centernews360

Позначка: обстріли

  • В домах темно, електрика пішла в Європу: чому так відбувається

    В домах темно, електрика пішла в Європу: чому так відбувається

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що в країні генерується достатньо електроенергії для покриття внутрішніх потреб. Однак через систематичні російські удари по об’єктах розподільчої інфраструктури в окремих областях виник гострий локальний дефіцит.

    Найскладніша ситуація з енергопостачанням наразі спостерігається в Києві, а також у північних, східних та центральних регіонах країни.

    Ключові чинники та поточні заходи:

    • Причина дефіциту: Російські атаки пошкодили магістральні мережі та розподільні підстанції, що створило так звані «вузькі місця» в системі передачі. У результаті енергосистема не має змоги фізично транспортувати весь обсяг виробленої електроенергії від генераторів до кінцевих споживачів у постраждалих регіонах.
    • Ликвідація наслідків: Для якнайшвидшого відновлення живлення уряд та енергокомпанії збільшують кількість ремонтних бригад і прискорюють постачання нового обладнання на пошкоджені підстанції.
    • Експортні операції до ЄС: Тим часом на тлі періодів профіциту денної генерації (зокрема відновлюваних джерел) українські компанії збільшили постачання електроенергії до країн Євросоюзу (Угорщини, Румунії, Словаччини, Польщі, а також Молдови). Ціни на європейському ринку суттєво перевищують внутрішньоукраїнські тарифи, що дозволяє енергокомпаніям залучати додаткові кошти для фінансування аварійно-відновлювальних робіт.

    Контекст

    Фахівці НЕК «Укренерго» продовжують маневрування потужностями та закликають споживачів у регіонах із мережевими обмеженнями свідомо ставитися до використання енергоємних приладів у пікові години, аби зменшити навантаження на вцілілі розподільчі лінії.

  • Небо без захисту: в України вичерпалися ракети до систем Patriot після нищівних балістичних ударів по столиці

    Небо без захисту: в України вичерпалися ракети до систем Patriot після нищівних балістичних ударів по столиці

    Україна повністю вичерпала запаси ракет-перехоплювачів для американських зенітно-ракетних комплексів Patriot, унаслідок чого країна опинилася у стані критичної вразливості перед російськими балістичними атаками. Про катастрофічний брак боєкомплекту до західних систем протиповітряної оборони повідомили поінформовані джерела у сфері безпеки, наголосивши, що захисникам неба просто немає чим збивати швидкісні ворожі ракети.

    Гострий дефіцит ракет призвів до трагічних наслідків під час останньої масштабної ворожої атаки на українські міста. Як констатують обізнані посадовці, протиповітряна оборона не змогла зупинити більшість ворожих цілей саме через спустошення складів із протиракетами. «Майже всі балістичні ракети під час останнього удару не були перехоплені через брак ракет-перехоплювачів», – заявило джерело, коментуючи безпорадність найсучасніших батарей перед масованим залпом окупантів.

    Результати відсутності боєкомплекту виявилися вкрай руйнівними для критичної інфраструктури та цивільного населення. Під час останнього комбінованого обстрілу російські балістичні ракети успішно уразили одразу три електростанції у Києві, а також завдали ударів по стратегічних енергетичних об’єктах у Харкові. Лише в столиці внаслідок влучань та масштабних пожеж загинули четверо людей, ще двадцять п’ять мирних жителів зазнали поранень різного ступеня тяжкості, а відновлення енергопостачання потребуватиме колосальних зусиль.

    Така катастрофічна ситуація з прикриттям повітряного простору не стала несподіванкою для військово-політичного керівництва країни. Протягом кількох місяців президент Володимир Зеленський неодноразово публічно попереджав міжнародних партнерів про те, що в України стрімко закінчуються американські ракети для комплексів Patriot. Українська сторона неодноразово наголошувала, що зволікання із передачею додаткових партій боєприпасів прямо загрожує життю мільйонів людей та веде до неминучого колапсу енергетичної системи.

    Батареї Patriot тривалий час залишалися єдиним ефективним щитом, здатним перехоплювати ворожі балістичні ракети та аеробалістичні комплекси, якими росіяни тероризують ключові адміністративні та промислові центри. Повне вичерпання перехоплювачів розв’язує руки російському командуванню для безкарного знищення українських міст. Якщо союзники не проведуть екстрені поставки боєкомплекту найближчим часом, наступні хвилі балістичного терору призведуть до ще масштабніших руйнувань цивільної інфраструктури та людських жертв.

  • Енергетична криза столиці перед зимою: експерти вказують на системну неготовність Києва на тлі руйнівних ударів РФ по ключових ТЕЦ

    Енергетична криза столиці перед зимою: експерти вказують на системну неготовність Києва на тлі руйнівних ударів РФ по ключових ТЕЦ

    Столиця України наближається до найскладнішого опалювального сезону в умовах критичної вразливості комунальної системи, яка виявилася недостатньо підготовленою до зими ще до серії масованих російських обстрілів. Комбіновані удари ракетами та ударними безпілотниками по генераційних потужностях лише загострили накопичені проблеми, створивши безпосередню загрозу стабільному тепло-, водо- та електропостачанню для мільйонів мешканців. Про це в ефірі програми «Київський час» на каналі Новини.LIVE заявив енергетичний експерт, професор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Станіслав Ігнатьєв.

    Аналізуючи стан міського господарства, експерт наголосив, що панічні настрої є недоречними, проте замовчувати реальний стан справ небезпечно. За його словами, регулярні атаки агресора часто використовують як зручне пояснення для перекриття внутрішніх прорахунків і дефіциту підготовчих робіт, хоча питання захисту та стійкості столичної інфраструктури неодноразово розглядалося на засіданнях Ради національної безпеки і оборони та в Кабінеті міністрів. «Київ був не готовий у принципі. Київ як не був готовий до цієї зими, так і залишається не готовим до цієї зими», — підкреслив Ігнатьєв, додавши, що містяни фактично опинилися заручниками хронічної нестабільності базових комунальних послуг.

    Найбільш відчутного удару зазнала енергетична генерація столичного регіону. Повне виведення з ладу Трипільської ТЕС позбавило систему джерела, яке покривало близько 25% електроспоживання Києва. Ситуація ускладнюється систематичними ударами по внутрішньоміських теплоелектроцентралях — ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. Зокрема, ТЕЦ-4 неодноразово визнавали критично зруйнованою та непридатною до повноцінного відновлення, проте ворог продовжував цілеспрямовано бити по її залишках. За оцінками фахівця, сукупні пошкодження трьох столичних ТЕЦ ставлять під прямий ризик теплопостачання 1100 багатоповерхових житлових будинків, де мешкає щонайменше 318 тисяч киян. Загалом загроза перебоїв або суттєвого зниження температурного режиму в батареях наразі нависла над майже двома третинами території міста.

    Заяви експертного середовища пролунали на тлі трагічних наслідків чергової нічної атаки 14 жовтня, коли російські війська завдали скоординованого удару по всіх трьох київських ТЕЦ, а також по енергооб’єктах Харкова та інфраструктурі Київської області. У столиці жертвами терористичного обстрілу стали п’ятеро людей, ще 36 цивільних дістали поранення, з них 25 осіб постраждали внаслідок влучання у житлову багатоповерхівку в Деснянському районі. За офіційними даними мера Києва Віталія Кличка, лише від початку 2026 року російська армія здійснила майже 50 ракетно-дронових атак на енергетичний сектор столиці, що створило системні ризики для функціонування насосних станцій водоканалу, міського електротранспорту та лікарень. Синхронізація зовнішніх ударів агресора з внутрішньою технічною непідготовленістю мереж робить прийдешню зиму головним випробуванням на витривалість для київської агломерації.

  • Однієї ППО замало: експерт з озброєнь попередив про загрозу масштабних блекаутів через прицільні атаки РФ

    Однієї ППО замало: експерт з озброєнь попередив про загрозу масштабних блекаутів через прицільні атаки РФ

    В умовах підготовки українських міст до складного зимового періоду захист критичної інфраструктури не повинен базуватися виключно на можливостях зенітних комплексів. На цьому публічно наголосив експерт з озброєнь, військовослужбовець 413-го полку Сил безпілотних систем Іван Киричевський, аналізуючи поточні безпекові виклики та ймовірні сценарії ворожих ударів по енергетичному сектору.

    Оцінюючи тактику російських окупаційних військ, фахівець зауважив, що агресор цілеспрямовано вишукує та атакує найбільш вразливі вузли вітчизняної енергосистеми. Виведення з ладу саме цих ключових елементів становить величезну небезпеку, оскільки їхнє критичне пошкодження здатне швидко спровокувати ланцюгову реакцію та призвести до масштабних перебоїв із постачанням електроенергії для цивільного населення і промисловості. Ворог розраховує бити саме туди, де система має найменший запас міцності.

    З огляду на високу інтенсивність повітряного терору, збереження енергомережі вимагає від держави комплексних та багатовимірних рішень. Сподіватися винятково на мобільні вогневі групи чи ракетні перехоплювачі вкрай небезпечно, адже під час масованих або комбінованих російських атак жоден щит не здатен гарантувати стовідсоткового знищення всіх повітряних цілей.

    «При плануванні захисту критичної інфраструктури не варто покладатися винятково на протиповітряну оборону», – резюмував військовослужбовець.

  • «Ми змусимо їх укласти угоду»: Трамп заявив про намір примусити Зеленського та Путіна до миру й прокоментував зрив енергетичного перемир’я

    «Ми змусимо їх укласти угоду»: Трамп заявив про намір примусити Зеленського та Путіна до миру й прокоментував зрив енергетичного перемир’я

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати примусять Президента України Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна укласти мирну угоду для завершення війни. Під час спілкування з журналістами в ніч проти 13 жовтня глава Білого дому висловив суб’єктивне переконання, що керівник Кремля нібито прагне завершення бойових дій більше, ніж український лідер. За словами Трампа, обидві сторони хочуть укласти угоду, але «не знають, як це зробити», через що Вашингтон має намір застосувати прямий тиск для досягнення результату. Коментуючи ж хвилю критики навколо сепаратної домовленості з Москвою щодо скасування санкцій проти російського дизельного пального, президент США запевнив, що цей крок зроблено не для нього особисто, а «для решти світу» задля стабілізації цін.

    Журналісти прямо вказали Трампу на фактичний крах оголошеного ним раніше «енергетичного перемир’я», яке Російська Федерація двічі порушила протягом 12 жовтня масованими атаками по українських містах. У відповідь глава Білого дому спочатку засумнівався в достовірності цих повідомлень і пообіцяв провести перевірку, проте згодом висловив твердження, що порушення нібито мали місце «з обох сторін». Попри реальні факти руйнувань цивільних енергооб’єктів в Україні, Трамп продовжив наполягати, що і Зеленський, і Путін нібито підтримують концепцію взаємної зупинки ударів по енергетиці.

    Фактичний перебіг подій демонструє повну односторонність дотримання тиші. Як повідомив Володимир Зеленський, після публічної заяви Трампа Сили оборони України не завдали жодного удару по російських нафтопереробних заводах, тоді як окупаційні війська РФ атакували шість українських енергетичних об’єктів, внаслідок чого поранень різного ступеня тяжкості зазнали 33 мирні мешканці. Крім того, на тлі нещодавнього скандального заклику Трампа до українського народу «обрати нового президента», міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підкреслив всебічну підтримку Зеленського українським суспільством, а сам Президент України нагадав, що держава готова до проведення виборів за умови забезпечення сталого 60-денного перемир’я, від чого Москва фактично відмовилася.

  • У Білому домі пояснили провал «енергетичного перемир’я» між Україною та РФ: деталі розбіжностей та реакція Трампа

    У Білому домі пояснили провал «енергетичного перемир’я» між Україною та РФ: деталі розбіжностей та реакція Трампа

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розкрила деталі запропонованого плану щодо так званого «енергетичного перемир’я» між Україною та Російською Федерацією, який зазнав невдачі майже одразу після оголошення. Як повідомив анонімний представник Білого дому в коментарі виданню Axios, першочерговий задум американської сторони полягав у взаємному припиненні ударів виключно по нафтопереробних заводах (НПЗ). За логікою Вашингтона, лише після успішного виконання цього першого етапу сторони могли б перейти до обговорення наступного кроку — угоди про припинення атак безпосередньо на електростанції та магістральні енергетичні мережі. У команді Трампа стверджують, що російська сторона продовжує «обдумувати» цю пропозицію, і незабаром має стати зрозуміло, чи готові в Москві до дотримання таких домовленостей.

    Представники української влади категорично не погодилися з таким форматом, вказавши на його абсолютну однобічність та асиметричність. Неназваний український посадовець у коментарі для медіа наголосив, що подібні умови ставлять сторони в нерівне становище. В Україні фактично існує лише один великий нафтопереробний завод — Кременчуцький НПЗ, який вже тривалий час не функціонує через постійні російські ракетні атаки. Натомість Росія володіє розгалуженою мережею діючих підприємств, які забезпечують паливом окупаційну армію та підживлюють військову машину Кремля. Оскільки Україна змушена імпортувати дизельне пальне та бензин, критичною потребою держави є саме захист електромереж і генеруючих потужностей, а не зупинка ударів по нафтопереробній інфраструктурі.

    Окрім технічних розбіжностей, ситуація навколо ударів по російських НПЗ спричинила серйозне політичне напруження між Вашингтоном та Києвом. За даними джерел у Білому домі, систематичні атаки українських безпілотників на російську інфраструктуру шкодять відносинам між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським навіть більше, ніж діям самої РФ. Американські високопосадовці зазначають, що президент США «розлючений» ситуацією, оскільки вважає, що українське керівництво нібито сприймає американську допомогу як належне, не дослухаючись до стратегічних побажань партнерів.

    Дональд Трамп публічно оголосив про початок «енергетичного перемир’я» 11 жовтня, що мало б означати зупинку атак по енергетичних об’єктах обох сторін. Однак ця ініціатива зазнала краху, коли російські війська завдали чергового удару по теплоелектроцентралі в Харкові, повністю знівелювавши заяви американського лідера. На тлі провалу зусиль президент США вдався до різкої політичної риторики, закликавши українців обрати іншого президента, мотивуючи це тим, що чинний глава держави нібито «не укладає жодних угод».

  • «Сьогодні йдеться про виживання»: Кличко порадив киянам за можливості тимчасово виїхати зі столиці на тлі посилення обстрілів

    «Сьогодні йдеться про виживання»: Кличко порадив киянам за можливості тимчасово виїхати зі столиці на тлі посилення обстрілів

    Через різку інтенсифікацію російських комбінованих ударів по столиці головним завданням для міста стає базове виживання цивільного населення та збереження функціональності інфраструктури. Міський голова Віталій Кличко в інтерв’ю міжнародному агентству AFP закликав мешканців Києва, які мають рідних або житло у безпечніших регіонах чи приватному секторі, серйозно розглянути можливість тимчасового виїзду зі столиці. Мер наголосив, що щоденні руйнування житлового фонду, жертви серед мирних людей і прицільні атаки на комунікації створюють надзвичайне навантаження на систему життєзабезпечення мегаполіса.

    Водночас очільник міста підкреслив, що муніципальна влада свідомо не оголошує про повну чи організовану евакуацію, оскільки повне спустошення столиці є ключовою стратегічною метою ворога. Наразі комунальні та оперативні служби працюють над мінімізацією ризиків колапсу: у Києві формуються стратегічні запаси пального, технічної й питної води, продовольства, а також розгортаються альтернативні автономні джерела генерації тепла та електрики.

    Попри розгортання резервних потужностей, загроза реалізації найгірших сценаріїв залишається високою, особливо у разі дефіциту ракет для протиповітряної оборони. Кличко застеріг, що методичне ураження магістральних підстанцій, вузлів водопроводу та водовідведення може спровокувати повномасштабну гуманітарну кризу в умовах холодів. Наочним свідченням зростаючої небезпеки залишаються регулярні удари по міських кварталах, зокрема нещодавній смертоносний обстріл магазину в Солом’янському районі, де загинули двоє цивільних осіб.

  • Енергетичний збій на правому березі Києва: через знеструмлення мережі частково паралізовано рух громадського транспорту в трьох районах

    Енергетичний збій на правому березі Києва: через знеструмлення мережі частково паралізовано рух громадського транспорту в трьох районах

    Уранці в п’ятницю, 9 жовтня, у правобережній частині столиці виникли серйозні перебої в роботі комунального транспорту через раптове зникнення напруги в тяговій енергосистемі міста. За повідомленням КП «Київпастранс», рух міського електротранспорту було вимушено зупинено одразу в трьох великих районах — Оболонському, Подільському та Святошинському. Пасажирів попередили про затримки та суттєві зміни в інтервалах і маршрутах курсування тролейбусів та трамваїв, а про повне відновлення графіка комунальні служби обіцяють поінформувати додатково після стабілізації напруги в розподільчих мережах.

    Транспортні обмеження стали прямим наслідком чергової комбінованої повітряної атаки на столичний регіон. Уночі та вранці в Києві лунали гучні вибухи, а моніторингові канали та профільні ресурси зафіксували раптові перепади напруги й перебої з електропостачанням у житлових кварталах через імовірне влучання ворожих засобів ураження або падіння уламків на один із ключових об’єктів енергетичної інфраструктури. Наразі аварійні бригади енергетиків разом із міськими службами встановлюють точні масштаби пошкоджень технологічного обладнання та реалізують резервні схеми живлення для якнайшвидшого перезапуску тягових підстанцій.

    Ситуація з життєзабезпеченням столиці залишається напруженою вже другу добу поспіль: напередодні, 8 жовтня, у місті екстрено вводилися стабілізаційні аварійні відключення світла, які потягнули за собою перебої з централізованим водопостачанням та відведенням стічних вод (зокрема, через знеструмлення столиця тимчасово не приймала стоки з території Борщагівської громади). На тлі регулярних ударів по критичних об’єктах та ризику тривалих блекаутів міський голова Віталій Кличко публічно порадив киянам, які мають таку можливість, подбати про альтернативні варіанти проживання за межами міста або в приватному секторі на період зимових морозів.

  • Наслідки масованих атак на енергетику: «Укренерго» повертає графіки погодинних відключень у частині регіонів

    Наслідки масованих атак на енергетику: «Укренерго» повертає графіки погодинних відключень у частині регіонів

    Унаслідок масштабних пошкоджень енергетичної інфраструктури, завданих черговою хвилею комбінованих ракетно-дронових ударів РФ, НЕК «Укренерго» змушена повернутися до застосування превентивних та аварійних заходів обмеження споживання електроенергії. У четвер, 8 жовтня, у низці областей України діятимуть стабілізаційні обмеження як для промислового сектору, так і для побутових абонентів. Ситуація в об’єднаній енергетичній системі залишається напруженою через необхідність балансування генерації та відновлення пошкоджених високовольтних вузлів.

    Для промислових підприємств і комерційного бізнесу графіки обмеження потужності діятимуть безперервно протягом усієї доби — з 00:00 до 23:59. Для населення та побутових споживачів у визначених регіонах впроваджуються погодинні графіки відключень обсягом від 0,5 до 1,5 черги. Диспетчерський центр наголошує, що обсяги та періоди застосування відключень можуть оперативно коригуватися залежно від поточної операційної обстановки, швидкості виконання ремонтних робіт та ризиків нових повітряних нальотів. Громадян закликають орієнтуватися на офіційні графіки регіональних обленерго та дотримуватися режиму ощадливого енергоспоживання у години наявності живлення.

    Необхідність повернення до графіків стала прямим наслідком російського терору проти генеруючих та магістральних мереж. Станом на ранок після масованого нальоту 7 жовтня суттєві локальні знеструмлення та пошкодження ліній електропередач зафіксовано одразу в п’яти областях: Полтавській, Чернігівській, Харківській, Вінницькій та Херсонській. Енергетики працюють у посиленому аварійно-відновлювальному режимі, намагаючись оперативно заживити критичні об’єкти соціальної інфраструктури та стабілізувати роботу енергомережі напередодні настання сезонних холодів.

  • Мости під прицілом: чи здатні удари вивести з ладу переправи через Дніпро та як оцінюють їхню міцність інженери

    Мости під прицілом: чи здатні удари вивести з ладу переправи через Дніпро та як оцінюють їхню міцність інженери

    Російські війська зосередили удари по критичних транспортних артеріях України, кілька днів поспіль атакуючи мостові переходи через Дніпро в Києві та Запоріжжі. У столиці під ударами опинилися Південний та Північний мости — ключові сполучення між лівим і правим берегами, через які щодоби курсує близько 600 тисяч автомобілів. Тимчасові обмеження руху спричинили масштабні транспортні затори, проте руйнівні наміри ворога натрапили на значний запас міцності цивільних інженерних конструкцій.

    Вибір цілей пояснюється їхнім географічним розташуванням: Південний та Північний мости є крайніми точками міської транспортної мережі, що робить підліт до них із зовнішніх напрямків найкоротшим. Проте інженерна специфіка мостових переходів суттєво ускладнює їхнє повне знищення безпілотниками або одиночними влучаннями. Хоча споруди спроєктовані за нормами цивільного будівництва й не є фортифікаційними об’єктами, їхня багаторівнева система розподілу навантажень забезпечує високу витривалість.

    Ключовим фактором стійкості залишається характер пошкоджень. Утворення отворів у дорожньому полотні, зафіксоване на Північному мосту, не свідчить про руйнування основи споруди. Мостове полотно не належить до головних несівних конструкцій, а лише спирається на ригелі, опори та фундамент. Подібні локальні пробоїни підлягають оперативному відновленню в стислі терміни.

    Свідченням стійкості конструкцій стало швидке відновлення трафіку після обстрілу Південного мосту. Рух автомобілів та поїздів метрополітену відновили вже через півтори-дві години після завершення первинного обстеження профільними фахівцями, що підтвердило відсутність критичних деформацій несівного каркаса. Водночас системний моніторинг стану переправ триває відповідно до державних будівельних норм, які класифікують експлуатаційну надійність споруд за п’ятьма категоріями для гарантування повної безпеки пересування.