centernews360

Позначка: Мін’юст

  • Демографічна криза: зафіксовано падіння народжуваності в Україні на 38,4% від початку повномасштабної війни

    Демографічна криза: зафіксовано падіння народжуваності в Україні на 38,4% від початку повномасштабної війни

    Кількість новонароджених в Україні у 2025 році скоротилася на 38,4% порівняно з довоєнним 2021 роком. Про це свідчить офіційна статистика реєстрації актів цивільного стану, оприлюднена Міністерством юстиції України.

    За наведеними даними, тривала війна, масова міграція цивільного населення та економічна невизначеність призвели до найглибшого демографічного спаду за часи незалежності країни.

    Динаміка народжуваності у цифрах (2021–2025 рр.):

    • Довоєнний показник (2021 рік): В Україні було зареєстровано 273,7 тисячі народжень.
    • Поточний показник (2025 рік): Кількість новонароджених знизилася до 168,7 тисячі дітей.
    • Загальний спад: За чотири роки повномасштабного конфлікту щорічна кількість новонароджених зменшилася майже на 105 тисяч осіб.

    Фактори та наслідки демографічного спаду

    Експерти Інституту демографії та проблем якості життя НАН України зазначають, що ключовими чинниками такого скорочення є перебування мільйонів жінок репродуктивного віку за кордоном, безпекові ризики, а також природне відкладення сімейних планів громадянами в умовах воєнних дій.

    Урядові структури наразі працюють над комплексними програмами підтримки родин та стимулювання повернення вимушених переселенців для стабілізації демографічної ситуації у повоєнний період.

  • Захист від втрати квартири: в Україні більш ніж удвічі підвищили поріг боргу для стягнення єдиного житла

    Захист від втрати квартири: в Україні більш ніж удвічі підвищили поріг боргу для стягнення єдиного житла

    В Україні з 23 жовтня 2026 року набули чинності нові правила примусового стягнення боргів, які суттєво посилюють захист громадян від втрати нерухомості. Відповідно до змін, передбачених Законом № 4833-IX, поріг заборгованості, за якого виконавча служба має право звернути стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку під ним, підвищено з 20 до 50 мінімальних заробітних плат. У 2026 році ця сума становить 432 350 гривень порівняно з попередніми 172 940 гривнями.

    Як пояснили в Міністерстві юстиції України, досягнення цієї боргової межі, зокрема за неоплачені комунальні послуги, зовсім не означає автоматичної конфіскації квартири чи будинку. Згідно з процедурою виконавчого провадження, стягнення насамперед завжди здійснюється за рахунок наявних грошових коштів або іншого майна боржника, і лише в крайньому разі торкається єдиного житла.

    У відомстві також навели показовий приклад щодо комунальних боргів: щоб накопичити заборгованість у понад 430 тисяч гривень, за умови середньої щомісячної платіжки у 6 тисяч гривень, споживачу доведеться взагалі не платити за послуги близько шести років. Це нововведення покликане убезпечити українців від ризику опинитися на вулиці через відносно невеликі боргові зобов’язання.

  • Весільна лихоманка: Дніпропетровщина б’є рекорди за кількістю шлюбів на тлі комунальних боргів

    Весільна лихоманка: Дніпропетровщина б’є рекорди за кількістю шлюбів на тлі комунальних боргів

    Минулого тижня Дніпропетровська область увійшла до списку абсолютних лідерів серед регіонів України за кількістю укладених шлюбів. За офіційною інформацією Міністерства юстиції, загалом по всій країні протягом семи днів свої стосунки офіційно узаконили 2979 пар.

    Найбільшу кількість нових родин традиційно створили у столиці – у Києві працівники органів реєстрації актів цивільного стану розписали 676 пар. Дніпропетровщина впевнено посіла другу сходинку національного рейтингу, де свідоцтва про шлюб отримали 566 закоханих пар. Трійку лідерів із помітним відривом замикає Львівська область, де офіційно зареєстрували 344 одруження.

    Значно менше весільних церемоній відбулося у прифронтових та південних регіонах. Зокрема, на Одещині офіційно сказали одне одному «так» 165 пар, а в Харківській області одружилася 121 пара. Показово, що такий високий рівень створення нових сімей на Дніпропетровщині фіксується на тлі серйозних економічних викликів – регіон паралельно перебуває у топі всеукраїнського антирейтингу за рівнем несплати населенням рахунків за комунальні послуги.

  • Мільярдний фонд для прихильників Трампа: у США компенсуватимуть витрати жертвам «політичних переслідувань»

    Мільярдний фонд для прихильників Трампа: у США компенсуватимуть витрати жертвам «політичних переслідувань»

    Міністерство юстиції Сполучених Штатів Америки оголосило про створення спеціального державного фонду обсягом 1,776 мільярда доларів, призначеного для виплат соратникам і прихильникам Дональда Трампа. Зазначені кошти спрямують на компенсацію юридичних витрат та інших збитків, яких громадяни, за їхніми словами, зазнали через політично вмотивовані переслідування з боку попередньої американської адміністрації. Про це повідомляє телеканал CNN.

    Нова структура, яка в урядових колах уже отримала неофіційну назву «антизловживального» фонду, прийматиме та розглядатиме відповідні заявки від громадян до 15 грудня 2028 року. Процесом розподілу фінансів керуватиме спеціальна комісія у складі п’яти осіб, чиї імена наразі не розголошуються. При цьому представники профільного міністерства зазначають, що жодних формальних партійних обмежень для потенційних заявників у правилах не передбачено.

    Сам Президент США Дональд Трамп наголосив, що ця ініціатива покликана відновити справедливість щодо людей, які «жорстоко постраждали» через упереджені дії державних інституцій. Водночас чинний глава Білого дому особисто не претендуватиме на фінансові виплати з цього бюджету, проте матиме законне право на отримання офіційного вибачення від імені держави.

    Рішення про створення фонду вже спровокувало гостру хвилю критики всередині країни. Представники Демократичної партії та провідні американські правозахисні організації звинуватили чинну владу у політичній ангажованості. Опоненти Трампа переконані, що цей крок є нічим іншим, як прихованим розподілом бюджетних коштів на користь політичних союзників чинного президента. Очікується, що найближчим часом легітимність створення цієї структури намагатимуться оскаржити в судових інстанціях США.

  • Смертність в Україні у 2025 році утричі перевищила народжуваність

    Смертність в Україні у 2025 році утричі перевищила народжуваність

    У 2025 році в Україні смертність суттєво перевищила народжуваність. На одного новонародженого припадало троє померлих. Про це повідомляє Opendatabot із посиланням на дані Міністерства юстиції України.

    За рік рівень смертності в країні зменшився на 2%, водночас народжуваність скоротилася на 4,5%. Попри це, демографічна ситуація залишається складною, а розрив між кількістю народжених і померлих — значним.

    У 2025 році в Україні народилося 168 778 дітей. Після різкого падіння народжуваності у 2022 році на 25% аналітики фіксують поступове уповільнення темпів скорочення. У 2024 році спад становив 6%, а у 2025-му — вже 4,5%. До початку повномасштабного вторгнення народжуваність зменшувалася в середньому на 8% щороку. Водночас різниця з довоєнним періодом залишається відчутною. Порівняно з 2021 роком в Україні зараз народжується у 1,6 раза менше дітей. Найбільше падіння народжуваності зафіксовано в Херсонській області, де показник знизився на 16%. У Запорізькій області спад становив 11%. У Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській та Харківській областях народжуваність скоротилася на 9%. Такий самий показник зафіксовано і в Чернівецькій області, яка розташована далеко від лінії фронту. Водночас у деяких регіонах народжуваність залишається відносно вищою. У Києві у 2025 році народилося 19 410 дітей, що лише на 1,5% менше, ніж торік. У Львівській області з’явилося на світ 15 872 дитини, у Дніпропетровській — 12 754.

    Що стосується смертності, то за 2025 рік в Україні померли 485 296 осіб. Це на 2% менше, ніж роком раніше, однак загальний рівень смертності все ще значно перевищує народжуваність. Найбільше смертей зафіксовано в Дніпропетровській області — 52 559 випадків. У Києві померли 36 296 осіб, у Харківській області — 34 670. Зростання смертності зафіксували в Києві — на 2%, у Чернівецькій області — на 1,6%, у Черкаській — на 1%, в Івано-Франківській — на 0,9%, у Тернопільській — на 0,6% та у Львівській області — на 0,4%. Водночас кількість померлих зменшилася в Полтавській та Рівненській областях на 4%.

    Раніше експерти пояснювали причини низької народжуваності в Україні, а також повідомлялося про демографічні прогнози для Європи, згідно з якими чисельність населення України може скоротитися більш ніж наполовину.

  • Новий кандидат на посаду голови ОП, біографія Власюка

    Новий кандидат на посаду голови ОП, біографія Власюка

    Кандидатом на посаду голови Офісу президента України є уповноважений із санкційної політики Владислав Власюк, повідомило видання “Дзеркало тижня”. За даними журналістів, Зеленський 30 грудня заявив, що визначився з кандидатурою, і обрав саме Власюка.

    До Офісу президента Власюка привела радниця вже колишнього глави ОПУ Андрія Єрмака Дарія Зарівна, з якою вони разом навчалися. Згодом Власюк спрацювався з Єрмаком і почав брати активну участь у роботі ОП.

    Владислав Власюк став уповноваженим з санкційної політики у 2024 році, а з 2020 року він є позаштатним радником Офісу президента. Раніше він обіймав керівні посади у Міністерстві юстиції: з 2017 по 2019 роки був керівником Директорату з прав людини, а у 2015−2016 роках працював у Департаменті патрульної поліції. Також Власюк був директором Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін’юсту.

    Нагадаємо, що 28 листопада президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення голови Офісу президента Андрія Єрмака після обшуків, проведених детективами НАБУ.

  • Мін’юст отримав право доступу до банківської таємниці

    Мін’юст отримав право доступу до банківської таємниці

    Міністерство юстиції України офіційно отримало законне право доступу до банківської таємниці з метою представництва інтересів держави у закордонних судах. Відповідні зміни набули чинності після того, як Президент України підписав закон, що вносить поправки до чинного законодавства. Про це 1 серпня повідомила пресслужба Мін’юсту.

    У відомстві наголосили, що новий механізм дозволяє отримувати конфіденційну банківську інформацію безпосередньо від банків, без участі суду або інших посередницьких структур. Йдеться, насамперед, про докази, необхідні для судових процесів у міжнародних юрисдикціях — зокрема, в арбітражах, пов’язаних із питаннями заморожених активів, компенсацій, репарацій та інших справ, де фігурують інтереси держави Україна.

    Право Мін’юсту на доступ до банківської таємниці закріплено у змінах до закону «Про банки і банківську діяльність», внесених через ухвалення закону «Про факторинг». Ці зміни дають змогу міністерству, яке офіційно представляє Україну у судах за кордоном, запитувати необхідну інформацію у фінансових установ у межах відповідних повноважень.

    До цього моменту, як зазначають у міністерстві, існувала юридична прогалина: навіть попри офіційні повноваження представляти Україну, Мін’юст не мав права доступу до банківської інформації. Це значно ускладнювало або навіть унеможливлювало повноцінне формування доказової бази у міжнародних судових процесах.

    «Це рішення вирішує проблему, яка тривалий час перешкоджала повноцінному захисту інтересів України», — прокоментували у Мін’юсті.

    В умовах повномасштабної війни з Росією Україна веде десятки судових процесів за кордоном, які мають стратегічне значення для держави. Йдеться, зокрема, про справи щодо арешту російських активів, виплати компенсацій за руйнування інфраструктури та завдану шкоду, а також про оскарження дій компаній, які можуть бути афілійовані з державою-агресором.

    У цих справах фінансова інформація може відігравати ключову роль. Рахунки, транзакції, ланцюги платежів — усе це необхідно, щоби довести зв’язок певних компаній або фізичних осіб із підсанкційними структурами чи безпосередньо з російською державою.

    До набуття чинності нового закону, Мін’юст часто не мав повного доступу до цих даних, навіть якщо вони знаходилися в межах юрисдикції українських банків або були предметом міжнародного запиту.

  • Мін’юст США перевіряє законність помилувань Байдена

    Мін’юст США перевіряє законність помилувань Байдена

    Міністерство юстиції США ініціювало розслідування щодо помилувань, виданих Джо Байденом наприкінці його президентського терміну. Про це повідомляє Reuters. Слідчі мають намір з’ясувати, чи ухвалював Байден рішення свідомо та без зовнішнього впливу.

    Розслідування очолює старший чиновник Мін’юсту, який працював під час адміністрації Дональда Трампа. Воно стосується помилувань членів родини Байдена, а також 37 федеральних ув’язнених, яким смертну кару було замінено на довічне ув’язнення.

    Особливу увагу приділять питанню, чи не використовували сторонні особи вразливий стан президента або пристрій AutoPen — автоматичну систему підпису документів. Хоча AutoPen офіційно дозволено для підпису президента (згідно з меморандумом Мін’юсту 2005 року), критики Байдена, зокрема прихильники Трампа, сумніваються в його здатності ухвалювати самостійні рішення, особливо на тлі нещодавніх обговорень стану його здоров’я.

    Варто зазначити, що наразі відсутні докази того, що Байден не мав наміру видавати ці помилування або що вони є юридично недійсними.

  • РНБО розглядає санкції проти дружини скандального ексчиновника Андрія Довбенко Анни Огренчук

    РНБО розглядає санкції проти дружини скандального ексчиновника Андрія Довбенко Анни Огренчук

    Проти юристки Анни Огренчук, яка є дружиною “смотрящого за Мінюстом” Андрія Довбенко можуть ввести персональні санкції РНБО за створення корупційної мережі впливу та співпрацю з підсанкційними бізнесменами. Про це на своїй сторінці в Фейсбук повідомляє близький до ОП блогер Михайло Шнайдер.

    Так, за повідомленням Михайла Шнайдера, 28 квітня Вищий антикорупційний суд знову чекатиме на підозрюваного у справі про розкрадання в АРМА – Андрія Довбенка. Але адвокат-утікач навряд чи з’явиться. Він переховується у Лондоні, в елітній квартирі, придбаній його дружиною Анною Огренчук за два тижні до їхнього гучного весілля в Сен-Тропе.

    Та в той час, як НАБУ полює на чоловіка, його дружина донедавна залишалась поза увагою правоохоронців. Анна Огренчук – не просто відома юристка. Її ім’я стало кодовим словом у закулісних домовленостях. Зовні – президентка Асоціації правників України (АПУ) з 2019 по 2021 роки, чинна віце-президентка АПУ, радниця із судової реформи, учасниця безліч форумів. Але за фасадом ховається людина, яка роками вибудовувала зв’язки з суддями.

    Все почалося з вигідного шлюбу: першим чоловіком Огренчук був Роман Самсін – син колишнього голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів (орган, який визначає долю суддів) та судді Верховного суду Ігоря Самсіна. Коли вплив тестя зійшов нанівець, вона розлучилася і пов’язала життя з новим фаворитом системи – Довбенком, якого в епоху Порошенка називали «смотрящим» за Мін’юстом.

    Разом із Денисом Бугаєм – колишнім юристом олігарха Курченка – Довбенко та Огренчук організовували судові «рішення під ключ». Коли Бугай, скомпрометований співпрацею з рф, залишив посаду голови АПУ, він передав її Огренчук. Вона продовжила справу: через АПУ продовжила налагоджувати контакт із суддями, а її юридична фірма LCF стала притулком для клієнтів, які потребували «потрібного» рішення.

    Розкішне весілля в Сен-Тропе стало демонстрацією її зв’язків. Серед гостей – судді, які пізніше ухвалювали вигідні рішення для її клієнтів, та тодішній голова Офісу Президента Андрій Богдан.

    Огренчук, яка сьогодні формально є віцепрезиденткою АПУ, використовує організацію як прикриття та інструмент для впливу. Її посаду легітимізують поважні імена – у керівництві Асоціації чимало суддів, що допомагають їй налагоджувати «комунікацію» з Фемідою. Серед них й нова зірка судової системи Олена Кібенко. Її робочі й особисті зв’язки з Огренчук – це тема для окремого матеріалу про вплив в судовій системі.

    Огренчук мешкає в Лондоні, але заробляє в Україні. За даними журналістських розслідувань, її фірма продовжує обслуговувати олігархів, у тому числі підсанкційних. У ЗМІ фігурують історії про схеми із заарештованим майном, затягування судових процесів, «потрібні» рішення та ухвали.

    Іронічно, що саме Огренчук говорила про «суд як сервіс». Цей сервіс вона справді забезпечила, але не для людей, а для обраних. Її історія це приклад того, як замість реформи судова система України отримала імітацію, прикриту модними юридичними конференціями.

    За інформацією з джерел Михайла Шнайдера, РНБО у співпраці з правоохоронцями розглядає можливість запровадження персональних санкцій проти Огренчук – за створення корупційної мережі впливу та співпрацю з підсанкційними бізнесменами. Але поки що вона вільно виступає на форумах, закликає до етичної юриспруденції – і водночас, за лаштунками, «вирішує питання».

  • Мін’юст України відреагував на рішення ЄСПЛ щодо подій в Одесі

    Мін’юст України відреагував на рішення ЄСПЛ щодо подій в Одесі

    Міністерство юстиції України взяло до уваги рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі щодо трагічних подій 2 травня 2014 року в Одесі. Відомство оголосило про намір провести детальний аналіз висновків суду після консультацій з відповідними державними органами.

    Рішення ЄСПЛ стосується масових заворушень в Одесі, під час яких у Будинку профспілок загинуло 48 людей. Європейський суд виявив низку недоліків у діях міліції та пожежної служби, які, за оцінкою Мін’юсту України, демонструють системні проблеми, що залишилися у спадок від режиму Віктора Януковича.

    ЄСПЛ звернув увагу на те, що дії українських правоохоронців та пожежної служби були неналежними. Однак суд також підкреслив, що ключові посадовці, відповідальні за ці недоліки, згодом втекли до Росії та отримали там громадянство, що свідчить про їхні попередні зв’язки.

    Суд визнав значну роль російської дезінформації та пропаганди у розпалюванні ворожнечі перед трагічними подіями. Цей фактор також було взято до уваги при розгляді справи.

    Мін’юст наголосив, що трагедія сталася всього через три місяці після Революції Гідності, коли Україна лише починала формувати нову державну владу. Силові структури залишалися значною мірою контрольованими агентами впливу попереднього режиму, що ускладнило ефективне розслідування подій.

    Міністерство юстиції України планує підготувати комплексний план дій для виконання рішення ЄСПЛ, а також надання справедливості всім постраждалим.

    “Україна залишається відданою європейським цінностям та дотриманню прав людини. Ми поважаємо роль ЄСПЛ та готові докласти всіх зусиль для виконання рішення на найвищому рівні”, – заявили у Міністерстві.