Позначка: МОЗ

  • Загроза епідемій у столиці: МОЗ попереджає про спалахи небезпечних інфекцій у разі тривалого знеструмлення водоканалу

    Загроза епідемій у столиці: МОЗ попереджає про спалахи небезпечних інфекцій у разі тривалого знеструмлення водоканалу

    У разі тривалого припинення централізованого водопостачання та зупинки роботи каналізаційних систем столиця України може зіткнутися з серйозною епідеміологічною кризою. Згідно з офіційною інформацією, наданою фахівцями Київського міського центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України у відповідь на журналістський запит, різке погіршення санітарно-епідемічної ситуації в місті можливе вже через сім днів після повної зупинки цих критично важливих комунальних систем.

    Медики та епідеміологи наголошують, що відсутність доступу до чистої питної води та неможливість безпечної утилізації біологічних відходів створюють ідеальне середовище для стрімкого поширення гострих кишкових інфекцій. Серед найбільш ймовірних та небезпечних загроз для киян фахівці виділяють ризик виникнення спалахів холери, дизентерії, черевного тифу та вірусного гепатиту А. Ці захворювання передаються переважно фекально-оральним шляхом, зокрема через вживання забрудненої води, споживання немитих продуктів харчування або через брудні руки, що стає неминучим в умовах тотального дефіциту води для базових санітарно-гігієнічних потреб.

    Загроза зупинки водоканалу та каналізаційно-насосних станцій є прямою спадщиною постійних атак на енергетичну інфраструктуру, адже система водопостачання та водовідведення сучасного мегаполіса критично залежить від безперебійного електроживлення. Якщо магістральні насоси зупиняться, мешканці багатоквартирних будинків швидко вичерпають домашні запаси. Тижневий термін, який озвучують медики як критичну межу, пов’язаний із тим, що саме за цей час у місті, де не працює каналізація, накопичується небезпечна маса відходів. До того ж, через виснаження запасів чистої води люди можуть почати використовувати для пиття та приготування їжі сумнівні або неперевірені джерела, такі як відкриті водойми, бювети без належного очищення чи технічні резервуари.

    З огляду на ці потенційні ризики, фахівці в галузі громадського здоров’я наполегливо рекомендують містянам заздалегідь підготуватися до можливих надзвичайних ситуацій. Кожна родина повинна мати достатній стратегічний запас бутильованої питної води щонайменше на кілька днів із розрахунку потреб усіх членів сім’ї та домашніх тварин. Крім того, необхідно завчасно подбати про запаси технічної води для санітарних потреб, а також придбати засоби для знезараження (наприклад, спеціальні таблетки для очищення води), вологі серветки, антисептики з високим вмістом спирту та щільні пакети для безпечної утилізації відходів життєдіяльності.

    Хоча міська влада активно оснащує об’єкти критичної інфраструктури, зокрема помпові станції, потужними автономними генераторами для запобігання колапсу, ризик масштабних системних збоїв залишається актуальним. Тому превентивна підготовка населення та суворе дотримання базових правил гігієни навіть у екстремальних умовах блекауту є головними запоруками недопущення епідеміологічної катастрофи в місті.

  • В Україні спростили отримання е-рецептів і лікарняних

    В Україні спростили отримання е-рецептів і лікарняних

    В Україні спростили правила отримання електронних рецептів і медичних висновків про тимчасову непрацездатність.

    Нові правила набрали чинності 12 червня. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, що в окремих випадках пацієнтам більше не потрібно буде додатково звертатися до сімейного лікаря лише для отримання рецепта або лікарняного.

    Зокрема, дорослі та діти, які проходять лікування в алерголога, зможуть отримати е-рецепт безпосередньо під час консультації у цього спеціаліста.

    Раніше для отримання ліків за програмою медичних гарантій пацієнтам часто доводилося окремо звертатися до сімейного лікаря.

    Також медичний висновок про тимчасову непрацездатність зможуть формувати лікарі відділень екстреної медичної допомоги. Такі повноваження отримали лікарі невідкладних станів, які працюють у приймальних відділеннях і бригадах екстреної медичної допомоги.

    Це означає, що пацієнт із травмою, гострим захворюванням або іншим невідкладним станом зможе отримати необхідний документ одразу під час надання медичної допомоги, без додаткового візиту до сімейного лікаря.

    Крім того, зміни дозволяють формувати медичні висновки та рецепти фахівцям із ядерної медицини та радіаційної онкології.

    У МОЗ зазначають, що направлення пацієнтів до лікарів первинної медичної допомоги лише заради рецепта, направлення або лікарняного створює зайве навантаження як на медиків, так і на пацієнтів.

  • В Україні понад 15% дівчат 12–13 років уже вакцинувалися проти ВПЛ

    В Україні понад 15% дівчат 12–13 років уже вакцинувалися проти ВПЛ

    В Україні після оновлення Національного календаря профілактичних щеплень уже провели понад 60 тисяч щеплень проти вірусу папіломи людини серед дівчат віком 12–13 років.

    Про це повідомив заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

    За його словами, вакцинацією вже охоплено понад 15% дівчат цієї вікової групи. У МОЗ вважають це хорошим результатом для першого року запуску нового щеплення в межах державної програми імунізації.

    Кузін зазначив, що в багатьох країнах на старті введення нової вакцини до календаря охоплення зазвичай становить від 5% до 30%. Він наголосив, що вакцинація проти ВПЛ є важливим кроком у профілактиці онкологічних захворювань.

    З 1 січня 2026 року в Україні набув чинності оновлений Національний календар профілактичних щеплень. Він передбачає безоплатну вакцинацію проти вірусу папіломи людини для пріоритетної групи Мдівчат 12–13 років.

    У МОЗ також повідомили, що загальні показники рутинної вакцинації дітей поступово наближаються до цільового рівня. Зокрема, охоплення щепленнями проти кашлюка, дифтерії, правця та поліомієліту зросло до 93%, а проти кору, паротиту й краснухи серед дітей у 1 рік до 95%.

    Водночас МОЗ поки не планує додатково розширювати календар щеплень, оскільки введення нових вакцин і перехід на багатокомпонентні препарати потребують значного збільшення бюджетного фінансування.

  • Корея передала Україні 100 портативних рентгенівських апаратів

    Корея передала Україні 100 портативних рентгенівських апаратів

    У Національний інститут раку відбулася передача Україні 100 портативних рентгенівських апаратів, наданих за підтримки Республіка Корея через KOICA.

    У заході взяли участь міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, посол Кореї в Україні Пак Кічанг, а також представники KOICA та медичних установ.

    За словами міністра, нове обладнання дозволить суттєво підвищити швидкість і якість діагностики, що є критично важливим в умовах війни. Портативні рентген-апарати можуть використовуватися безпосередньо біля пацієнта, що особливо важливо у випадках, коли транспортування ускладнене.

    Передане обладнання забезпечує можливість проведення обстежень різних частин тіла з мінімальним променевим навантаженням, що підвищує безпеку для пацієнтів.

    Ця допомога є частиною ширшої співпраці України та Республіки Корея у сфері охорони здоров’я. Сторони реалізують спільні проєкти з модернізації медичної інфраструктури, розвитку реабілітаційних послуг та підвищення кваліфікації фахівців.

    Зокрема, триває робота над оновленням медичних закладів, серед яких лікувально-реабілітаційний центр «Циблі» та Охматдит.

    У МОЗ наголошують, що така міжнародна підтримка сприяє підвищенню якості медичної допомоги та зміцненню стійкості системи охорони здоров’я України.

  • Уряд розширив програму безоплатної стоматології: хто отримає допомогу

    Уряд розширив програму безоплатної стоматології: хто отримає допомогу

    Кабінет Міністрів України розширив перелік громадян, які можуть скористатися безоплатними стоматологічними послугами, зокрема зубопротезуванням та плановою стоматологічною допомогою. Про це 19 лютого повідомило Міністерство охорони здоров’я України.

    Згідно з рішенням уряду, відтепер право на безоплатні послуги мають люди з інвалідністю, спричиненою наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, а також особи першої категорії постраждалих, зокрема ті, хто має променеву хворобу.

    Програма стартувала у 2024 році та спочатку була орієнтована на військовослужбовців і ветеранів російсько-української війни. У 2025 році її суттєво розширили. До переліку додали військовослужбовців-іноземців та осіб без громадянства, які проходять службу за контрактом у ЗСУ, розвідувальних органах Міноборони, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України, а також осіб, які пережили полон.

    За даними МОЗ, упродовж 2025 року понад 108 тисяч українців скористалися щонайменше однією послугою в межах програми. З них 102 970 осіб отримали стоматологічну допомогу, а 25 693 — безоплатне зубопротезування.

    На реалізацію програми у 2026 році передбачено понад 1,1 млрд грн. Лише за перші півтора місяця цього року більш ніж 1100 осіб уже отримали послуги із зубопротезування, а близько 7100 скористалися плановою стоматологічною допомогою.

    Наразі послуги із зубопротезування (пакет №66) доступні у 207 медичних закладах по всій країні, а планова стоматологічна допомога (пакет №67) надається у 518 точках.

  • Кабмін створив Нацкомісію з питань психічного здоров’я

    Кабмін створив Нацкомісію з питань психічного здоров’я

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про створення Національної комісії з питань психічного здоров’я та затвердив її Статут. Про це 18 лютого повідомило Міністерство охорони здоров’я України.

    Новий орган стане постійно діючим колегіальним органом у системі управління уряду. Його завданням буде забезпечення узгоджених підходів і координації рішень у сфері психічного здоров’я, інтеграція відповідних послуг у різні сфери життя та формування цілісної державної політики з урахуванням потреб людей.

    До складу Нацкомісії увійдуть 24 члени. Більшість працюватимуть на постійній основі, інші представлятимуть ключові органи державної влади. Персональний склад затверджуватиме уряд.

    Серед основних завдань комісії — розвиток професійних стандартів і підвищення якості послуг у сфері психічного здоров’я. Зокрема, йдеться про ведення Державного реєстру саморегульованих організацій у цій сфері та Реєстру надавачів послуг із психічного здоров’я.

    У МОЗ наголошують, що створення Нацкомісії є важливим кроком до системного та узгодженого розвитку галузі. Наступним етапом стане проведення відкритого конкурсного відбору членів комісії та надання їй повноважень для координації політики, а також подальше впровадження системи сертифікації фахівців.

    За даними відомства, у 2025 році базову психологічну підтримку на рівні первинної медичної допомоги отримали близько 276 тисяч пацієнтів. Центри ментального здоров’я надали спеціалізовану допомогу понад 124 тисячам осіб, а психіатричну стаціонарну допомогу — більш ніж 205 тисячам пацієнтів. Нині в Україні функціонує 196 центрів ментального здоров’я.

  • Грип та COVID-19: МОЗ фіксує різке зростання випадків захворюваності

    Грип та COVID-19: МОЗ фіксує різке зростання випадків захворюваності

    В Україні протягом минулого тижня на грип, COVID-19 та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) захворіли понад 160 тисяч людей, що на 13,6% більше, ніж тижнем раніше. Про це повідомляє пресслужба Міністерства охорони здоров’я у четвер, 12 лютого.

    У період 2–8 лютого 2026 року захворіли 160 255 осіб — серед них 78 052 дорослих і 82 203 дітей. До лікарень із ускладненнями госпіталізували 5 660 пацієнтів, з яких 3 115 — діти. Серед зареєстрованих випадків було 239 випадків COVID-19.

    МОЗ відзначає перевищення епідемічного порога захворюваності на ГРВІ у кількох регіонах. У Київській, Полтавській та Хмельницькій областях показник перевищив середній рівень, а у Волинській, Житомирській, Рівненській, Сумській та Черкаській областях — на низькому рівні. У Києві та інших регіонах захворюваність відповідає фоновому рівню.

    З початку епідемічного сезону в Україні перехворіло 2 371 781 особа, що на 6,3% більше порівняно з минулим роком, та зареєстровано 20 525 випадків COVID-19.

    МОЗ нагадує про важливі заходи профілактики: уникати близького контакту з людьми із симптомами застуди, залишатися вдома при захворюванні, прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання, ретельно мити руки або користуватися антисептиком, уникати доторків до обличчя. Найефективнішим способом захисту від грипу та COVID-19 залишається вакцинація.

  • Синоптики обіцяють зниження холодів, але морози ще триватимуть

    Синоптики обіцяють зниження холодів, але морози ще триватимуть

    За даними Міністерства охорони здоров’я України, у січні 2026 року 1 607 українців постраждали від переохолодження та обмороження, з них 1 469 потребували госпіталізації.

    Найбільше випадків зафіксовано у Дніпропетровській (195), Харківській областях (167) та у Києві (183), де через удари російських військ по енергетиці багато домівок залишаються без опалення. Медики наголошують на простих правилах профілактики: багатошарове утеплення одягу, фізична активність, уникнення алкоголю та контроль за дітьми й літніми людьми. Ознаками переохолодження є бліда, холодна шкіра, тремтіння, уповільнене дихання, невиразна мова, а у дітей – сонливість, слабкість, відмова від їжі. Обмороження проявляється зміною кольору шкіри на сіро-жовтий або восково-білий, онімінням носа, вух, щік, пальців та втратою чутливості.

    При підозрі на переохолодження або обмороження слід: перемістити постраждалого в тепле приміщення, викликати екстрені служби (103 або 112), обережно зняти мокрий одяг і накрити його ковдрою. Не можна розтирати шкіру снігом, гріти кінцівки у гарячій воді або змочувати пов’язки спиртом.

    Синоптики прогнозують, що “період лютої холоднечі” скоро завершиться, але 10 лютого у Києві ще очікується -10° вдень, сухо та сонячно, із посиленням південного вітру ввечері. Через пошкодження ТЕЦ-4 без опалення залишаються понад 1 170 будинків, а температура у квартирах деяких столичних жителів впала до 3°.

  • В Україні понад 1,1 млн онкохворих перебувають на обліку

    В Україні понад 1,1 млн онкохворих перебувають на обліку

    В Україні на обліку в медичних закладах перебуває понад 1,1 млн людей з онкологічними захворюваннями. Про це повідомили Медичні закупівлі України у Всесвітній день боротьби з раком з посиланням на дані Національного канцер-реєстру.

    За інформацією реєстру, щороку від онкологічних хвороб в Україні помирає близько 40 тисяч людей, що підкреслює важливість профілактики та ранньої діагностики.

    У МЗУ зазначили, що ліки для онкопацієнтів є пріоритетним напрямом державних закупівель і становлять понад 20 відсотків річного бюджету підприємства на медичні товари. Упродовж 2020–2025 років було закуплено 243 позиції лікарських засобів та медвиробів для дорослих і дітей з онкологічними захворюваннями на загальну суму 11,6 мільярда гривень.

    Також повідомляється про укладення восьми договорів керованого доступу для закупівлі дороговартісних інноваційних препаратів, зокрема для таргетної та імунотерапії.

    У 2025 році вперше було придбано вакцину проти вірусу папіломи людини, який може спричиняти онкологічні захворювання, зокрема рак шийки матки та анального каналу. З 1 січня 2026 року в Україні стартувала безоплатна вакцинація цим препаратом для дівчат віком 12–13 років.

    Крім того, у 2025 році МЗУ вперше закупили два комплекти обладнання для створення центрів ядерної медицини на суму понад 445 мільйонів гривень. Поставку обладнання заплановано на 2027 рік, а самі центри будуватимуть у Києві та Львові.

    Генеральний директор МЗУ Олег Кльоц зазначив, що масштаби онкологічної захворюваності в Україні нагадують про необхідність системного підходу до профілактики та раннього виявлення раку.

  • МОЗ фіксує сплеск ГРВІ: госпіталізовано понад 5 тисяч пацієнтів

    МОЗ фіксує сплеск ГРВІ: госпіталізовано понад 5 тисяч пацієнтів

    В Україні фіксують зростання захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції. За останній тиждень на ГРВІ та грип захворіли понад 140 тисяч людей. Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я у середу, 4 лютого.

    За даними МОЗ, у період з 26 січня по 1 лютого 2026 року захворіли 141 127 осіб, із них 70 928 дорослих і 70 199 дітей. Це на 10,6% більше, ніж тижнем раніше. Серед усіх виявлених випадків у 208 пацієнтів лабораторно підтверджено COVID-19.

    Через ускладнення перебігу хвороб до медичних закладів госпіталізували 5479 пацієнтів, з яких 3096 — діти.

    У МОЗ зазначають, що наразі в усіх регіонах України показники захворюваності відповідають фоновому рівню інтенсивності поширення ГРВІ, без перевищення епідемічних порогів.

    Загалом від початку епідемічного сезону, який триває з 29 вересня 2025 року, на грип та ГРВІ перехворіли 2 211 526 осіб. Це на 7,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Також за цей час в Україні зафіксували 20 286 випадків захворювання на COVID-19.