centernews360

Позначка: москва

  • Демонстрація союзників: у Москві стартував безпековий форум ОДКБ за участю вищого військово-політичного керівництва Білорусі

    Демонстрація союзників: у Москві стартував безпековий форум ОДКБ за участю вищого військово-політичного керівництва Білорусі

    У російській столиці 10–11 листопада проходить так званий Міжнародний форум забезпечення колективної безпеки, який Кремль намагається використати як майданчик для демонстрації геополітичного впливу та згуртування своїх союзників. Головним іноземним учасником заходу стала представницька делегація з Республіки Білорусь, до складу якої увійшли ключові фігури силового та дипломатичного блоку.

    Як повідомляють підконтрольні Мінську засоби масової інформації, білоруську сторону на московському заході представляють Державний секретар Ради безпеки Олександр Вольфович, міністр оборони Віктор Хренін та очільник міністерства закордонних справ Максим Риженков. Напередодні офіційного відкриття форуму Вольфович та Хренін показово взяли участь в обході спеціалізованої виставки, присвяченої проблематиці безпеки, яку розгорнули в холі московського Центру міжнародної торгівлі. За офіційним задумом організаторів, цей конгрес має стати платформою для нібито «відкритого та неупередженого діалогу» щодо широкого спектра актуальних проблем міжнародної та регіональної безпеки, хоча на практиці подібні заходи традиційно слугують для ретрансляції російських військово-політичних наративів.

    У межах пленарної сесії конгресу заплановано програмний виступ міністра закордонних справ Білорусі Максима Риженкова. Проте центральною подією візиту білоруської делегації стане участь у масштабному спільному засіданні Ради міністрів закордонних справ, Ради міністрів оборони та Комітету секретарів рад безпеки країн-учасниць Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), яке також відбувається у Москві цими днями.

    Згідно з офіційним порядком денним, у рамках цього спільного засідання сторони планують детально обговорити оперативну обстановку в зоні відповідальності ОДКБ та розробити заходи, спрямовані на «нейтралізацію викликів і загроз колективній безпеці». Утім, незалежні аналітики розглядають цей форум крізь призму глибокої інституційної кризи самої організації. На тлі фактичного заморожування участі Вірменії та зростаючого дистанціювання низки країн Центральної Азії від токсичної політики Кремля, Росія критично потребує публічної підтримки Мінська для створення ілюзії повної дієздатності та єдності свого військового блоку.

    Символічним є і таймінг проведення московського форуму. Захід відбувається саме 10–11 листопада — паралельно з вирішальними тристоронніми переговорами за участю делегацій України, Сполучених Штатів Америки та Росії в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі. Вочевидь, активізуючи формати ОДКБ саме в ці дні, Москва намагається штучно підвищити власні ставки, демонструючи Заходу наявність власної «архітектури безпеки» та намагаючись довести готовність консолідувати союзні режими для спільного протистояння міжнародному санкційному та політичному тиску.

  • Палає Новокуйбишевський НПЗ: Росія зазнала чергової масованої атаки безпілотників

    Палає Новокуйбишевський НПЗ: Росія зазнала чергової масованої атаки безпілотників

    У Самарській області РФ ударні безпілотники успішно атакували Новокуйбишевський нафтопереробний завод, який, серед іншого, спеціалізується на виробництві реактивного палива для потреб російської окупаційної армії. Українська компанія Fire Point офіційно підтвердила ураження стратегічного об’єкта. Незалежні OSINT-аналітики та місцеві жителі повідомили про серію потужних вибухів і масштабну пожежу на території підприємства. Прикметно, що місцева влада оголосила повітряну тривогу вже безпосередньо під час нальоту. Зазначимо, що цей завод, який щороку переробляє близько 8,8 млн тонн нафти, вже призупиняв роботу після аналогічних атак навесні та влітку цього року.

    Паралельно з ударом по нафтовій інфраструктурі, безпрецедентної атаки зазнала російська столиця. Мер Москви Сергій Собянін заявив про нібито перехоплення 862 безпілотників, які прямували в бік московського регіону, зізнавшись, що щонайменше 170 із них довелося збивати вже на підльоті до міста. Через масований наліт роботу ключових аеропортів у Самарі та Москві було повністю паралізовано.

    Систематичними ударами по російській нафтопереробній галузі Україна продовжує послідовно руйнувати логістику та фінансові спроможності Кремля для ведення війни. Ця кампанія триває, попри нещодавні повідомлення про тиск із боку Сполучених Штатів з вимогою тимчасово утриматися від знищення російських НПЗ.

  • Безпрецедентний наліт на Москву: Собянін заявив про сотні дронів та транспортний колапс

    Безпрецедентний наліт на Москву: Собянін заявив про сотні дронів та транспортний колапс

    Увечері 28 жовтня та в ніч проти 29 жовтня російська столиця зазнала однієї з наймасштабніших атак безпілотників. Мер Москви Сергій Собянін оприлюднив безпрецедентну статистику нальоту: за його твердженнями, з вечора і до сьомої ранку в бік столичного регіону летіло аж 613 дронів. Більшу частину з них російське Міноборони нібито нейтралізувало на дальніх підступах, проте 231 безпілотник ППО довелося збивати безпосередньо на підльоті до міста. Упродовж усієї ночі екстрені служби безперервно виїжджали на місця падіння уламків.

    Масований удар очікувано паралізував логістику московського авіавузла. Через загрозу з повітря російська влада ввела жорсткі обмеження на прийом та відправлення рейсів у міжнародних аеропортах Внуково, Домодєдово та Жуковський. За повідомленнями місцевих медіа, ситуація виявилася настільки критичною, що щонайменше два пасажирські літаки, які прямували до Москви з Туреччини, змушені були розвернутися прямо в повітрі та лягти на зворотний курс.

    Варто зазначити, що повітряні атаки на ключові міста країни-агресора стають дедалі інтенсивнішими та системними. Лише протягом останнього тижня це вже четвертий серйозний інцидент: 18 жовтня дрони зупиняли роботу авіахабів Москви та Санкт-Петербурга, 22 жовтня на російську столицю також летіли десятки БПЛА, а 24 жовтня українські безпілотники вже провокували масштабний колапс у роботі московських аеропортів.

  • Дроновий армагеддон над Росією: десятки безпілотників атакували Москву, вибухи в Липецьку, Тулі та лихоманкове стягування ППО до тилу

    Дроновий армагеддон над Росією: десятки безпілотників атакували Москву, вибухи в Липецьку, Тулі та лихоманкове стягування ППО до тилу

    У ніч на 22 жовтня 2026 року низка регіонів Російської Федерації опинилася під масованим комбінованим ударом безпілотних літальних апаратів. Сигнали повітряної тривоги та потужні вибухи лунали від прикордонних областей до глибокого тилу держави-агресорки, включно з Підмосков’ям та самою російською столицею. За повідомленнями місцевої влади та моніторингових джерел, ця атака стала однією з наймасштабніших за останній час і змусила екстрені служби країни-агресорки працювати в авральному режимі. Зокрема, мер Москви Сергій Собянін у період із 02:22 до 03:41 ночі шість разів виходив із публічними заявами про роботу сил протиповітряної оборони, заявивши про нібито збиття близько 90 дронів, які летіли курсом безпосередньо на російську столицю. Попри запевнення чиновників про «успішне відбиття нальоту», жителі північних районів Москви та Підмосков’я масово повідомляли про звуки гучних вибухів та падіння уламків у житлових зонах.

    Окрім російської столиці, під серйозний удар потрапив Липецьк. У місті прогриміла серія детонацій, після чого в одній із багатоповерхівок спалахнула сильна пожежа внаслідок падіння збитих апаратів або прямого влучання бойової частини. Звуки вибухів та роботу засобів протиповітряної оборони також фіксували в Тульській, Курській та Бєлгородській областях. Ба більше, загрозу атаки безпілотників уперше за кілька днів було оголошено навіть у Санкт-Петербурзі, де місцеві аеропорти запроваджували спеціальні тимчасові плани безпеки для запобігання інцидентам у повітряному просторі.

    Нинішній нічний рейд є безпосереднім продовженням системної кампанії Сил оборони України щодо виснаження російської тилової інфраструктури, військових заводів та стратегічних логістичних вузлів. Подібні операції відбуваються вже майже щоночі: так, у ніч на 14 жовтня українські сили запустили безпрецедентну хвилю з понад 900 безпілотників по 20 російських регіонах одночасно, масштаби якої кремлівське керівництво не змогло приховати. Окрім того, в ніч на 18 жовтня результативного удару було завдано по важливому Петербурзькому нафтовому терміналу, що створило відчутні проблеми для паливного забезпечення окупаційних військ та морського експорту нафтопродуктів.

    Постійні масовані нальоти ставлять військове командування РФ перед гострою дилемою дефіциту та неефективного розподілу систем протиповітряної оборони. Аби прикрити стратегічно пріоритетні об’єкти від неминучих ударів, агресор змушений стягувати комплекси з лінії фронту та інших великих міст. Показовим прикладом є особлива економічна зона «Алабуга» в Татарстані, де зосереджено виробництво ударних дронів: для її захисту росіяни розгорнули вже 33 окремі позиції комплексів ППО, перетворивши об’єкт на одну з найбільш укріплених точок країни, тоді як решта промислових регіонів та міст залишаються фактично беззахисними перед далекобійними БПЛА.

  • Пекельна ніч для Кремля: майже 500 дронів атакували Москву, у регіонах палають дата-центри та нафтобази

    Пекельна ніч для Кремля: майже 500 дронів атакували Москву, у регіонах палають дата-центри та нафтобази

    Столицю країни-агресорки накрила рекордна хвиля повітряних ударів: мер Москви Сергій Собянін заявив про наближення майже пів тисячі безпілотників у ніч проти середи, 14 жовтня. За твердженнями кремлівського посадовця, починаючи з 20:30 вівторка до 07:00 ранку в напрямку Московського регіону зафіксували 493 ударні апарати, з яких 180 нібито ліквідували безпосередньо на підльоті до міста, а решту – на далеких підступах.

    Це вже друга поспіль масштабна нічна атака на російську столицю, адже напередодні очільник мерії бідкався про ще 417 апаратів, що масово проривалися крізь захисні рубежі. Попри паніку серед місцевого населення, посадовець традиційно спробував заспокоїти громадян рапортом про надійність протиповітряної оборони. «У період з 20:30 вівторка по 07:00 у бік Московського регіону летіло 493 БПЛА. Більшість нейтралізована силами ППО на далеких підступах. 180 безпілотників знищено на підльоті до Москви», – сказав він.

    Водночас потужних ударів зазнали стратегічні тилові об’єкти РФ в інших регіонах. У місті Балаково Саратовської області вибухи прогриміли на території дата-центру класу «МегаЦОД» «Сбєрбанку» та в промзоні металургійного заводу «М-3 Балаково», що спеціалізується на виплавці сталі та виготовленні металопрокату. Паралельно спалахнула нова пожежа в Ростовській області: на нафтоналивному терміналі Новошахтинського заводу, атакованому ще 10 жовтня, вибухнув і здетонував черговий багатотонний резервуар із пальним.

  • Візит до Москви відкладено: емісари Трампа Віткофф і Кушнер призупинили поїздку на тлі дипломатичної кризи з Києвом

    Візит до Москви відкладено: емісари Трампа Віткофф і Кушнер призупинили поїздку на тлі дипломатичної кризи з Києвом

    Спеціальні представники президента США Дональда Трампа — Стів Віткофф та Джаред Кушнер — відклали раніше запланований візит до Москви на тлі загострення у відносинах між Вашингтоном і Києвом, спровокованого останніми публічними заявами очільника Білого дому. Як повідомляє видання Axios із посиланням на поінформовані джерела, американські емісари не поїдуть до столиці держави-агресора щонайменше доти, доки не з’ясується, чи готові Україна та європейські союзники підтримати нову консолідовану пропозицію для Володимира Путіна.

    Ця дипломатична ініціатива безпосередньо пов’язана з оголошеним Трампом 11 жовтня так званим «енергетичним перемир’ям», яке, за задумом глави Білого дому, мало набути чинності негайно. Для української сторони ця заява стала повною несподіванкою. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що Київ готовий дотримуватися подібних домовленостей лише за умови реальних дзеркальних дій із боку Кремля. Втім, Росія не надала жодних офіційних гарантій і майже одразу завдала прицільного удару по теплоелектроцентралі в Харкові, фактично нівелювавши ініціативу Вашингтона. Подальші роз’яснення представників Білого дому щодо того, що пропозиція Трампа на першому етапі передбачала зупинку атак виключно на нафтопереробні заводи й лише потім — на електростанції, викликали різку реакцію в Києві, де такі умови назвали демонстративно односторонніми.

    Під час переговорів із представниками української делегації обговорювалися й питання подальшої військової співпраці. За повідомленнями медіа, американські посланці порушували питання припинення обміну розвідувальними даними у разі продовження ударів по російській нафтовій галузі. Водночас офіційні особи США заперечили факт прямого шантажу, стверджуючи, що Віткофф і Кушнер лише акцентували на значній безпековій допомозі та закликали діяти з огляду на захист інтересів американських споживачів.

    Додатковим фактором напруженості стала інформація, оприлюднена Financial Times, згідно з якою Вашингтон попередив європейські столиці про ймовірне призупинення продажу зброї Україні в межах програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), що дозволяє союзникам напряму закуповувати американське озброєння для потреб Збройних сил України. Такий крок може суттєво обмежити логістичні можливості Сил оборони, ставлячи подальшу динаміку переговорного процесу в пряму залежність від компромісів щодо безпеки енергетичної інфраструктури.

  • Небо над Москвою заблоковане: масована атака дронів зупинила всі аеропорти та підпалила НПЗ у Капотні

    Небо над Москвою заблоковане: масована атака дронів зупинила всі аеропорти та підпалила НПЗ у Капотні

    У ніч проти 6 жовтня російська столиця та Московська область зазнали однієї з наймасштабніших комбінованих атак безпілотників, які заходили на цілі одночасно з кількох різних напрямків. Наліт ударних БПЛА спричинив повноцінний транспортний колапс у повітряному просторі регіону: відомство «Росавіація» було змушене терміново ввести режим надзвичайного стану та паралізувати роботу всіх ключових повітряних гаваней столичного вузла. Спочатку обмеження на прийом і відправлення рейсів торкнулися аеропортів «Внуково» та «Домодєдово», а згодом режим блокування поширили на «Шереметьєво» і «Жуковський», що призвело до затримки та перенаправлення десятків цивільних літаків.

    Російська окупаційна влада на чолі з мером Москви Сергієм Собяніним традиційно спробувала применшити реальні масштаби прориву своєї протиповітряної оборони. Протягом кількох годин міський голова послідовно публікував серію заспокійливих повідомлень: спершу заявивши про нібито тринадцять знищених безпілотників, згодом додавши до списку ще п’ятнадцять апаратів, а ближче до ранку відзвітувавши про збиття чергової групи з одинадцяти дронів. Загалом російська сторона заявила про знищення майже сорока цілей, запевняючи, що в усіх випадках на землю падали лише «уламки», де працювали профільні екстрені служби.

    Утім, численні відеокадри очевидців та повідомлення моніторингових каналів засвідчили зовсім інші наслідки нічної атаки. Попри роботу численних систем протиповітряної оборони, зафіксовано результативне влучання безпілотників по території Московського нафтопереробного заводу в столичному районі Капотня. Ураження одного з ключових об’єктів переробки нафти в самому серці столичного регіону вкотре підтвердило вразливість російського військово-економічного потенціалу перед точковими ударами далекобійних систем, які долають сотні кілометрів ешелонованої оборони ворога.

  • «Геть царя!»: у Москві силовики жорстко розігнали мітинг опозиції та кинули за ґрати десятки людей

    «Геть царя!»: у Москві силовики жорстко розігнали мітинг опозиції та кинули за ґрати десятки людей

    У російській столиці чергова спроба публічного висловлення незгоди з діями кремлівського режиму завершилася масовими затриманнями та силовим розгоном демонстрантів. Акція, організована біля пам’ятника на площі Селянська застава з нагоди річниці подій 1993 року («розстрілу Білого дому»), швидко вийшла за межі санкціонованого історичного мітингу й переросла у відкритий антиурядовий протест. Понад дві тисячі громадян, які зібралися на площі, почали скандувати радикальні політичні гасла, що спровокувало блискавичну та жорстоку реакцію з боку підрозділів російської поліції.

    Серед учасників зібрання переважали представники лівих рухів, марксисти, активісти партії «Яблуко», а також група підтримки опозиційного активіста Дмитра Морозова, якого силовики схопили напередодні. Попри постійний нагляд силовиків, натовп почав вимагати негайного звільнення всіх політичних в’язнів, проведення чесних виборів та припинення свавілля влади. Головним спусковим гачком для початку поліцейської зачистки стали вигуки «Долой царя!» («Геть царя!») та публічна критика на адресу провладної партії «Єдина Росія».

    Щойно над колоною пролунали звинувачення проти правлячої верхівки, загони поліції та спецпризначенців буквально вломилися в щільні лави мітингарів, хапаючи людей без розбору. Зачистка відбувалася двома хвилями: правоохоронці цілеспрямовано висмикували з натовпу найбільш активних промовців та людей із символікою, тягнучи їх до автозаків із застосуванням грубої фізичної сили. Загалом силовики затримали близько 60 осіб. До райвідділків поліції доправили щонайменше 26 представників Комуністичної партії, близько трьох десятків членів партії «Яблуко», а також низку незалежних цивільних активістів.

    Жорстоке придушення зібрання наочно демонструє критичний рівень параної всередині російського керівництва, де будь-яка неконтрольована вулична активність сприймається як пряма загроза існуванню режиму. Навіть традиційні меморіальні акції лівих сил, які раніше вважалися системними та відносно безпечними для Кремля, тепер підпадають під тотальні репресії, щойно в них з’являються відкриті антипутінські гасла.

  • Удар по енергетиці Підмосков’я: під час масованої атаки дронів у Дзержинському зафіксовано влучання в ТЭЦ-22

    Удар по енергетиці Підмосков’я: під час масованої атаки дронів у Дзержинському зафіксовано влучання в ТЭЦ-22

    Нічний масований наліт безпілотників на Москву та Московську область охопив одразу кілька ключових інфраструктурних об’єктів регіону. Окрім Московського НПЗ у Капотні, ураження зазнала і ТЕЦ-22 у місті Дзержинський.

    Головні деталі та наслідки удару по ТЕЦ-22:

    • Стратегічне значення об’єкта: ТЕЦ-22 (ПАО «Мосэнерго») розташована у безпосередній близькості до південно-східних околиць Москви та є найважливішим елементом генерації електричної та теплової енергії, що забезпечує значну частину промислових підприємств і житлових масивів столичної агломерації.
    • Наслідки атаки: Унаслідок падіння уламків та безпосередніх прильотів на території станції та поблизу неї спалахнула пожежа. Екстрені служби задіяли підвищені сили для ліквідації наслідків на енергооб’єкті.
    • Масштаб регіонального блекауту: Зважаючи на те, що атака одночасно зачепила НПЗ у Капотні, ТЕЦ-22 у Дзержинському, а також логістичні комплекси у Раменському районі та Соф’їно, нічний наліт завдав серйозного удару по стабільності енергетичної та транспортної інфраструктури російської столиці.

     

  • Дипломатичний марафон: Трамп планує провести телефонні переговори з Зеленським і Путіним за підсумками візиту спецпосланців

    Дипломатичний марафон: Трамп планує провести телефонні переговори з Зеленським і Путіним за підсумками візиту спецпосланців

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп має намір провести телефонні розмови з українським лідером Володимиром Зеленським та главою кремлівського режиму Володимиром Путіним. За даними медіа, дзвінки заплановані на 7 вересня — одразу після того, як спецпредставники Білого дому Стів Віткофф та Джаред Кушнер представлять американському президентові детальний звіт про результати своїх закритих переговорів у Києві та Москві.

    Американські емісари завершили свій візит до української столиці пізно ввечері 6 вересня. Як зазначив за підсумками зустрічей Володимир Зеленський, сторони предметно обговорили кілька нових ідей щодо можливих параметрів завершення війни, для аналізу та практичної оцінки яких Києву потрібен час. Також було досягнуто домовленості щодо організації найближчим часом додаткових консультацій у тристоронньому форматі за участі України, США та європейських партнерів.

    Глава держави підкреслив, що зміцнення позицій Сил оборони на полі бою надає Україні додаткової впевненості перед будь-якими наступними раундами міжнародних переговорів. Підсумкова доповідь Віткоффа та Кушнера у Вашингтоні має стати основою для формування подальшої переговорної лінії адміністрації Трампа щодо врегулювання конфлікту.