтерес до декларацій зріс саме тому, що під час повномасштабної війни з Росією в суспільстві посилилася нетерпимість до корупціонерів при владі та потреба хоч якось їм помститися.

    Не будемо гадати, як на цей суспільний запит відреагують потенційні кандидати. Незабаром ми це побачимо – якщо, звісно, вибори таки відбудуться.

    Юрій Вишневський

  • Українців запитали, що вони думають про боротьбу з корупцією. Результат дивує!

    Українців запитали, що вони думають про боротьбу з корупцією. Результат дивує!

    Більшість українців – 59% – вважають, що в Україні справді є спроби боротьби з корупцією та позитивні зрушення в цьому напрямку.

    Водночас третина опитаних вважає, що ці дії скоріше свідчать про безнадійну корумпованість і відсутність будь-яких змін у країні.

    Соціологи зазначають, що раніше такі запитання не ставили в такому формулюванні, тому складно говорити про динаміку настроїв.

    Цікаво, що порівняно з попередніми роками думки українців про боротьбу з корупцією стали більш оптимістичними. Наприклад, якщо 2018 року лише 25% вважали, що боротьба з корупцією ведеться “скоріше ефективно”, то взимку 2022-2023 року так вважали вже 50%. Це може вказувати на більш позитивне сприйняття ситуації серед населення.

    З плином часу, від Заходу на Схід країни, зменшується число тих, хто вважає, що боротьба з корупцією реальна. Але в інших регіонах, крім Сходу, більше людей оцінюють ситуацію позитивно, ніж негативно.

    На Заході 65% переконані, що боротьба з корупцією проводиться, тоді як на Сході таких менше – 49%. У Центрі країни 60% опитаних позитивно оцінюють ситуацію, а на Півдні – 53%.

    Крім того, варто зазначити, що ставлення до територіальних поступок залежить від оцінки ситуації з корупцією. Лише 4% з тих, хто бачить позитивні зміни, готові до таких поступок, тоді як серед негативно налаштованих до корупції громадян 25% згодні на територіальні поступки. Це підкреслює зв’язок між сприйняттям боротьби з корупцією та готовністю до територіальних компромісів.

    Це опитування проводилося з 29 вересня до 9 жовтня і охоплювало 1010 респондентів з усіх регіонів України (за винятком АР Крим). Результати опитування дають змогу робити висновок про більш оптимістичне сприйняття ситуації серед українців, навіть в умовах воєнних подій.