Позначка: олія

  • Війна не завадила Україні утримувати третину світового ринку соняшникової олії

    Війна не завадила Україні утримувати третину світового ринку соняшникової олії

    Україна зберігає позицію найбільшого експортера соняшникової олії у світі з часткою близько 33%, попри активне нарощування потужностей з боку Росії. Про це повідомив аналітик УкрАгроКонсалт Максим Харченко.

    За його словами, російські виробники посилюють конкуренцію та вже частково витіснили українську продукцію з окремих традиційних ринків.

    «У спину нам постійно дихає Росія, яка нарощує переробку і, фактично, наступає на п’яти. Їм уже частково вдалося скористатися ситуацією, що склалася після 2022 року, і зайняти наш традиційний ринок Індії, де ми були постачальником №1. Схожа картина на ринках Туреччини та Італії, де конкурент значно посилює присутність», – зазначив Харченко.

    Водночас українська галузь залишається орієнтованою на експорт, оскільки внутрішнє споживання становить близько 300 тис. тонн. Потенціал експорту оцінюється на рівні до 6 млн тонн на рік, однак фактичні обсяги останніми роками не перевищували 5 млн тонн через логістичні обмеження та врожайність.

    За даними аналітиків, у лютому 2026 року маржинальність переробки соняшнику в Україні становила близько 7%.

    До п’ятірки найбільших експортерів соняшникової олії входять Україна (33%), РФ (30%), Аргентина (14%), а також Туреччина і Казахстан (по 5%).

    «Українська олія залишається у преміальному сегменті. Очікуємо, що пропозиція у Чорноморському регіоні зросте, що може дещо притиснути ціни. Проте за умови нестабільності на Близькому Сході та подорожчання соєвої олії, наш продукт почуватиметься впевненіше і збереже конкурентоздатність», – додав експерт.

    В агентстві також відзначають посилення конкуренції в інших сегментах. Зокрема, РФ суттєво збільшила площі під озимим ріпаком, орієнтуючись на ринок Китаю. Водночас Україна нарощує експорт ріпакової олії та соєвого шроту, зокрема до країн ЄС.

    Додатковим стимулом для розвитку переробки стало запровадження у 2025 році 10% мита на експорт насіння ріпаку та сої, що дозволило збільшити виробництво продукції з доданою вартістю.

    Аналітики прогнозують подальше зростання виробництва олійних культур. Очікується, що врожай соняшнику у сезоні 2026–2027 може сягнути 13,7 млн тонн.

  • Енергетична криза та інфляція штовхають ціни вгору, чого чекати українцям у жовтні

    Енергетична криза та інфляція штовхають ціни вгору, чого чекати українцям у жовтні

    Вже з середини жовтня українців очікує чергове подорожчання основних продуктів харчування. Про це заявив народний депутат та член комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук. Його слова підтверджує також заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

    За словами Соломчука, найбільше зросте в ціні соняшникова олія — мінімум на 40%. Причиною є як економічні фактори, так і відсутність належної інфраструктури зберігання продукції.

    Подорожчання торкнеться й інших категорій. Через нестачу сховищ зростуть ціни на овочі, а м’ясо і молоко стануть дорожчими через підвищення вартості кормів, електроенергії, а також дефіцит кваліфікованої робочої сили в агросекторі. Водночас ціна на картоплю, за прогнозом Соломчука, має залишитись стабільною — за умови, що не виникне проблем із її зберіганням. Зі свого боку Денис Марчук зазначив, що навіть попри хороший урожай пшениці (понад 22 млн тонн при потребі країни в 6–7 млн), це не гарантує стабільності цін на хліб. Вартість зерна у структурі ціни хліба складає не більше 20–25%, а решту формують інші фактори — логістика, ціни на паливо та енергоносії, курс валют і заробітна плата. За словами експерта, продовольча інфляція в Україні вже перевищує 22%, і найбільший ризик для цін сьогодні — це ситуація в енергетиці. Якщо підприємства змушені будуть переходити на генератори, витрати на виробництво зростуть у рази, що негайно вплине на ціни м’яса, яєць та курятини. Ще один чинник — сезонність. Українські фермери вже завершили період “великого молока”, а в холодний сезон надої традиційно зменшуються, тоді як витрати на утримання ферм зростають.

    Втім, поки що, за словами Марчука, немає підстав для різкого стрибка цін — лише поступове зростання.

  • Ціни на вершкове масло побили історичний рекорд

    Ціни на вершкове масло побили історичний рекорд

    У квітні 2025 року світові ціни на вершкове масло зросли до історичного максимуму, збільшившись на 2,9% порівняно з попереднім місяцем. Про це йдеться у звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

    Зростання цін було зумовлене насамперед підвищенням вартості на європейських ринках. Експерти пояснюють це скороченням запасів продукту та зростанням попиту на молочний жир, незважаючи на те, що зараз триває сезон підвищеного виробництва молока.

    Загальний індекс продовольчих цін ФАО у квітні становив у середньому 128,3 пункта, що на 1,0% вище за березневий показник. Найбільше подорожчали зернові, молочні продукти та м’ясо. Натомість цукор і рослинні олії дещо подешевшали.

    Порівняно з аналогічним періодом минулого року, загальний продовольчий індекс виріс на 7,6%. Однак він усе ще залишається на 19,9% нижчим за рекордний рівень, зафіксований у березні 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    У структурі індексу:

    • Зернові: ціни зросли на 1,2%, але все ще на 0,5% нижчі за рівень минулого року.

    • Рослинні олії: індекс знизився на 2,3%, головним чином через падіння цін на пальмову олію, яке компенсувало подорожчання соєвої та ріпакової.

    • Соняшникова олія: залишилася стабільною, хоча і значно вищою за минулорічний рівень через скорочення поставок з Чорноморського регіону.

    ФАО зазначає, що ціни на пальмову олію знизилися після відновлення експорту з Південно-Східної Азії. Тим часом, світовий попит на соєву та ріпакову олії залишається високим, а пропозиція — обмеженою наприкінці сезону 2024/25.