centernews360

Позначка: опалення

  • Енергетична криза столиці перед зимою: експерти вказують на системну неготовність Києва на тлі руйнівних ударів РФ по ключових ТЕЦ

    Енергетична криза столиці перед зимою: експерти вказують на системну неготовність Києва на тлі руйнівних ударів РФ по ключових ТЕЦ

    Столиця України наближається до найскладнішого опалювального сезону в умовах критичної вразливості комунальної системи, яка виявилася недостатньо підготовленою до зими ще до серії масованих російських обстрілів. Комбіновані удари ракетами та ударними безпілотниками по генераційних потужностях лише загострили накопичені проблеми, створивши безпосередню загрозу стабільному тепло-, водо- та електропостачанню для мільйонів мешканців. Про це в ефірі програми «Київський час» на каналі Новини.LIVE заявив енергетичний експерт, професор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Станіслав Ігнатьєв.

    Аналізуючи стан міського господарства, експерт наголосив, що панічні настрої є недоречними, проте замовчувати реальний стан справ небезпечно. За його словами, регулярні атаки агресора часто використовують як зручне пояснення для перекриття внутрішніх прорахунків і дефіциту підготовчих робіт, хоча питання захисту та стійкості столичної інфраструктури неодноразово розглядалося на засіданнях Ради національної безпеки і оборони та в Кабінеті міністрів. «Київ був не готовий у принципі. Київ як не був готовий до цієї зими, так і залишається не готовим до цієї зими», — підкреслив Ігнатьєв, додавши, що містяни фактично опинилися заручниками хронічної нестабільності базових комунальних послуг.

    Найбільш відчутного удару зазнала енергетична генерація столичного регіону. Повне виведення з ладу Трипільської ТЕС позбавило систему джерела, яке покривало близько 25% електроспоживання Києва. Ситуація ускладнюється систематичними ударами по внутрішньоміських теплоелектроцентралях — ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. Зокрема, ТЕЦ-4 неодноразово визнавали критично зруйнованою та непридатною до повноцінного відновлення, проте ворог продовжував цілеспрямовано бити по її залишках. За оцінками фахівця, сукупні пошкодження трьох столичних ТЕЦ ставлять під прямий ризик теплопостачання 1100 багатоповерхових житлових будинків, де мешкає щонайменше 318 тисяч киян. Загалом загроза перебоїв або суттєвого зниження температурного режиму в батареях наразі нависла над майже двома третинами території міста.

    Заяви експертного середовища пролунали на тлі трагічних наслідків чергової нічної атаки 14 жовтня, коли російські війська завдали скоординованого удару по всіх трьох київських ТЕЦ, а також по енергооб’єктах Харкова та інфраструктурі Київської області. У столиці жертвами терористичного обстрілу стали п’ятеро людей, ще 36 цивільних дістали поранення, з них 25 осіб постраждали внаслідок влучання у житлову багатоповерхівку в Деснянському районі. За офіційними даними мера Києва Віталія Кличка, лише від початку 2026 року російська армія здійснила майже 50 ракетно-дронових атак на енергетичний сектор столиці, що створило системні ризики для функціонування насосних станцій водоканалу, міського електротранспорту та лікарень. Синхронізація зовнішніх ударів агресора з внутрішньою технічною непідготовленістю мереж робить прийдешню зиму головним випробуванням на витривалість для київської агломерації.

  • Цинічний удар на тлі заяв про деескалацію: війська РФ атакували Харківську ТЕЦ-5, є загиблі та поранені

    Цинічний удар на тлі заяв про деескалацію: війська РФ атакували Харківську ТЕЦ-5, є загиблі та поранені

    Увечері 11 жовтня 2026 року російські окупаційні війська завдали чергового масованого ракетного удару по стратегічному об’єкту критичної інфраструктури — ТЕЦ-5, розташованій у передмісті Харкова. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський. Атака відбулася лише через кілька годин після того, як президент США Дональд Трамп публічно оголосив про запровадження так званого «енергетичного перемир’я» між Україною та РФ. Глава української держави підкреслив, що Київ залишається готовим підтримати взаємну деескалацію, проте це можливо виключно за умови реального припинення ворожих обстрілів енергетичного сектору з боку агресора. За даними голови Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, внаслідок удару по передмістю обласного центру загинули троє людей, ще 22 цивільні особи зазнали поранень різного ступеня тяжкості. Також зафіксовано суттєві руйнування довколишньої житлової забудови, магазинів та приватного автотранспорту.

    Цей напад став частиною масштабної терористичної кампанії противника проти цивільної системи життєзабезпечення напередодні холодів. Як зазначив Володимир Зеленський, лише протягом останнього тижня російські загарбники здійснили понад 200 прицільних ударів по об’єктах енергетичної системи України. Окрім того, за цей самий період окупанти провели ще 17 цілеспрямованих атак на газові та нафтові підприємства, намагаючись підірвати паливну стійкість країни.

    Харківська ТЕЦ-5 є однією з ключових теплоелектроцентралей регіону, яку росіяни неодноразово намагалися знищити від початку повномасштабного вторгнення. У червні 2022 року внаслідок артилерійських обстрілів були пошкоджені високовольтні мережі підприємства, що викликало тимчасову зупинку генерації, а 11 вересня 2022 року ворожа ракета забрала життя двох співробітників станції. Навесні 2024 року потужний удар призвів до втрати містом основних генеруючих потужностей, змусивши Харків живитися через міжрегіональні перетоки. Чергова криза сталася в ніч проти 3 лютого 2026 року, коли ракетне влучання в ТЕЦ-5 та дві електричні підстанції залишило без опалення понад 105 тисяч абонентів, знеструмивши 853 житлові будинки та десятки соціальних закладів.

    Постійний ракетний терор змусив муніципальну владу Харкова перейти до радикальної зміни архітектури міського енергопостачання. Як заявляв мер Харкова Ігор Терехов, місто активно розбудовує децентралізовану систему енергозабезпечення — так званий «енергетичний острів». Для заміщення вразливої централізованої генерації комунальні підприємства залучили кредит у розмірі 45 мільйонів євро від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Ці кошти спрямовано на встановлення автономних когенераційних установок, модульних котелень і альтернативних джерел живлення, покликаних гарантувати тепло і світло харків’янам незалежно від спроб Кремля зруйнувати базові промислові станції.

     

  • «Сьогодні йдеться про виживання»: Кличко порадив киянам за можливості тимчасово виїхати зі столиці на тлі посилення обстрілів

    «Сьогодні йдеться про виживання»: Кличко порадив киянам за можливості тимчасово виїхати зі столиці на тлі посилення обстрілів

    Через різку інтенсифікацію російських комбінованих ударів по столиці головним завданням для міста стає базове виживання цивільного населення та збереження функціональності інфраструктури. Міський голова Віталій Кличко в інтерв’ю міжнародному агентству AFP закликав мешканців Києва, які мають рідних або житло у безпечніших регіонах чи приватному секторі, серйозно розглянути можливість тимчасового виїзду зі столиці. Мер наголосив, що щоденні руйнування житлового фонду, жертви серед мирних людей і прицільні атаки на комунікації створюють надзвичайне навантаження на систему життєзабезпечення мегаполіса.

    Водночас очільник міста підкреслив, що муніципальна влада свідомо не оголошує про повну чи організовану евакуацію, оскільки повне спустошення столиці є ключовою стратегічною метою ворога. Наразі комунальні та оперативні служби працюють над мінімізацією ризиків колапсу: у Києві формуються стратегічні запаси пального, технічної й питної води, продовольства, а також розгортаються альтернативні автономні джерела генерації тепла та електрики.

    Попри розгортання резервних потужностей, загроза реалізації найгірших сценаріїв залишається високою, особливо у разі дефіциту ракет для протиповітряної оборони. Кличко застеріг, що методичне ураження магістральних підстанцій, вузлів водопроводу та водовідведення може спровокувати повномасштабну гуманітарну кризу в умовах холодів. Наочним свідченням зростаючої небезпеки залишаються регулярні удари по міських кварталах, зокрема нещодавній смертоносний обстріл магазину в Солом’янському районі, де загинули двоє цивільних осіб.

  • Інтеграція безпеки та тепла: Лубінець закликав терміново перетворити бомбосховища на «Пункти незламності» напередодні важкої зими

    Інтеграція безпеки та тепла: Лубінець закликав терміново перетворити бомбосховища на «Пункти незламності» напередодні важкої зими

    В Україні назріла гостра потреба невідкладного об’єднання бомбосховищ із «Пунктами незламності» задля підготовки до викликів зимового періоду та ймовірного посилення ворожих ударів по цивільній інфраструктурі. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що штучне розділення захисних споруд і пунктів обігріву є неприпустимим в умовах регулярних масованих обстрілів. За прогнозами омбудсмана, через тривалі повітряні тривоги та ризики для енергосистеми цивільне населення дедалі частіше буде змушене проводити в укриттях цілі ночі, а не просто короткочасно перечікувати загрозу, що вимагає якісно іншого рівня оснащення підземних просторів.

    На переконання посадовця, кожне бомбосховище в країні має бути комплексно модернізоване та забезпечене повноцінною автономною інфраструктурою життєзабезпечення. Йдеться про обов’язкову наявність джерел безперебійного живлення, ефективних систем автономного опалення, стабільного мобільного зв’язку та інтернету, а також достатніх запасів питної води, продуктів тривалого зберігання та базових медикаментів для надання екстреної допомоги. Сьогодні ж більшість укриттів функціонують лише як бетонний захист від вибухової хвилі й уламків, не маючи навіть мінімальних умов для багатогодинного або ночового перебування дорослих і дітей у холодну пору року.

    Окрему увагу Лубінець звернув на вкрай повільні темпи відновлення та ремонту фонду захисних споруд по всій країні. Він підкреслив помилковість розрахунків виключно на закордонну фінансову допомогу та донорські програми партнерів, застерігши, що за нинішньої динаміки на приведення системи укриттів до належного стану знадобляться десятиліття чи навіть століття. В умовах наближення суворих холодів та небезпеки блекаутів держава не має в запасі не те що років, але й місяців, тому внутрішні ресурси центральної та місцевої влади мають бути негайно мобілізовані для усунення критичних прогалин у захисті цивільного населення.

  • Холодний зашморг для міст: зруйновані ТЕЦ, порожні бюджети та катастрофічний прогноз на прийдешню зиму

    Холодний зашморг для міст: зруйновані ТЕЦ, порожні бюджети та катастрофічний прогноз на прийдешню зиму

    Підготовка до прийдешнього опалювального сезону обертається для України найважчим випробуванням за всі роки великої війни, оскільки масштаб завданих ворогом руйнувань генераційним потужностям поєднується з безпрецедентним дефіцитом фінансових ресурсів. Ситуація на енергетичному фронті досягла критичної межі, що змушує очільників міст та громад відкрито говорити про сувору реальність прийдешніх холодів. Міський голова Харкова Ігор Терехов дав гранично відверту та тривожну оцінку стану комунальної та теплової інфраструктури, констатувавши, що вижити за таких умов буде неймовірно складно як окремим регіонам, так і всій системі життєзабезпечення загалом.

    «Буде важко. По-перше, дуже багато зруйновано за цей час, і відновити це за короткий проміжок часу неможливо. Катастрофічно не вистачає коштів і в державі, тому що основний напрямок коштів іде на війну, і в органах місцевого самоврядування, особливо у прифронтових містах і громадах, які найбільше страждають сьогодні», – наголосив харківський мер, коментуючи стан міського господарства.

    За словами очільника прифронтового мегаполіса, питанням про те, як пройти цей сезон низьких температур, сьогодні гостро переймається кожен український громадянин, який усвідомлює масштаб енергетичної кризи. Муніципальна влада на місцях докладає максимальних зусиль для стабілізації ситуації та ремонту пошкоджених мереж, проте докорінно перебудувати та децентралізувати складну систему теплопостачання за один рік чи навіть за три роки технічно та фізично неможливо. Ключовою проблемою залишається критична залежність великих міських конгломератів від гігантських теплоелектроцентралей, які продовжують бути пріоритетними мішенями для масованих ворожих атак і не можуть бути оперативно замінені альтернативними джерелами за короткий строк.

    Похмурі прогнози місцевого самоврядування повністю збігаються з оцінками найвищого військово-політичного керівництва держави та міжнародних аналітиків. Зокрема, 12 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький публічно заявив, що прийдешній зимовий період стане головним випробуванням на стійкість для всієї країни та її народу, попередивши про ймовірне масштабне скорочення державних видатків заради фінансування армії. Ще раніше, 6 вересня, президент Володимир Зеленський серед ключових викликів прямо назвав морозні місяці та гострий дефіцит грошей у бюджеті. Своєю чергою західні спостерігачі застерігають, що нові удари по українській енергетиці взимку можуть виявитися значно руйнівнішими, ніж у попередні періоди, вимагаючи від суспільства та органів влади граничної мобілізації ресурсів задля виживання міст.

  • Готуйтеся до темряви: Оністрат шокував прогнозом про зиму без опалення та світла

    Готуйтеся до темряви: Оністрат шокував прогнозом про зиму без опалення та світла

    Банкір, підприємець та військовослужбовець Андрій Оністрат, який вирішив звільнитися зі служби, попередив українців про надзвичайно складний зимовий період. За його прогнозами, через систематичні російські атаки та гострий дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони Patriot держава ризикує опинитися в умовах практичної відсутності електроенергії та тепла.

    «Кожен повинен сприймати це як вельми реалістичний сценарій з імовірністю реалізації 95%», – зазначив Андрій Оністрат.

    Він закликав громадян не зволікати й уже зараз запасатися всіма можливими пристроями для автономного живлення, оскільки ближче до холодів ринок не зможе задовольнити ажіотажний попит.

    «Зараз для цього ще є час, цим ще можна зайнятися, тому що, якщо ви повернетеся до цієї ситуації в грудні, там уже буде черга до травня», – сказав військовий.

    Минулої зими основними цілями ворога у Києві стали великі теплоелектроцентралі, що спровокувало критичну ситуацію з теплопостачанням. Аби місто мало змогу пройти наступну зиму, наразі в столиці триває будівництво резервної системи забезпечення теплом. Коментуючи можливість тимчасового виїзду з великих міст задля кращих побутових умов, експерт висловив сумніви щодо доцільності такого кроку.

    «Якщо його не буде в Києві, то не буде і в Київській області. А можливо, в області буде на 10% більше, ніж у Києві», – додав Оністрат.

  • Києву загрожує холодна зима через руйнування ТЕЦ

    Києву загрожує холодна зима через руйнування ТЕЦ

    Більша частина Києва у наступному опалювальному сезоні може залишитися без тепла через масштабні руйнування теплоелектроцентралей внаслідок російських атак. Про це заявив голова Деснянської районної державної адміністрації Максим Бахматов в ефірі телеканалу.

    За його словами, Дарницька ТЕЦ була фактично повністю знищена, а ТЕЦ-6 зазнала пошкоджень приблизно на 80%. Саме ці об’єкти забезпечують теплом значну частину столиці, зокрема Деснянський, Оболонський і Дніпровський райони, а також частину Дарницького району.

    Бахматов наголосив, що наслідки атак уже відчули мешканці міста — до завершення минулого опалювального сезону тепло не вдалося повернути більш ніж у тисячу житлових будинків.

    Він також попередив, що ризик нових ударів по критичній інфраструктурі залишається високим. За його оцінкою, російські війська можуть і надалі атакувати столичні ТЕЦ, навіть якщо в їх відновлення будуть вкладені значні кошти.

    Раніше повідомлялося, що на початку лютого Дарницька ТЕЦ була змушена зупинити роботу через наслідки обстрілів, унаслідок чого без опалення залишилися понад тисяча будинків.

    Перший віцепрем’єр та міністр енергетики Денис Шмигаль заявляв, що об’єкт зазнав серйозних пошкоджень, а його відновлення потребуватиме значного часу.

    Наприкінці лютого заступник міністра розвитку громад Костянтин Ковальчук повідомив, що відомство очікує від власників Дарницької ТЕЦ і столичної влади пропозицій щодо відбудови станції.

    Ситуація з енергетичною інфраструктурою Києва залишається складною і безпосередньо впливатиме на проходження наступного опалювального сезону.

  • Влада Києва офіційно завершує опалювальний сезон через потепління

    Влада Києва офіційно завершує опалювальний сезон через потепління

    У вівторок, 24 березня, у столиці офіційно завершується опалювальний сезон. Відзавтра почнеться відключення житлових будинків, а заклади соціальної сфери — лікарні, пологові будинки, школи та дитячі садки — відключатимуть за індивідуальними заявками їхніх керівників, повідомили в Київській міській державній адміністрації.

    Таке рішення міська влада ухвалила з урахуванням погодних умов, прогнозованого потепління і необхідності раціонального використання енергоносіїв. На думку влади, завершення опалення дасть змогу жителям уникнути зайвих нарахувань за послугу в період підвищення температури повітря.

    Ця зима видалася для Києва та його мешканців, мабуть, найважчою за всі роки війни, оскільки внаслідок масштабних ракетно-дронових атак було зруйновано енергоінфраструктуру, зокрема найбільші ТЕЦ, які постачають теплом Дарницький і Дніпровський райони міста. Екс-директор “Оператор ГТС” Сергій Макогон говорив, що для ремонту тільки ТЕЦ-4 знадобиться кілька зим, а тому Києву необхідно думати про децентралізацію системи опалення.

    Раніше директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко заявляв, що для відновлення ТЕЦ-4 може знадобитися кілька років і приблизно 600-700 млн євро. В інтерв’ю Financial Times 15 лютого міський голова Києва Віталій Кличко зазначав, що столиця перебуває “на межі катастрофи” через ворожі удари по об’єктах інфраструктури. Міністр енергетики Денис Шмигаль констатував, що Україна має серйозні потреби в обладнанні для ремонтів теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей. Для фінансування цих потреб у спеціальному Фонді енергетичної підтримки було зібрано 1,8 мільярда євро від партнерів, а енергетики шукали по Європі обладнання виведених з експлуатації станцій для ремонту пошкоджених об’єктів в Україні.

    Нагадаємо, синоптикиня Наталка Діденко попередила, що після теплих днів в Україну повернеться похолодання.

  • Енергетична нестабільність змінила ринок нерухомості в Україні

    Енергетична нестабільність змінила ринок нерухомості в Україні

    В умовах нестабільного енергопостачання українці дедалі частіше звертають увагу на житло з автономними системами. Наявність власного опалення або резервного електроживлення стала одним із головних критеріїв під час вибору квартири чи будинку.

    Про це розповіла президентка громадської організації «Спілка фахівців нерухомого майна України» Лариса Ставинога в інтерв’ю Humanitarian Media Hub. За її словами, на ринку нерухомості чітко простежується нова тенденція: покупці та орендарі активно шукають об’єкти, які можуть працювати навіть у разі перебоїв з електрикою.

    Найбільший попит мають будинки з власними котельнями або житлові комплекси, оснащені резервними джерелами електроенергії. Такі системи дозволяють підтримувати роботу насосів і забезпечують стабільне постачання тепла навіть на верхні поверхи багатоповерхівок. Особливо швидко зростає інтерес до так званих автономних житлових комплексів. Йдеться про сучасні ЖК, які будуються за принципом «місто в місті». Зазвичай це закриті території з власною інфраструктурою, котельнями, системами резервного живлення та підвищеним рівнем безпеки. Через високий попит вартість житла у таких комплексах значно вища, ніж у звичайних будинках. За словами експертів, ціна квадратного метра тут може бути приблизно вдвічі більшою як при купівлі, так і під час оренди. Важливим фактором для багатьох орендарів стала також безпека. Деякі люди віддають перевагу закритим житловим комплексам із контрольованим доступом, де територія охороняється та обмежена для сторонніх осіб.

    Через зростання інтересу до такого житла ринок оренди також відреагував підвищенням цін. Наразі оренда однокімнатної квартири в автономному житловому комплексі може сягати близько 30 тисяч гривень на місяць. При цьому кількість пропозицій значно менша, ніж кількість охочих орендувати подібне житло.

  • Альтернатива ТЕЦ, чому децентралізація тепла працює лише в нових ЖК

    Альтернатива ТЕЦ, чому децентралізація тепла працює лише в нових ЖК

    Модульні котельні, які часто називають прикладом децентралізації теплопостачання, можуть ефективно працювати лише за наявності відповідних технічних умов. Найкраще така модель підходить для сучасних житлових комплексів, тоді як у старій міській забудові реалізувати її значно складніше. Про це говорить експерт з питань житлово-комунального господарства Олег Попенко.

    Як приклад успішної децентралізації він наводить київський житловий комплекс “Комфорт Таун”. Після серйозних пошкоджень Дарницької ТЕЦ унаслідок російських обстрілів мешканці комплексу вирішили відмовитися від її послуг. У новому форматі опалення під час холодного сезону планують забезпечувати за допомогою власної газової котельні — або однієї великої, або кількох меншої потужності.

    Такий підхід демонструє реальний приклад переходу до локальної системи теплопостачання. Однак експерт наголошує, що подібна модель працює лише там, де для цього створені необхідні передумови. Йдеться про сучасні житлові комплекси, які будувалися як єдина інфраструктурна система. У них передбачені відповідні інженерні мережі, є місце для розміщення обладнання, а також існує зрозуміла система управління будинками та фінансові можливості для реалізації таких проєктів. Саме тому, на думку Попенка, приклад “Комфорт Тауну” не можна автоматично переносити на всю столицю. Останнім часом у публічному просторі з’являються пропозиції встановити в Києві сотні газових котелень у межах децентралізації теплопостачання. Інколи лунають і більш радикальні ідеї, наприклад розміщення котелень на дахах старих будинків. Втім подібні пропозиції, за словами експерта, більше нагадують політичні гасла, ніж реальні інженерні рішення.

    Більшість житлового фонду Києва становлять будинки старої забудови. У таких спорудах часто немає технічної можливості для встановлення котелень: конструкції не розраховані на додаткове обладнання, бракує газових потужностей, а інколи навіть відсутня ефективна система управління будинком, яка могла б реалізувати подібні проєкти. Через це розмови про масову децентралізацію опалення за таким сценарієм можуть вводити мешканців в оману. На думку експерта, місту потрібна комплексна та реалістична стратегія модернізації теплопостачання. Вона повинна поєднувати централізовані джерела тепла, локальні котельні та поступову реконструкцію інженерних мереж.

    Лише такий підхід дозволить забезпечити стабільне теплопостачання в умовах сучасних викликів, тоді як ідеї про встановлення котелень на кожному даху залишаються радше красивою, але нереалістичною концепцією.