centernews360

Позначка: МОК

  • МОК відхилив заклик дев’яти країн ЄС щодо припинення фінансування через допуск російських спортсменів

    МОК відхилив заклик дев’яти країн ЄС щодо припинення фінансування через допуск російських спортсменів

    Міжнародний олімпійський комітет відреагував на вимогу дев’яти країн Європейського Союзу припинити фінансування організації. Причиною такого звернення стало фактичне скасування санкцій проти спортсменів із Російської Федерації та Білорусі, а також дозвіл на участь представників Олімпійського комітету Росії у змаганнях.

    За інформацією агентства Reuters, представник МОК зазначив, що призупинення діяльності Олімпійського комітету Росії, яке діяло з жовтня 2023 року, було скасовано на початку липня. Офіційною причиною стало те, що ОКР нібито вивів зі свого підпорядкування регіональні спортивні структури.

    Пояснюючи політику організації, речник заявив: «МОК має орієнтуватися у складних реаліях і наслідках нинішнього геополітичного контексту. МОК має дотримуватися своєї місії щодо збереження ціннісно-орієнтованої та по-справжньому глобальної спортивної платформи».

    Водночас у комітеті стверджують, що не проводитимуть офіційних заходів на території Росії та не запрошуватимуть російських урядовців. Остаточне рішення щодо можливості використання російської національної символіки, зокрема прапорів, кольорів та гімну на наступних Олімпійських іграх, досі не ухвалене. У МОК також додали, що регламентація змагань поза межами олімпійської програми є виключною компетенцією відповідних міжнародних спортивних федерацій.

    Перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань молоді і спорту, чемпіон Олімпійських ігор у Токіо Жан Беленюк розкритикував дії організації. За його словами, заявлений нейтралітет комітету фактично означає капітуляцію перед терором. Політик провів історичну паралель із 1936 роком, коли право на проведення Олімпійських ігор надали Адольфу Гітлеру.

  • Удар у спину світовому спорту: МОК скасував відсторонення Олімпійського комітету Росії попри протести України

    Удар у спину світовому спорту: МОК скасував відсторонення Олімпійського комітету Росії попри протести України

    Виконавчий комітет Міжнародного олімпійського комітету (МОК) ухвалив резонансне рішення тимчасово скасувати відсторонення Олімпійського комітету Росії та відмовитися від колишніх рекомендацій щодо обмеження участі російських спортсменів у міжнародних змаганнях. Цей крок викликав шквал обурення та гостру критику з боку Міністерства закордонних справ України, яке назвало поступки агресору тривожним сигналом для всієї світової спільноти.

    Своє рішення керівництво МОК обґрунтувало результатами аналізу Комісії з правових питань. В організації заявили, що врахували той факт, що до складу російського комітету більше не входять регіональні спортивні організації з тимчасово окупованих територій України, а Москва нібито зобов’язалася не вести там жодної діяльності. Водночас МОК повністю скасував рекомендації щодо недопуску російських атлетів і команд, які діяли з 2022 року. Якщо раніше вони могли змагатися лише як нейтральні спортсмени, то тепер це обмеження знято — їм достатньо лише відповідати антидопінговим вимогам. Рішення про допуск російського прапора та гімну на Олімпіадах 2028 і 2030 років комітет пообіцяв ухвалити «у відповідний час».

    Попри такі радикальні послаблення, МОК запевняє, що не змінює своєї позиції із засудженням повномасштабного вторгнення в Україну. В організації підкреслили, що не збираються проводити заходи на території РФ чи запрошувати російських урядовців. Проте для українського суспільства ці виправдання виглядають цинічно: за час великої війни Росія вбила 663 українських спортсменів та знищила сотні спортивних об’єктів по всій країні.

    Українське дипломатичне відомство негайно відреагувало на рішення МОК, закликавши уряди країн, які прийматимуть майбутні турніри, вжити всіх заходів для недопущення російської пропаганди. МЗС наполягає, щоб міжнародні федерації зберегли жорсткі обмеження проти представників РФ.

    «Під цим прапором іде неспровокована війна проти України, щодня гинуть мирні люди та руйнуються українські міста. Символи держави-агресора не можуть ставати елементом спортивного свята», – наголосили в офіційній заяві МЗС України.

    Київ запевнив, що продовжить активну роботу з міжнародними партнерами, аби не дозволити Кремлю використовувати світову спортивну платформу для легітимізації своєї агресії.

  • Черговий провал Гутцайта

    Черговий провал Гутцайта

    Міжнародна федерація важкої атлетики (IWF) ухвалила рішення повністю зняти санкції зі спортсменів усіх вікових категорій із Росії та Білорусі. Про це йдеться в офіційній заяві організації. Представники федерації зазначили, що на ухвалення такого рішення безпосередньо вплинули рекомендації Міжнародного олімпійського комітету (МОК) щодо впровадження принципів нейтралітету в міжнародному спорті.

    Варто додати, що раніше керівництво IWF уже частково послаблювало обмеження, скасувавши заборону для важкоатлетів юнацької та юніорської вікових груп. Поточне рішення повністю ліквідувало бар’єри і для дорослих атлетів. Основою для таких дій стали оновлені правила МОК від 11 грудня 2025 року, згідно з якими керівним спортивним органам порадили дозволити молодіжним командам із Росії та Білорусі знову виступати під своїми національними прапорами й державними гімнами.

    Цей крок став частиною масової тенденції зняття обмежень у світовому спорті. Зокрема, у січні 2026 року Всесвітня федерація тхеквондо дозволила атлетам використовувати національну символіку, а у квітні до рішення приєдналася Міжнародна федерація водних видів спорту. Раніше аналогічні рішення затвердили Міжнародна федерація боротьби, Європейська федерація гімнастики та Міжнародна федерація фехтування. Крім того, Міжнародна федерація футболу (ФІФА) вперше з 2022 року допустила юнацьку збірну Росії до участі у чемпіонаті світу.

  • МОК оголосив амбасадорів Юнацької Олімпіади в Дакарі 2026

    МОК оголосив амбасадорів Юнацької Олімпіади в Дакарі 2026

    Міжнародний олімпійський комітет разом із міжнародними федераціями визначив амбасадорів IV літніх Юнацьких Олімпійських ігор, які відбудуться у Дакарі.

    До списку увійшов 31 спортсмен, що представляє 25 видів спорту, включно з демонстраційними дисциплінами програми Дакар-2026. Серед них – титуловані олімпійці та чемпіони світу, зокрема Кларіс Агбеньєну, Райсса Леал та Чжен Сивей.

    Програма амбасадорів діє з перших Юнацьких Олімпійських ігор і передбачає менторську підтримку молодих спортсменів віком до 17 років.

    «Ми переконані, що ці видатні атлети відіграватимуть центральну роль у формуванні досвіду молодих спортсменів. Вони представляють найкращі цінності олімпізму та допоможуть новому поколінню впевнено йти до своєї мрії», – зазначив директор департаменту атлетів МОК Каве Мехрабі.

    Амбасадори працюватимуть безпосередньо на Іграх у Сенегалі – спілкуватимуться з учасниками, проводитимуть освітні сесії, відвідуватимуть тренування та братимуть участь у церемоніях нагородження.

    «Ця можливість є гарним продовженням моєї життєвої справи. Вона дає змогу показати, що бути чемпіоном – це не лише про медалі, а про те, як ти живеш і підтримуєш інших», – зазначив Чжен Сивей.

    Юнацькі Олімпійські ігри «Дакар-2026» стануть першою олімпійською подією на африканському континенті. Вони пройдуть з 31 жовтня по 13 листопада 2026 року у Дакарі, Діамніадіо та Салі. Очікується участь близько 2700 молодих спортсменів.

  • Українські спортсмени вказують на порушення росіянами правил Олімпіади

    Українські спортсмени вказують на порушення росіянами правил Олімпіади

    Україна звернулася до Міжнародного олімпійського комітету (МОК) із проханням перевірити статус російських спортсменів, які змагатимуться на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі та зимових іграх 2026 року в Мілані під нейтральним статусом. У Києві заявляють, що частина з них може бути пов’язана з військовими структурами та порушувати встановлені після вторгнення Москви правила.

    Міністр спорту України Матвій Бідний та голова Національного олімпійського комітету Вадим Гуттцайт повідомили, що українська сторона зібрала докази порушень рекомендацій МОК у 2023 році. Зокрема, йдеться про спортивне скелелазіння та його керівну федерацію IFSC, де, за словами українських чиновників, виявлено “систематичні порушення”.

    У зверненні зазначено, що деякі спортсмени мають прямі зв’язки з російськими військовими, брали участь у тренуваннях у Криму або підтримували повномасштабне вторгнення 2022 року. Минулого листопада в Москві під егідою CISM відбулися міжнародні змагання з порушенням правил МОК, що, за словами українських чиновників, підтверджує втручання військових структур у спортивний рух. Деякі міжнародні організації знизили обмеження для російських і білоруських спортсменів. Наприклад, Міжнародний паралімпійський комітет дозволив їм виступати з гімнами та прапорами, що викликало протести України та інших країн. Українська сторона закликає МОК та IFSC провести всебічне розслідування та відсторонити порушників від міжнародних змагань.

    Окремий резонанс викликав інцидент із російською гімнасткою Софією Ільтеряковою на Кубку світу в Болгарії, коли вона під час нагородження стояла спиною до українських прапорів під час гімну. Українська сторона наполягає на позбавленні її статусу нейтрального спортсмена.

  • Суд залишив у силі дискваліфікацію українського скелетоніста Гераскевича

    Суд залишив у силі дискваліфікацію українського скелетоніста Гераскевича

    Спортивний арбітражний суд відхилив позов українського скелетоніста Владислав Гераскевич проти Міжнародний олімпійський комітет щодо його дискваліфікації на Олімпійські ігри 2026. Рішення було оголошене 13 лютого.

    Спортсмен оскаржував відсторонення, яке отримав через так званий «шолом пам’яті». МОК визнав цей елемент порушенням правил щодо демонстрації символів або меседжів безпосередньо в зоні проведення змагань.

    У Спортивний арбітражний суд зазначили, що під час слухання були розглянуті аргументи обох сторін. Генеральний секретар CAS Меттью Рід повідомив, що суддя ухвалила рішення відповідно до чинних гайдлайнів МОК.

    За його словами, свобода самовираження на Олімпійських іграх дозволена, однак вона не поширюється на безпосереднє місце проведення змагань. Таким чином, рішення МОК про дискваліфікацію спортсмена залишилося чинним.

  • Слухання у справі Гераскевича розпочалися в Мілані

    Слухання у справі Гераскевича розпочалися в Мілані

    Боротьба за участь Владислава Гераскевича в Олімпійських іграх-2026 перейшла у фінальну стадію. У четвер, 12 лютого, спортсмен отримав дискваліфікацію через своє рішення продовжувати виступи в шоломі пам’яті.

    Після оголошення рішення МОК юридична команда Гераскевича подала апеляцію за прискореною процедурою щодо його усунення. Слухання справи розпочалося в Мілані, при цьому засідання буде закритим для публіки.

    Владислав Гераскевич, прибувши до виїзної локації Спортивного арбітражного суду, наголосив, що хотів би бути частиною змагань, а не слухання. Він заявив: «Я повинен бути сьогодні частиною змагань, а не частиною слухання».

  • МОК показав медалі Олімпіади 2026

    МОК показав медалі Олімпіади 2026

    Оргкомітет зимових Олімпійських ігор 2026 року, які пройдуть у Мілані та Кортіні-д’Ампеццо з 6 по 22 лютого, офіційно презентував дизайн майбутніх олімпійських нагород. Презентація відбулася у Венеції.

    Медалі створені з урахуванням олімпійської символіки та сучасних екологічних принципів. За словами організаторів, дизайн поєднує елегантність, простоту та повагу до навколишнього середовища. На обох сторонах медалі можна побачити символи, які відображають дух Олімпійських ігор.

    На Олімпіаді-2026 буде розіграно 116 комплектів нагород. Змагання відбудуться у 16 дисциплінах, що належать до восьми основних зимових видів спорту. Церемонії нагородження традиційно стануть кульмінацією змагань, і нові медалі вже стали предметом обговорення в олімпійському середовищі.

  • Нова глава МОК підтримує повернення Росії до міжнародних змагань

    Нова глава МОК підтримує повернення Росії до міжнародних змагань

    У Міжнародному олімпійському комітеті планують обговорити можливе повернення Росії на Олімпійські ігри. Про це у п’ятницю, 21 березня, новообрану президентку МОК Кірсті Ковентрі запитали, чи підтримує вона заборону для країн брати участь в Олімпійських іграх через конфлікти. Вона відповіла, що кожну ситуацію потрібно розглядати окремо, але додала: «Найкраще для нашого руху — забезпечити, щоб у нас були представлені всі спортсмени».

    «Що я хотіла б зробити, так це створити робочу групу, де ця робоча група намагатиметься викласти певну політику й деякі керівні рамки, які ми, як рух, можемо використовувати для ухвалення рішень, коли нас втягують у конфлікти», — розповіла Ковентрі.

    Ковентрі, яка народилася в Африці, обіймає в уряді Зімбабве посаду міністра спорту. Її роль там піддавалася ретельному аналізу, оскільки уряд Великої Британії висловив занепокоєння тим, що в країні порушуються права людини й обмежуються політичні свободи. Керсті Ковентрі приступить до виконання обов’язків очільника МОК 24 червня 2025 року.

    Відомо, що російський диктатор Путін привітав Керсті Ковентрі з обранням до МОК, сказавши, що її «досвід і зацікавленість у реальному просуванні шляхетних олімпійських ідеалів забезпечать вам успіх на такій відповідальній посаді».

  • Трійка спортсменів, які підтримали війну РФ в Україні, братимуть участь в Олімпіаді-2024

    Трійка спортсменів, які підтримали війну РФ в Україні, братимуть участь в Олімпіаді-2024

    В умовах запеклих дискусій навколо участі російських спортсменів у міжнародних змаганнях, Politico повідомляє, що троє атлетів, які публічно підтримали військову агресію Росії в Україні, будуть допущені до участі в Олімпійських іграх 2024 року в Парижі. Це рішення викликало значне обурення серед спостерігачів і активістів, які вважають, що воно суперечить правилам Міжнародного олімпійського комітету.

    Правила Міжнародного олімпійського комітету (МОК) дозволяють російським і білоруським спортсменам брати участь у змаганнях тільки за умови, що вони активно не підтримують війну або не працюють на військові структури чи органи національної безпеки обох країн.

    Більшість випадків, пов’язаних з участю спортсменів у змаганнях, пов’язані з вподобанням або поширенням постів у соціальних мережах на підтримку війни.

    Серед тих, хто вподобав або поділився контентом, що пропагує повномасштабне вторгнення Росії в Україну, – тенісистки Олена Вєсніна та Діана Шнайдер, а також велосипедистка Олена Іванченко, які все ж таки потрапили на змагання в Парижі.

    Український Олімпійський комітет також вимагає виключити зі списку учасників Олімпіади батутистку Анжелу Бладцеву через відео в соціальних мережах, де вона виступає на тлі проросійської військової символіки.

    Крім того, за повідомленням російського пропагандистського агентства ТАСС, на Іграх буде присутній російський тенісист Шаміль Тарпіщев, який активно підтримував мобілізацію спортсменів країни на боротьбу проти України.

    Їхня участь розлютила українських чиновників і спортсменів, багато з яких провели роки свого становлення, готуючись до виступів на світовій спортивній арені в умовах постійної небезпеки війни, тренуючись під виття сирен повітряної тривоги і загрози ракетних ударів.

    «У нас багато спортсменів, які зараз перебувають на передовій або в Національній гвардії. Деякі з них навіть загинули», – сказав Віталій Дуброва, головний тренер України з дзюдо.

    Хоча МОК створив комісію, завданням якої є затвердження спортсменів для участі в Олімпійських іграх, деякі з них, схоже, не пройшли її перевірку. Розслідування, проведене нідерландською організацією Global Rights Compliance щодо російських і білоруських спортсменів, показало, що 33 з 57 російських і білоруських атлетів, допущених до участі в Олімпіаді, фактично підтримували війну в Україні.