Позначка: Монголія

  • Китай нарощує ядерний арсенал і уникає переговорів про контроль над озброєннями

    Китай нарощує ядерний арсенал і уникає переговорів про контроль над озброєннями

    Китай розмістив міжконтинентальні балістичні ракети DF-31 у трьох шахтах, імовірно з розрахунком на можливий конфлікт навколо Тайваню. Про це йдеться у проєкті доповіді Міністерства оборони США, водночас конкретні цілі розміщених ракет у документі не називаються. На цьому тлі Пекін, за оцінкою американської сторони, не демонструє зацікавленості в переговорах щодо контролю над озброєннями.

    За даними чиказької некомерційної організації «Бюлетень атомних учених», Китай нарощує та модернізує свої військові арсенали швидше, ніж будь-яка інша ядерна держава. У Пекіні такі заяви відкидають, називаючи їх спробами очорнити країну та навмисно ввести міжнародну спільноту в оману, повідомляє Reuters.

    У доповіді Пентагону зазначається, що Китай розмістив понад 100 твердопаливних міжконтинентальних балістичних ракет DF-31 у шахтах поблизу кордону з Монголією. Це один із останніх об’єктів у серії подібних пускових комплексів. Раніше американська сторона вже повідомляла про існування цих шахт, однак не розкривала кількість розміщених у них ракет. За оцінками, ракети цього типу здатні досягати як території США, так і Тайваню. У проєкті доповіді також наголошується, що, попри заяви президента США Дональда Трампа про можливу співпрацю з Китаєм і Росією у сфері денуклеаризації, Пекін не виявляє готовності до більш глибоких дискусій щодо контролю над стратегічними озброєннями. У документі зазначається, що Сполучені Штати не спостерігають прагнення Китаю долучатися до відповідних переговорних форматів. Посольство Китаю у Вашингтоні у відповідь заявило, що країна дотримується оборонної ядерної стратегії, підтримує свої ядерні сили на мінімальному рівні, необхідному для забезпечення національної безпеки, а також зобов’язання щодо мораторію на ядерні випробування. Офіційний Пекін також наголошує на політиці незастосування ядерної зброї першим.

    За оцінкою Пентагону, у 2024 році Китай має трохи більше ніж 600 ядерних боєголовок. Водночас у доповіді підкреслюється, що ядерна експансія триває, і до 2030 року країна може збільшити цей арсенал до понад 1000 боєголовок. Окрему увагу в документі приділено військовим планам Китаю щодо Тайваню. У Пентагоні вважають, що Пекін розраховує бути готовим до війни з островом і досягти перемоги до кінця 2027 року. Китай, який вважає демократично керований Тайвань своєю територією, неодноразово заявляв, що не відмовляється від застосування сили для так званого возз’єднання. У доповіді також йдеться про опрацювання Китаєм варіантів захоплення Тайваню силовим шляхом. Серед можливих сценаріїв згадується завдання ударів на відстані 1500–2000 морських миль від узбережжя Китаю, що, за оцінкою американських військових, може суттєво підірвати присутність США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Документ був оприлюднений менш ніж за два місяці до завершення терміну дії Договору СНО-3 2010 року — останньої чинної угоди між США та Росією про контроль над стратегічними ядерними озброєннями. Договір обмежує розміщення 1550 ядерних боєголовок на 700 носіях. У 2021 році угоду було продовжено на п’ять років, однак вона не передбачає подальшого автоматичного продовження. Експерти застерігають, що припинення дії СНО-3 може призвести до нової тристоронньої гонки ядерних озброєнь за участю США, Росії та Китаю.

    Нагадаємо, на початку грудня Китай представив новітню гіперзвукову ракету YKJ-1000, яку вважають потенційним викликом для західних систем протиповітряної оборони. А у вересні Пекін продемонстрував на параді ядерну ракету з радіусом дії, що охоплює всю планету.

  • Китай не коментує угоду «Газпрому» щодо нового газопроводу

    Китай не коментує угоду «Газпрому» щодо нового газопроводу

    Російська енергетична компанія «Газпром» офіційно оголосила про підписання юридично зобов’язувальної угоди щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру 2», який має з’єднати Росію з Китаєм через територію Монголії. Про це повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на заяву глави компанії Олексія Міллера.

    Хоча деталі угоди, такі як терміни реалізації проєкту, вартість поставок чи фінансові умови контракту не були оприлюднені, «Газпром» уже озвучив амбітні плани щодо обсягів постачання. У компанії заявили про намір експортувати до 50 мільярдів кубометрів газу на рік протягом наступних 30 років, причому за ціною, нижчою від тієї, яку Росія наразі встановлює для європейських клієнтів.

    Крім цього, «Газпром» повідомив про домовленість із китайською стороною щодо збільшення обсягів постачання вже існуючим маршрутом — газопроводом «Сила Сибіру». Його нинішня потужність становить 38 мільярдів кубометрів газу на рік, але найближчим часом цей показник мають намір збільшити на 6 мільярдів кубометрів. Водночас позиція Китаю щодо «Сили Сибіру 2» поки що залишається не зовсім зрозумілою. Жодної публічної заяви з цього приводу від офіційного Пекіна не пролунало. Державне інформаційне агентство КНР «Сіньхуа» повідомило лише про підписання низки угод під час нещодавніх двосторонніх переговорів, але сам газопровід «Сила Сибіру 2» у цих повідомленнях окремо не згадувався.

    Раніше обговорення цього проєкту неодноразово заходило у глухий кут через обережну позицію Китаю. Пекін неодноразово висловлював зацікавленість у постачанні російського газу, однак уникав надмірної залежності від одного джерела енергії. Для Росії ж укладення такої угоди стало б важливою дипломатично-економічною перемогою, особливо з огляду на плани Європейського Союзу повністю відмовитися від російського газу до 2027 року. На цьому тлі «Сила Сибіру 2» розглядається як потенційний проєкт для переорієнтації російських енергетичних потоків на схід. Втім, поки не пролунає офіційного підтвердження від Китаю, перспективи реалізації цієї ініціативи залишаються невизначеними.

  • У Держдепі США відреагували на візит Путіна до Монголії: чому його не заарештували?

    У Держдепі США відреагували на візит Путіна до Монголії: чому його не заарештували?

    Державний департамент США висловив своє занепокоєння щодо нещодавнього візиту президента Росії Володимира Путіна до Монголії, під час якого його не було заарештовано, незважаючи на ордер Міжнародного кримінального суду (МКС). Офіційний візит Путіна викликав міжнародну реакцію, зокрема з боку Сполучених Штатів, які відзначили відсутність правових дій у цьому випадку.

    Як зазначив речник американського зовнішньополітичного відомства Метью Міллер, попри цю ситуацію, Вашингтон має намір продовжувати підтримувати Улан-Батор, але сподівається, що в майбутньому він дотримуватиметься міжнародних зобов’язань.

    «Ми не вважаємо, що інші країни повинні надавати Путіну платформу для підтримки його агресивної війни проти України. Ми очікуємо, що Монголія дотримуватиметься своїх зобов’язань і далі підтримуватиме принципи Статуту ООН, зокрема щодо суверенітету й територіальної цілісності… І важливо, щоб, спілкуючись із Росією, вони чітко підкреслювали свою підтримку територіальної цілісності й суверенітету України», — зазначив Міллер.

    Водночас він додав, що США розуміють, в якому складному становищі опинилася Монголія з населенням трохи більше ніж 3 млн осіб, опинившись між двома великими сусідами — РФ і Китаєм.

  • Монголія вирішує хто їй побудує атомну електростанцію: Франція або Росія

    Монголія вирішує хто їй побудує атомну електростанцію: Франція або Росія

    Візит президента Росії Володимира Путіна в Монголію, що відбувся на початку цього тижня, став важливим дипломатичним і економічним кроком. Під час свого візиту Путін обговорив з монгольськими лідерами ряд стратегічних ініціатив, зокрема питання енергетичної співпраці. Водночас, Монголія перебуває в процесі активних переговорів з Францією і Росією щодо будівництва своєї першої атомної електростанції, що підкреслює стратегічну важливість цієї країни на карті глобальних енергетичних проектів.

    Все в цьому світі продається і купується, на жаль.

    Росія теж заплатить за візит свого лідера. Ціна питання (підтверджена) — на Монголію не розповсюджується заборона на експорт бензину і монголи не матимуть проблем на своєму ринку.

    Зараз Монголія також вимагає зняти мита на 800 товарів, важливих для свого експорту. І, напевне, добʼється великих поступок.

    Окрім того, зараз Монголія торгується з Росією та Францією за те, хто отримає право будувати АЕС в цій країні. Поки шанси відносно рівні і французи та росіяни говорять про свою перемогу.

    Одним словом, коли ми говоримо про демократію, ми маємо також памʼятати, що на все є свій прайс. І у монголів, і у розвинутих демократій.

  • Будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2” відкладено

    Будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2” відкладено

    Будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2” було відкладено, повідомляє китайське видання The South China Morning Post. За інформацією, наданою колишнім членом Ради безпеки Монголії Мунхнаром Байарлхавгом, проект, який передбачав прокладання газопроводу через територію Монголії, не буде реалізовано згідно з первісним графіком.

    Друга частина проекту “Сила Сибіру” мала проходити через територію Монголії. Планувалося побудувати 2,5 тисячі кілометрів газопроводу, але влада Монголії не включила його до національного плану розвитку до 2028 року.

    “Ми вступаємо в довгу паузу, оскільки Москва більше не вірить, що може отримати від Пекіна угоду, яку бажає, і, ймовірно, проект відкладеться до кращих часів”, — заявив Мунхнар Байарлхавг.

    Проблеми зі будівництвом газопроводу у Росії виникли давно. Ще в 2022 році Володимир Путін запропонував Китаю збільшити закупівлі російського газу до 100 млрд кубометрів на рік, але сторони не змогли домовитися про ціну.

    Пекін вимагав знизити ціни на газ для другої гілки “Сили Сибіру” до $60 за тисячу кубометрів, що майже відповідає внутрішньоросійському рівню, який Москва підтримує бюджетними субсидіями. Наразі Китай купує російський газ за $260 за тисячу кубометрів.

    Розбіжності з цього питання стали причиною того, що голова “Газпрому” Олексій Міллер не супроводжував Путіна під час його візиту до Китаю в травні. Тема “Сили Сибіру-2” була однією з ключових на переговорах російського лідера з Сі Цзіньпіном. Крім того, Путін просив Китай не брати участь в українському мирному форумі та активізувати діяльність китайських банків у Росії.

    Експорт газу з Росії до Європи в 2023 році скоротився до мінімального рівня з 1970-х років. Після вибуху на “Північних потоках” перенаправити російський газ, який йшов до Європи, до Китаю є складним завданням. Європа постачалася з західносибірських родовищ, в той час як Китай — з східносибірських (через газопровід “Сила Сибіру-1”). Мета “Сили Сибіру-2” — направити газ до Китаю з західносибірських родовищ.

  • У Монголії: найжорсткіша зима за півстоліття, загинуло майже 5 мільйонів тварин

    У Монголії: найжорсткіша зима за півстоліття, загинуло майже 5 мільйонів тварин

    Монголія стикається з найсуворішою зимою за півстоліття, внаслідок чого загинуло вже понад 4,7 мільйона тварин, а також загрожує харчування тисячам людей в умовах екстремальних погодних умов. Ці дані були оприлюднені Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

    Суворі умови в Монголії, які відомі як дзуд, виникають після літньої посухи, коли настають сильні снігопади і екстремальні морози. Температури можуть опускатися до -30°C або нижче.

    Високий сніговий покрив і товстий лід покривають пасовища, позбавляючи худобу доступу до їжі. У Монголії приблизно 300 тисяч людей ведуть кочовий спосіб життя, залежачи від великої рогатої худоби, кіз і коней. Сім’ї пастухів подорожують величезними територіями країни, щоб знайти нові пасовища для випасання худоби. У літні місяці вони вирощують корм для тварин на зиму.

    Дзуди в Монголії стають все частішими, що перешкоджає відновленню пасовищ між екстремальними погодніми умовами і затримує збирання необхідних запасів для пастухів.

    “Люди, що повністю залежать від своєї худоби, за декілька місяців опинилися в бідності. Деякі з них не можуть навіть прогодувати себе або обігріти свої домівки”, – зауважує Олександр Матеу, регіональний директор МКЧХ у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

    За даними МКЧХ, з листопада 2023 року щонайменше 2250 сімей пастухів втратили понад 70% своєї худоби, а понад 7000 сімей зараз не мають достатнього доступу до харчування.

    Дзуд поширився на три чверті території країни, і очікується, що умови ще погіршаться.

    “Зараз весна, але зима в Монголії все ще триває, на землі все ще лежить сніг, і худоба продовжує загинати”, – зауважує Матеу.

    Минулого місяця монгольський уряд оголосив стан підвищеної готовності, який триватиме до 15 травня.

    “Навіть високий рівень готовності, що був у Монголії цього року та в попередні роки, недостатній, щоб впоратися з екстремальними умовами. Ми провели значну підготовку, але масштаби проблеми все ще вражають”, – пояснює регіональний директор МКЧХ.

    Згідно з даними Програми розвитку ООН (ПРООН), Монголія стала однією з країн, які найбільше постраждали від кліматичної кризи. Середня температура повітря за останні 70 років зросла на 2,1°C.