Позначка: МОН

  • МОН затвердило порядок визнання освіти для учнів з окупованих територій

    МОН затвердило порядок визнання освіти для учнів з окупованих територій

    Міністерство освіти і науки України затвердило новий порядок визнання результатів навчання для осіб, які проживали або проживають на тимчасово окупованих територіях.

    Документ визначає механізм, за яким українські заклади освіти зможуть зараховувати результати навчання, здобуті поза підконтрольними уряду територіями.

    Процедура стосується учнів, які планують продовжити навчання або отримати документ про освіту українського зразка. Вона застосовується незалежно від місця перебування особи, за винятком території держави-агресора та країн під санкціями України.

    Для підтвердження результатів необхідно подати заяву, освітню декларацію, а також за можливості додаткові документи, що підтверджують навчання.

    Оцінювання здійснюватимуть визначені заклади освіти. Частину предметів можуть зараховувати без тестування, однак обов’язковим залишається оцінювання з дисциплін українознавчого компоненту.

    Процедури можуть проходити як очно, так і дистанційно. Після їх завершення учням видаватимуть документи державного зразка.

    У МОН зазначають, що новий порядок має на меті інтеграцію учнів із тимчасово окупованих територій в українську освітню систему та забезпечення їм доступу до подальшого навчання.

  • В Україні за рік вибули 40 тисяч вчителів — МОН

    В Україні за рік вибули 40 тисяч вчителів — МОН

    У 2024/2025 навчальному році з системи освіти вибули близько 40 тисяч вчителів, що становить приблизно 12% від загальної кількості педагогів. Про це повідомила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова в інтерв’ю виданню Українська правда. Життя, посилаючись на дослідження Освіторії.

    За словами Кузьмичової, війна стала каталізатором відтоку кадрів: багато вчителів переходять у інші сфери або виїжджають за кордон. Серед інших причин названо вихід на пенсію та звільнення.

    Водночас заступниця міністра зазначила, що ситуація неоднозначна. З одного боку, спостерігається нестача педагогів, особливо для повної загальної та середньої освіти, зокрема в природничих науках (фізика, біологія, хімія) та математичній сфері. З іншого — у деяких регіонах кількість вчителів перевищує потреби системи.

    Кузьмичова також наголосила, що закриття шкіл і безробіття серед педагогів не є системною проблемою. Вона зазначила, що потрібно розглядати конкретні приклади: який вік звільнених вчителів, що їм пропонували та чи погоджувалися вони на роботу. Відтік кадрів частково пов’язаний із демографічними змінами та впливом війни, що зменшує кількість учнів і, відповідно, потребу в певній кількості ставок.

  • Уряд дозволив продовжити канікули по всій країні до 1 лютого

    Уряд дозволив продовжити канікули по всій країні до 1 лютого

    Міністерство освіти і науки України ухвалило рішення продовжити зимові канікули в закладах освіти до 1 лютого 2026 року у зв’язку з безпековою ситуацією в країні. Відповідну інформацію оприлюднено в Telegram-каналі МОН.

    У відомстві зазначили, що через наслідки надзвичайної ситуації уряд тимчасово припиняє освітній процес в очній формі в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Формат навчання визначатиметься з урахуванням безпекової ситуації в кожному регіоні.

    Обласним військовим адміністраціям та іншим центральним органам виконавчої влади доручено вжити необхідних заходів щодо переходу закладів освіти на дистанційну форму навчання або продовження та запровадження зимових канікул до 1 лютого 2026 року.

    Окремо наголошується, що Київська міська державна адміністрація також має забезпечити продовження або запровадження канікул у столичних закладах освіти до зазначеної дати.

    Водночас заклади дошкільної освіти у Києві отримали право самостійно ухвалювати рішення щодо продовження роботи або зміни формату з урахуванням поточної ситуації та рівня безпеки в районах міста.

    У МОН підкреслили, що головним пріоритетом залишається збереження життя та здоров’я дітей, учнів, студентів і працівників освітньої сфери, тому подальші рішення ухвалюватимуться залежно від розвитку обстановки в регіонах.

  • В Україні з 2027 року запровадять 12-річну систему освіти

    В Україні з 2027 року запровадять 12-річну систему освіти

    В усіх школах і ліцеях України з 1 вересня 2027 року запроваджується 12-річна система освіти. Реформа почалася у 2018 році, і всі першокласники після того року вже навчаються за новим стандартом.

    Про це розповіла заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова в коментарі “РБК-Україна” 23 грудня. Вона наголосила, що нова система впроваджується відповідно до закону “Про повну загальну середню освіту”, ухваленого у 2020 році, і зміни в цьому законі не передбачені, щоб забезпечити сталість реформи.

    За словами Кузьмичової, у школах, що брали участь у пілотних проєктах, реформа стартувала на рік раніше. З 2027 року всі освітні заклади працюватимуть у 12-річному форматі, і діти, які підуть у 10 клас того року, будуть навчатися 12 років. Заступниця міністра уточнила, що батьки самостійно вирішують, у якому віці віддавати дитину до школи — у 6, 7 чи навіть 8 років. Це рішення не нормується державою.

    Раніше, у листопаді, МОН рекомендувало через можливі відключення світла перенести навчальні заняття із зимових місяців на червень 2026 року та розглянути шестиденний навчальний тиждень. Водночас голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь зареєстрував петицію проти ініціатив парламентського комітету щодо збільшення педагогічного навантаження, позбавлення доплат та переведення на короткострокові контракти.

  • Новий державний регулятор ліків запрацює в Україні з 2027 року

    Новий державний регулятор ліків запрацює в Україні з 2027 року

    Міністерство охорони здоров’я обрало європейських партнерів для створення нового державного органу, який забезпечуватиме відповідність усіх ліків та медичних виробів в Україні високим стандартам європейської якості та безпеки.

    Про це повідомляє прес-служба МОН. Новий орган планують запустити з 1 січня 2027 року. Його створення дозволить гармонізувати контроль та регулювання ринку лікарських засобів і медвиробів відповідно до європейських правил.

    Партнером проекту став консорціум Литви, Польщі та Німеччини за підтримки Європейської комісії, яка виділила на ініціативу 1,5 мільйона євро. До роботи також долучаться фахівці фармацевтичних агентств Хорватії та Франції, які мають успішний досвід у сфері регуляторних реформ та гармонізації законодавства з нормами ЄС. Протягом 20 місяців українська команда разом з європейськими експертами працюватиме над розробкою законодавчої бази, адаптованої до вимог acquis ЄС, визначенням структури та процедур роботи майбутнього регулятора, а також підготовкою профільних фахівців.

    Раніше міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомляв, що програму “Доступні ліки” розширили, додавши до переліку 12 нових препаратів від онкології.

  • МОН: аспірантура більше не використовується для ухилення від мобілізації

    МОН: аспірантура більше не використовується для ухилення від мобілізації

    Міністерство освіти і науки України повідомило, що навчання в університеті або аспірантурі більше не використовується як спосіб уникнення мобілізації, а всі випадки зловживань ретельно перевіряються.

    Про це «РБК-Україна» розповів заступник міністра з вищої освіти Микола Трофименко. За його словами, цього року частка чоловіків старше 25 років, які вступають до аспірантури, зменшилася на 70%, і показники вирівнялися до «звичайних» рівнів, які були до повномасштабного вторгнення Росії. Таким чином, аспірантура перестала бути способом ухилення від мобілізації.

    «Хто сприймає навчання як можливість уникнути мобілізації і навчався фіктивно — ми це відслідковуємо і дуже сваримо керівників закладів. Цими питаннями продовжують займатися Державна служба якості освіти та правоохоронні органи», — додав Трофименко.

    Раніше повідомлялося, що територіальні центри комплектування радять оформлювати відстрочку онлайн через сервіс «Резерв+» від 1 листопада, щоб уникнути черг у ЦНАПах. Подання документів безпосередньо до ТЦК більше не здійснюється, що дозволяє зробити процес більш прозорим і контрольованим.

  • В Україні можуть запровадити нульовий курс для абітурієнтів без НМТ

    В Україні можуть запровадити нульовий курс для абітурієнтів без НМТ

    Міністерство освіти і науки України ініціює запровадження так званого “нульового курсу” для абітурієнтів, які з певних причин не змогли скласти національний мультипредметний тест. Йдеться про спеціальну програму тривалістю один рік, після завершення якої учасники матимуть змогу повторно пройти НМТ і подати документи на вступ до вищих навчальних закладів.

    Як повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час години запитань до уряду, нова ініціатива має на меті надати шанс дітям, які опинилися в складних умовах. Серед причин — тривале навчання за кордоном, освітні прогалини або інші обставини, які не дозволили скласти тест.

    “Це вступ без НМТ на нульовий курс, який дозволить забрати дітей, які не здали НМТ з різних причин, провчити їх рік, а потім підготувати до повторного складання тесту, щоб не порушувати справедливий розподіл державних ресурсів”, – зазначив Лісовий. У проєкті також передбачено можливість приєднання до програми не лише під час основної вступної кампанії, а й у додаткові періоди — наприклад, зимову чи весняну сесію. За словами міністра, проєкт постанови вже підготовлено та активно обговорюється. Ректорська спільнота підтримує таку ініціативу. Крім того, Лісовий анонсував наміри переглянути регіональний коефіцієнт, який впливає на фінансування університетів. Йдеться про додаткову підтримку вишів у прифронтових та регіональних районах, які в умовах війни втрачають студентів і ресурси.

    “Сьогодні коефіцієнт недостатній для того, щоб підтримати наші сильні університети. У них закінчилися спеціальні фонди, вони втрачають студентів і ресурси. Тому ми повинні підсилювати регіональний коефіцієнт”, – підсумував міністр.

  • МОН пояснило ключові умови реформи старшої профільної школи

    МОН пояснило ключові умови реформи старшої профільної школи

    Міністерство освіти і науки України пояснило ключові нюанси реалізації реформи старшої профільної школи. За словами міністра освіти Оксена Лісового, для ефективного впровадження профільного навчання у закладі має навчатися не менше 600 учнів. Це дозволяє формувати групи за профілями, створювати індивідуальні освітні траєкторії та забезпечувати необхідну кількість педагогів для якісного навчального процесу.

    Найбільшим викликом у ході реформи стануть малозаселені регіони. Для вирішення цієї проблеми передбачені декілька підходів: облаштування пансіонів у великих школах або колишніх закладах професійної освіти, де учні зможуть проживати під час навчального тижня та повертатися додому на вихідні. Іншим варіантом є організація підвезення дітей, при цьому час на дорогу не повинен перевищувати 30 хвилин.

    З 1 вересня 2025 року розпочалося пілотування реформи старшої профільної школи. Пілотний етап включає апробацію нових підходів до навчання, розробку курсів і тестування навчальних матеріалів. Для цього обрано 30 ліцеїв-амбасадорів, які готують систему до масштабного впровадження. З 1 вересня 2027 року 10 класи почнуть навчання за профільною моделлю. Перші випуски учнів 12 класу очікуються навесні-влітку 2030 року, після чого протягом 2030–2033 років відбудеться трансформація мережі шкіл залежно від демографічної ситуації та результатів реформи.

  • Захист України стане обов’язковим предметом у школах з 2027 року

    Захист України стане обов’язковим предметом у школах з 2027 року

    Міністерство освіти і науки України оголосило про те, що з 2027 року оновлений предмет «Захист України» стане обов’язковим для всіх учнів старших класів. Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

    Згідно з даними МОН, вже зараз близько чотирьох тисяч учителів викладають оновлену дисципліну понад 280 тисячам старшокласників — це приблизно 65% від загальної кількості учнів цієї вікової категорії. В Україні також створено та оснастили майже тисячу навчальних центрів, які забезпечують відповідні заняття.

    «Попереду — масштабування. Знання про безпеку, самозахист, медицину, інформаційний простір — це вже не просто “додаткова підготовка”, це базова навичка сучасної людини. Для її відчуття власної гідності та сміливого погляду у своє майбутнє у своїй країні», — наголосив Лісовий.

    Оновлений курс охоплює не лише традиційні теми з військової справи, а й важливі аспекти медичної допомоги, інформаційної гігієни, кібербезпеки та навичок кризового реагування. Реформа викладання предмета має на меті сформувати у молодого покоління стійкість до викликів сучасного світу та розуміння ключових принципів національної безпеки.

    Міністерство підкреслює, що впровадження нових освітніх підходів до навчання оборонної грамотності відповідає актуальним викликам і є важливою частиною формування громадянської відповідальності.

  • МОН роз’яснило, як зміняться гімназії та початкові школи в рамках нової реформи

    МОН роз’яснило, як зміняться гімназії та початкові школи в рамках нової реформи

    Міністерство освіти і науки України (МОН) планує провести реформу старшої школи, яка передбачає зміну типу деяких освітніх закладів. За словами міністерства, гімназії та початкові школи не закриватимуться, а лише реорганізовуватимуться в нові типи закладів, що відповідають сучасним вимогам.

    У пресрелізі, оприлюдненому на офіційному урядовому порталі, МОН звертає увагу на поширення в соціальних мережах недостовірної інформації щодо майбутнього реформування старшої школи. Відомство роз’яснює, яким чином відбудеться зміна типу закладів освіти, щоб уникнути непорозумінь серед громадськості. Згідно з новими планами, деякі гімназії та початкові школи будуть реорганізовані в ліцеї для старшокласників, тоді як інші заклади збережуть свій статус гімназії або початкової школи. Це означає, що в нових ліцеях навчатимуться переважно учні старших класів, а гімназії залишатимуться для учнів середньої та старшої школи. Початкові школи продовжать функціонувати для дітей молодшого віку. Як приклад МОН наводить Шептицьку громаду на Львівщині, де вже реалізується процес реорганізації. Тут планується створити ще один академічний ліцей, а більшість шкіл будуть гімназіями для учнів 1-9 класів. Лише одна школа залишиться початковою для дітей 1-4 класів. Водночас у громаді не планують закривати школи, а лише змінювати їх типи. Міністерство наголошує, що одна з ключових цілей реформи — це забезпечення максимальної близькості початкових шкіл до місць проживання учнів. Таким чином, кожна дитина матиме можливість навчатися в школі поблизу свого дому. Залишатимуться незмінними і вимоги щодо мінімальної та максимальної кількості учнів у класах. Мінімум для початкової школи — 5 учнів, максимум — 24 учнів, для базової школи — 30 учнів. Реформа також передбачає розширення можливостей для учнів вибирати предмети на свій розсуд. Це дозволить створити більше груп у школах і запропонувати вчителям повне навантаження, а також викладання профільних предметів і курсів. “Найкраще, якщо ліцеї будуть відокремленими. Адже старшокласники потребують іншого підходу до навчання, а методи організації, такі як змінні групи або вивчення предметів за модульним принципом, значно полегшать цей процес”, — зазначають у МОН. Якщо учні не зможуть продовжити навчання у своєму рідному закладі, вони матимуть два варіанти. Перший — якщо школа стає ліцеєм (переважно для учнів 10-12 класів), вони зможуть перейти до іншого закладу освіти в межах своєї громади. Другий — якщо школа стане гімназією (для учнів 1-9 класів), учні завершать навчання до 9 класу в рідній школі, а далі продовжать навчання у ліцеї або професійному навчальному закладі.

    Реформа старшої школи має на меті вдосконалення системи освіти, зробивши її більш гнучкою та адаптованою до потреб учнів. Підвищення якості навчання, розширення можливостей для вибору предметів та створення нових типів навчальних закладів має на меті підготовку учнів до реалій сучасного світу, де гнучкість і спеціалізація є важливими складовими успішної кар’єри.