centernews360

Позначка: одкб

  • Демонстрація союзників: у Москві стартував безпековий форум ОДКБ за участю вищого військово-політичного керівництва Білорусі

    Демонстрація союзників: у Москві стартував безпековий форум ОДКБ за участю вищого військово-політичного керівництва Білорусі

    У російській столиці 10–11 листопада проходить так званий Міжнародний форум забезпечення колективної безпеки, який Кремль намагається використати як майданчик для демонстрації геополітичного впливу та згуртування своїх союзників. Головним іноземним учасником заходу стала представницька делегація з Республіки Білорусь, до складу якої увійшли ключові фігури силового та дипломатичного блоку.

    Як повідомляють підконтрольні Мінську засоби масової інформації, білоруську сторону на московському заході представляють Державний секретар Ради безпеки Олександр Вольфович, міністр оборони Віктор Хренін та очільник міністерства закордонних справ Максим Риженков. Напередодні офіційного відкриття форуму Вольфович та Хренін показово взяли участь в обході спеціалізованої виставки, присвяченої проблематиці безпеки, яку розгорнули в холі московського Центру міжнародної торгівлі. За офіційним задумом організаторів, цей конгрес має стати платформою для нібито «відкритого та неупередженого діалогу» щодо широкого спектра актуальних проблем міжнародної та регіональної безпеки, хоча на практиці подібні заходи традиційно слугують для ретрансляції російських військово-політичних наративів.

    У межах пленарної сесії конгресу заплановано програмний виступ міністра закордонних справ Білорусі Максима Риженкова. Проте центральною подією візиту білоруської делегації стане участь у масштабному спільному засіданні Ради міністрів закордонних справ, Ради міністрів оборони та Комітету секретарів рад безпеки країн-учасниць Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), яке також відбувається у Москві цими днями.

    Згідно з офіційним порядком денним, у рамках цього спільного засідання сторони планують детально обговорити оперативну обстановку в зоні відповідальності ОДКБ та розробити заходи, спрямовані на «нейтралізацію викликів і загроз колективній безпеці». Утім, незалежні аналітики розглядають цей форум крізь призму глибокої інституційної кризи самої організації. На тлі фактичного заморожування участі Вірменії та зростаючого дистанціювання низки країн Центральної Азії від токсичної політики Кремля, Росія критично потребує публічної підтримки Мінська для створення ілюзії повної дієздатності та єдності свого військового блоку.

    Символічним є і таймінг проведення московського форуму. Захід відбувається саме 10–11 листопада — паралельно з вирішальними тристоронніми переговорами за участю делегацій України, Сполучених Штатів Америки та Росії в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі. Вочевидь, активізуючи формати ОДКБ саме в ці дні, Москва намагається штучно підвищити власні ставки, демонструючи Заходу наявність власної «архітектури безпеки» та намагаючись довести готовність консолідувати союзні режими для спільного протистояння міжнародному санкційному та політичному тиску.

  • Нова загроза Україні та ЄС: у Росії стартували масштабні маневри військ ОДКБ

    Нова загроза Україні та ЄС: у Росії стартували масштабні маневри військ ОДКБ

    На території Російської Федерації офіційно розпочалася серія спільних військових навчань країн Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Маневри об’єднали військовослужбовців із кількох держав-учасниць блоку.

    Про це повідомили у Міністерстві оборони РФ.

    Головні деталі військових навчань:

    • Локація та старт: Церемонія відкриття пройшла на полігоні «Чебаркульський» у Челябінській області, де зосередилися основні контингенти військ.
    • Складові маневрів: Програма включає одразу три окремі активні фази: спеціальне навчання з розвідки «Пошук-2026», забезпечення матеріально-технічного забезпечення «Ешелон-2026» та спільні маневри Колективних сил оперативного реагування «Взаємодія-2026».
    • Учасники: У навчаннях беруть участь військові підрозділи з Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизії та Таджикистану.
    • Фокус на сучасні технології: Заявлено, що під час маневрів основний акцент планують зробити на відпрацюванні застосування безпілотних літальних апаратів, новітніх систем розвідки та елементів протиповітряної оборони.

    Подібні заходи регулярно використовуються Москвою для демонстрації військової співпраці на постсовєтському просторі на тлі поглиблення ізоляції РФ через агресію проти України.

     

  • Чутки про кадрові перестановки в Кремлі: Лаврову прогнозують посаду віцепрем’єра з питань інтеграції

    Чутки про кадрові перестановки в Кремлі: Лаврову прогнозують посаду віцепрем’єра з питань інтеграції

    У Кремлі (на Старій площі) активно обговорюють конфігурацію кадрових змін у зовнішньополітичному блоці. Головна мета рокіровки — оновити керівництво МЗС РФ, зберігши вплив та апаратний статус Сергія Лаврова.

    Ключові деталі та ймовірний сценарій

    • Новий статус для Лаврова: Оскільки відправку Лаврова на почесну пенсію до Ради Федерації відхилили через його значний досвід, для нього розглядають створення спеціальної посади віцепрем’єр-міністра.
    • Зона відповідальності: На новій посаді він куруватиме інтеграційні процеси зі стратегічними союзниками Росії. Під його прямий контроль перейде робота за напрямками БРІКС, ОДКБ та ШОС.
    • Звільнення від операційки: Така зміна посади дозволить Лаврову зберегти найвищий дипломатичний ранг і прямий доступ до Путіна, вивівши його з-під виснажливого щоденного операційного управління міністерством.
    • Кандидатура нового глави МЗС: На посаду очільника дипломатичного відомства планують призначити молодшого, жорсткішого та системного технократа, здатного перебудувати роботу МЗС під завдання тривалого геополітичного протистояння.
    • Позиція Путіна: Володимиру Путіну запропонований план розстановки кадрів принципово імпонує. Він розглядає цей крок як можливість посилити «східний напрямок» та м’яко оновити МЗС без конфліктів усередині еліт.

    З інформації щодо кадрових обговорень у РФ:

    «Лаврову пророкують спеціально створений пост віцепрем’єра з кураторства інтеграції із стратегічними союзниками (БРІКС, ОДКБ та ШОС). На місце глави МЗС планують призначити молодого та системного технократа, а Путін вважає запропоновану рокіровку сильним ходом».

  • Нікол Пашинян вибачився після скандалу з біженкою з Нагірного Карабаху

    Нікол Пашинян вибачився після скандалу з біженкою з Нагірного Карабаху

    Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян опинився в центрі скандалу через свою сварку з біженкою з Нагірного Карабаху в метро Єревану. Інцидент стався 22 березня, коли Пашинян, перебуваючи в компанії соратників, зайшов у вагон метро і почав роздавати пасажирам значки у формі карти Вірменії. Одна з жінок, яка була в вагоні разом із сином, заявила, що вони є біженцями з Арцаху (Нагірного Карабаху) і має “іншу карту”, в контексті політичної ситуації, що склалася після війни з Азербайджаном.

    Реагуючи на звинувачення біженки в “здачі” Нагірного Карабаху, Пашинян вступив у суперечку з нею. Політик заявив, що “ми зробили все, щоб ви жили в Карабасі” і запитав, чому ж вона з сином “не залишилася там”, якщо Вірменія витратила “мільярди, зароблені громадянами країни”, щоб підтримати її перебування на території Карабаху.

    Відео цієї суперечки швидко стало вірусним у соцмережах, викликавши велику критику з боку користувачів, які вважали, що прем’єр-міністр поводився неетично. Зокрема, у мережі обурилися, коли з’ясувалося, що жінка є донькою польового командира Меружана Мосіяна, який загинув під час Першої Карабаської війни. “Не намагайтеся ви, втікачі, говорити, що це я здав Карабах”, — сказав Пашинян.

    Після того як інцидент став широко обговорюваним, Пашинян змушений був публічно вибачитися за свої висловлювання. У своєму поясненні він заявив, що не зміг стримати емоцій, коли йшлося про втрату Нагірного Карабаху в 2023 році. Прем’єр також визнав, що його слова були невідповідні, а його жестикуляція була “неправильною”.

    “Це був недолік, я щось сказав не так, говорив із неправильною жестикуляцією”, — зазначив Пашинян, додаючи, що вибачиться за свої слова і запросить жінку з сином на зустріч до уряду, щоб ще раз перепросити.

    Пашинян запропонував біженці з Карабаху зустрітися і поговорити на камеру або телефоном, підкресливши, що готовий до конструктивного діалогу без емоцій. “Я смиренно приймаю ваші слова, якщо ви відмовитеся, я це прийму”, — сказав прем’єр, запевнивши, що його двері завжди відчинені для цивілізованої бесіди.

    Інцидент стався на тлі загострення політичної ситуації у Вірменії після війни з Азербайджаном за Нагірний Карабах. Пашинян неодноразово критикувався за свої дії щодо регіону, що було сприйнято частиною вірменського населення як зрада інтересів Вірменії. Нагадаємо, що після війни 2020 року Вірменія, що стала безпосереднім свідком втрати контролю над Карабахом, виявилася в ізоляції на міжнародній арені, зокрема через відмову ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку) надати підтримку в період конфлікту. Вірменія, після цього, фактично заморозила свою участь у діяльності ОДКБ і навіть розірвала відносини з деякими країнами, включаючи Росію.

    Інцидент з Ніколом Пашиняном продовжує розбурхувати політичну ситуацію в Вірменії, адже він підняв питання не тільки щодо особистих відносин між політиком і громадянами, а й щодо важких наслідків для вірменського суспільства після втрати Нагірного Карабаху. Вибачення прем’єра можуть лише частково згладити ситуацію, оскільки глибокі політичні розбіжності в країні, ймовірно, продовжуватимуть викликати напругу серед населення.

  • У Білорусі відпрацюють застосування ядерної зброї на навчаннях ОДКБ

    У Білорусі відпрацюють застосування ядерної зброї на навчаннях ОДКБ

    У Білорусі розпочалися масштабні військові навчання Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), під час яких відпрацьовують елементи “планування застосування ядерної зброї”. Про це заявив начальник Генштабу ЗС Білорусі Павло Муравейко, повідомляють російські ЗМІ.

    За даними білоруської сторони, у маневрах беруть участь понад 2 тисячі військовослужбовців та близько 450 одиниць техніки з Білорусі, Росії, Киргизії, Таджикистану та Казахстану.

    Серія навчань стартувала 31 серпня і триватиме до 6 вересня. В її межах проводяться три заходи: «Взаємодія-2025», «Пошук-2025» та «Ешелон-2025».

    Далі, з 12 по 16 вересня, заплановані російсько-білоруські маневри «Захід-2025». За словами міністра оборони Білорусі Віктора Хреніна, у їхній програмі також передбачено “планування застосування” ядерної зброї та використання ракетної системи «Орєшнік».

    Хренін раніше пояснював, що ці дії є “відповіддю на мілітаризацію” біля білоруських кордонів, зокрема на формування у Польщі угруповання чисельністю до 34 тисяч військових.

  • ОДКБ готова підтримати РФ у разі введення європейських миротворців в Україну

    ОДКБ готова підтримати РФ у разі введення європейських миротворців в Україну

    Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) заявила про готовність підтримати Росію в разі відправлення європейських миротворців до України. Генеральний секретар ОДКБ Імангалі Тасмагамбетов під час коментаря щодо потенційного розгортання миротворчих сил Європи в Україні зазначив, що організація готова запропонувати різні варіанти допомоги, відповідно до статуту ОДКБ і за умови схвалення всіма державами-членами.

    Тасмагамбетов підкреслив, що у разі реалізації такого сценарію ОДКБ надасть підтримку в рамках, передбачених статутними документами. Водночас він не виключив, що введення миротворців може призвести до “небезпечної ситуації в масштабах регіону”.

    Він також висловив сподівання, що європейські країни не ухвалять рішення про відправлення своїх миротворців до України, оскільки, на його думку, населення цих країн, яке втомилося від економічних та соціальних труднощів, навряд чи схвалить таке рішення своїх урядів.

  • Петер Сійярто відвідає конференцію з «євразійської безпеки» в Білорусі

    Петер Сійярто відвідає конференцію з «євразійської безпеки» в Білорусі

    Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто 31 жовтня вирушить до Білорусі, щоб взяти участь у конференції, присвяченій «євразійській безпеці». Про це повідомляє Politico. Захід, організований під егідою Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), подається як потенційна «альтернатива» традиційній Мюнхенській конференції з безпеки.

    Очікується, що на конференції будуть присутні представники держав, які активно підтримують Росію, зокрема міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров і міністр закордонних справ Сирії Бассам Саббаг. За інформацією Politico, часті контакти Сійярто з російськими та білоруськими офіційними особами вже не є новиною, проте його участь у події разом із представниками Сирії може вказувати на подальше зближення позицій Угорщини та країн, які підтримують РФ.

    Присутність Угорщини на такій конференції ставить під питання її позицію як члена ЄС і НАТО, адже саміт з євразійської безпеки позиціонується як проєкт, альтернативний до західних майданчиків. Це також може викликати занепокоєння серед союзників Угорщини, враховуючи, що в останні роки Будапешт намагався підтримувати стабільні відносини з Москвою і навіть співпрацював у сфері енергетики, що часто викликало критику з боку західних країн.

    Такі кроки можуть сигналізувати про прагнення Угорщини посилити контакти з країнами, які відкидають західний порядок. Сійярто неодноразово висловлював невдоволення політикою санкцій ЄС щодо РФ, а його новий візит може стати черговим кроком до встановлення альтернативного діалогу з державами поза межами Євросоюзу.

  • Вірменія виявила спробу перевороту під підтримкою Росії

    Вірменія виявила спробу перевороту під підтримкою Росії

    Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян нещодавно висловив серйозні обвинувачення на адресу Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), звинувативши її у створенні загроз для суверенітету країни. Це сталося після того, як у Вірменії було виявлено спробу перевороту, підготовка до якого  здійснювалася в Росії.

    Слідчий комітет Вірменії заявив, що кілька громадян республіки та жителів Нагірного Карабаху були завербовані для участі в перевороті. Їм було обіцяно щомісячну виплату 220 тисяч рублів (близько $2400) за участь у планах дестабілізації ситуації в країні. Зазначається, що завербованих відправили до Росії під виглядом військових зборів, де їх тренували в веденні боїв у закритих приміщеннях.

    Проте деякі з завербованих осіб відмовилися брати участь у перевороті і повернулися до Вірменії. Решта були розкриті силами безпеки до того, як змогли реалізувати свої плани.

    Невдовзі після викриття спроби перевороту, прем’єр-міністр Нікол Пашинян заявив про замороження участі Вірменії в ОДКБ. Він зазначив, що організація не лише не виконує своїх зобов’язань щодо безпеки перед Вірменією, але й створює загрози для існування, суверенітету та державності країни. Це загострило дипломатичні відносини між Вірменією та іншими членами ОДКБ, зокрема Росією.

  • Як відреагували “друзі” Путіна на вторгнення в Росію

    Як відреагували “друзі” Путіна на вторгнення в Росію

    Росія опинилася в незвичній для себе ситуації – вторгнення на її територію з боку України, що стало першим таким випадком з часів Другої світової війни. Однак, попри очікування Кремля, “друзі” президента Володимира Путіна не поспішили підтримати його дії та засудити Україну за проведення військової операції на російській землі.

    За два тижні з моменту прориву російського кордону і початку боїв у Курській області, лише Сирія відкрито виступила на підтримку російського диктатора. У Дамаску заявили, що засуджують “агресію”, яка, за їхніми словами, не сталася б без “колективної підтримки Заходу”. Підтримка Сирії пов’язана з історією військової допомоги Росії режиму Башара Асада під час громадянської війни в цій країні. Російська підтримка дозволила Асаду утриматися при владі та уникнути можливої смерті.

    Китай, який раніше домовлявся з Путіним про “безмежне партнерство”, відреагував на ситуацію в Курській області більш стримано. Пекін лише “звернув увагу на ситуацію” та закликав сторони до деескалації, не висловлюючи жодної чіткої підтримки Росії або засудження дій України.

    Ще один важливий союзник Росії – Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ), яку часто називають російським аналогом НАТО, не засудила Україну за бойові дії на російській території. В ОДКБ заявили, що уважно стежать за ситуацією в Курській області, і підкреслили, що можуть реалізувати всі необхідні процедури лише в разі офіційного запиту Росії про військову допомогу.

    Інші союзники Путіна, такі як Північна Корея та деякі інші держави, також не поспішили засуджувати Україну або коментувати ситуацію в Курській області.

    Таким чином, попри сподівання Кремля на широку міжнародну підтримку, Росія залишилася майже на самоті у протистоянні з Україною на власній території.

  • Прем’єр Вірменії оголосив про вихід з Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ)

    Прем’єр Вірменії оголосив про вихід з Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ)

    Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зробив важливе заявлення про вихід країни з Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), яка є військовим альянсом, де-факто контрольованим Росією.

    Цей крок Пашиняна може відобразити зміну стратегії Вірменії в її зовнішній політиці та відносинах з Росією.

    Про це Пашинян заявив під час виступу в парламенті 12 червня, повідомляє “Радіо Азатутюн”.

    Деталі: На питання про можливість виходу з ОДКБ Пашинян сказав, що деякі його члени не виконали договірних зобов’язань і “спланували війну проти нас разом із Азербайджаном”.

    “Ми вийдемо (з ОДКБ. – ред.), ми ухвалимо рішення”, – додав прем’єр Вірменії, не уточнивши, коли такий крок буде ухвалений.

    Нагадаємо: Нікол Пашинян не вперше критикує альянс під де-факто проводом Москви. Минулого місяця він заявив, що щонайменш дві держави-учасниці Організації договору колективної безпеки фактично допомагали Азербайджану з підготовкою до війни проти Вірменії, яка почалась у 2020 році. Журналістам пізніше натякнули, що йдеться про Росію та Білорусь.

    На початку травня Вірменія заявила, що надалі не буде брати участі у фінансуванні діяльності ОДКБ – військово-політичного блоку, який де-факто очолює Росія.