centernews360

Позначка: Оман

  • Тіньовий флот рятує ринок: як таємний експорт нафти зупинив ціни від стрибка до $150

    Тіньовий флот рятує ринок: як таємний експорт нафти зупинив ціни від стрибка до $150

    Країни Близького Сходу продовжують масштабний вивіз нафти через Ормузьку протоку, використовуючи танкери з вимкненими транспондерами. Попри триваючу війну з Іраном та регулярні атаки на судна, ця тіньова схема стала головним фактором, що врятував глобальний ринок від очікуваного цінового шоку, повідомляє.

    За даними джерел агентства, обсяги таких прихованих перевезень перевищують 4 млн барелів на добу. Нафту доставляють через протоку до Оманської затоки, де її перевантажують на інші танкери. У цій логістичній схемі беруть активну участь Об’єднані Арабські Емірати, Ірак, Катар та Кувейт. Масштаби операції вражають: зараз біля узбережжя Оману скупчилося близько 150 суден, тоді як у січні їх було лише 40.

    До початку конфлікту через Ормузьку протоку щодня проходило близько 20 млн барелів нафти — п’ята частина світових постачань. За оцінками міністра енергетики США Кріса Райта, нинішній потік становить близько 9 млн барелів на добу, що дорівнює майже половині довоєнного рівня. Такі обсяги разом із використанням трубопроводів та розконсервацією запасів дозволили втримати ціни на нафту марки Brent у діапазоні $80–90 за барель, хоча на початку війни аналітики прогнозували зліт вартості до $150.

    Проте цей маршрут залишається вкрай небезпечним. Державна нафтова компанія ОАЕ підтвердила, що з початку конфлікту 23 її судна зазнали нападів, унаслідок чого один моряк загинув, а 20 отримали поранення. На тлі загроз альтернативному маршруту через Червоне море до тіньових перевезень долучається і Саудівська Аравія: біля Оману вже зосереджено 16 супертанкерів компанії Bahri, ще три прямують туди, і разом вони здатні перевезти близько 38 млн барелів нафти.

  • Іран відкрив вогонь по торговому судну: ООН терміново зупиняє місію в Ормузькій протоці

    Іран відкрив вогонь по торговому судну: ООН терміново зупиняє місію в Ормузькій протоці

    У четвер, 25 червня, військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) атакували вантажне судно поблизу берегів Оману в Ормузькій протоці. Про обстріл корабля, що йшов під прапором Сингапуру, повідомили два високопоставлені джерела у Сполучених Штатах Америки.

    Інцидент трапився лише за кілька годин після публічного ультиматуму іранських військових. Вони заявили, що категорично забороняють рух морськими шляхами у протоці без спеціального дозволу свого режиму. Як уточнили в Центрі координації морських торговельних операцій Великої Британії (UKMTO), удар зафіксували за 7,5 морських миль на південний схід від оманського міста Дахіт.

    Згідно з доповіддю капітана, випущений снаряд влучив у правий борт корабля, суттєво пошкодивши капітанський місток. Жоден член екіпажу під час атаки не постраждав. Водночас Міжнародна морська організація ООН відреагувала на ескалацію миттєво – відомство офіційно оголосило про призупинення безпекової операції із супроводу суден у цій акваторії.

  • США погрожують Оману санкціями та ударами через Ормузьку протоку

    США погрожують Оману санкціями та ударами через Ормузьку протоку

    Сполучені Штати Америки попередили, що запровадять жорсткі санкції проти Оману, якщо країна допоможе Ірану встановити систему збору плати за проходження суден через Ормузьку протоку. Як повідомляє телеканал Al Jazeera, Вашингтон вкрай гостро відреагував на заяви Тегерана про ймовірний спільний контроль над цим стратегічним водним шляхом.

    Міністр фінансів США Скотт Бессент чітко дав зрозуміти, що американська сторона не потерпить жодних фінансових зборів з комерційних кораблів. За його словами, будь-які спроби обмежити або оподаткувати судноплавство в протоці отримають миттєву відповідь.

    «Оман, зокрема, повинен знати, що Міністерство фінансів США буде агресивно націлюватися на будь-кого, хто бере участь – прямо чи опосередковано – у сприянні взиманню плати за прохід протокою, і будь-який охочий буде покараний. Усі країни повинні повністю відкинути будь-які зусилля Ірану щодо порушення вільного ходу торгівлі», – підкреслив Скотт Бессент.

    Конфлікт загострився після різких слів президента США Дональда Трампа, який пригрозив Оману військовими ударами. Оман традиційно вважається ключовим союзником Вашингтона в регіоні, відомим своїм нейтралітетом та дипломатичним посередництвом у суперечках між США та Іраном. Проте на запитання журналістів щодо можливого ірано-оманського нагляду за протокою американський лідер відповів жорстко.

    «Ніхто не збирається його контролювати. Це міжнародні води, і Оман буде поводитися так само, як і всі інші, інакше нам доведеться їх підірвати», – заявив Дональд Трамп.

    Варто додати, що ініціатива спільного контролю належала виключно іранській стороні. Сам Оман, чиє узбережжя безпосередньо прилягає до Ормузької протоки, жодних намірів запроваджувати мито чи блокувати рух не висловлював. Через це аналітики наразі не можуть точно сказати, що саме спровокувало настільки агресивну реакцію Білого дому.

  • Союзник США різко розкритикував війну проти Ірану

    Союзник США різко розкритикував війну проти Ірану

    Міністр закордонних справ Оману Бадр Аль-Бусаїді розкритикував участь США у війні проти Ірану, заявивши, що Вашингтон опинився втягнутим у конфлікт, який не відповідає його національним інтересам. Про це він сказав в інтерв’ю виданню The Economist.

    За словами дипломата, одним із найбільших прорахунків адміністрації Дональда Трампа стало те, що вона дозволила втягнути Сполучені Штати у війну, яка, на його думку, не має виграшного сценарію.

    Міністр наголосив, що цей конфлікт не є війною Америки, а його продовження навряд чи принесе бажані результати як США, так і Ізраїлю. Він також заявив, що ситуація свідчить про втрату Вашингтоном контролю над власною зовнішньою політикою.

    Бадр Аль-Бусаїді зазначив, що стратегічні цілі Ізраїлю, зокрема прагнення до зміни політичного режиму в Ірані, не збігаються з інтересами Сполучених Штатів. На його думку, реалізація такого сценарію потребуватиме масштабної та тривалої військової кампанії за участю американських сухопутних військ.

    Дипломат попередив, що подібний розвиток подій може призвести до нового витка затяжних воєн на Близькому Сході.

    Водночас глава МЗС Оману закликав сторони конфлікту повернутися до дипломатичного діалогу. Він запропонував відновити переговори між США та Іраном і поєднати їх із розробкою ширшої регіональної угоди, яка могла б передбачати взаємні гарантії ненападу та контроль за використанням ядерних технологій.

  • Іран готовий піти на поступки щодо ядерної програми — МЗС Оману

    Іран готовий піти на поступки щодо ядерної програми — МЗС Оману

    Іран висловив готовність відмовитися від запасів збагаченого урану та забезпечити повний доступ міжнародних інспекторів до своїх ядерних об’єктів. Про це заявив міністр закордонних справ Оману Бадр Аль-Бусаїді в інтерв’ю CBS у суботу, 28 лютого.

    За словами Аль-Бусаїді, така позиція Тегерана сформувалася на тлі обговорень у США можливості завдання ударів по Ірану. Президент США Дональд Трамп перед поїздкою до Техасу заявив журналістам, що поки не ухвалив рішення щодо застосування військової сили проти Тегерана та висловив незадоволення перебігом нинішніх переговорів.

    Глава оманського МЗС наголосив, що мирна угода між сторонами є «цілком досяжною». За його словами, Іран пообіцяв ніколи не виробляти ядерні матеріали для створення зброї. Наявні запаси збагаченого урану планують переробити до найнижчого можливого рівня та перетворити на паливо, а сам процес буде незворотним.

    Крім того, Тегеран готовий забезпечити повну прозорість — без накопичення або зберігання ядерних матеріалів і з постійним наглядом МАГАТЕ. Аль-Бусаїді не виключив, що в певний момент до інспекцій можуть долучитися й американські фахівці.

    На запитання, чи достатньо цього для запобігання військовій операції США проти Ірану, очільник МЗС Оману відповів: «Сподіваюся, що так», водночас зазначивши, що сторонам потрібно ще трохи часу для узгодження деталей.

    Технічні переговори заплановані на понеділок у Відень. Після цього, за словами Аль-Бусаїді, обговорення можуть продовжитися з американськими представниками — Стів Віткофф та Джаред Кушнер.

  • В Україну заходить російське добриво під чужим прапором

    В Україну заходить російське добриво під чужим прапором

    Як повідомляє екс-нардеп Ігор Мосійчук, на початку листопада 2025 року до України зайшла велика морська партія карбаміду, задекларована як така, що походить з Оману. Однак документи, логістика і сам маршрут вантажу показують зовсім іншу історію — історію реекспорту, який почався у порту Дукм і завершився у Чорноморську, а між цими точками пролягли тисячі кілометрів, кілька юрисдикцій і компанія, що з’явилася на ринку лише рік тому.

    Про це повідомляє nenka.info

    Ключовою характеристикою цієї поставки стала точка завантаження. 17 вересня 2025 року судно m/v King M під прапором Панами вийшло із порту Duqm (Oман). Цей порт у ринковому середовищі мінеральних добрив давно відомий як транзитний майданчик для вантажів, що походять не з самого Оману, а з Росії. Саме там оформлюють документи, після яких російський карбамід отримує нове позначення — «Oman».

    Судно King M має такі характеристики: тип Bulk Carrier (балкер), IMO 9614282, прапор Панама, позивний сигнал – 3ENT6, MMSI – 374560000.

    Згідно з даними системи відстеження морських суден, King M покинуло Дукм 17 вересня о 14:53. Після виходу з Оману судно не прямувало одразу до України. Воно взяло курс на узбережжя Румунії та 26 жовтня о 20:00 зайшло до порту Суліна (Sulina, Румунія). Це був технічний захід перед переходом до Чорного моря. Звідти судно продовжило рух у напрямку України та прибуло до порту Чорноморськ, де вантаж був розвантажений і оформлений на українській митниці.

    Партія містила 25 000 тонн карбаміду, що була заявлена у вантажній митній декларації під номером 25UA50009001298000 від 6 листопада 2025 року. У графах документа зазначено: походження Оман, пункт завантаження порт Duqm, ціна 350 доларів США за тонну, умови поставки CFR Чорноморськ.

    Офіційним імпортером цієї партії у документах значиться компанія ТОВ “Імпорт Сіті Хаб”. Фірма створена нещодавно, близько року тому – і задекларувала основним видом діяльності торгівлю автомобілями, а не мінеральними добривами чи хімічними продуктами. Співробітники та гравці ринку добрив повідомляють, що назва цієї компанії була невідомою українським трейдерам до появи цієї поставки.

    Попри нібито відсутність досвіду на ринку добрив, компанія пов’язана з низкою інших юридичних осіб, таких як: ТОВ «Грейн Бридж Україна», ТОВ «Агровера», ТОВ «В Агро» та інші.

    Бенефіціаром цих компаній вказаний Михайло Михайлович Вороніч. Основний КВЕД пов’язаних структур – 46.21 (оптова торгівля зерном, насінням, кормами, необробленим тютюном). Задекларований вантаж карбамід марки Б, який формально відноситься до продукції хімічної промисловості й переважно використовується в агросекторі.

    За документами товар був куплений за ціною 350 доларів за тонну, що зазначено у графі “Invoice value” митної декларації. Поставка була здійснена на умовах CFR, тобто доставкою до порту Чорноморськ займався продавець.

    По суті, дані про маршрут, ціну й імпортера дозволяють зробити обґрунтований висновок: поставка 25 тисяч тонн «оманського» карбаміду не відповідає критеріям легального походження та має ознаки схеми з імпортом російського товару через Оман.

    І поки українська митниця та контролюючі органи не приділятимуть уваги таким вантажам, ринок добрив залишатиметься доступним для «сірих» схем, які використовують морські хаби Оману та «одноразові» українські компанії для маскування справжнього походження продукції.

  • США та Іран розпочинають переговори щодо ядерної програми Тегерана

    США та Іран розпочинають переговори щодо ядерної програми Тегерана

    У суботу, 12 квітня, Сполучені Штати та Іран розпочинають важливі переговори, які стосуються ядерної програми Тегерана. Спеціальний посланник президента США Стів Віткофф та міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі очолять дискусії за закритими дверима в Мускаті, столиці Оману. Оман давно виконує роль посередника між Іраном і західними країнами, що дозволяє створити нейтральну платформу для такого роду переговорів.

    Іранське державне телебачення повідомило, що делегація Тегерана вже прибула в Мускат вранці в суботу.

    Кілька годин до початку переговорів президент США Дональд Трамп заявив журналістам на борту Air Force One: «Я хочу, щоб Іран був чудовою, великою, щасливою країною. Але вони не можуть мати ядерну зброю». Трамп підкреслив, що питання ядерного потенціалу Ірану є надзвичайно важливим для міжнародної безпеки.

    Радник верховного лідера Ірану аятолли Алі Хаменеї, Алі Шамхані, у свою чергу зазначив, що Тегеран «прагне досягти справжньої та справедливої угоди», додаючи, що Іран готовий представити «важливі та реалізовані пропозиції» в рамках переговорів.

    Переговори розпочнуться з непрямих зустрічей між делегаціями США та Ірану. Спочатку делегації зустрінуться з міністром закордонних справ Оману Бадром бін Хамадом Аль-Бусаіді, який виконує роль посередника. Очікується, що переговори почнуться в другій половині дня, після чого обидві сторони зможуть обговорити основні питання щодо ядерної програми Тегерана.

    Іран вже заздалегідь оголосив, що не буде вести прямий діалог із США, поки триває політика «максимального тиску» з боку адміністрації Трампа. Однак Тегеран готовий до непрямих переговорів, оскільки на переговорах буде присутній нейтральний посередник.

    Важливим моментом є те, що Іран відмовився обговорювати свої оборонні можливості, такі як ракетна програма, в рамках цього раунду переговорів. Тегеран чітко заявив, що питання, пов’язані з його оборонними системами, залишаються поза межами поточних переговорів.

    Як повідомив анонімний джерело, яке було близьке до іранської делегації, тривалість переговорів залежатиме від серйозності та доброї волі з боку США. Очікується, що переговори будуть тривалими, оскільки питання ядерної програми Тегерана є надзвичайно складним і потребує серйозних компромісів з обох сторін.

    Ці переговори є важливим кроком до потенційного відновлення ядерної угоди між США та Іраном, яку було припинено адміністрацією Трампа у 2018 році. Тепер, коли Барак Обама залишив посаду президента, питання ядерної програми Ірану набуває нової актуальності на міжнародній арені.

  • Іран підтвердив непрямі переговори зі США

    Іран підтвердив непрямі переговори зі США

    Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі у вівторок, 8 квітня, підтвердив, що Тегеран та Вашингтон проведуть новий раунд переговорів, проте наголосив — зустріч не буде прямою, як це раніше заявив екс-президент США Дональд Трамп. Перемовини заплановані на суботу, 12 квітня, і пройдуть у столиці Оману, Маскаті.

    “Іран і Сполучені Штати зустрінуться в Омані в суботу для непрямих переговорів на високому рівні”, — написав Арагчі у соцмережі X (колишній Twitter), зазначивши, що формат перемовин не передбачає прямого контакту між представниками двох держав.

    Дипломат назвав переговори “і можливістю, і тестом”, підкресливши, що багато чого залежить від дій Сполучених Штатів. “М’яч на полі Америки”, — додав він.

    Ці переговори, як очікується, стосуватимуться широкого кола питань, зокрема щодо ядерної програми Ірану, регіональної безпеки, зняття санкцій та відновлення довіри між двома сторонами.

    Раніше Дональд Трамп заявив, що між Іраном і США готуються “прямі переговори”, однак слова експрезидента викликали обурення в іранській дипломатії. Офіційний Тегеран неодноразово наголошував, що прямі перемовини можливі лише за умови дотримання певних умов — передусім, скасування односторонніх санкцій проти Ірану.