Позначка: нвак

  • Китай представив бойовий двомісний винищувач п’ятого покоління J-20S

    Китай представив бойовий двомісний винищувач п’ятого покоління J-20S

    Китай вийшов на новий рівень розвитку бойової авіації, підтвердивши боєготовність двомісної версії винищувача п’ятого покоління J-20. Модифікація отримала позначення J-20S і вперше була помічена у складі підрозділів Військово-повітряних сил Народно-визвольної армії Китаю.

    Новий винищувач зафіксували під час репетицій повітряного параду з нагоди 80-річчя перемоги Китаю у Другій світовій війні, який відбудеться 3 вересня. Літак із бортовим номером 78737 належить 172-й авіаційній бригаді, що базується в Цанчжоу. Це підрозділ, який поєднує функції бойового резерву та льотної підготовки. Факт його інтеграції до стройового складу поруч з одномісними J-20A свідчить про завершення етапу дослідної експлуатації — J-20S офіційно увійшов до бойових сил Китаю.

    На відміну від стандартної одномісної версії, J-20S має подовжену кабіну з другим місцем для офіцера бойових систем. Його основні функції включають управління засобами радіоелектронної боротьби, координацію ударів на великі відстані, контроль ведених безпілотників, а також підтримку мережецентричних операцій. Завдяки цьому J-20S стає не лише винищувачем, а й повітряним тактичним штабом, який здатен ухвалювати рішення в реальному часі під час складних місій. Окрему увагу привертає нове темне забарвлення літака, яке, ймовірно, пов’язане з оновленим радіопоглинаючим покриттям. Крім того, електрооптична система наведення під носовою частиною літака має характерний блакитний відблиск — це може свідчити про встановлення нових датчиків з круговим пасивним оглядом. За зовнішніми ознаками, J-20S оснащений модернізованими двигунами WS-10C2, які забезпечують кращу тягу й менше теплове випромінювання. Деякі зразки можуть використовуватись як платформи для випробувань перспективного двигуна WS-15, який має забезпечити надзвуковий політ без форсажу.

    На думку аналітиків, розгортання J-20S відкриває перспективи створення на його базі спеціалізованих варіантів: платформ для РЕБ, літаків дальнього удару або повітряних командних пунктів. У контексті майбутніх багатодоменних операцій, де ключову роль відіграє зв’язок між безпілотними системами, бойовими літаками та наземними структурами, ця модифікація може стати серйозною перевагою для Китаю.

  • В Тихому океані спостерігається активна присутність китайського флоту

    В Тихому океані спостерігається активна присутність китайського флоту

    У західній частині Тихого океану спостерігається активна присутність китайського флоту: обидва діючі авіаносці Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) — Liaoning і Shandong — розгорнуті в регіоні. За інформацією японських військових, лише за останній тиждень було здійснено понад 100 вильотів з їхніх палуб, а загалом за останні місяці — понад тисячу. Китайська армія стрімко вдосконалює навички одночасного запуску кількох літаків з авіаносців, наближаючись до бойових стандартів ВМС США.

    За повідомленнями Japan Times, авіаносець Shandong здійснював у середньому 28 вильотів на день, тоді як Liaoning у деякі дні сягав 90 вильотів. Для порівняння, американські атомні авіаносці класу Nimitz здатні піднімати в повітря близько 120 літаків щодня.

    Обмеження нинішніх китайських авіаносців зумовлені використанням трамплінів замість катапульт. Проте ситуація може радикально змінитися з появою Type 003 Fujian — першого китайського авіаносця з електромагнітними катапультами. Хоча він і має звичайну енергетичну установку, технічні характеристики дозволяють розглядати його як відповідь на американські supercarrier. Очікується, що Type 003 стане платформою для винищувачів п’ятого покоління J-35, які вже беруть участь у випробуваннях. Крім того, корабель здатний здійснювати так звані «альфа-удари» — масовий запуск великої кількості літаків за короткий проміжок часу. Це дає змогу з першої хвилі завдати удару по ключових об’єктах супротивника: ППО, авіабазах, критичній інфраструктурі.

    Китайські офіційні джерела відкрито заявляють, що новий авіаносець дозволить НВАК вийти на новий рівень бойових спроможностей. Як зазначає військовий аналітик Цао Вейдун, «альфа-удар» у виконанні китайського авіаносця має забезпечити перевагу в повітрі та на морі вже на початковому етапі бойових дій. Хоча США залишаються лідером у використанні авіаносців, Китай уже не приховує своїх амбіцій змінити баланс сил у Тихоокеанському регіоні. З урахуванням інвестицій у безпілотники, штучний інтелект і високотехнологічне озброєння, Пекін упевнено готується до глобального змагання на морі.

  • Китай озброїв війська новим ракетно-гарматним монстром SWS3

    Китай озброїв війська новим ракетно-гарматним монстром SWS3

    Китай представив новий самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс (ЗРГК) ближньої дії SWS3, здатний ефективно знищувати дрони, FPV-апарати, крилаті ракети й високоточні авіабомби. Система вже введена в експлуатацію та розгорнута у складі легких мотопіхотних бригад Народно-визвольної армії Китаю (НВАК).

    Комплекс SWS3 побудований за принципом інтегрованої системи. Він поєднує: дві автоматичні 35-мм гармати; ракети малого радіуса дії FB-10A; оптико-електронні та радіолокаційні модулі для виявлення цілей; автономну систему наведення та управління вогнем. Комплекс здатен одночасно використовувати гарматне і ракетне озброєння, що критично важливо при масованих атаках, коли повітряний простір атакують одразу кілька типів цілей.

    Завдяки колісному шасі (4×4 або 6×6) SWS3 має значно вищу мобільність, ніж традиційні гусеничні аналоги. Це дозволяє швидко переміщати систему, забезпечувати прикриття на марші або розгортати її в оперативних районах без необхідності спеціальної техніки. За функціональністю SWS3 концептуально нагадує російський ЗРГК “Панцир-С1”, який також поєднує ракети та гармати. Однак китайський варіант робить ставку на мобільність і автономність. У свою чергу, “Панцир” має перевагу прохідності завдяки гусеничному шасі. Щоправда, ефективність китайського SWS3 у реальних бойових умовах поки не підтверджена — відсутні точні характеристики щодо дальності, точності, часу реакції чи практичного бойового досвіду.

    Розробка SWS3 свідчить про амбіції Китаю зміцнити тактичну протиповітряну оборону в умовах сучасної війни, де дрони-камікадзе, FPV та плануючі боєприпаси стали буденністю. Якщо заявлені характеристики підтвердяться, система може стати серйозною загрозою для повітряних засобів ураження на малих висотах.

  • Китай нарощує військову міць

    Китай нарощує військову міць

    Китай продовжує активно нарощувати свої військові витрати. У 2025 році оборонний бюджет країни зросте на 7,2%, досягнувши офіційних 245 млрд доларів США. Однак експерти зазначають, що ця цифра може бути значно заниженою, адже в умовах непрозорої фінансової системи КНР реальні витрати можуть сягати від 330 до 450 млрд доларів.

    За рівнем витрат на оборону Китай займає друге місце у світі після США, і його амбіції стають дедалі помітнішими. Пекін активно розширює наступальний потенціал своїх збройних сил, що викликає занепокоєння у сусідів та стимулює гонку озброєнь в Індо-Тихоокеанському регіоні. У 2023 році глобальні військові витрати зросли на рекордні 6,8%, досягнувши 2,44 трильйона доларів. І хоча частка Азії в цих витратах зменшилася через війни в Європі та на Близькому Сході, Китай та Північна Корея можуть змінити цю тенденцію найближчими роками. Міністерство оборони США підрахувало, що КНР витрачає на оборону на 40–90% більше, ніж зазначено офіційно. Попри заяви китайського уряду про “оборонний характер” бюджету, новітні розробки у військовій сфері говорять про зворотне: будівництво атомного авіаносця, який за своїми характеристиками може конкурувати з американськими. Розробка нового стелс-бомбардувальника. Випробування двох нових стелс-винищувачів. Нарощування військової потужності Китаю змушує його сусідів також збільшувати витрати на оборону. Навіть якщо частка військових витрат у ВВП КНР залишається невеликою, її абсолютний обсяг стає все більш загрозливим для глобальної безпеки.

    Коли Китай проводить навчання, що змушують змінювати маршрути цивільної авіації, та демонструє військову силу поблизу Тайваню, сусідні країни не можуть ігнорувати цей виклик. Відповіддю на зростаючу мілітаризацію Пекіна може стати лише зміцнення власних оборонних можливостей держав регіону.

  • Китай демонструє вдосконалену систему раннього попередження ракетних загроз

    Китай демонструє вдосконалену систему раннього попередження ракетних загроз

    Китай посилює свої можливості у сфері ракетної оборони, продемонструвавши вдосконалену радіолокаційну систему, яка має важливе значення для попередження про ракетні загрози. Це є частиною загальних зусиль Пекіна з покращення системи раннього оповіщення в умовах сучасної глобальної напруженості.

    Нещодавно в ефірі державного китайського телебачення було показано вражаюче обладнання — величезну наземну радіолокаційну станцію з фазованою решіткою. На оприлюднених кадрах було видно десятки антен, розташованих у восьмикутну решітку на будівлі, яка мала висоту не менше шести поверхів. Ця станція, як зазначають експерти, є частиною масштабної модернізації оборонної інфраструктури Китаю. Система була представлена під час новорічного звернення до китайських військових, в якому Сі Цзіньпін закликав посилити бойову готовність і бути готовими до будь-якої надзвичайної ситуації. Він підкреслив важливість своєчасної реакції на будь-які загрози, що з’являються. “Ми будемо суворо стежити за обстановкою на полі бою, щоб гарантувати, що в разі виникнення будь-якої ситуації ми негайно відреагуємо”, — заявив представник китайських аерокосмічних сил, стоячи поруч з радаром.

    За словами військових аналітиків, цей вдосконалений радар є ключовим елементом стратегії Китаю для посилення його здатності до виявлення ракетних загроз на ранніх етапах. Військовий коментатор Сун Чжунпін, який є колишнім інструктором НВАК, вважає, що станція, показана на відео, є “стратегічним активним радаром із фазованою решіткою”. Він зазначив, що ця технологія дозволяє виявляти ракетні загрози на відстані кількох тисяч кілометрів. “Це ключ до отримання попереджень на ранній стадії, що дає можливість своєчасно організувати протиракетні сили для реагування”, — пояснив Сун. Також експерти відзначають, що нова система може бути навіть потужнішою за відомий радар PAVE PAWS, який здатний виявляти ракети на відстані до 5000 км. Це значно посилює здатність Китаю контролювати повітряну ситуацію в широкому радіусі, що може мати важливі стратегічні наслідки для регіональної безпеки.

    Відзначаючи такі досягнення, Китай не лише покращує свою здатність реагувати на можливі загрози, а й демонструє значний технологічний прогрес у сфері військової оборони.

  • Китай створив кулемет здатний до 2 мільйонів пострілів за хвилину

    Китай створив кулемет здатний до 2 мільйонів пострілів за хвилину

    Китайські інженери представили нову кулеметну систему, здатну досягати вражаючої скорострільності у 450 000 пострілів на хвилину, що в кілька разів перевищує показники сучасних військових систем. Зброя, розроблена групою учених у промисловому центрі Тайюань, може бути оснащена п’ятьма стволами, що дозволяє досягти потенційної максимуми — два мільйони пострілів за хвилину. Це відкриття може серйозно змінити розстановку сил у світі сучасних збройних технологій.

    Основною особливістю нового кулемета є його неймовірна скорострільність. Для порівняння, система Phalanx, яка є однією з найсучасніших у армії США для ближнього бою, може здійснювати лише 4500 пострілів на хвилину. З новою китайською розробкою, така швидкість ураження цілей є неймовірною. Одним з головних викликів для створення зброї з такою швидкістю є безперервна подача патронів. Для вирішення цієї проблеми китайські інженери розробили інноваційну систему контейнероподібних магазинів з одноразовими стволами. Коли магазин спорожняється, його можна просто викинути разом з усіма стволами. Такий підхід дозволяє значно підвищити швидкість заряджання, знижуючи знос міцності ствола і покращуючи точність. Іншим важливим елементом є використання електронних спускових механізмів, які генерують високоенергетичний металевий струмінь для детонації вибухової речовини. Це дозволяє значно зменшити час спрацьовування механізму, досягаючи лише 17,5 мікросекунд, що є рекордним для таких систем.

    Попри всі інновації, розробка такого типу зброї зіштовхується з низкою технічних і практичних труднощів. Одна з головних проблем — забезпечення надійної подачі патронів при такій швидкості вогню. Крім того, розробники повинні враховувати надзвичайно високі температури, що виникають внаслідок численних пострілів за короткий проміжок часу, а також ризики втоми матеріалів і механічних збоїв. Попередні спроби створити зброю з такою швидкістю стикалися з серйозними технічними труднощами. У 1990-х роках австралійський винахідник Майк О’Двайєр розробив концепт кулемета з 36 стволами, який мав здатність здійснювати мільйон пострілів на хвилину. Однак проект не зміг отримати фінансування і був закритий через проблеми з механічною частиною. Наразі, за словами розробників, китайський кулемет може стати першим реальним досягненням у цій сфері.

    Цей винахід має величезний потенціал для посилення обороноздатності Китаю і зміцнення його позицій як одного з лідерів у сфері передових військових технологій. У разі підтвердження всіх заявлених характеристик, така зброя може значно змінити ландшафт військових конфліктів і зробити Китай ще більш потужним гравцем на світовій арені.