centernews360

Позначка: ОГП

  • Перезавантаження відносин: в.о. генпрокурора Ковальський заявив про нормалізацію співпраці з НАБУ та САП після гучних скандалів

    Перезавантаження відносин: в.о. генпрокурора Ковальський заявив про нормалізацію співпраці з НАБУ та САП після гучних скандалів

    Виконувач обов’язків генерального прокурора України Антон Ковальський під час зустрічі з представниками засобів масової інформації прокоментував поточний стан взаємодії Офісу Генерального прокурора (ОГП) з ключовими антикорупційними органами держави — Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За його словами, після періоду серйозних інституційних турбулентностей відомствам вдалося вибудувати конструктивний діалог, який повністю базується на чіткому дотриманні законодавства та професійній етиці.

    Очільник ОГП охарактеризував нинішні відносини з колегами-антикорупціонерами як «абсолютно робочі та нормальні». Він наголосив, що між трьома силовими структурами наразі існує чітке та беззаперечне розмежування підслідності: кожен орган добре розуміє межі своїх компетенцій та сфери відповідальності, що виключає дублювання функцій чи боротьбу за повноваження. Ковальський підкреслив, що підтримує постійний прямий зв’язок із керівництвом НАБУ та САП, що дозволяє оперативно вирішувати будь-які робочі питання. «Якщо від них надійде належним чином обґрунтоване клопотання або матеріали, я невідкладно ухвалю відповідні процесуальні рішення», — запевнив посадовець, демонструючи готовність до злагодженої командної роботи в інтересах правосуддя.

    Окрему увагу виконувач обов’язків генпрокурора приділив необхідності рішуче відмежуватися від токсичного спадку свого попередника. Ковальський категорично заявив, що не має наміру брати на себе відповідальність за ті особисті конфлікти та непорозуміння, які штучно генерувалися попереднім керівництвом ОГП у спілкуванні з очільниками антикорупційних інституцій. На його глибоке переконання, подібна конфронтація мала виключно деструктивний характер і завдавала непоправної шкоди авторитету держави на міжнародній арені.

    Нагадаємо, що необхідність такого публічного роз’яснення виникла на тлі безпрецедентної кризи, яка вибухнула у вересні цього року. Тоді, під час розслідування масштабної корупційної справи, відомої під назвою «Карфаген», колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко несподівано подав у відставку, після чого поспішно покинув територію України. Його втечі передував гучний публічний демарш: ексочільник відомства ініціював відкритий конфлікт, безпідставно оголосивши про нібито підготовку підозри чинному директору НАБУ Семену Кривоносу.

    Цей відверто провокативний крок викликав справжній шок у вищих ешелонах влади. Представники політичного керівництва розцінили такі дії ексгенпрокурора як банальну спробу помсти Національному антикорупційному бюро за безкомпромісне розслідування справи «Карфаген» або навіть як політичний випад у бік президента Володимира Зеленського. Подібна поведінка топпосадовця створила серйозну загрозу для всієї правоохоронної системи, адже публічні війни між силовими структурами катастрофічно підривають довіру населення до інститутів правосуддя. Відтак, нинішні заяви Антона Ковальського покликані надіслати чіткий сигнал суспільству про те, що Офіс Генерального прокурора повертається в законне русло і готовий до ефективної боротьби з корупцією єдиним фронтом.

  • Саботаж міжнародних розслідувань: запити Чехії та Франції щодо шахрайських кол-центрів умисно блокувалися в Офісі Генпрокурора

    Саботаж міжнародних розслідувань: запити Чехії та Франції щодо шахрайських кол-центрів умисно блокувалися в Офісі Генпрокурора

    Виконувач обов’язків генерального прокурора України Антон Ковальський під час спеціальної зустрічі з представниками преси оприлюднив резонансні деталі щодо масштабної внутрішньої корупції та штучного саботажу міжнародних розслідувань у стінах Офісу Генерального прокурора. За його словами, офіційні запити про правову допомогу від правоохоронних органів Чеської Республіки та Франції, які стосувалися припинення діяльності транснаціональних шахрайських кол-центрів, тривалий час залишалися без жодного руху. Ця системна бездіяльність виявилася не простою бюрократичною тяганиною чи недопрацюванням, а цілеспрямованим блокуванням важливих кримінальних проваджень, яке було вигідне зацікавленим посадовцям.

    У центрі гучного скандалу опинився Департамент міжнародного співробітництва Офісу Генпрокурора. Саме в цій структурі обіймав посаду заступника керівника Сергій Кропива — один із головних підозрюваних у масштабній корупційній справі, яка отримала негласну назву «Карфаген». Аби ліквідувати злочинні схеми, відновити нормальну роботу підрозділу та зняти підозри європейських партнерів, вище керівництво відомства ініціювало жорстку та всеосяжну внутрішню ревізію. Наслідком цієї перевірки стали кардинальні кадрові «чистки»: у підрозділі, де безпосередньо працював фігурант справи, було повністю змінено керівний склад. Крім того, своїх посад позбулися 12 співробітників, які прямо чи опосередковано могли бути причетними до гальмування справ або зливу конфіденційної інформації.

    Проблема так званих «чорних кол-центрів» залишається надзвичайно гострою для багатьох країн Європейського Союзу. Зловмисники, організовуючи нелегальні технологічні офіси на території України, масово виманюють кошти у європейських громадян, застосовуючи просунуті методи соціальної інженерії та банківського шахрайства. Відповідно, правоохоронці Франції, Чехії та інших європейських держав регулярно зверталися до українських колег із проханнями про сприяння у викритті цих тіньових мереж, проведенні спільних обшуків, арешті рахунків та екстрадиції підозрюваних. Умисне ігнорування цих запитів українськими прокурорами не лише дозволяло організаторам злочинних схем уникати відповідальності та продовжувати незаконну діяльність, але й завдавало колосального та непоправного удару по міжнародному іміджу нашої держави.

    Кримінальне провадження «Карфаген» яскраво висвітлило ступінь проникнення корупційних зв’язків у найвищі ешелони правоохоронної системи. Слідство обґрунтовано підозрює, що окремі посадові особи за систематичну неправомірну вигоду забезпечували криміналітету надійний «дах». Вони могли попереджати власників кол-центрів про заплановані європейськими слідчими заходи, штучно затягували терміни розгляду іноземних запитів та блокували передачу доказів за кордон.

    Очільник відомства Антон Ковальський наголосив, що процес очищення прокуратури від корупційних елементів незворотний. Наразі оновлене керівництво Департаменту міжнародного співробітництва інтенсивно працює над розблокуванням усіх призупинених запитів про правову допомогу, аби продемонструвати європейським колегам готовність України до безкомпромісної боротьби з транснаціональною злочинністю.

     

  • Арсенал удома та підозра від прокуратури: правоохоронці кваліфікували стрілянину в Печерському ТЦК у Києві

    Арсенал удома та підозра від прокуратури: правоохоронці кваліфікували стрілянину в Печерському ТЦК у Києві

    Офіс генерального прокурора офіційно повідомив про підозру чоловіку, який влаштував криваву збройну сутичку в приміщенні Печерського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Києві. Нагадаємо, що внаслідок зухвалого нападу поранень різного ступеня тяжкості зазнали шестеро людей — троє співробітників Національної поліції та троє військовослужбовців ТЦК.

    Під час проведення невідкладних слідчих дій та обшуків за місцем проживання затриманого правоохоронці виявили та вилучили справжній арсенал незарегистрированной вогнепальної зброї та боєприпасів. Наразі слідчі вирішують питання щодо обрання для підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Йому інкримінують одразу кілька тяжких статей Кримінального кодексу України, зокрема замах на життя правоохоронців і військових та незаконне поводження зі зброєю.

     

  • Втеча з вищої ліги правосуддя: колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко не повернувся з-за кордону та зірвав вихід на роботу в ОГП

    Втеча з вищої ліги правосуддя: колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко не повернувся з-за кордону та зірвав вихід на роботу в ОГП

    Правоохоронну систему України сколихнув новий безпрецедентний скандал найвищого державного ґатунку, який загрожує серйозними репутаційними наслідками для всієї вертикалі юстиції в умовах повномасштабної війни. Колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко не повернувся до країни після завершення терміну свого офіційного закордонного відрядження, фактично обравши статус неповерненця. Цей інцидент викликав хвилю обурення та напруження у владних кабінетах, оскільки мова йде про посадовця, який ще донедавна володів доступом до таємниць особливої важливості, координував діяльність ключових слідчих органів та представляв інтереси держави на найвищому міжнародному рівні.

    Інформацію про скандальне зникнення колишнього очільника відомства офіційно підтвердили безпосередньо в Офісі генерального прокурора, зазначивши, що експосадовець так і не з’явився на своєму робочому місці після спливу встановлених термінів поїздки. За встановленим регламентом, повернення мало відбутися у чітко визначений день, проте посадовець проігнорував службові обов’язки та залишився за межами українського кордону. Така поведінка колишнього топкерівника наглядового органу спровокувала внутрішнє службове розслідування, адже порушення правил закордонних відряджень посадовими особами подібного рангу під час дії воєнного стану є прямим викликом усій системі контролю за перетином державного кордону.

    Ситуація набуває особливої гостроти на тлі суворих обмежень на виїзд військовозобов’язаних чоловіків і державних службовців, які щодня діють для мільйонів українських громадян. Коли фігура подібного калібру, отримавши всі необхідні дозволи та дипломатичні погодження для виконання офіційних завдань за кордоном, просто вирішує не повертатися до воюючої держави, це завдає нищівного удару по довірі суспільства до справедливості та рівності всіх перед законом. У владних колах уже лунають питання щодо того, хто саме підписував дозвільні документи на виїзд, якими були реальні мотиви поїздки та чи не пов’язаний раптовий демарш Кравченка із загрозою відкриття кримінальних проваджень чи внутрішньополітичними перевірками, що останнім часом активізувалися навколо вищих ешелонів влади.

    Наразі компетентні органи з’ясовують точне місцеперебування колишнього генерального прокурора в одній із європейських країн та оцінюють юридичні механізми правового реагування на його дії. Якщо факт свідомого ухилення від повернення та порушення посадових інструкцій буде юридично зафіксовано, це може стати підставою для негайного притягнення до дисциплінарної, а згодом і кримінальної відповідальності з оголошенням у міжнародний розшук. Відмова колишнього очільника прокуратури повертатися додому вкотре демонструє глибоку кризу еліт та вимагає від вищого керівництва держави впровадження максимально жорсткого та персоналізованого аудиту виїздів посадовців будь-якого рангу, аби унеможливити використання державних відряджень як квитка в один кінець.

  • Сам собі підписав наказ: Кравченко оформив 5-денне відрядження до Парижа на слухання в ПАРЄ, де його немає у програмі

    Сам собі підписав наказ: Кравченко оформив 5-денне відрядження до Парижа на слухання в ПАРЄ, де його немає у програмі

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко власноруч підписав наказ про своє п’ятиденне закордонне відрядження до Франції, починаючи з 13 вересня.  Формальним приводом для виїзду посадовця за межі України стала участь у слуханнях Парламентської мережі ПАРЄ на тему «Парламентські заходи щодо українських дітей у контексті міжнародної відповідальності».

    Згідно з текстом наказу, скріпленого особистим підписом самого Кравченка, він мав дістатися Франції на автомобілі, витрати на перебування бере на себе приймаюча сторона, а підготовку та звітність за результатами поїздки покладено на Департамент міжнародного співробітництва ОГП.

    Водночас у розкладі Парламентської асамблеї Ради Європи на 16 вересня справді значиться проведення відповідного заходу в Парижі щодо становища дітей з України, проте прізвища українського генпрокурора немає ані в переліку спікерів, ані в офіційній програмі події.

     

  • Відставка генерального прокурора: Руслан Кравченко залишає посаду на тлі скандалу з шахрайськими кол-центрами

    Відставка генерального прокурора: Руслан Кравченко залишає посаду на тлі скандалу з шахрайськими кол-центрами

    Генеральний прокурор України Руслан Кравченко подав заяву про відставку після серії обшуків та розслідування НАБУ і САП щодо діяльності шахрайських кол-центрів. Свій крок посадовець назвав свідомим «політичним рішенням», підкресливши, що не бажає перетворення посади генерального прокурора на інструмент політичного протистояння, водночас його позиція щодо власної непричетності до звинувачень залишається незмінною. Офіційному рішенню передувала зустріч Кравченка з Президентом України Володимиром Зеленським та головою парламентської фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією, де розглядалися перспективи його подальшого перебування на посаді.

    Антикорупційні заходи в Офісі генпрокурора відбулися 4 вересня: хоча підозри не висувалися особисто очільнику відомства, правоохоронці затримали посадовця ОГП Сергія Кропиву, а також провели слідчі дії в експосадовця ОГП, нинішнього очільника Одеської ОВА Олега Кіпера. Кадрові зміни відбуваються у період масштабного наступу держави на діяльність нелегальних кол-центрів: напередодні президент вніс до Верховної Ради законопроєкт про значне посилення кримінальної відповідальності за їх організацію (аж до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна), а Національна поліція провела серію рейдів по всій країні, ліквідувавши 94 підпільні структури та вилучивши мільйонні активи в іноземній валюті, золоті й коштовностях.

  • Сейф із грошима та маєток у Козині: генпрокурор Кравченко відкинув звинувачення антикорупційних органів

    Сейф із грошима та маєток у Козині: генпрокурор Кравченко відкинув звинувачення антикорупційних органів

    Генеральний прокурор України Руслан Кравченко категорично заперечив свою причетність до отримання чи відмивання неправомірної вигоди від діяльності шахрайських кол-центрів, а також прокоментував інформацію щодо незадекларованого елітного будинку в селищі Козин під Києвом. Відповідну заяву посадовець оприлюднив після публікації антикорупційними органами матеріалів негласних слідчих дій та аудіозаписів у межах резонансного розслідування.

    За словами очільника відомства, оприлюднені розмови не містять жодних підтверджень його вини, а поширене фото сейфа з готівкою не має стосунку ані до нього особисто, ані до прокуратури, будучи матеріалом з іншого кримінального провадження. Коментуючи проживання в будинку площею 280 квадратних метрів у Козині, Кравченко заявив, що його родина винаймає цю нерухомість на правах оренди лише з 1 травня 2026 року після тривалого технічного доопрацювання приміщень майстрами, тож відомості про постійне місце проживання будуть внесені до декларації у встановлений законом строк. Генпрокурор також підкреслив, що всі сімейні витрати та поїздки здійснювалися виключно в межах задекларованих доходів.

    Скандал спалахнув на тлі спецоперації «Карфаген», яку реалізували НАБУ та САП. Антикорупційні органи викрили посадовців Офісу генерального прокурора у створенні схеми кришування мережі нелегальних кол-центрів та легалізації понад 42 мільйонів гривень через придбання апартаментів у Карпатах, коштовностей та розміщення коштів на рахунках близьких осіб. За даними ЗМІ, у межах справи було затримано очільника департаменту кібербезпеки ОГП Сергія Кропиву, якого називають наближеною особою генпрокурора і який безпосередньо курував оснащення та ремонт його будинку. В Офісі генпрокурора заявили про готовність повністю співпрацювати зі слідством та відсторонити підозрюваного від виконання службових обов’язків.

     

  • Детектив НАБУ уникнув покарання за злив даних: суд закрив справу через строки давності, а підозру в держзраді скасували

    Детектив НАБУ уникнув покарання за злив даних: суд закрив справу через строки давності, а підозру в держзраді скасували

    Суд звільнив від кримінальної відповідальності детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Віктора Гусарова, якого раніше підозрювали в несанкціонованих діях з інформацією та державній зраді. За інформацією Офісу Генерального прокурора (ОГП), фігурант повністю визнав свою провину в передачі даних, проте уникнув реального покарання через закінчення строків давності.

    Слідство встановило, що протягом 2012–2015 років Віктор Гусаров незаконно збирав та передавав третім особам конфіденційну інформацію про громадян України. Для цього він використовував свій доступ до закритих баз даних Міністерства внутрішніх справ. Слідчі з’ясували, що інформація надходила колишньому колезі-правоохоронцю, який ще в лютому 2014 року виїхав до тимчасово окупованого Криму.

    13 березня 2026 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. У четвер, 4 червня, Шевченківський районний суд Києва офіційно задовольнив це клопотання. В Офісі Генпрокурора окремо наголосили, що прокуратура не відмовлялася від обвинувачення, а факт злочину є доведеним. Справу закрито не через відсутність складу злочину, а виключно у зв’язку із закінченням строків давності. Гусаров особисто дав згоду на звільнення від відповідальності за цією статтею, що за законом не є реабілітуючою обставиною.

    Зважаючи на характер дій детектива та факт передачі чутливої інформації особі на окуповану територію, правоохоронці активно відпрацьовували версію державної зради. Ця версія була предметом процесуальної оцінки, проте достатніх доказів умислу на передачу вказаної інформації саме як представнику держави-агресора не встановлено, офіційно заявили в ОГП. Через брак прямих доказів такого умислу прокурор ухвалив рішення закрити кримінальне провадження в частині, що стосувалася підозри у державній зраді.

  • До суду передали справу про замах на вбивство Стерненка

    До суду передали справу про замах на вбивство Стерненка

    Прокурори Офісу генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт щодо жінки, яку обвинувачують у замаху на вбивство громадського активіста та волонтера Сергія Стерненка.

    За даними слідства, підозрювана діяла за попередньою змовою групи осіб і виконувала замовлення. У прокуратурі зазначають, що її дії були спрямовані на сприяння Росії у підривній діяльності проти України в умовах воєнного стану.

    Жінці інкримінують державну зраду, закінчений замах на умисне вбивство, вчинений на замовлення з корисливих мотивів, а також незаконне поводження зі зброєю. Її ім’я та позиція захисту наразі не розголошуються.

    Раніше Служба безпеки України повідомляла, що запобігла вбивству Стерненка. Сам активіст після нападу переніс операцію і заявляв, що отримане поранення не зачепило життєво важливих органів.

    Суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Це не перший напад на Стерненка. У 2018 році в Одесі на нього було скоєно три напади. Під час одного з них активіст смертельно поранив одного з нападників, заявивши про самооборону. У 2023 році суд закрив справу щодо можливого перевищення меж самозахисту.

    У березні 2026 року СБУ також повідомляла про зрив спроби російських спецслужб організувати серію замовних вбивств відомих осіб в Україні, серед потенційних цілей був і Стерненко.

  • Як онлайн-казино коштували державі 20 млрд грн під контролем Татарова

    Як онлайн-казино коштували державі 20 млрд грн під контролем Татарова

    Журналісти підрахували, що впродовж 2025 року силовики “злили” кілька гучних кримінальних справ про відмивання грошей онлайн казино на загальну суму близько 20 мільярдів гривень.

    Про це повідомляє видання NENKA.info.

    Зокрема, мова йде про ряд гучних кейсів, серед яких справа iBox Bank Альони Дегрик-Шевцової де через пропущені строки та корумпованих суддів з орбіти Олега Татарова державний бюджет втратив біля 5 мільярдів гривень.

    Практично за тією є схемою український бюджет втратив біля 10-ти мільярдів гривень у справі казино Pin-Up росіянина Дмитра Пуніна та ще приблизно 5,8 мільярдів гривень у справі казино Cosmolot росіянина Сергія Токарєва.

    Нагадаємо, справи про відмивання грошей онлайн казино вели фактично підконтрольні Олегу Татарову БЕБ, ДБР та ОГП.

    За інформацією журналістів ТГ каналу “Карты, деньги, офшора”, всі три кейси розвивались по одному сценарію: спочатку арешти, потім гучний піар, далі пропущені терміни розслідування, а у фіналі “суди закривають справи за формальними підставами”.