centernews360

Позначка: мова

  • Мовний суверенітет під загрозою: що приховують скандальні 11 пунктів угоди між Києвом та Будапештом

    Мовний суверенітет під загрозою: що приховують скандальні 11 пунктів угоди між Києвом та Будапештом

    Між Україною та Угорщиною завершився ключовий етап тривалих залаштункових консультацій щодо узгодження спірного пакета вимог Будапешта, спрямованих на суттєве розширення прав національних меншин. Підсумком напруженого переговорного процесу став детальний концептуальний документ на двадцяти сторінках, що містить одинадцять ключових пунктів. Цей перелік охоплює не лише традиційні гуманітарні та освітні напрямки, але й глибоко зачіпає фундаментальні питання конституційного устрою та внутрішньої політики країни, через що досягнуті компроміси вже викликали широкий резонанс.

    Основним яблуком розбрату між сторонами традиційно залишалася організація навчального процесу в регіонах компактного проживання угорської громади. Згідно з фінальними домовленостями, школярі отримають повне юридичне право вільно спілкуватися рідною мовою не тільки під час уроків, а й на перервах, позашкільних заходах та загальношкільних подіях. Крім того, навчальні заклади зможуть офіційно оформити статус «школи національної меншини», який надасть адміністраціям право дублювати всю офіційну інформацію, вивіски та внутрішні оголошення мовою меншини. Обов’язковою кваліфікаційною вимогою до директорів таких закладів та їхніх заступників стане бездоганне володіння угорською мовою. Також передбачено повний переклад завдань державної підсумкової атестації та тестувань рідною мовою випускників, за винятком обов’язкових іспитів з української мови та історії України.

    Суттєвих змін зазнає також культурний та топонімічний ландшафт регіону. Узгоджений проєкт гарантує легалізацію подвійних назв для вулиць, центральних площ, скверів та державних установ у місцях традиційного проживання громади. Окремо врегульовано порядок публічного використання національної символіки: прапори та знаки меншин дозволено розміщувати на офіційних урочистостях поруч із державною символікою України за умови дотримання законодавчих вимог.

    Водночас низка найбільш категоричних політичних претензій, включно зі створенням повноцінної культурної автономії, гарантованою квотою для представника меншини у парламенті та визнанням усього Закарпаття історичною зоною проживання угорців, залишилася поза фінальним текстом через принципову позицію Києва. Сторони зупинилися на рамковому компромісі, який має стати основою для подальшого нового законодавства без перетину червоних ліній національної безпеки.

  • Мовний прорив через радіо: у Латвії запустили щоденні новини спрощеною мовою

    Мовний прорив через радіо: у Латвії запустили щоденні новини спрощеною мовою

    У Латвії вийшов свіжий інформаційний дайджест за 22 серпня 2026 року, адаптований спеціально для тих, хто вивчає державну мову. Короткий аудіовипуск новин тривалістю 4 хвилини 5 секунд оприлюднили для широкого кола слухачів.

    Особливий формат отримав назву «Ziņas vieglajā valodā», що в перекладі означає «Новини простою мовою». Радіостанція Latvijas Radio 1 щовечора о 21:00 транслює приблизно п’ятихвилинний огляд головних подій дня у спрощеному мовному форматі. Головна мета такого проєкту – допомогти іноземцям та всім охочим розвивати навички розуміння латиської мови на слух, а також тренувати правильну вимову через прості й доступні формулювання.

    Усі щоденні інформаційні зведення зберігаються у відкритому доступі. Останній аудіозапис, як і попередні випуски за 18–21 серпня, можна вільно прослухати через платформу Re:Play, в офіційному мобільному застосунку радіостанції та на вебсторінці самої програми.

  • Умови зустрічі: Петер Мадяр готовий до переговорів із Зеленським у разі врегулювання питання нацменшин

    Умови зустрічі: Петер Мадяр готовий до переговорів із Зеленським у разі врегулювання питання нацменшин

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність зустрітися з Президентом України Володимиром Зеленським на початку наступного тижня. Головною умовою для проведення цієї зустрічі очільник угорського уряду назвав досягнення конкретних домовленостей щодо забезпечення та поваги до основних прав угорської національної меншини в Україні. Наразі між Будапештом та Києвом тривають інтенсивні переговори на технічному рівні, які стосуються мовних, культурних та освітніх прав угорської громади на Закарпатті. За словами угорського прем’єра, ці консультації просуваються дуже обнадійливо, і сторони розраховують фіналізувати технічну частину дискусій уже до кінця поточного тижня.

    Угорський лідер наголосив, що вільне використання рідної мови у дитячих садках, школах та адміністративній сфері, а також повноцінна реалізація культурних прав є базовими стандартами. Він підкреслив, що країна, яка прагне розпочати офіційні переговори про вступ до Європейського Союзу, зобов’язана неухильно дотримуватися цих норм. Попри те, що суперечка навколо мовного та освітнього законодавства між державами триває вже понад десять років, Мадяр висловив оптимізм щодо можливості її остаточного врегулювання, заявивши про готовність Будапешта відкрити абсолютно нову главу в угорсько-українських відносинах.

    Водночас голова угорського уряду підтвердив незмінність позиції своєї країни щодо військового невтручання, зазначивши, що Угорщина не планує надсилати до України військових чи постачати озброєння. Разом із тим, раніше Петер Мадяр публічно визнав право України захищатися від російської агресії всіма доступними методами та отримувати міцні міжнародні гарантії безпеки, закликавши до якнайшвидшого досягнення паузи у бойових діях. Намір вийти на новий рівень діалогу раніше підтвердив і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, зауваживши, що прогрес у консультаціях щодо нацменшин є ключовим фактором для організації майбутньої зустрічі лідерів обох держав.

  • Лише третина киян спілкується українською в усіх сферах життя: результати опитування

    Лише третина киян спілкується українською в усіх сферах життя: результати опитування

    Тільки 32 відсотки мешканців столиці постійно використовують українську мову в усіх сферах свого життя. Такі результати показало нове опитування, проведене серед користувачів міського застосунку «Київ Цифровий».

    Згідно з оприлюдненими даними, значна частина містян переходить на державну мову лише за певних обставин. Найчастіше це відбувається під час відвідування державних установ – такий варіант відповіді обрали 14 відсотків респондентів. Ще 13 відсотків опитаних зазначили, що розмовляють українською переважно під час походів до магазинів та кафе. Водночас на робочому місці нею спілкуються 11 відсотків учасників дослідження, а в домашньому побуті – лише 4 відсотки.

    Натомість ситуація у віртуальному просторі суттєво відрізняється від побутової. Переважна більшість опитаних, а саме 75 відсотків, підтвердили, що ведуть свої профілі в соціальних мережах виключно українською мовою. Ще 17 відсотків жителів столиці розповіли, що для комунікації в інтернеті застосовують і українську, і російську мови одночасно.

  • Репер Потап після складної операції готується до виступів і розлютив українців

    Репер Потап після складної операції готується до виступів і розлютив українців

    Продюсер та репер Потап переніс складну операцію за кордоном, де наразі перебуває під час повномасштабної війни. У своєму фотоблозі артист опублікував знімок із лікарняного ліжка, показавши шрами після хірургічного втручання, яке він назвав важким і довгоочікуваним. У підписі Потап зазначив, що вже готується до перельоту та концертів, закликавши шанувальників берегти себе, близьких і психічне здоров’я.

    Незабаром після повідомлення про операцію Потап у сторіз російською мовою анонсував нові концерти з російськомовним репертуаром за кордоном. Цей крок викликав хвилю критики серед українців. Артист пояснив, що ці пісні є тими, на яких він виріс, і додав, що довго не розмовляв російською мовою.

    За словами Потапа, вже за кілька днів після операції він повернеться на сцену, проте деякий час буде виступати у спеціальному медичному корсеті, оскільки шви ще не загоїлися повністю. Публікація артиста та його позиція щодо російськомовного репертуару знову спричинили обурення серед частини української аудиторії.

  • Настя Каменських прокоментувала розрив контракту із “Золотим Віком”

    Настя Каменських прокоментувала розрив контракту із “Золотим Віком”

    Українська співачка Настя Каменських офіційно прокоментувала рішення компанії “Золотий Вік” про дострокове завершення партнерства. Причиною став скандал, що виник після виконання артисткою російськомовних пісень під час концертів у США, зокрема в Маямі.

    У заяві, опублікованій на офіційному сайті співачки, йдеться про повагу до рішення бренду та вдячність за попередню співпрацю. Каменських зазначила, що готова рухатися далі та зосередитися на нових творчих проєктах.

    “Бренд ‘Золотий Вік’ — сильна, відповідальна, професійна українська компанія, один із лідерів ринку. Рішення компанії співачка повністю підтримує та щиро вдячна за співпрацю з брендом, яка була для неї наповнена щирістю й змістом. Питання співпраці вирішені. Настав час йти до нових проєктів”, — йдеться у повідомленні. За словами представників артистки, зараз вона активно працює у США над новим іспаномовним альбомом. У команді підкреслили, що її попередні міжнародні проєкти потрапляли до чартів Billboard, а також відкривали їй двері на головні музичні події світу, серед яких Latin Grammy, Latin AMAs та інші. У заяві також наголошується на постійній підтримці України з боку Каменських. Вона бере участь у благодійних ініціативах, відвідує поранених, організовує гуманітарну допомогу та виступає на світових майданчиках із промовами про війну. Зокрема, згадується виступ із гуртом Black Eyed Peas на Latin American Music Awards. Розрив контракту з “Золотим Віком” відбувся на тлі хвилі критики після концертів Каменських у Чикаго, Маямі та Нью-Йорку, де вона виконувала російськомовні пісні. Громадське обурення викликала й репліка зі сцени: “Не важливо, якою мовою ти говориш. Є одна мова, яку розуміють усі — це любов”. Компанія “Золотий Вік”, яка співпрацювала зі співачкою з 2021 року, оголосила про припинення партнерства, підкресливши свою позицію у зв’язку з публічним резонансом.

    Варто зазначити, що у 2022 році Каменських публічно пообіцяла більше не виконувати пісень російською мовою. Її останні виступи свідчать про зміну цієї позиції.

  • Світлана Лобода потрапила у мовний скандал

    Світлана Лобода потрапила у мовний скандал

    Співачка Світлана Лобода потрапила у мовний скандал під час туру у Батумі. Інцидент стався 15 серпня, коли артистка зустрілася з українськими шанувальниками після концерту. Серед них були діти з Ірпеня, які зараз мешкають у Батумі.

    На відео з фан-акаунта Лободи видно, як діти звертаються до неї російською мовою. У відповідь співачка різко перейшла на українську та запитала: “Чому ви не говорите українською мовою? Це ж класно говорити нашою мовою”.

    Частина глядачів та користувачів соцмереж звернула увагу на суперечливість такого звернення. На початку розмови сама Лобода спілкувалася російською, а її раптова зміна мовного коду після згадки про Ірпінь здалася нелогічною.

    У коментарях під відео користувачі зауважили, що заклик Лободи виглядає суперечливим, адже протягом багатьох років вона будувала кар’єру переважно на російськомовному контенті. Більшість її пісень і дописів у соцмережах залишаються російською, тому раптове наголошення на українській мові здалося частині фанів непослідовним.

    Інцидент викликав активну дискусію про мовну політику та роль публічних осіб у популяризації української мови серед дітей та молоді.

  • Логопединя про затримку мови у малюків коли варто хвилюватися

    Логопединя про затримку мови у малюків коли варто хвилюватися

    Серйозним приводом для занепокоєння є, якщо дитина у віці 3 років взагалі не говорить. Про це розповіла логопединя та директорка приватного садка в Києві Оксана Лавриненко. У такому випадку вона радить одразу прибрати всі гаджети, проаналізувати рівень спілкування в сім’ї та не зволікати із розвитком мовлення дитини.

    «Якщо дитина в 3 роки взагалі не говорить, це серйозний привід для хвилювання. Якщо слів немає зовсім – терміново потрібно перевірити слух, відвідати невролога, щоб переконатися, що розвиток нервової системи відповідає віку, а також психіатра для виключення аутизму. Важливо знайти причину відсутності мовлення і всі сили спрямувати на її подолання», – зазначає фахівчиня.

    Якщо ж слова у дитини є, але їх мало або вони нерозбірливі, батькам необхідно переконатися, що дитина розуміє звернену до неї мову. Якщо малюк виконує складні інструкції, наприклад, «піди в ту кімнату, візьми те і те, принеси та поклади туди», варто звернутися до логопеда для корекції мовлення.

    Лавриненко наголошує, що чим раніше виявити проблему, тим простіше її усунути. Важливо не ховати голову в пісок, а швидко шукати кваліфікованих спеціалістів і, якщо потрібно, погоджуватися на медикаментозне лікування. Саме в дошкільному віці можна скоригувати більшість порушень.

    Крім роботи з логопедом, батьки мають докладати зусиль вдома – постійно спілкуватися з дитиною, пояснювати та показувати свої дії. Гаджети ж слід виключити повністю.

    Якщо ж діти просто нечітко вимовляють слова, консультації логопеда буде достатньо. Наприклад, до 5 років допускається нечітка вимова деяких звуків. Проте після цього віку хлопчики та дівчатка мають говорити чітко, вимовляючи звуки «р», «л», «ш» та інші, як дорослі.

  • Українізація: мовна політика чи шлях до національної ідентичності?

    Українізація: мовна політика чи шлях до національної ідентичності?

    Процес українізації в Україні зазнає значних змін. У 2024 році спостерігається уповільнення цього процесу, зокрема зменшення частки учасників освітнього процесу, які вважають українську мову рідною, а також зростання популярності російської мови серед молоді. Мовний омбудсмен Тарас Кремінь б’є на сполох, вказуючи на загрозу для національної ідентичності. Однак чи справді варто хвилюватися за майбутнє української мови?

    Процес українізації, за словами Тараса Кременя, охоплює не лише мову, а й культуру, традиції та національну ідентичність. Від того, яку мову використовують нинішні покоління, залежить мовне майбутнє країни. Водночас, соціолог Володимир Паніотто зазначає, що українізація — це не просто питання мови, а значно ширший процес, який включає громадянську ідентичність. За його словами, важливо, щоб українці незалежно від мови відчували себе частиною української нації.

    Війна принесла зміни у мовну ситуацію в Україні. Після початку війни спостерігався ефект “гуртування навколо національного прапора”, коли зросла довіра до влади і посилилася підтримка національних цінностей, включаючи українську мову. Однак, як зазначає соціолог, з часом ставлення до мови почало змінюватися, і багато людей стали більше користуватися обома мовами, а не лише російською.

    Застосування штрафів і примусового підходу до українізації, за словами Паніотто, може викликати лише спротив. Позитивні стимули, на зразок створення престижних університетів з високими вимогами до володіння українською, можуть бути більш ефективними. Також створення українського контенту на популярних платформах, таких як Netflix, служить хорошим мотиватором для тих, хто хоче вивчити мову. Важливим елементом формування української ідентичності є не лише мова, але й культура, спільні цінності та європейські орієнтири. Соціолог підкреслює, що процес українізації йде своїм шляхом, і хоча він не відбувається стрімко, це не загрожує національній ідентичності.

    Загалом, хоча мовна українізація проходить повільніше, ніж очікувалося, процес формування української ідентичності продовжується. Національна єдність не залежить лише від мови, але й від спільних цінностей, культурних орієнтирів та європейського вибору, що є основою для розвитку майбутнього України.

  • Уряд в Україні розглядає законопроєкт щодо мовних прав національних меншин

    Уряд в Україні розглядає законопроєкт щодо мовних прав національних меншин

    Уряд України вніс до Верховної Ради законопроєкт №10288, який націлений на захист мовних прав національних меншин та прискорення процесу євроінтеграції. Проте цей законопроєкт став об’єктом суперечок через його вплив на функціонування української мови.

    Мовний омбудсмен Тарас Кремінь зауважив, що деякі положення законопроєкту можуть значно погіршити становище української мови в різних сферах суспільного життя. Зокрема, заступниця директора з наукової роботи у Національний історико-меморіальний заповідник “Биківнянські могили” Тетяна Шептицька вказала, що законопроєкт дозволяє масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, реклами, видавничої справи та інших галузей через відтермінування дії положень для російської мови після 5-річного перехідного періоду.

    Кремінь також висловив обурення щодо послаблення гарантій прав представників національних меншин на навчання державною мовою в закладах освіти та інших положень, які можуть позначитися на присутності української мови в медіа.

    “Закликаю Верховну Раду України доопрацювати внесений законопроєкт ще до розгляду в першому читанні, врахувати рішення Конституційного Суду України, позицію Уповноваженого із захисту державної мови, а також позитивний європейський досвід, зокрема балтійських країн”, – закликав мовний омбудсмен. Важливо враховувати всі сторони питання для забезпечення ефективного захисту мовних прав усіх громадян.