centernews360

Позначка: НПЗ

  • Пекло на болотах: потужні вибухи та масштабна пожежа розтрощили гігантський Кірішський НПЗ у Росії

    Пекло на болотах: потужні вибухи та масштабна пожежа розтрощили гігантський Кірішський НПЗ у Росії

    Російська Федерація зазнала чергового нищівного удару по своїй нафтопереробній інфраструктурі внаслідок масованого нальоту ударних безпілотників. У Ленінградській області спалахнула потужна пожежа на території Кірішського нафтопереробного заводу, який є одним із найбільших підприємств паливно-енергетичного комплексу агресора.

    За інформацією незалежних телеграм-каналів, у ніч на 9 листопада у Санкт-Петербурзі та околицях через повітряну загрозу екстрено відключили мобільний інтернет, а місцева влада заявила про «величезну кількість БПЛА». О 02:45 робота головного аеропорту Пулково була повністю заблокована через введення тимчасових обмежень на прийом та випуск літаків. Жителі міста Кіріші, розташованого за сотню кілометрів на південний схід від Санкт-Петербурга, чули серію потужних вибухів у районі підприємства ТОВ «ВО “Киришинефтеоргсинтез”».

    Факт прильоту офіційно визнав губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко, який цинічно заявив про начебто «успішне збиття» 81 безпілотника лише над регіоном. Водночас у російському міноборони відзвітували про космічну цифру у 430 перехоплених дронів по всій країні, намагаючись приховати реальні масштаби руйнувань стратегічного об’єкта. Потерпілий Кірішський НПЗ, що належить підсанкційному ПАТ «Сургутнафтогаз», має величезну проєктну потужність до 21 мільйона тонн нафти на рік та виробляє повний спектр пального для забезпечення російської армії. Нагадаємо, що через попередні атаки підприємство вже зазнавало критичних руйнувань і зупиняло роботу, а тепер отримує новий нищівний удар.

  • Чергова нічна пожежа в тилу ворога: безпілотники атакували Афіпський НПЗ у Краснодарському краї РФ

    Чергова нічна пожежа в тилу ворога: безпілотники атакували Афіпський НПЗ у Краснодарському краї РФ

    Об’єкти критичної та військової інфраструктури на території Російської Федерації продовжують зазнавати регулярних ударів з повітря. У ніч на п’ятницю, 6 листопада, масованої атаки зазнав Афіпський нафтопереробний завод, розташований у Краснодарському краї. Як повідомляють моніторингові канали та OSINT-спільноти, зокрема паблик Exilenova+, на території підприємства пролунала серія потужних вибухів, після чого спалахнула масштабна пожежа.

    За словами очевидців та місцевих мешканців, вибухи були настільки сильними, що їх чули у прилеглих районах. Внаслідок займання на заводі утворився величезний стовп густого чорного диму, який почав стрімко тягнутися у бік сусіднього Краснодара, викликавши паніку серед місцевого населення. Окрім самого нафтопереробного підприємства, вибухи тієї ж ночі лунали й у сусідній Республіці Адигея, що свідчить про масований наліт безпілотників на південні регіони Росії. Наразі російська влада та профільні відомства намагаються уникати детальних коментарів, а офіційне підтвердження масштабів руйнувань наразі відсутнє.

    Афіпський НПЗ є одним із найбільших та найважливіших нафтопереробних комплексів на півдні Російської Федерації. Проєктна потужність підприємства з переробки вуглеводневої сировини становить понад 6 мільйонів тонн на рік. Завод спеціалізується на випуску масових видів палива та нафтопродуктів, які, зокрема, безпосередньо постачаються для забезпечення потреб російської окупаційної армії, що бере участь у війні проти України. Систематичні удари по подібних стратегічних об’єктах суттєво дестабілізують тилову логістику агресора та створюють дефіцит паливно-мастильних матеріалів на ключових напрямках.

  • Удар по тилах ворога: у Рязані після атаки безпілотників спалахнув нафтопереробний завод, який забезпечує армію РФ паливом

    Удар по тилах ворога: у Рязані після атаки безпілотників спалахнув нафтопереробний завод, який забезпечує армію РФ паливом

    У російському місті Рязань сталася чергова масштабна надзвичайна подія на об’єкті критичної інфраструктури. У ніч проти 5 листопада місцевий нафтопереробний завод зазнав атаки ударних безпілотників, у результаті якої на території підприємства спалахнула потужна пожежа. Як повідомляють численні Telegram-паблики, зокрема видання Astra та OSINT-спільноти, ворожий НПЗ, що відіграє ключову роль у забезпеченні паливом російських окупаційних військ, отримав серйозні пошкодження.

    За інформацією місцевих мешканців, тривожна ситуація в регіоні почалася близько другої години ночі за місцевим часом, коли в Рязані та навколишній області було оголошено офіційну загрозу застосування БпЛА. Майже одразу потому місто сколихнула серія гучних вибухів. Очевидці повідомляли про гучний гул моторів у небі та активну, проте малоефективну роботу російської протиповітряної оборони. Згодом паблик Supernova+ опублікував відеоматеріали з місця події, на яких чітко зафіксовано відкрите горіння на території промислового об’єкта. Незалежні OSINT-аналітики оперативно верифікували кадри та підтвердили, що удару зазнав саме Рязанський нафтопереробний завод (АТ «Рязанська нефтеперерабатывающая компания»).

    Уражене підприємство є одним із найбільших та найважливіших нафтопереробних комплексів на території Російської Федерації і входить до складу структури ПАО «НК «Роснефть»». Завод розташований у Південному промисловому вузлі Рязані, а його проєктна потужність з переробки нафти становить близько 17–18 мільйонів тонн на рік. Підприємство спеціалізується на випуску широкого спектра нафтопродуктів, включаючи автомобільні бензини, дизельне паливо, мазут та бітум. Окрім забезпечення цивільного ринку Москви та центральних регіонів РФ, РНПЗ десятиліттями працює на потреби Міністерства оборони країни-агресора. Зокрема, ще у 2014 році завод офіційно звітував про розробку спеціальних експериментальних партій палива для військової техніки з урахуванням жорстких вимог оборонного відомства. Крім того, підприємство виробляє дефіцитний реактивний керосин марки ТС-1, який критично необхідний для забезпечення бойових вильотів російської військової авіації.

    Окрім атаки на нафтопереробний завод, за попередніми даними моніторингових каналів, у Рязані також зафіксовано пожежу на території великого логістичного центру компанії Wildberries, що свідчить про чисельність залучених дронів та широкий розмах нічного нальоту.

    Вже вранці масштаб інциденту довелося визнати й місцевій владі. Губернатор Рязанської області Павл Малков офіційно підтвердив факт атаки безпілотників на регіон. За його словами, внаслідок падіння уламків та влучань були пошкоджені лінії електропередач, а на території кількох промислових об’єктів спалахнули локальні пожежі, які намагаються ліквідувати екстрені служби. Систематичні удари по стратегічних НПЗ вглиб російської території суттєво підривають логістику та забезпечення окупаційної армії паливно-мастильними матеріалами.

  • Масована атака безпілотників: у Росії палає Ярославський нафтопереробний завод — один із п’яти найбільших у країні

    Масована атака безпілотників: у Росії палає Ярославський нафтопереробний завод — один із п’яти найбільших у країні

    У ніч проти 3 листопада російська нафтопереробна галузь зазнала чергового, надзвичайно потужного удару. Цього разу ціллю масштабної атаки ударних безпілотних літальних апаратів став Ярославський нафтопереробний завод (відомий як «Славнефть-ЯНОС»), що входить до п’ятірки найбільших та найважливіших підприємств нафтопереробної промисловості Російської Федерації. Завдання удару по такому стратегічному об’єкту свідчить про планомірне розширення географії ураження критичної інфраструктури, яка безпосередньо забезпечує ресурсами російську економіку та окупаційну армію.

    Хронологія подій свідчить про надзвичайно високу інтенсивність повітряного нальоту. Ще до перших вибухів місцева влада Ярославської області була змушена оголосити режим небезпеки через масову появу безпілотників у повітряному просторі. За даними з відкритих джерел та повідомлень місцевих жителів, російські радіолокаційні системи нібито зафіксували наближення рекордної кількості дронів — повідомляється про фіксацію до 150 літальних апаратів. Згодом містяни почали масово інформувати про серію гучних вибухів та масштабну пожежу, що спалахнула на території промислового підприємства, розташованого на Московському проспекті.

    Незалежні фахівці з аналізу відкритих даних, дослідивши численні фото- та відеоматеріали, оприлюднені очевидцями, достовірно встановили геолокацію інциденту. Уражено саме виробничі потужності заводу «Славнефть-ЯНОС». За попередніми візуальними підтвердженнями, на величезній території нафтопереробного комплексу одночасно виникло щонайменше три великі осередки займання. Це може свідчити про високу точність влучань та одночасне виведення з ладу одразу кількох критично важливих технологічних вузлів.

    Стратегічне значення ураженого об’єкта важко переоцінити. Ярославський НПЗ, введений в експлуатацію ще у 1961 році, є одним із фундаментальних стовпів російського енергетичного комплексу. Його виробничі потужності дозволяють переробляти близько 15 мільйонів тонн сирої нафти на рік, що еквівалентно приблизно 300 тисячам барелів на добу. Асортимент продукції підприємства охоплює весь спектр життєво необхідних для функціонування держави та збройних сил паливно-мастильних матеріалів: високооктанові бензини, дизельне пальне, мазут, спеціальні мастила та авіаційний гас.

    Пошкодження або навіть тимчасова зупинка такого промислового гіганта матиме далекосяжні наслідки для логістики держави-агресора. Пальне, яке виготовляється в Ярославлі, є критично важливим для забезпечення потреб Центрального та Північно-Західного регіонів Росії, включно з густонаселеною Московською областю. Серед головних споживачів продукції цього заводу — найбільші російські цивільні та військові аеропорти, а також ключові підприємства військово-промислового комплексу РФ. Таким чином, успішна атака на цей нафтопереробний завод не лише завдає колосальних фінансових збитків бюджету країни, але й безпосередньо послаблює логістичний та військовий потенціал Москви, обмежуючи безперебійне постачання авіаційного та дизельного пального для потреб армії.

  • Масштабна пожежа на нафтовій станції «Самара» та удари по ключових НПЗ: російська нафтопереробка зазнає критичних втрат

    Масштабна пожежа на нафтовій станції «Самара» та удари по ключових НПЗ: російська нафтопереробка зазнає критичних втрат

    У ніч проти 2 листопада на території Російської Федерації пролунала чергова серія вибухів на об’єктах критичної енергетичної інфраструктури. Цього разу під імовірним ударом безпілотних літальних апаратів опинилася лінійна виробничо-диспетчерська станція (ЛВДС) «Самара», що розташована поблизу населеного пункту Просвєт у Самарській області. Місцеві жителі масово повідомляли про гучні вибухи, після яких над резервуарним парком піднявся густий стовп чорного диму. Незважаючи на численні візуальні свідчення масштабної пожежі та публікації відеоматеріалів у соціальних мережах, офіційні представники місцевої російської влади наразі утримуються від будь-яких коментарів щодо причин та наслідків інциденту.

    Варто зазначити, що уражена ЛВДС «Самара» є стратегічно важливим вузлом і одним із найбільших резервуарних парків не лише в Росії, але й у всій Європі. На величезній території станції розміщено 71 резервуар, а сумарний обсяг одночасного зберігання нафтопродуктів перевищує 1,6 мільйона кубічних метрів. Знищення або пошкодження такого об’єкта завдає колосального удару по логістиці російського паливно-енергетичного комплексу, ускладнюючи транспортування та розподіл сировини. Більше того, ця станція вже стала регулярною мішенню: лише протягом жовтня поточного року тут фіксували масштабні пожежі після аналогічних атак 2, 7, 10 та 11 числа, що свідчить про цілеспрямоване та планомірне виведення її з ладу.

    Атака на самарську станцію стала логічним продовженням безпрецедентної кампанії зі знищення російської нафтопереробної галузі. Днем раніше, 1 листопада, потужного удару зазнав великий нафтопереробний завод у Кстовському районі Нижньогородської області. Незалежні аналітики, дослідивши супутникові знімки та відкриті дані, зафіксували там серйозну пожежу в районі ключових технологічних установок первинної переробки нафти та вісбрекінгу гудрону. Губернатор регіону був змушений публічно визнати факт завдання «значних пошкоджень» промисловому підприємству внаслідок масованого нальоту дронів.

    Ще за день до цього невідомі ударні безпілотники подолали відстань у 1400 кілометрів від українського кордону та атакували нафтову інфраструктуру в Уфі. У цьому промисловому регіоні фактично впритул один до одного розташовані одразу три потужні нафтопереробні заводи. Внаслідок точного удару спалахнула пожежа на підприємстві «Башнефть-Новойл», де вогонь, за попередніми експертними оцінками, міг охопити критично важливу установку каталітичного риформінгу. Цей високотехнологічний вузол є однією з найважливіших ланок виробничого процесу на будь-якому сучасному НПЗ, і його виведення з ладу на тривалий час паралізує випуск високооктанового автомобільного та авіаційного пального.

    Загалом, за оцінками фахівців із відкритих даних, лише за останні три доби інтенсивних атак вдалося вивести з ладу близько 10% усієї російської нафтопереробної галузі. Сукупна річна потужність трьох підприємств, які зазнали критичних пошкоджень останнім часом — Кстовського заводу, Новокуйбишевського НПЗ та «Башнефть-Новойл», — становить близько 33 мільйонів тонн нафти. Така системна руйнація енергетичної бази не лише суттєво обмежує можливості Кремля стабільно забезпечувати пально-мастильними матеріалами свою окупаційну армію, але й завдає непоправних фінансових збитків економіці держави-агресора, позбавляючи її одного з головних джерел експортних доходів для фінансування війни.

  • Системні удари по нафтопереробці: Західні оглядачі підтверджують ураження трьох великих НПЗ

    Системні удари по нафтопереробці: Західні оглядачі підтверджують ураження трьох великих НПЗ

    Сили оборони України здійснили нову серію високоточних атак по об’єктах російської нафтопереробної промисловості, послідовно виводячи з ладу критичні технологічні установки на ключових підприємствах галузі.

    Про це повідомляє оглядач видання The Wall Street Journal у соцмережі X.

    Хронологія та географія ударів:

    • П’ятниця (30 жовтня): Ураження зазнав Новокуйбишевський НПЗ (Самарська область), де пошкоджень зазнали установки первинної переробки нафти.
    • Субота (31 жовтня): Завдано удару по нафтопереробному комплексу в Уфі (Республіка Башкортостан), що спричинило зупинку частини виробничих потужностей.
    • Неділя, ранок (1 листопада): Атаковано один із найпотужніших заводів РФ — «ЛУКОЙЛ-Нижегороднефтеоргсинтез» у м. Кстово (Нижньогородська область), де зафіксовано масштабну пожежу на технологічних об’єктах.

    Оцінка експертів та наслідки для економіки РФ

    Міжнародні аналітики зазначають, що під час кожної з трьох атак цілеспрямовано уражалися найбільш вразливі та дороговартісні частини комплексів — установки первинної переробки (АВТ) та крекінгу. З огляду на діючі міжнародні санкції, швидкий ремонт та заміна такого обладнання для російських підприємств є вкрай ускладненими, що веде до довгострокового скорочення виробництва високооктанового пального та експортних спроможностей РФ.

  • Палає Новокуйбишевський НПЗ: Росія зазнала чергової масованої атаки безпілотників

    Палає Новокуйбишевський НПЗ: Росія зазнала чергової масованої атаки безпілотників

    У Самарській області РФ ударні безпілотники успішно атакували Новокуйбишевський нафтопереробний завод, який, серед іншого, спеціалізується на виробництві реактивного палива для потреб російської окупаційної армії. Українська компанія Fire Point офіційно підтвердила ураження стратегічного об’єкта. Незалежні OSINT-аналітики та місцеві жителі повідомили про серію потужних вибухів і масштабну пожежу на території підприємства. Прикметно, що місцева влада оголосила повітряну тривогу вже безпосередньо під час нальоту. Зазначимо, що цей завод, який щороку переробляє близько 8,8 млн тонн нафти, вже призупиняв роботу після аналогічних атак навесні та влітку цього року.

    Паралельно з ударом по нафтовій інфраструктурі, безпрецедентної атаки зазнала російська столиця. Мер Москви Сергій Собянін заявив про нібито перехоплення 862 безпілотників, які прямували в бік московського регіону, зізнавшись, що щонайменше 170 із них довелося збивати вже на підльоті до міста. Через масований наліт роботу ключових аеропортів у Самарі та Москві було повністю паралізовано.

    Систематичними ударами по російській нафтопереробній галузі Україна продовжує послідовно руйнувати логістику та фінансові спроможності Кремля для ведення війни. Ця кампанія триває, попри нещодавні повідомлення про тиск із боку Сполучених Штатів з вимогою тимчасово утриматися від знищення російських НПЗ.

  • Дипломатична пауза: Україна тимчасово припинила удари по російських НПЗ через тиск США

    Дипломатична пауза: Україна тимчасово припинила удари по російських НПЗ через тиск США

    Сили оборони України тимчасово призупинили кампанію з нанесення ударів по російських нафтопереробних заводах. Таке рішення було ухвалене після кількох тижнів інтенсивного тиску з боку президента США Дональда Трампа. Неофіційна пауза розпочалася минулого тижня у розпал напруженості в американсько-українських відносинах і, як очікується, триватиме щонайменше до завершення проміжних виборів у США в листопаді.

    За даними обізнаних джерел, у середині жовтня українські підрозділи, що здійснюють дальні удари, отримали вказівку призупинити атаки на нафтову інфраструктуру РФ після завершення вже розпочатих операцій. Попри те, що жорсткої прямої заборони не було, через делікатну дипломатичну ситуацію в Києві вирішили тимчасово утриматися від знищення саме цих об’єктів. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що українські військові наразі діють дещо обережніше, проте прямого наказу не атакувати НПЗ немає, і наразі безпілотники продовжують успішно уражати інші типи військових цілей на території Росії.

    Аналітики зазначають, що критична залежність України від супутникового зв’язку Starlink, обміну розвідувальними даними з Вашингтоном та постачання ракет-перехоплювачів для систем Patriot робить Київ вразливим до американського політичного тиску, навіть попри те, що більша частина військової та фінансової допомоги була припинена. Ситуація загострюється тим, що Росія повністю ігнорує попередні пропозиції Києва щодо взаємного «енергетичного перемир’я» та продовжує масовані ракетні й дронові атаки на українські міста та інфраструктуру. Нагадаємо, що останні масштабні успішні удари по нафтовій галузі ворога датуються ще 18 жовтня, коли спалахнула велика пожежа в нафтоналивному порту Санкт-Петербурга.

  • Ілюзія порятунку ринку: чому дизельна угода Трампа та Путіна не здатна зупинити зростання цін на пальне

    Ілюзія порятунку ринку: чому дизельна угода Трампа та Путіна не здатна зупинити зростання цін на пальне

    Широко розрекламована домовленість між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним щодо відновлення постачань російського дизельного пального на світовий ринок навряд чи вплине на вартість нафтопродуктів. До такого категоричного висновку дійшли опитані агентством Reuters міжнародні енергетичні експерти та ринкові аналітики. Головними перешкодами для стабілізації ринку є мізерні обсяги обіцяного експорту, напружена ситуація з вільним танкерним флотом, а також нездатність нафтопереробної промисловості РФ наростити випуск пального в умовах постійних ударів українських далекобійних дронів.

    Згідно з планом, озвученим Трампом, Росія мала спрямувати на експорт 300 тисяч тонн дизеля у жовтні (близько 2,25 мільйона барелів), 500 тисяч тонн у листопаді з подальшим збільшенням постачань ще на 1 мільйон тонн. Проте, за підрахунками аналітичної компанії Kpler, жовтнева партія еквівалентна лише 73 тисячам барелів на добу, тоді як для реального зниження світових цін ринок потребує додаткових щонайменше 400 тисяч барелів щоденно. Своєю чергою консалтингова агенція Baringa оцінює мінімально необхідний обсяг у 850 тисяч барелів на добу, що робить заявлені транші Москви абсолютно непомітними для світового енергобалансу.

    Окрім того, фізичні можливості російської переробки наразі обмежені. За даними Energy Policy Research Foundation, за внутрішнього споживання на рівні 1,2 мільйона барелів дизеля на добу Росія виробляє лише 1,4 мільйона. Спробам вийти на більші показники суттєво заважають системні операції Сил оборони України проти російських НПЗ: за оцінками суднового брокера Braemar, наразі пошкоджено або виведено з ладу до 45% переробних потужностей країни-агресорки. Поки атаки тривають, Москва позбавлена можливості повноцінно провести капітальні ремонти заводів і сама змушена імпортувати окремі види нафтопродуктів.

    Попри це російські високопосадовці намагаються створити видимість енергетичного прориву. Віцепрем’єр РФ Олександр Новак повідомив, що 22 жовтня з балтійського порту вирушить перший танкер водотоннажністю 40 тисяч тонн із вантажем для США, запевнивши, що експорт стосуватиметься лише «надлишків». Володимир Путін під час переговорів зі спецпредставником США Стівом Віткоффом і взагалі заявив про нібито негайне падіння світових цін на дизель на 5–6%. Утім, реальна статистика біржі ICE свідчить про зворотне: від моменту оголошення угоди 9 жовтня ціни не лише не впали, а навіть зросли з 1408 до майже 1450 доларів за тонну, перетворюючи дизельний пакт Вашингтона та Москви радше на політичну декларацію, ніж на економічний порятунок.

     

  • «Україна не повинна вступати до НАТО»: віцепрезидент США Венс закликав Київ припинити удари по російській енергетиці

    «Україна не повинна вступати до НАТО»: віцепрезидент США Венс закликав Київ припинити удари по російській енергетиці

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс виступив із категоричною заявою проти євроатлантичної інтеграції України, підкресливши, що Київ не повинен ставати членом Північноатлантичного альянсу, а Вашингтон не несе перед українською державою союзницьких зобов’язань. Про це другий посадовець американської адміністрації відкрито заявив в інтерв’ю платформі 2WAY TONIGHT, продемонструвавши подальше охолодження Білого дому до ключових прагнень української безпекової політики.

    Венс прямо дистанціював нинішнє керівництво Сполучених Штатів від гарантій безпеки для України, наголосивши на розбіжності стратегічних інтересів двох країн. «Наскільки я знаю, у нас немає офіційної союзницької угоди з Україною. Україна не входить до НАТО. Я не думаю, що вона повинна вступати до НАТО. Я вважаю, що це країна, дуже гідна захоплення, прекрасна країна з безліччю чудових людей. Ми співпрацюватимемо з деяких питань, але в деяких питаннях наші позиції будуть розходитись», — зазначив американський віцепрезидент.

    Поряд із відмовою у перспективі членства в Організації Північноатлантичного договору, Венс висунув пряму ультимативну вимогу до Сил оборони України щодо ведення бойових дій. За його словами, Київ «мусить негайно припинити атаки на російські енергетичні об’єкти». Ця заява пролунала в унісон із нещодавніми рішеннями адміністрації Дональда Трампа щодо зняття санкцій з експорту російського пального та прямих домовленостей із Москвою про імпорт дизелю до Сполучених Штатів.

    Показово, що риторика віцепрезидента синхронізується з попередніми виступами членів кабінету, зокрема міністра фінансів Скотта Бессента, який також ухилився від того, аби назвати Україну офіційним союзником Америки. Вимоги припинити далекобійні удари по ворожих НПЗ на тлі тотального ракетного терору РФ проти української енергосистеми та знищення київських ТЕЦ розцінюються експертами як спроба зв’язати Києву руки у симетричній відповіді агресору, захистивши при цьому російські нафтогазові доходи та глобальний ринок пального в інтересах передвиборчого курсу Вашингтона.