Військовий уряд Нігеру оголосив про перенесення початку нового навчального року на 28 жовтня у зв’язку з сильними дощами та повенями, які спустошили країну. Ці природні катастрофи стали найбільш руйнівними за останні 30 років, забравши життя понад 300 людей і завдавши шкоди приблизно 800 000 осіб.
Про це пише BBC.
“Кілька шкіл постраждали, а інші зайняті постраждалими”, – заявив представник уряду на державному телеканалі.
Влада перенесла дату початку з 2 на 28 жовтня.
За останні кілька тижнів ця західноафриканська країна постраждала від безперервних злив, внаслідок яких загинуло понад 300 людей через затоплення або обвалення будівель, згідно з даними міністерства внутрішніх справ.
Міжнародний комітет порятунку повідомив, що від повеней постраждали понад 800 000 людей. Організація стверджує, що такі країни, як Нігер, Малі та Нігерія, зіткнулися з деякими з “найсильніших повеней за останні 30 років”.
Військовий уряд заявляє, що нужденним було надано 9700 тонн зерна і що ситуація перебуває під контролем.
Зростає також стурбованість з приводу збитків та руйнування будівель, що мають культурне значення. Кілька тижнів тому у Зіндері, другому за величиною місті країни, обрушилася мечеть 19 століття, збудована з дерева та соломи. Також існують побоювання з приводу того, яких збитків було завдано історичному центру в північному місті Агадес, відомому як ворота до пустелі. Цей об’єкт є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Як і інші країни напівзасушливого регіону Сахель у Західній Африці, Нігер страждає від наслідків зміни клімату. Окрім повеней, останніми роками він також пережив посухи та неврожаї.
У своєму нещодавньому листі до Ради Безпеки ООН міністри закордонних справ Малі, Нігеру та Буркіна-Фасо закликали до дій для запобігання «підривним актам», які можуть загрожувати регіональній та континентальній стабільності. Цей лист, розміщений на акаунті X групи, відомої як «Альянс саамських держав», був надісланий 15 членам Ради Безпеки.
Україна не прокоментувала лист, але раніше заявила, що немає жодних доказів її причетності до підтримки повстанців у Малі.
Це суперечить словам прес-секретаря ГУР Андрія Юсова, який заявив про участь відомства в «успішній операції проти російських військових злочинців».
ЕКОВАС висловив своє «рішуче несхвалення і рішуче засудження будь-якого зовнішнього втручання у справи регіону, яке може становити загрозу миру та безпеці в Західній Африці, а також будь-яких спроб, спрямованих на залучення регіону до поточних геополітичних конфліктів».
Міністерство закордонних справ України висловило обурення у зв’язку з рішенням Нігеру розірвати дипломатичні відносини з Києвом, слідом за Малі. У заяві МЗС зазначено, що розірвання відносин відбулося без проведення розслідувань інциденту в Малі і без надання жодних доказів щодо причин такого кроку.
Про це йдеться в повідомленні МЗС.
Звинувачення в підтримці тероризму Київ відкидає, оскільки вони “не витримують жодної критики, безпідставні та не відповідають дійсності”.
Також заявлено, що уряд Малі “обрав шлях на зближення з державою-терористом, Російською Федерацією”.
Нагадаємо, що Малі та Нігер розірвали відносини з Україною через заяву ГУР про підтримку бойовиків, які воюють із центральним урядом Малі та атакували колону “Вагнера”. Пізніше в ГУР спростували свою заяву.
Армії Малі, Буркіна-Фасо та Нігеру створили нову конфедерацію під назвою Конфедерація держав Сахеля (АЕS).
Лідери цих країн, які прийняли участь у саміті, відбулиму в Х. Генерал Абдурахман Чіані з Нігеру, полковник Ассімі Гоїта з Малі і капітан Ібрагім Траоре з Буркіна-Фасо очолили ініціативу. Вони усі троє прийшли до влади у своїх країнах шляхом військових переворотів з 2020 по 2023 рік.
Саміт відбувся після виходу цих трьох країн з Економічної спільноти західноафриканських держав в січні 2024 року. Лідери країн висловили обурення щодо впливу Франції та вирішили створити власне регіональне об’єднання. Створення конфедерації є кроком до глибшої інтеграції між країнами.
Крім того, ці країни вислали французькі війська, які були частиною антиджихадистської місії, а США виведуть свої війська з Нігеру до 15 вересня, поблизу столиці Ніамей, яку нині займають російські війська.
Лідери хунт з Малі, Буркіна-Фасо та Нігеру планували створення АЕS після зустрічей з російськими делегаціями, що відбулися у грудні 2023 року. Ці зустрічі підкреслили збільшення впливу Москви в регіоні.
Утриманість, яка характеризує Сахельський регіон, заснована на природному багатстві та культурному спадщині, виходить на новий рівень завдяки оголошенню про створення Конфедерації “Альянс держав Сахеля”. Нігер, Малі та Буркіна-Фасо, три країни з цієї землі, об’єднали свої зусилля, щоб покласти край ізоляції та зміцнити свою позицію в регіоні через нове стратегічне партнерство.
“Разом ми зміцнимо основи нашої справжньої незалежності, гарантії істинного миру і сталого розвитку за допомогою створення Конфедерації “Альянс держав Сахеля”. AES володіє величезним природним потенціалом, який, якщо його правильно використовувати, гарантуватиме краще майбутнє народам Нігеру, Малі та Буркіна-Фасо”, – ідеться в заяві трьох країн.
Угоду підписали військові керівники трьох держав.
Раніше вони підписали договір про безпеку, а також оголосили про свій вихід зі співдружності країн Західної Африки ECOWAS.
Нагадаємо, минулого літа в Нігері стався держпереворот, путчистів підтримали сусідні Буркіна-Фасо і Малі. Усі три країни оголосили про дружбу з РФ і нарвалися на критику Заходу, особливо Франції, яка стрімко втрачала вплив у колишніх колоніях.
Франція в жовтні почала виведення своїх військ із Нігеру.
Уряд Нігеру прийняв рішення відкликати ліцензію на експлуатацію уранового родовища Імурарен у користь французької державної компанії Orano. Це родовище, розташоване в північній частині країни, вважається одним з найбільших у світі, з оцінкою запасів до 200 тисяч тонн урану.
Про це повідомило французьке Radio France Internationale.
Нігер є сьомим за величиною виробником урану у світі. Тільки на родовищі Імурарен за оцінками експертів міститься 200 тис. тонн металу.
Orano видобувала уран для атомної промисловості Франції в Нігері з 1971 року. Але новий уряд Нігеру, який прийшов до влади торік, виступив проти Франції і наказав вивести свої війська з країни.
Франція швидко втрачає вплив в Африці навіть над своїми колишніми колоніями.
Останнім часом Росія розглядає можливість заволодіння урановими активами в Нігері, які належать французькій компанії.
Про це повідомляється, з посиланням на звіт американською Інституту вивчення війни (ISW).
Мова йде про компанію Orano SA. Аналітики вважають, що РФ може досягти цієї мети.
“Росія прагне придбати уранові активи в Нігері, які наразі належать французькій державній компанії Orano SA, і угода про “багатогалузеве співробітництво”, підписана Євкуровим та його нігерійськими колегами, може підтримати ці російські зусилля”, – йдеться в повідомленні.
Також згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW), Російська Федерація збільшила свою військову присутність у Нігері. США у свою чергу, мають намір вивести всі свої війська з країни.
“Росія нещодавно збільшила свою військову присутність в Нігері. Африканський корпус Міністерства оборони Росії був розгорнутий в Нігері в квітні 2023 року і заявив про свої наміри замінити американські війська на півночі Нігеру, а в травні 2024 року увійшов на базу, де розміщуються американські військовослужбовці в цій країні. США, зокрема, мають намір вивести всі американські війська з Нігеру до 15 вересня 2024 року”, – зазначають аналітики.
Хунта Нігеру – багатої на уран західноафриканської країни – розірвала військову угоду, яка дозволяла розміщати в країні американських військових.
У суботу речник хунти повідомив про те, що делегація з Вашингтона перебувала в Ніамеї для переговорів з військовим керівництвом країни і сказане американцями обурило хунту.
США використовували свою базу в Нігері для моніторингу регіональної активності джихадистів.
Ця заява хунти, яка перебуває при владі з липня минулого року, пролунала під час її зближення з Росією та після вигнання французьких військ у грудні.
“Присутність США на території Республіки Нігер є незаконною та порушує всі конституційні та демократичні норми, які вимагають від суверенного народу… консультації щодо розміщення іноземної армії на його території”, — сказав речник військової хунти Нігеру полковник Амаду Абдрамане у викривальній заяві на національному телебаченні.
Він також стверджував, що американська делегація звинуватила Нігер в укладенні таємної угоди щодо постачання урану до Ірану. Полковник Абдрамане назвав звинувачення “цинічним” і таким, що “нагадує другу війну в Іраку”.
І, нарешті, він припустив, що США не подобаються союзники, яких обрав Нігер.
“Тому уряд Нігеру рішуче засуджує поблажливе ставлення в поєднанні з погрозою репресій з боку глави американської делегації проти уряду та народу Нігеру”, – сказав полковник Абдрамане.
АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, Хунту підтримують проросійська та антизахідна частина нігерського суспільства
Посилаючись на “Національну раду збереження батьківщини” (CNSP), куди входять лідери хунти на чолі з генералом Aбдрахманом Чіані, речник Державного департаменту США Метью Міллер повідомив у соцмережі X, що він “знав про заяву… яка стала результатом відвертих дискусій на вищому рівні в Ніамеї цього тижня щодо нашої стурбованості траєкторією, обраною CNSP”.
“Ми підтримуємо зв’язок із CNSP і надаватимемо подальшу інформацію за потреби”, – додав Міллер.
Вважається, що в Нігері перебувають щонайменше 650 американських військових.
У 2016 році США почали інвестувати близько 100 мільйонів доларів у базу безпілотників у місті Агадес в центральній частині Нігеру, за 750 км на північний схід від столиці – Ніамея. Базу використовували для спостереження та ударів по бойовиках, пов’язаних з “Ісламською державою” та “Аль-Каїдою”, які діють у ширшому регіоні Сахелю.
Діяльність джихадистів у Сахелі спричинила нестабільність у низці країн, що призвело до військових переворотів у Малі 2020 року, Буркіна-Фасо 2022 року і в Нігері у 2023 році. Зараз три країни створили військовий союз.
АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, Учасники хунти Нігеру у липні 2023 року
Армія в Нігері скинула обраного президента Мохамеда Базума в липні 2023 року через погіршення ситуації з безпекою. Регіональне об’єднання ЕКОВAС вимагало повернення до влади президента Базума і запровадило санкції проти Нігеру – зокрема закриття кордонів для торгівлі і відключення частини енергопостачання, а лідер об’єднання – президент Нігерії – навіть запропонував провести військову інтервенцію проти хунти. Проте цього так і не сталося.
Хунти Нігеру, Буркіна-Фасо та Малі у вересні 2023 року, наступного дня після зустрічі їхніх представників з заступником міністра оборони Росії Юнус-Беком Євкуровим, створили Альянс держав Сахеля, а у січні 2024 року оголосили про вихід з ЕКОВAС. В об’єднанні це рішення не визнали, але у лютому 2024 року зняли з “гуманітарних причин” частину санкцій з Нігеру.
Після зростання обурення проти колишньої колоніальної держави – Франції – французькі війська, які допомагали боротися з джихадистами, покинули Нігер в грудні 2023 року.
Здавалося, що хунта дотримується м’якшої позиції щодо США, але зараз це змінилося.
Нігер, схоже, зближується з Росією – так само раніше вчинили хунти Малі та Буркіна-Фасо. У грудні минулого року призначений хунтою прем’єр-міністр Алі Махаман Ламін Зейне був у Москві, щоб обговорити військові та економічні зв’язки.
Чому Нігер важливий для Заходу
Нігер (мешканці називають країну Ніжер) – колишня французька колонія, яка здобула незалежність у 1960 році після того, як президент Франції Шарль де Голль вирішив закінчити історію Французької колоніальної імперії.
Більша частина цієї країни, яка за територією вдвічі перевищує розмір України, розташована в пустелі Сахара та напівпустельному регіоні Сахель. Контроль влади над деякими районами країни завжди був умовним.
Нігер – слаборозвинена країна, у якій до того ж відбувається демографічний вибух – рівень фертильності сягає майже 7 дітей на жінку, найвищий показник у світі. В таких умовах надзвичайно складно боротися з безробіттям та іншими соціальними проблемами.
Та попри це, саме за президента Мохамеда Базума, країна була одним з лідерів економічного зростання в Західній Африці, переважно за рахунок розвитку сільського господарства, гірничої галузі та залучення інвестицій. За даними African Development Bank, економічне зростання 2022 року становило 7,2% і з подібним прогнозом і на цей рік. Щоправда економісти застерігали, що через безпекову ситуацію та вплив кліматичних змін, показники можуть змінитися.
Нігер відомий переважно як одна з десяти країн з найбільшими покладами урану в світі, контролює 5% світового видобутку. В Нігері уран почали видобувати 1969 року, і основний видобуток припадає на корпорацію Orano, 45% акцій якої належить французькій державі, ще 40% – французькій компанії Areva.
За оцінкою видання Jeune Afrique, імпорт урану з Нігеру забезпечує 10-15% потреб атомної енергетики – ключової енергетичної галузі Франції. За даними Euratom Supply Agency, у 2022 році саме Нігер забезпечив 25% потреб Євросоюзу в урановій сировині.
Окрім того, Нігер є експортером нафти та золота.
Країна відіграє велике значення і у безпековому вимірі – Нігер був ключовим партнером США, Франції, Німеччини та ЄС у боротьбі з джихадистами в Західній Африці – “Аль-Каїдою”, “Ісламською державою в Західній Африці” та “Боко Харам”. Західні країни, зокрема, прагнуть запобігти, щоб будь-яке з угруповань встановило контроль над урановими родовищами Нігеру.
Президент Базум був союзником західних держав у їхніх безпекових планах в регіоні, а його значення зросло після того, як до влади в Малі та Буркіна-Фасо прийшли проросійські хунти. Він також допомогав боротися з торговцями людьми, які брали участь у схемах нелегальної міграції африканців до Європи.
