centernews360

Позначка: мінфін

  • Касовий розрив для реального сектору: бізнес заявляє про зупинку відшкодування ПДВ експортерам з початку вересня

    Касовий розрив для реального сектору: бізнес заявляє про зупинку відшкодування ПДВ експортерам з початку вересня

    В українському бізнес-середовищі наростає гостра тривога через раптове заморожування механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) експортерам. За інформацією провідних учасників ринку, виплати фактично припинилися ще 5 вересня, що завдало раптового фінансового удару по експортоорієнтованих підприємствах агропромислового сектору та металургії, які забезпечують основні надходження валютної виручки до державного бюджету України. Проблема дефіциту обігових коштів виходить на публічний рівень, погрожуючи спровокувати кризу платежів у реальному секторі економіки.

    Про системне блокування виплат заявив директор із корпоративної соціальної відповідальності найбільшого виробника м’яса птиці в Україні — агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП) Павло Мороз під час виступу на бізнес-форумі Forum EFBM 4.0 у Києві. За його словами, експортери втратили доступ до життєво необхідної «оборотки», яка забезпечує безперервність виробничого циклу. Представник компанії підкреслив, що за всієї значущості грантових та адресних програм підтримки малого й середнього підприємництва, держава не повинна ігнорувати потреби ключових промислових гравців, на яких тримається макроекономічна та курсова стабільність держави під час війни.

    До критики урядової політики приєднався й екснародний депутат Вадим Денисенко. Він заявив, що в спробах стримати зростання бюджетного дефіциту та заощадити державні кошти Кабінет Міністрів ухвалив негласне рішення про призупинення повернення ПДВ. Політик наголосив, що в поєднанні з постійними логістичними ризиками, загрозами для судноплавства та руйнуванням інфраструктури, заморожування відшкодування створює «ідеальний шторм» одразу для чотирьох провідних галузей економіки — від агросектору до гірничо-металургійного комплексу. Якщо найближчим часом відшкодування не відновиться у штатному режимі, підприємства будуть змушені скорочувати інвестиційні програми, зменшувати закупівлі сировини та стримувати виробничі темпи.

    Поки що Міністерство фінансів та уряд офіційно утримуються від прямих роз’яснень щодо негласного призупинення виплат, однак оперативні статистичні показники свідчать про різке падіння обсягів повернення податку. У вересні 2026 року сума відшкодованого ПДВ впала до критичних 9,9 мільярда гривень — це більш ніж удвічі менше за липневий показник (21,4 млрд грн) та значно нижче торішнього вересня (15 млрд грн). Хоча за дев’ять місяців поточного року загальний обсяг відшкодування залишається вищим за аналогічний період минулого року (170,9 млрд грн проти 131,2 млрд грн), раптове вересневе «просідання» оголило наростаючі проблеми з ліквідністю єдиного казначейського рахунку. Блокування повернення ПДВ загрожує не лише погіршенням відносин між владою та бізнесом, але й зниженням конкурентоспроможності українського експорту на світових ринках.

  • США вдарили новими санкціями по банку ВТБ через фінансові операції з Іраном

    США вдарили новими санкціями по банку ВТБ через фінансові операції з Іраном

    Міністерство фінансів США запровадило черговий пакет санкцій проти другого за величиною російського кредитора — банку ВТБ, який перебуває під американськими обмеженнями ще з 2022 року. Приводом для посилення тиску стала активна співпраця фінустанови з Тегераном.

    За інформацією американського відомства, ВТБ відкрив власні представництва в Ірані, проводив регулярні взаєморозрахунки з підсанкційними іранськими банками, а також брав безпосередню участь у переміщенні мільярдів доларів заморожених активів іранського режиму. Міністр фінансів США Скотт Бессент підкреслив, що Вашингтон і надалі системно виявлятиме та нейтралізуватиме будь-які структури, які надають матеріальну, технологічну чи фінансову підтримку діяльності Тегерана.

    Цей крок став частиною масштабної стратегії Білого дому з посилення економічного тиску з метою припинення тривалого збройного протистояння між Сполученими Штатами та Іраном.

     

  • Мільярди для ЗСУ: уряд екстрено виставляє Sense Bank на продаж після корупційного скандалу

    Мільярди для ЗСУ: уряд екстрено виставляє Sense Bank на продаж після корупційного скандалу

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький доручив Міністерству фінансів України максимально прискорити процес продажу державного Sense Bank. Усі отримані від майбутньої фінансової угоди кошти спрямують на посилення та забезпечення потреб Сил оборони.

    Глава уряду підкреслив, що приватизація має відбутися за умов максимальної прозорості, високої конкуренції та економічної ефективності. Паралельно Мінфін разом із Національним банком України повинні остаточно ліквідувати всі накопичені проблеми фінансової установи й вибудувати надійне корпоративне управління.

    «Кошти від продажу банку підуть на фінансування потреб Сил оборони», – підкреслив Корецький.

    Рішення про терміновий продаж ухвалено на тлі управлінської кризи в установі: голова НБУ Андрій Пишний закликав Кабінет Міністрів України невідкладно призначити нових членів наглядової ради, оскільки органу бракує кворуму для ухвалення стратегічних рішень. Криза спалахнула після того, як 19 серпня уряд відсторонив від посади голову наглядової ради Миколу Гладишенка через резонансну антикорупційну спецоперацію НАБУ та САП «Форест Гамп».

  • Уряд оголосив війну схемам: Мінфін затвердив жорсткий план ліквідації штучного дроблення бізнесу

    Уряд оголосив війну схемам: Мінфін затвердив жорсткий план ліквідації штучного дроблення бізнесу

    Міністерство фінансів України остаточно затвердило комплексний план протидії штучному дробленню підприємств заради ухилення від сплати податків. Спеціально створена міжвідомча робоча група має забезпечити перехід від точкових покарань до запровадження глобальних системних рішень, які повністю перекриють можливості для фінансових зловживань та створять прозорі умови на ринку.

    Нові механізми насамперед покликані захистити легальних підприємців від недобросовісної конкуренції з боку тих гравців, які використовують тіньові схеми для штучної мінімізації своїх зобов’язань перед державою. Урядовці вже узгодили конкретні подальші кроки, серед яких – удосконалення алгоритмів виявлення незаконних практик та максимальне поглиблення співпраці між усіма контролюючими органами.

    Масштабна кампанія з детінізації економіки стартувала 23 червня 2026 року під час установчого засідання за участю прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та очільника Мінфіну Сергія Марченка. Тоді очільниця уряду назвала ліквідацію тіньових схем одним із головних пріоритетів Кабінету Міністрів, наголосивши, що цього вимагає суспільство, міжнародні партнери та Сили оборони, які напряму залежать від наповнення державного бюджету. Усім причетним відомствам доручили оперативно підготувати пакет дієвих рішень для очищення пріоритетних економічних сфер.

  • Шанс для підсанкційних олігархів: США запустили портал для зняття обмежень

    Шанс для підсанкційних олігархів: США запустили портал для зняття обмежень

    Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) запустило спеціалізований онлайн-портал, за допомогою якого фізичні та юридичні особи, що перебувають під санкціями, можуть офіційно вимагати перегляду або повного скасування чинних обмежень.

    Новий електронний сервіс, що отримав назву Review Portal, дозволяє заявникам не лише надсилати відповідні клопотання, а й отримувати доступ до несекретної та неконфіденциальної інформації, яка свого часу стала підставою для запровадження санкцій. Американське фінансове відомство зауважило, що можливість звертатися з подібними проханнями існувала й раніше, проте цифрова платформа покликана зробити цей процес значно простішим, прозорішим та ефективнішим для користувачів.

    За останні десятиліття санкційні механізми перетворилися на один із фундаментальних інструментів зовнішньої політики Вашингтона, а під американські обмеження наразі підпадають тисячі компаній, громадян та окремих держав. Водночас адміністрація президента Дональда Трампа останнім часом активно ревізує чинну санкційну політику. Зокрема, Білий дім уже оголосив про готовність послабити частину обмежень проти Ірану в разі підписання остаточного мирного договору, а також пом’якшив окремі заборони щодо Росії, Венесуели та Сирії, паралельно посиливши економічний тиск на Кубу.

  • Несподіваний жест Вашингтона: США зняли санкції з сина російського мільярдера Потаніна

    Несподіваний жест Вашингтона: США зняли санкції з сина російського мільярдера Потаніна

    Міністерство фінансів США офіційно виключило із санкційного списку Івана Потаніна – сина одного з найбагатших людей Росії, очільника компанії «Норнікель» Володимира Потаніна. Оновлений перелік оприлюднило Управління з контролю за іноземними активами (OFAC). Жодних офіційних пояснень щодо причин ухвалення такого рішення американське відомство не надало.

    Іван Потанін, який є випускником МДІМВ та раніше працював аналітиком в американських інвестиційних фірмах Altpoint Capital Partners і LR Global, перебував під обмеженнями з грудня 2022 року. Тоді під масштабний пакет санкцій проти російської еліти потрапив як сам глава сімейства, так і його найближчі родичі: син Іван, донька Анастасія та дружина Катерина. Одночасно під удар потрапив інвестиційний холдинг «Інтеррос», через який мільярдер володіє активами, та його розкішна яхта «Nirvana».

    Разом із Потаніним-молодшим американські обмеження зняли ще з кількох колишніх топменеджерів великих російських банків, зокрема Германа Бєлоуса («Новікомбанк»), Михайла Клюкіна («Совкомбанк»), Ірини Кремльової, Віктора Ніколаєва та Надії Черкасової (усі троє – «Відкриття»). Крім того, чорний список залишили вантажні судна «Вячеслав Аршинов» та «Геннадій Єгоров», які пов’язують із Державною транспортною лізинговою компанією РФ.

    Це вже не перший випадок, коли американське Мінфіну скасовує обмеження для родичів російських олігархів. Зокрема, у квітні 2025 року з-під санкцій США вийшла Каріна Ротенберг – дружина бізнесмена Бориса Ротенберга. Вона перебувала у списку з березня 2022 року, тоді як сам олігарх залишається під американськими санкціями ще з 2014 року.

  • Мільярди для фронту: Мінфін зібрав солідний куш на аукціоні держоблігацій

    Мільярди для фронту: Мінфін зібрав солідний куш на аукціоні держоблігацій

    Під час чергового аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) до державного бюджету залучили 8,45 мільярда гривень. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України за підсумками проведення фінансових торгів.

    Найбільший інтерес у внутрішніх інвесторів викликали цінні папери зі строком обігу 3,8 року. Під 12,90% річних (із середньозваженою дохідністю 12,84%) держава залучила левову частку фінансування – 5,036 мільярда гривень.

    Ще 2,037 мільярда гривень надійшло від продажу дворічних облігацій, ставка за якими зафіксувалася на рівні 15,83% річних (середньозважена – 15,81%). Найкоротші гривневі ОВДП строком на один рік забезпечили бюджету надходження у розмірі 1,379 мільярда гривень під 15,15% річних.

    Загалом від початку 2026 року за допомогою внутрішніх позик Мінфін уже зміг залучити понад 163,9 мільярда гривень. Якщо ж рахувати сумарні надходження з моменту початку повномасштабного вторгнення, ця цифра перевищує 2,2 трильйона гривень. Отримані від випуску воєнних облігацій ресурси уряд спрямовує безпосередньо на забезпечення Збройних Сил України та фінансову стійкість держави.

  • Нафтові санкції проти РФ: Марко Рубіо заявив про намір США скасувати тимчасові послаблення

    Нафтові санкції проти РФ: Марко Рубіо заявив про намір США скасувати тимчасові послаблення

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон прагне скасувати винятки з нафтових санкцій проти Росії в найближчій перспективі. Під час виступу 2 червня 2026 року в Комітеті Сенату з питань міжнародних відносин очільник зовнішньополітичного відомства наголосив, що базовим та незмінним курсом американської влади залишається жорстке санкційне обмеження російського паливного експорту. Чинні послаблення є виключно вимушеним і тимчасовим заходом, який мав на меті розширити глобальні поставки сировини. Водночас Рубіо уточнив, що остаточне рішення про скасування пільгового режиму ухвалить Міністерство фінансів США, детально аналізуючи поточні геополітичні та ринкові обставини.

    Контекст: іранська криза та вимушені кроки Вашингтона
    Необхідність тимчасового зняття обмежень виникла після того, як 28 лютого Ізраїль та США розпочали спільну масштабну військову операцію проти іранського режиму, звинувативши Тегеран у фінансуванні та тренуванні терористичних угруповань на Близькому Сході. Бойові дії призвели до критичного обмеження судноплавства в Ормузькій протоці, через яку традиційно проходить близько 20% світових поставок нафти та скрапленого природного газу, що спровокувало стрімкий стрибок цін на енергоносії.

    Для зниження вартості палива адміністрація Дональда Трампа 12 березня видала першу 30-денну ліцензію на операції з російською нафтою та нафтопродуктами, які застрягли в морі. Цей крок зустрів жорстку критику в Європі: німецький канцлер Фрідріх Мерц назвав послаблення «неправильним сигналом», а Висока представниця ЄС Кая Каллас охарактеризувала подію як «небезпечний прецедент». Попри це, міністр енергетики США Кріс Райт захищав цей крок як «прагматичне рішення», і 18 травня голова Мінфіну Скотт Бессент уже вдруге подовжив дію нафтових винятків ще на один місяць.

    Позиція України та подальші перспективи
    Офіційний Київ веде послідовну та активну роботу для відновлення повноцінного санкційного тиску на агресора. Посолка України в США Ольга Стефанішина офіційно закликала американську адміністрацію повернути обмеження, а Президент Володимир Зеленський публічно підкреслив, що багатомільярдні нафтові прибутки Кремля прямо конвертуються в нові масовані удари по українських містах та цивільній інфраструктурі. Останні заяви Марка Рубіо в Сенаті чітко демонструють, що Білий дім розглядає чинні ліцензії лише як короткостроковий буфер і готується до закриття фінансових лазівок для російської сировини, щойно ситуація на світових енергетичних ринках продемонструє ознаки стабілізації.

  • Мінфін залучив до держбюджету 641 млн грн від розміщення ОВДП

    Мінфін залучив до держбюджету 641 млн грн від розміщення ОВДП

    Міністерство фінансів України 12 травня провело аукціон із розміщення облігацій внутрішньої державної позики та залучило до державного бюджету 641 млн грн.

    За даними Мінфіну, гривневі облігації строком 1,2 року зі ставкою 15,15% річних принесли бюджету 302 млн грн.

    Ще 339 млн грн вдалося залучити завдяки розміщенню гривневих ОВДП строком на 3 роки з дохідністю 16,15% річних.

    У міністерстві нагадали, що за січень – квітень 2026 року уряд залучив від продажу та обміну ОВДП на аукціонах понад 184 млрд грн.

    Загалом від початку воєнного стану обсяг залучень через внутрішні держоблігації перевищив 2,21 трлн грн.

  • Доходи держбюджету-2026 планують збільшити до майже 5,2 трлн грн

    Доходи держбюджету-2026 планують збільшити до майже 5,2 трлн грн

    Міністерство фінансів повідомило, що після внесення змін доходи державного бюджету України на 2026 рік мають зрости на 2,29 трлн грн – до 5,19 трлн грн.

    Основним джерелом збільшення надходжень стане фінансова підтримка Європейського Союзу в межах механізму посиленого співробітництва. За рахунок цього Україна очікує отримати понад 2,22 трлн грн.

    Ще 47,7 млрд грн планують залучити у межах реалізації програми ЄС «Ukraine Facility», а додаткові 22,6 млрд грн – за рахунок збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб через підвищення грошового забезпечення військових.

    У Мінфіні також повідомили, що розпорядники бюджетних коштів запропонували скоротити частину видатків на 276,3 млн грн.

    Завдяки значному обсягу зовнішньої грантової підтримки дефіцит держбюджету планують скоротити на 651,5 млрд грн – з 18,5% до 12,1% ВВП.

    Серед ключових новацій законопроєкту – спрямування військового збору до спеціального фонду бюджету для фінансування грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ.

    Також уряд пропонує спрямовувати надходження від вивізного мита на товари військового та подвійного призначення на закупівлю й модернізацію озброєння, розвиток оборонно-промислового комплексу та впровадження нових технологій.

    За даними бюджетного комітету Верховної Ради, додаткові кошти передбачені для Нацгвардії, Держприкордонслужби, СБУ, ГУР МО, Держспецзв’язку та розвитку оборонно-промислового комплексу.