Позначка: мвф

  • Незмінність пріоритетів: Міненерго гарантує збереження чинних тарифів на газ для населення до кінця воєнного стану

    Незмінність пріоритетів: Міненерго гарантує збереження чинних тарифів на газ для населення до кінця воєнного стану

    У Міністерстві енергетики України зробили важливу офіційну заяву, яка має заспокоїти мільйони українських споживачів напередодні складного зимового періоду. Відомство категорично запевнило, що тарифи на природний газ для побутових споживачів залишатимуться незмінними і не підлягатимуть жодному підвищенню аж до повного завершення дії правового режиму воєнного стану в країні. Ця заява стала прямою та вичерпною відповіддю українського уряду на нещодавно оприлюднений технічний звіт Міжнародного валютного фонду (МВФ), який викликав жваві дискусії в суспільстві щодо можливого перегляду цінової політики в енергетичному секторі.

    Представники міністерства наголосили, що позиція держави у цьому соціально чутливому питанні є абсолютно чіткою та непохитною. Законодавчо закріплений мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення продовжує діяти в повному обсязі. Будь-які практичні кроки щодо зміни існуючої системи тарифоутворення, згідно з чинним українським законодавством, можуть розглядатися та впроваджуватися виключно після скасування воєнного стану та загальної стабілізації економічної ситуації. Таким чином, уряд гарантує базовий рівень соціального захисту громадян в умовах триваючої повномасштабної збройної агресії та економічної турбулентності.

    Коментуючи рекомендації міжнародних фінансових партнерів, у Міненерго зазначили, що Україна високо цінує фахову експертизу МВФ, однак розглядає ці документи виключно як консультативні пропозиції, а не прямі вказівки до негайної дії. Остаточне рішення щодо формування тарифної політики залишається виключною прерогативою суверенної держави. Урядовці підкреслили принципову послідовність своїх дій: першочерговим завданням є побудова максимально дієвої та справедливої моделі фінансової підтримки українських родин, і лише після успішної реалізації цього етапу можна буде переходити до складних дискусій про трансформацію ринкового ціноутворення.

    Водночас тимчасова відмова від перегляду цін не означає зупинки системних структурних реформ. Наразі Україна активно розробляє комплексну довгострокову Дорожню карту реформування енергетичного сектору. Створення цього стратегічного документа є невід’ємною частиною міжнародних зобов’язань нашої держави, спрямованих на глибоку інтеграцію в європейський енергетичний простір. Виконання цих умов є критично важливою передумовою для набуття Україною статусу повноправного члена Європейського Союзу, що вимагає прозорості, конкурентності та європейських стандартів роботи енергоринків.

    Ключовим інноваційним елементом майбутньої Дорожньої карти стане кардинальне вдосконалення моделі адресної соціальної допомоги, зокрема в питаннях надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Уряд планує масштабну цифровізацію цього процесу: передбачається створення зручної єдиної онлайн-платформи за принципом «єдиної платіжки». Цей сучасний сервіс об’єднає всі комунальні рахунки та інформацію про державну підтримку в одному вікні завдяки глибокій інтеграції з державними реєстрами на базі державного порталу електронних послуг «Дія». Такий технологічний підхід дозволить мінімізувати бюрократію, зробити процес отримання допомоги максимально прозорим та забезпечити адресною підтримкою саме тих громадян, які її найбільше потребують.

  • Фінансовий ультиматум Брюсселя: ЄС відрізав Київ від дострокових 90 мільярдів євро на оборонні витрати

    Фінансовий ультиматум Брюсселя: ЄС відрізав Київ від дострокових 90 мільярдів євро на оборонні витрати

    Європейський Союз офіційно відхилив терміновий запит України щодо дострокового надання частини масштабного кредитного пакета загальним обсягом 90 мільярдів євро. Ці критично важливі кошти мали піти на екстрене перекриття величезного дефіциту військового фінансування вже у поточному році. Брюссель ухвалив таке безапеляційне рішення після того, як влітку український уряд несподівано для західних партнерів визнав наявність додаткової фінансової діри. Цей незапланований розрив у бюджеті становить 27 мільярдів євро і утворився виключно через стрімке та неконтрольоване зростання оборонних витрат держави в умовах інтенсивних бойових дій.

    Європейські посадовці у високих кабінетах аргументують свою відмову тим, що прискорене вливання такого капіталу зараз жодним чином не вирішить структурної проблеми національної економіки, а лише штучно відтермінує неминучу кризу до 2027 року. Натомість представники Євросоюзу вирішили перерозподілити відповідальність і звернулися до інших міжнародних партнерів, зокрема урядів Канади, Норвегії та Японії, із наполегливим закликом розділити цей безпрецедентний фінансовий тягар. За новим планом, кредитна лінія ЄС має покрити максимум дві третини загальних потреб держави, що стримує російську агресію. Водночас увесь залишок дефіциту повинні профінансувати союзники, які не входять до складу європейського політичного блоку.

    Попри жорстку відмову у негайному фінансуванні, у структурах об’єднаної Європи обіцяють досить оперативно виділити 45 мільярдів євро з уже передбаченого кредиту на 2027 рік. Утім, ці рятівні транші фізично надійдуть на рахунки Києва не раніше початку наступного календарного року. Одночасно європейські інституції та українські профільні відомства розпочинають складну спільну роботу для максимально точного визначення додаткових бюджетних та масштабних оборонних запитів.

    Фінансовий тиск на офіційний Київ невпинно посилюється завдяки умовам, які висувають ключові міжнародні кредитори. Під час вересневої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн чітко наголосила, що у резервах блоку залишається ще 37 мільярдів євро прямої підтримки на 2026 рік. Проте європейська лідерка прямо та безкомпромісно прив’язала доступ до цих грошей до реальних результатів на місцях. Кошти надійдуть до державного бюджету виключно після впровадження глибинних реформ, спрямованих на жорстку боротьбу з корупцією, максимальне виведення економіки з тіні, суттєве збільшення внутрішніх податкових надходжень та повну адаптацію українського законодавства до стандартних норм Євросоюзу.

    Надзвичайно складну ситуацію відверто підтверджують і у головному офісі Міжнародного валютного фонду. Офіційна представниця організації Джулі Козак підкреслила, що інституція активно обговорює з керівництвом Києва та всіма західними союзниками реальні масштаби розриву. Наразі міжнародні експерти інтенсивно працюють над стратегічним об’єднанням другого та третього оглядів життєво необхідної програми фінансування загальним обсягом 8,1 мільярда доларів, що становить приблизно 7,23 мільярда євро. Цей критичний пакет планують винести на фінальний розгляд ради директорів лише до грудня 2026 року. Посадовиця жорстко констатувала, що подальше кредитування воюючої країни безпосередньо залежить від отримання фондом абсолютно надійних гарантій повного покриття дефіциту. За песимістичними прогнозами аналітиків МВФ, майбутня фінансова прірва України оцінюється у колосальні суми: від 30 до 35 мільярдів доларів на 2027 рік, 17 мільярдів доларів на 2028 рік та ще 2 мільярди доларів на 2029 рік.

  • «Про вибори подумаєте після війни»: Зеленський влаштував розніс Раді через зрив законів на 30 мільярдів

    «Про вибори подумаєте після війни»: Зеленський влаштував розніс Раді через зрив законів на 30 мільярдів

    Президент України Володимир Зеленський виступив із різкою критикою на адресу народних депутатів через провал ключових голосувань у Верховній Раді, які мали відкрити шлях до фінансової допомоги в розмірі 30 мільярдів доларів від міжнародних партнерів та Міжнародного валютного фонду. Глава держави наголосив, що парламентарі зобов’язані відкинути політичні інтриги та виконати свій обов’язок перед воюючою країною.

    Як зазначив український лідер, початок осіннього періоду є вирішальним моментом для забезпечення стабільності держави напередодні зими. «На те, щоб пройти цей рік. На те, щоб увійти в рік наступний. Забезпечити оборону. Забезпечити соціальні виплати. Забезпечити нормальне функціонування нашої держави, попри все», – підкреслив він. Президент нагадав, що уряд чітко виконує свою частину роботи: міністри мають затвердити 44 обов’язкові рішення до 1 листопада, що принесе перші 15 мільярдів доларів.

    Натомість другу половину критично необхідної суми мають забезпечити саме народні обранці. Попри це, депутати провалили одразу три важливі закони, які могли б надати Україні понад чотири мільярди доларів, а також заблокували два нормативні акти з програми співпраці з МВФ. Глава держави підкреслив, що непопулярні, але життєво необхідні реформи мають підтримувати всі фракції, які декларують європейський курс, а не саботувати їх заради рейтингів.

    «Сьогодні треба думати виключно про те, що потрібно на оборону, на роботу держави, на виплати людям. Про вибори подумаєте після війни. Треба голосувати рішення на 30 мільярдів доларів», – наголосив президент. Окремо він повідомив, що наразі ведуться складні перемовини з міжнародними партнерами щодо покриття дефіциту Міністерства оборони на додаткові 27 мільярдів доларів, проте отримання цих коштів напряму залежить від внутрішньої дисципліни української влади.

  • Місія МВФ розпочала роботу в Києві: головні теми — проєкт держбюджету-2027 та структурні реформи

    Місія МВФ розпочала роботу в Києві: головні теми — проєкт держбюджету-2027 та структурні реформи

    У понеділок, 31 серпня, до України прибула чергова місія Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм для проведення переговорів з українською владою.

    У центрі уваги консультацій — оцінка макроекономічної ситуації, стан виконання структурних реформ, закріплених у межах чинної чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF), а також підготовка проєкту державного бюджету на 2027 рік.

    Попередній візит команди Фонду завершився на початку червня 2026 року успішним переглядом програми, що дало змогу Україні залучити черговий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів США. Загальний обсяг фінансової підтримки за програмою EFF на 2026–2029 роки становить 8,1 мільярда доларів, з яких до державного бюджету вже надійшло приблизно 2,2 мільярда доларів.

  • Правка про PEP заблокувала підписання «податку на OLX»: чому Зеленський не підписує закон

    Правка про PEP заблокувала підписання «податку на OLX»: чому Зеленський не підписує закон

    Ухвалений 9 червня закон про оподаткування доходів від цифрових платформ (відомий як «податок на OLX», що також стосується Uklon, Bolt, Glovo, Booking та Airbnb) вже півтора місяця залишається непідписаним Президентом. Причиною затримки стала скандальна поправка, яка пом’якшує вимоги фінансового моніторингу для політично значущих осіб (PEP).

    Представники ЄС висловили занепокоєння через невідповідність цих змін європейським директивам і закликали заблокувати підписання документа. У результаті склалася парадоксальна ситуація, коли міжнародні партнери закликають не підписувати закон, ухвалення якого самі ж вимагали як умову МВФ та ЄС. Це створює ризики для виконання міжнародних зобов’язань України та залучення коштів на покриття бюджетного дефіциту й фінансування армії.

  • МВФ не вимагає негайного підвищення тарифів: що насправді вказано в меморандумі

    МВФ не вимагає негайного підвищення тарифів: що насправді вказано в меморандумі

    Навколо оновленого меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ) виникла хвиля маніпуляцій щодо нібито вимоги негайно підвищити тарифи на комунальні послуги для населення.

    За словами народної депутатки від фракції «Голос», членкині парламентського Комітету з питань енергетики та ЖКП Інни Совсун, документ не містить жодних вимог щодо негайного зростання цін.

    Суть позиції МВФ та українського уряду

    Замість екстреного підвищення цін, меморандум передбачає поетапну підготовку до майбутньої реформи енергетичного сектору:

    • Відсутність дедлайнів на зараз: Жодних рішень про підвищення тарифів у найближчі місяці чи до кінця 2026 року не ухвалюється.
    • Розробка «дорожньої карти»: Влада зобов’язалася до кінця лютого 2027 року оцінити та вдосконалити системи адресної підтримки (субсидій), щоб надійно захистити вразливі верстви населення.
    • Поступовий перегляд (після 2027 року): Лише після створення ефективних механізмів соціального захисту можливе розстрочене підтягування тарифів на газ, електроенергію та опалення до рівня окупності.

    Контекст заяви:

    «У меморандумі йдеться про необхідність розробити дорожню карту можливого перегляду тарифної політики в майбутньому. Будь-які заяви про вимогу негайного підвищення тарифів вже зараз є маніпуляцією», — наголосила Інна Совсун в етері «Громадського радіо».

    Поточний стан тарифів в Україні

    Послуга Поточний тариф Статус та термін дії
    Електроенергія 4,32 грн/кВт·год Фіксована ціна діє щонайменше до 31 жовтня 2026 року.
    Природний газ 7,96 грн/куб. м (для клієнтів «Нафтогазу») Тарифний план «Фіксований» продовжено до 30 квітня 2027 року.
    Опалення та гаряча вода Заморожені Діє законодавчий мораторій на весь період воєнного стану та 6 місяців після нього.

    Основними цілями майбутніх реформ МВФ називає залучення приватних інвестицій у відбудову зруйнованої війною енергосистеми та зменшення квазіфіскальних боргів у секторі.

  • Місія МВФ прибула в Україну для оцінки реформ і макроекономічної політики

    Місія МВФ прибула в Україну для оцінки реформ і макроекономічної політики

    Місія Міжнародного валютного фонду 27 травня розпочинає роботу в Україні.

    Про це повідомила постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано.

    Делегацію Фонду очолює Гевін Грей. Представники МВФ проведуть зустрічі з українською владою та іншими партнерами в межах першого перегляду програми розширеного фінансування, а також консультацій за Статтею IV Угод МВФ за 2026 рік.

    Основними темами переговорів стануть макроекономічна політика України, стан виконання домовленостей із Фондом та ключові структурні реформи.

    Очікується, що місія оцінить прогрес України у впровадженні економічних змін і розширенні податкової бази в межах кредитної програми обсягом 8,1 млрд доларів.

    Раніше повідомлялося, що Верховна Рада відклала розгляд законопроєкту щодо ПДВ для ФОПів і планує шукати компромісне рішення з МВФ.

  • Місія МВФ прибула до України: другий транш опинився під загрозою через провал реформ

    Місія МВФ прибула до України: другий транш опинився під загрозою через провал реформ

    У середу, 27 травня, до України прибула місія Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм. Представники фінансової організації розпочинають перший перегляд програми розширеного фінансування EFF та проведення консультацій 2026 року. Про початок роботи делегації офіційно повідомила постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано.

    Візит іноземних фахівців відбуваться на тлі ризику зриву наступного грошового траншу через невиконання узгоджених умов. Напередодні Верховна Рада провалила затвердження одного зі структурних маяків кредитора, який мали ухвалити ще до кінця березня. Йдеться про впровадження ПДВ на імпортні посилки вартістю до 150 євро. Крім того, оновлений пакет податкових заходів передбачає обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ для підприємців на спрощеній системі з річним оборотом понад 4 мільйони гривень із 1 січня 2027 року.

    «Миссия МВФ во главе в Гэвином Греем начинает сегодня встречи с представителями власти Украины и другими партнерами в контексте первого пересмотра программы расширенного финансирования и консультаций 2026 года по статье IV соглашений МВФ. Дискуссии будут фокусироваться на макроэкономической политике и ключевых структурных реформах», – зазначила у своїй заяві Прішила Тофано.

    Міністр фінансів Сергій Марченко зауважив, що фінальне рішення щодо фіскальних вимог та можливого відтермінування норм для бізнесу ухвалять за підсумками цих травневих зустрічей. Результативність переговорів є критичною для стабільності державної системи, оскільки Кабінет Міністрів уже підготував зміни до держбюджету на 2026 рік із розрахунком на зростання доходів на 2,29 трильйона гривень. До успіху програми з фондом також безпосередньо прив’язаний масштабний кредит від Євросоюзу у розмірі 90 мільярдів євро, тому затримки у відносинах із кредитором можуть заблокувати й європейську допомогу. Раніше прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявляла, що вимоги щодо податків для приватних підприємців поки не будуть радикальними.

  • Україна відтермінувала виплати за держборгом до 2030 року

    Україна відтермінувала виплати за держборгом до 2030 року

    Україна та Група офіційних кредиторів досягли домовленості про відтермінування виплат за державним і гарантованим державою боргом. Відповідний Меморандум про взаєморозуміння було підписано 17 квітня міністром фінансів Сергієм Марченком та представниками країн-кредиторів.

    Серед підписантів — Канада, Франція, Німеччина, Японія, Італія, Нідерланди, Велика Британія, США та Республіка Корея. Домовленість стала продовженням попередніх рішень, ухвалених у 2022 та 2023 роках у межах підтримки фінансової стабільності України.

    Документ передбачає відтермінування виплат за зобов’язаннями, які підлягали погашенню, починаючи з лютого 2026 року. Згідно з умовами меморандуму, обслуговування та погашення боргу перенесено до кінця лютого 2030 року.

    Параметри угоди узгоджені з програмою Міжнародного валютного фонду, що визначає макрофінансову політику України на середньострокову перспективу. Після завершення періоду відтермінування виплати здійснюватимуться рівними піврічними платежами протягом 2035–2039 років із капіталізацією відсотків.

    За словами міністра фінансів Сергія Марченка, досягнуті домовленості дозволяють зменшити боргове навантаження в короткостроковій перспективі та спрямувати фінансові ресурси на пріоритетні видатки, зокрема оборону, соціальну сферу та відновлення економіки.

  • ЄС виділить Україні 2 млрд євро на реформи на тлі блокування великого пакета допомоги

    ЄС виділить Україні 2 млрд євро на реформи на тлі блокування великого пакета допомоги

    ЄС виділить Україні 2 млрд євро на реформи на тлі блокування великого пакета допомоги

    Європейський Союз надасть Україні 2 млрд євро фінансової підтримки в межах програми, прив’язаної до виконання реформ, необхідних для інтеграції до ЄС та співпраці з МВФ.

    Йдеться про частину масштабної програми обсягом 50 млрд євро, яка передбачає виділення коштів за принципом «гроші за реформи» — за умови змін у сфері верховенства права, податкової політики та економічного управління.

    Фінансування відбувається на тлі ускладненої ситуації з довгостроковою допомогою Україні. Ключовий пакет підтримки ЄС у розмірі 90 млрд євро залишається заблокованим через позицію Угорщини, яка пов’язує своє рішення з питаннями транзиту російської нафти трубопроводом «Дружба».

    Зупинка або обмеження постачання нафти цим маршрутом спричинила напруження у відносинах між Україною та окремими країнами ЄС, що безпосередньо вплинуло на переговори щодо фінансування.

    У Брюсселі паралельно розглядають альтернативні механізми підтримки, зокрема використання вже діючих фінансових інструментів для забезпечення стабільних виплат Україні.

    Окрім основних 2 млрд євро, Україна може отримати ще близько 440 млн євро після завершення реформ у сфері державного управління. Загальний обсяг додаткового фінансування може перевищити 4 млрд євро за умови виконання зобов’язань.

    Європейська сторона наголошує, що подальша фінансова підтримка безпосередньо залежить від темпів реформ, а також від просування переговорного процесу щодо членства України в ЄС.