centernews360

Позначка: ОГПУ

  • Битва за крісло генпрокурора: влада визначилася з головним кандидатом на заміну Кравченку

    Битва за крісло генпрокурора: влада визначилася з головним кандидатом на заміну Кравченку

    Після раптової та скандальної відставки колишнього очільника відомства у вищих політичних колах України визначилися з ключовими претендентами на посаду Генерального прокурора. Головним і найбільш імовірним фаворитом на керівне крісло в Офісі генерального прокурора наразі розглядають очільника Хмельницької обласної прокуратури Антона Ковальського. Попри те, що остаточне кадрове рішення ще не затверджене і консультації на найвищому рівні тривають, саме його кандидатуру називають пріоритетною для офіційного внесення на розгляд і голосування до парламенту.

    У шорт-лист претендентів на одну з найвпливовіших посад у правоохоронному блоці держави увійшли керівники двох стратегічних регіональних відомств. Разом із Ковальським серйозним претендентом на посаду вважається керівник Дніпропетровської обласної прокуратури Валерій Прихожанов. Обидва посадовці мають тривалий стаж роботи в органах нагляду та значний досвід керівництва прокуратурами у великих областях, проте внутрішні політичні домовленості наразі схиляються саме на користь очільника хмельницького підрозділу, який користується більшою підтримкою ключових стейкхолдерів.

    Антон Ковальський має тривалу кар’єрну історію в системі органів прокуратури, де він послідовно обіймав дедалі більш відповідальні керівні посади. У липні 2025 року його було призначено керівником Хмельницької обласної прокуратури, де він зосередився на координації правоохоронної діяльності та контролі над ключовими провадженнями. До цього призначення, починаючи з листопада 2021 року, він очолював Чернівецьку обласну прокуратуру, куди перейшов після служби на посаді заступника керівника Вінницької обласної прокуратури, яку обіймав із вересня 2020 по жовтень 2021 року. Такий послужний список свідчить про системність його просування всередині правоохоронної ієрархії та відсутність гучного токсичного шлейфу.

    Потреба в терміновому призначенні нового керівника Офісу генерального прокурора виникла на тлі глибокої кризи довіри, спричиненої корупційними розслідуваннями довкола найближчого оточення попереднього генпрокурора Руслана Кравченка. Спроби тиску на керівництво Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури перед його виїздом із країни поставили правоохоронну систему перед загрозою масштабної дестабілізації.

    Саме тому новий керівник відомства зіткнеться з необхідністю негайного відновлення керованості прокурорської системи та налагодження конструктивної співпраці з незалежними антикорупційними органами без політичного втручання. Очікується, що офіційне подання щодо призначення з’явиться у Верховній Раді України найближчим часом, після чого депутати определятимуть долю керівництва центрального правоохоронного органу.

  • Спецоперація «Карфаген» та криза довкола генерального прокурора

    Спецоперація «Карфаген» та криза довкола генерального прокурора

    Масштабна антикорупційна спецоперація «Карфаген», покликана зруйнувати схеми «дахування» шахрайських кол-центрів представниками правоохоронних органів, спричинила глибоку політичну кризу та завершилася безпрецедентним протистоянням у керівництві Офісу генерального прокурора. Слідчі дії та невідкладні обшуки зачепили не лише заступника начальника профільного департаменту Сергія Кропиву, який виявився близькою довіреною особою очільника відомства, але й житло та робочий кабінет самого генерального прокурора Руслана Кравченка. Оприлюднені записи розслідування підтвердили наявність неформального зв’язку між фігурантами та генпрокурором, позбавивши верхівку відомства можливості дистанціюватися від скандалу.

    Попри початкові заяви про відмову йти з посади, після розмови на рівні глави держави Кравченко публічно оголосив про «свідоме політичне рішення» написати заяву про відставку. Проте подання про його звільнення протягом цілого тижня так і не потрапило на розгляд парламенту. Цю штучно створену паузу використали для закулісного торгу, де головним лобістом інтересів посадовця виступив очільник парламентської монобільшості Давид Арахамія.

    Особливу тривогу у владних колах викликало просування розслідувань щодо видачі народним депутатам неофіційних доплат у конвертах, а також перевірки посадовців Державної податкової служби. Кравченко, який раніше очолював фіскальне відомство, зберігав над ним неформальний контроль через тимчасово виконуючу обов’язки керівника Лесю Карнаух. Її показове звільнення відбулося саме в день фактичного виїзду прокурора з країни, що підтвердило намагання розірвати ланцюжки розслідування зв’язків між силовиками та фіскалами.

    Отриманий завдяки зволіканню час генеральний прокурор використав для організації контрудару проти незалежних інституцій. У ніч проти 14 вересня, о 23:19, він вніс до ЄРДР повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та особі з найближчого оточення очільника САП Олександра Клименка.

    Зранку було опубліковано заздалегідь підготовлене відеозвернення із гучними звинуваченнями. Утім, на момент появи ролика посадовець уже перетнув державний кордон та залишив територію України під прикриттям оформленого відрядження. У результаті спланованої операції зацікавлені політичні кола отримали нову атаку на антикорупційну систему, а сам генпрокурор уникнув затримання.

  • Антикорупційні органи звинувачують депутатів у загрозі реформі АРМА

    Антикорупційні органи звинувачують депутатів у загрозі реформі АРМА

    Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Офіс Генерального прокурора (ОГПУ) виступили з різкою критикою альтернативного урядовому законопроєкту №12374-д, який стосується реформи АРМА. Відомства попереджають, що ухвалення депутатської версії може мати серйозні наслідки для антикорупційної інфраструктури та унеможливити ефективне повернення активів, отриманих злочинним шляхом.

    Під час публічного обговорення законодавчих змін представники антикорупційних органів наголосили на суттєвих ризиках, які містить депутатська версія закону. Як зазначила голова АРМА Олена Дума, агентство за останній рік зробило значний прогрес у реформуванні, зокрема, було запроваджено Реєстр арештованих активів, реалізацію майна через Prozorro та розірвано невигідні договори. Проте, за її словами, депутатський законопроєкт нівелює ці досягнення. “Депутатський проєкт містить політично вмотивовані норми, які можуть зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі”, — заявила Дума. На думку експертів, законопроєкт №12374-д порушує щонайменше 14 статей Конституції України. Крім того, він містить 906 відхилених правок, більшість з яких не обговорювались та отримали негативні висновки від Головного науково-експертного та Юридичного управлінь Ради. Водночас, нововведення обмежують повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та передбачають нові функції для Мінкульту, ОГПУ та слідчих органів. Суперечності з євроінтеграційними зобов’язаннями України також стали важливим пунктом критики. САП та ОГПУ вказали, що ініціатива створює додаткові ризики втручання у процедури передачі речових доказів та унеможливлює ефективну роботу прокурорів через відсутність механізмів оцінки активів.

    В результаті, антикорупційні органи закликали депутатів підтримати урядовий проєкт закону, який був погоджений, зокрема, з Європейською комісією. Вони підкреслили важливість збереження стабільності антикорупційної інфраструктури для ефективної боротьби з корупцією в Україні.