centernews360

Позначка: несплата

  • Українці накопичили майже два мільйони боргів за штрафи на дорогах

    Українці накопичили майже два мільйони боргів за штрафи на дорогах

    В Україні зростає кількість боргових проваджень через несплату штрафів за порушення правил дорожнього руху. Станом на серпень у Єдиному реєстрі боржників налічується майже 2 мільйони таких записів, повідомляє моніторинговий сервіс Опендатабот.

    З початку року реєстр поповнився ще на 375,8 тисячі нових проваджень. Хоча темпи зростання дещо сповільнилися порівняно з попередніми роками, експерти зазначають: загальна кількість боргів і надалі лишається високою.

    За словами аналітиків, це менше, ніж торік, але все ще на третину більше, ніж у 2023 році. У порівнянні з періодом до початку повномасштабної війни кількість боргів зросла у 2,5 раза.

    Найбільша частка боржників припадає на чоловіків віком 25–45 років, що становить 41 відсоток усіх проваджень. Водночас зростає і кількість жінок, які ігнорують оплату штрафів: якщо у 2021 році їх було лише 8 відсотків, то тепер уже 21.

    За регіонами лідирує Київ із 43 654 провадженнями, далі йде Дніпропетровська область із 36 879 та Одеська область із 29 502.

    Фахівці наголошують, що борги за штрафи можуть обернутися серйозними проблемами: від заборони виїзду за кордон до примусового стягнення майна. Крім того, якщо штраф не сплачено протягом 15 днів, його сума автоматично подвоюється.

  • S&P оголосило дефолт України за ВВП варантами

    S&P оголосило дефолт України за ВВП варантами

    Міжнародне рейтингове агентство S&P Global знизило рейтинг випуску українських ВВП-облігацій (варантів), визнавши по них дефолт. Причиною стала несплата урядом України 665 мільйонів доларів, яка мала бути здійснена 2 червня. Відповідну інформацію оприлюднено на офіційному сайті агентства.

    Зазначається, що рейтинг ВВП-варантів було знижено з рівня CC до D, що означає повний дефолт. У S&P уточнили, що не очікують виплати навіть протягом 10-денного пільгового періоду, оскільки уряд України запровадив мораторій на погашення таких зобов’язань у разі відсутності їх реструктуризації.

    Попри це, загальний суверенний рейтинг України в іноземній валюті залишається на рівні SD/SD (вибірковий дефолт), а у національній валюті — на рівні CCC+/C зі стабільним прогнозом.

    Аналітики агентства зазначили, що стабільний прогноз за гривневими борговими зобов’язаннями пов’язаний із прагненням уряду уникати ризиків для банківської системи, яка володіє більшістю внутрішніх облігацій.

  • Компанії авіабізнесмена Мілешка підозрюють у несплаті 400 млн грн податків

    Компанії авіабізнесмена Мілешка підозрюють у несплаті 400 млн грн податків

    У діяльності компаній, підконтрольних українському авіабізнесмену Роману Мілешку, виявлено ознаки можливого ухилення від сплати податків. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на журналістське розслідування.

    Йдеться про дві компанії: ТОВ “Нзоперейшінс” та ПрАТ “Авіакомпанія Константа”, які демонструють високі фінансові результати, однак при цьому витрати на оплату праці залишаються надзвичайно низькими. Зокрема, у 2024 році “Константа” витратила на зарплати 32,9 млн грн, а “Нзоперейшінс” — 33,5 млн грн. При цьому дохід другої компанії за рік виріс на рекордні 4138%.

    За словами журналістів, середня зарплата працівників у цих компаніях коливається від 14 до 22 тисяч гривень на місяць, що є непропорційно низьким показником для авіаційної галузі. Для порівняння, у компаніях SkyUp та Українські вертольоти середня зарплата аналогічних спеціалістів становить 98–172 тисячі гривень на місяць, а річні витрати на оплату праці перевищують 1 млрд грн.

    Це, як зазначають розслідувачі, може свідчити про застосування схем тіньових виплат — зокрема, видачу зарплат “у конвертах”, що дозволяє уникати сплати податків та внесків до державного бюджету.

    Оцінка потенційних втрат держави за останні три роки повномасштабної війни становить до 400 мільйонів гривень — з урахуванням несплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору.

    Видання також нагадує, що у червні 2024 року Бюро економічної безпеки (БЕБ) розпочало досудове розслідування щодо ТОВ “Нзоперейшінс” у зв’язку з можливими порушеннями податкового законодавства. Проте подальше просування у справі практично зупинилося.

    Окрім фінансових зловживань, компанії Мілешка неодноразово фігурували у розслідуваннях про зрив термінів оборонних контрактів, скорочення обсягів робіт і встановлення потенційно небезпечного обладнання на військову техніку. Деякі структури, пов’язані з бізнесменом, співпрацювали з підрядниками, що мали зв’язки з Росією.

  • Жерара Депардьє підозрюють у фінансових махінаціях та ухиленні від податків

    Жерара Депардьє підозрюють у фінансових махінаціях та ухиленні від податків

    Жерар Депардьє, відомий французький актор, який вже перебуває під слідством за справами про сексуальне насильство, тепер опинився під підозрою в податковому шахрайстві та відмиванні коштів. За даними французького видання Le Monde, слідство у цій справі триває з лютого 2024 року, а ключовою підозрою є ухилення від податків через статус резидента Бельгії, який актор підтримував з 2013 року.

    У лютому 2025 року французькі та бельгійські правоохоронці провели обшуки та допити в рамках цієї справи, намагаючись з’ясувати, як саме Депардьє міг приховувати свої доходи, використовуючи податковий статус в Бельгії. Це частина ширшого розслідування щодо фінансових махінацій актора.

    Депардьє переїхав до Бельгії в 2012 році, протестуючи проти високих податків у Франції. У 2013 році він отримав російський паспорт від президента Володимира Путіна, що додатково викликало обговорення щодо його політичних і фінансових уподобань.

    Це нове звинувачення додається до низки скандалів, що супроводжують кар’єру актора, і може мати серйозні наслідки для його репутації та фінансового становища.

  • Відомі бізнесмени Михайло Маслов та Ігор Батичек заробляють на тендерах без сплати податків

    Відомі бізнесмени Михайло Маслов та Ігор Батичек заробляють на тендерах без сплати податків

    Автопарк бізнесмена Михайла Маслова за час повномасштабного вторгнення поповнився відразу декількома елітними авто завдяки виграним багатомільйонним тендерам та несплаченим державі податкам.

    Про це повідомляє nenka.info

    Бізнесмен Маслов Михайло Олександрович привернув увагу журналістів через купівлю під час війни відразу декількох дорогих авто, ціна яких в рази перевищує його офіційні доходи.

    Так, у 2023 році Михайло Маслов купив BMW XM 2023 року випуску, що коштує близько 250 000 доларів США. Окрім того в його власності знаходиться ще 5 автомобілів: чотири авто марки Renault та один Porsche Taycan Turbo 2020 року, вартість якого на сьогодні складає біля  70 тисяч доларів.

     

    ФОТО: Автопарк Михайла Маслова поповнюється елітними автівками за рахунок виграних тендерів та несплачених податків

    Згідно даних державних реєстрів, Михайло Маслов — засновник ряду компаній. Дві з них — ТОВ «Сенк» та ТОВ «ВСУ» є збитковими, в них оформлені лише по одному співробітнику, що взагалі наштовхує на думку про  їхню фіктивність.

    Але в той же час Михайло Маслов є засновником та бенефіціаром ще двох компаній, що за останній час непогано збагатились на державних тендерах. ТОВ «Київська енергетична компанія», що заснована 9 липня 2020 року, за даними YouControl, у вересні та жовтні 2024 року виграла у КП «Вінницька транспортна компанія» тендерних закупівель електроенергії на загальну суму 434 млн 966 тисяч 838 грн.

    Паралельно з цим ТОВ «Кенк» (Криворізька енергетична компанія) у травні 2023 року отримало підряд від того ж КП «Вінницька транспортна компанія» на суму 151 млн 642 тисячі 506 гривень.

    І перша і друга компанії у 2023 році виплатили Михайлу Маслову дивіденди, набагато більші за розміром ніж прибуток цих компаній. Від ТОВ «Київська енергетична компанія» він отримав 1 075 000 грн (28 630 доларів США) дивідендів, при тому, що, згідно з офіційною фінансовою звітністю, «Київська енергетична компанія» закінчила 2023 рік з прибутком у 514 тисяч 600 гривень, тобто 13 тисяч 700 доларів. Це більш, ніж в 2 рази менше, ніж сума виплачених дивідендів Михайлу Маслову.

    Згідно п.164.2.20 Податкового кодексу України, сума виплачених дивідендів, яка перевищує чистий прибуток компанії, оподатковується ПДФО 18% + військовий збір 1,5%, натомість, за нашими даними, цю суму Михайло Маслов оподаткував на загальній системі оподаткування — тобто сплатив лише 5% до бюджету.

    В свою чергу, ТОВ «Кенк» у 2023 році отримало чистий прибуток у розмірі 4 млн 919 тисяч 200 гривень, тобто 131 тисячу доларів, а дивідендів Михайлу Маслову виплатило у розмірі 6 млн 80 тисяч гривень (161 917 доларів), тобто майже у 1,5 рази більше. Завдяки таким маніпуляціям Маслов непогано зекономив на сплаті податків державі, що, вочевидь, дозволило йому придбати собі BMW за чверть мільйона доларів США.

    Водночас, журналісти нашого видання звернули увагу на бізнес партнера Михайла Маслова, добре відомого учасникам енергоринку Ігоря Батичека, якого не раз звинувачували в “нечесній грі” під час проведення закупівель електроенергії.

    До прикладу, його, уже згадана вище ТОВ “Криворізька енергетична компанія” регулярно виграє тендери на поставку електричної енергії КП «Вінницька транспортна компанія», незважаючи на скарги інших учасників ринку через явно прописані під одну компанію тендерні умови.

    Також Ігор Батичек нещодавно став директором іншої цікавої структури – ТОВ «Волинь Солар Сторедж», яка за даними YouControl була заснована в липні 2024 року зі статутним капіталом лише 5000 гривень, а уже в середині серпня виграла спеціальний аукціон з придбання допоміжних послуг для балансування енергетичної системи.

  • Суди почали позбавляти водійських прав за ухилення від військового обліку

    Суди почали позбавляти водійських прав за ухилення від військового обліку

    В Україні зафіксовано перший випадок тимчасового позбавлення водійських прав через недотримання правил військового обліку. Це рішення є прецедентним і може свідчити про посилення контролю за мобілізаційними процесами.

    За даними Опендатабот, у судовому реєстрі вже знайдено щонайменше 41 подібну справу. Однак більшість із них повертаються позивачам через помилки в оформленні, зокрема через несплату судового збору.

    Адвокатка Валентина Слободянюк пояснює, що територіальні центри комплектування (ТЦК) могли не передбачити витрати на судові збори у своїх бюджетах після змін у законодавстві 2024 року. Вона прогнозує, що у 2025-му такі витрати будуть враховані, що може призвести до збільшення успішних судових позовів.

    Рішення про тимчасове позбавлення права керування транспортними засобами діятиме до моменту виконання вимог ТЦК або відкликання цієї вимоги. Аналогічний механізм уже застосовується щодо боржників за аліментами.

    При цьому судові рішення у таких справах повністю знеособлені, тому громадяни не можуть перевірити, чи є щодо них відповідна справа у реєстрі. Це пов’язано з намірами обмежити доступ до інформації про мобілізаційні процеси. Відповідний законопроєкт уже пройшов перше читання у Верховній Раді.

    На сьогодні українці можуть дізнатися про можливий позов проти них лише через судові послуги у додатку “Дія” або в електронному кабінеті системи ЄСуд.