Позначка: міна

  • Неякісні міни для ЗСУ: викрито схему на майже 3 млрд гривень

    Неякісні міни для ЗСУ: викрито схему на майже 3 млрд гривень

    Правоохоронці викрили та припинили діяльність злочинної організації, яка заволоділа майже 3 млрд гривень бюджетних коштів, виділених на закупівлю інженерних боєприпасів для потреб Збройних сил України. Йдеться про протипіхотні та протитанкові міни, від якості яких безпосередньо залежить життя військових.

    За даними слідства, учасники угруповання створили фіктивну видимість спроможності виготовляти та постачати боєприпаси. Для цього вони використали товариство з обмеженою відповідальністю, яке раніше не займалося виробництвом мін, але отримало доступ до контрактів Міністерства оборони з багатомільярдними авансами. Наприкінці 2022 року фігуранти штучно завищували фінансові показники підприємства, масово переказуючи кошти між пов’язаними структурами, щоб створити ілюзію стабільності та великих оборотів.

    Крім того, було організовано підготовку технічної та конструкторської документації на протипіхотні міни ПВП-50 і ПВП-200, а також протитанкові міни МПТ-23П2. У документах свідомо закладали неправдиві дані: зазначали підривники, непридатні для використання, завищували вагу вибухових речовин та вказували хімічний склад, що не відповідав реальності. Також фіксувалися нібито проведені випробування, які або не здійснювалися взагалі, або давали негативні результати.

    Слідство встановило, що ці критичні недоліки залишилися поза увагою військових службових осіб, які погоджували документацію та схвалювали укладення контрактів. Зокрема, без належного обґрунтування було дозволено проводити випробування лише раз на п’ять років або після виготовлення 10 тисяч одиниць продукції, що фактично унеможливлювало контроль якості.

    У результаті було укладено п’ять державних контрактів, за якими підприємству перерахували понад 2,9 млрд гривень авансових коштів. Поставлені міни виявилися непридатними до використання — вони або не спрацьовували, або не мали заявлених уражаючих властивостей. За окремими контрактами продукцію взагалі не поставили, а отримані аванси не повернули.

    Також встановлено, що значну частину коштів учасники схеми використали не за призначенням — спрямовували їх на фінансову допомогу стороннім особам, закупівлю обладнання, розміщення на депозитах та інші операції з ознаками легалізації незаконних доходів.

    8 січня працівники ДБР провели низку обшуків і затримали чотирьох учасників злочинної організації, зокрема організатора та керівників окремих напрямів. Їм повідомлено про підозру у привласненні коштів в особливо великих розмірах, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також у створенні та участі в злочинній організації. Ще одного фігуранта оголошено в розшук.

    Крім того, підозру оголошено чотирьом військовим службовим особам військових представництв Міноборони — за умисне невиконання службових обов’язків, що призвело до тяжких наслідків для обороноздатності держави. Також про підозру повідомлено посадовцю державного підприємства, який допустив спорядження вибухових пристроїв речовинами неналежної якості та з меншою вагою, ніж передбачено технічними умовами.

    Наразі щодо всіх підозрюваних готуються клопотання до суду про обрання запобіжних заходів.

  • Литва офіційно вийшла з Оттавської конвенції про заборону мін

    Литва офіційно вийшла з Оттавської конвенції про заборону мін

    Литва у суботу, 27 грудня, офіційно припинила свою участь в Оттавській конвенції, яка забороняє використання, накопичення та виробництво протипіхотних мін. Відповідне рішення набуло чинності рівно через шість місяців після того, як Вільнюс повідомив генерального секретаря ООН про намір вийти з міжнародної угоди.

    У Міністерстві національної оборони Литви раніше пояснювали, що такий крок продиктований безпековою ситуацією в регіоні. Після офіційного виходу з конвенції країна планує розпочати переговори щодо можливості закупівлі або власного виробництва протипіхотних мін з метою посилення обороноздатності.

    Ще у березні міністри оборони Литви, Латвії, Естонії та Польщі виступили зі спільною заявою, у якій закликали свої держави переглянути участь в Оттавській конвенції. Згодом до цієї ініціативи приєдналася Фінляндія. У травні рішення про вихід Литви з конвенції підтримав і національний парламент — Сейм.

    Наразі більшість країн Європейського Союзу залишаються учасниками Оттавської конвенції. Водночас до угоди не приєдналися такі держави, як Китай, Росія, США, Індія та Пакистан, що дозволяє їм зберігати та застосовувати протипіхотні міни у своїх оборонних доктринах.

  • Іван Гаврилюк повернувся в Міноборони щоб відтіснити людей Умєрова

    Іван Гаврилюк повернувся в Міноборони щоб відтіснити людей Умєрова

    За інформацією наших джерел, Івана Гаврилюка повернули в Міноборони щоб контролювати поставки зброї та витіснити з процесу людей Рустема Умєрова.

    Про це повідомляє nenka.info

    Нагадаємо, правою рукою нового Міністра оборони Дениса Шмигаля став Іван Гаврилюк, який напряму співпрацює з американським збройним лобі та, за інформацією джерела, має витіснити з процесу закупівель людей Рустема Умерова.

    Іван Гаврилюк разом з нещодавно призначеною – Оксаною Ферчук, в Міноборони будуть відповідати за “відбілювання закупівель”.

    Нагадаємо, за керівництва відомством Олексієм Резніковим та Рустемом Умєровим цей напрямок обріс корупційними скандалами та стає вкрай “токсичним” для влади.

    Як повідомляє наше джерело в Міноборони, Гаврилюк та Ферчук поставлено завдання так перебудувати корупційні потоки, щоб прибрати видимі порушення на кшталт “яйця по 17” чи “дрони від Генерала Черешні, половина з яких не придатна для роботи на фронті”.

    Зв’язка “Гаврилюк-Ферчук” невипадкова. Генерал-лейтенант Іван Гаврилюк є висококласним спеціалістом з військової логістики, як і а Оксана Ферчук, яка офіційно в Міноборони курує напрямок “цифровізації”,  насправді також є спеціалістом з питань логістики.

    За інформацією джерела, Гаврилюк та Ферчук мають разом вибудувти схему, при якій  на всьому шляху поставки зброї – від закупівлі до логістики будуть інтегровані “свої” компанії, які будуть “відщіпувати” на кожному етапі, але зовні – все буде виглядати “чисто”.

    Нагадаємо, Івана Гаврилюка пов’язують з рядом корупційних скандалів, таких як відправка 78 млрд грн польській фірмі-посередниці PHU Lechmar Sp. z o.o. на закупівлю боєприпасів, в той як вітчизняні виробники залишилися без замовлень та скандал з “бракованими мінами”.

  • У Коблево на узбережжі вибухнула морська міна

    У Коблево на узбережжі вибухнула морська міна

    У курортному селищі Коблево Миколаївської області вранці сталася детонація морської міни поблизу берега. Про це повідомив голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім у своєму Telegram-каналі.

    За початковою інформацією екстрених служб, вибух трапився на узбережжі. Спочатку повідомлялось про одного пораненого чоловіка. Проте пізніше уточнили, що його травми не мають стосунку до вибуху.

    Згідно з попередньою версією, причиною детонації могла стати дика тварина, яка наблизилась до вибухонебезпечного предмета. Люди не постраждали.

    Місце події було оперативно обстежене відповідними службами. Влада вкотре нагадує відпочивальникам про небезпеку перебування на узбережжях і закликає дотримуватись інструкцій щодо мінної безпеки, особливо в районах, де тривають бойові дії або фіксувалась активність вибухових предметів.

  • Суд обрав запобіжний захід у справі про постачання браку ЗСУ

    Суд обрав запобіжний захід у справі про постачання браку ЗСУ

    Шевченківський районний суд Києва обрав запобіжний захід для фігурантів резонансної справи про постачання неякісних мінометних снарядів для Збройних сил України. Усі чотири підозрювані перебуватимуть під вартою до 27 червня — без права внесення застави.

    Йдеться, зокрема, про генерального директора оборонного заводу на Дніпропетровщині Леоніда Шимана та його першого заступника Олексія Кириченка. Їх підозрюють у постачанні бракованих мінометних пострілів для українських військових.

    Крім керівників підприємства, під арешт потрапили й двоє колишніх співробітників Міністерства оборони: екскерівник одного з військових представництв Михайло Шкуренко та очільник групи контролю цього ж підрозділу Юрій Яресько.

    Служба безпеки України затримала всіх фігурантів наприкінці квітня. За даними слідства, поставлені боєприпаси не відповідали технічним вимогам і могли загрожувати життю військовослужбовців.

    Прокурори наполягали на закритому режимі судового розгляду через наявність у справі інформації з обмеженим доступом — зокрема, про логістику, техніку та інші чутливі дані оборонного характеру.

    Розслідування триває. Якщо вину підозрюваних доведуть, їм загрожує багаторічне ув’язнення за розтрату державних коштів в умовах воєнного стану та підрив обороноздатності України.

  • Латвія вийшла з Оттавської конвенції щодо заборони протипіхотних мін

    Латвія вийшла з Оттавської конвенції щодо заборони протипіхотних мін

    Латвія офіційно вийшла з Оттавської конвенції, яка забороняє використання, накопичення та виробництво некерованих протипіхотних мін. Президент Латвії, Едгар Рінкевич, підписав відповідний закон, що був опублікований 24 квітня в офіційному віснику державної інформації країни. Це рішення, як зазначено в поясненні до закону, зумовлене суттєвими змінами в ситуації з регіональною безпекою протягом останніх 20 років, від часу приєднання Латвії до цієї конвенції.

    У тексті закону йдеться, що зміни в глобальній і регіональній безпековій ситуації потребують більшої гнучкості в діях Латвії щодо оборонних заходів. Влада країни підкреслює важливість використання різноманітних систем озброєння для посилення захисту та стримування загроз. Зокрема, Латвія вважає, що некеровані протипіхотні міни в поєднанні з іншими типами мін та озброєння підвищують обороноздатність країни, що не може бути замінено альтернативними засобами.

    Це рішення викликане нагальною необхідністю адаптації до змінюваних умов у безпеці на Балтійському регіоні, що стало особливо актуальним після початку повномасштабної війни в Україні. Латвія, як і інші країни НАТО, бере до уваги нові виклики і небезпеки, які постали перед Європою.

    Згідно з міжнародними угодами, протипіхотні міни були заборонені як частина зусиль для захисту мирних жителів та запобігання масштабним людським жертвам. Проте, на думку латвійських військових експертів, ці міни можуть бути важливими елементами в контексті оборонної стратегії країни, зокрема на випадок військових загроз у регіоні.

    Вихід Латвії з Оттавської конвенції не єдине серйозне рішення країни щодо посилення її оборонних можливостей. Латвія активно зміцнює свої військові спроможності, включаючи співпрацю з НАТО, і вживає додаткових заходів для гарантування національної безпеки в умовах зміни глобальної ситуації.

  • У Києві вилучили арсенал із гранатометами, мінами та тисячами патронів

    У Києві вилучили арсенал із гранатометами, мінами та тисячами патронів

    Співробітники Державного бюро розслідувань виявили у Києві масштабний арсенал зброї, що незаконно зберігався в одному з гаражів Деснянського району столиці. Про це повідомили у пресслужбі ДБР у середу, 16 квітня.

    Згідно з повідомленням, власниками нелегального сховища виявилися працівник одного з правоохоронних органів та його батько. У гаражі зберігалися різноманітні види зброї, вибухівки та боєприпасів, зокрема:

    • понад 35 тисяч патронів різного калібру,

    • 130 ручних гранат,

    • 6 гранатометів,

    • 90 пострілів ВОГ,

    • 6 безпілотників,

    • автомати, снайперські гвинтівки, пістолети,

    • протипіхотні міни,

    • ударно-дистанційні запали,

    • оптичні прилади для спостереження.

    Наразі слідчі встановлюють походження зброї та боєприпасів, а також мету їх зберігання. Особливої уваги надають можливому використанню цих засобів у злочинній діяльності або їхньому переправленню третім особам.

    Обох чоловіків затримано, їм повідомлено про підозру за ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України — незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами. Санкція статті передбачає до 7 років позбавлення волі.

    У ДБР зазначили, що оперативна робота триває. Правоохоронці не виключають, що виявлений арсенал — лише частина більш широкої злочинної схеми з незаконного обігу зброї.

  • Естонія зміцнює кордон з Росією

    Естонія зміцнює кордон з Росією

    Естонія розглядає можливість використання мін на своєму кордоні з Росією у разі війни, що стане частиною загальної оборонної стратегії країни. Про це заявив представник інженерних військ Сил оборони Естонії Айнар Афанасьєв.

    За його словами, у кризовий період планується застосування вибухових загороджень, мін та інших вибухових пристроїв, а також знищення стратегічно важливих об’єктів, таких як мости і трубопроводи. Для реалізації цих заходів Естонія має намір вийти з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін.

    Вже цього року в Естонії почнеться зведення лінії оборони. Перший опорний пункт із 14 бункерів на північному сході країни з’явиться до осені, а ще чотири укриття встановлять на південному сході. Укриття будуть розраховані на витримування артилерійських обстрілів, зокрема попадання 152-мм снарядів. Випробування конструкцій уже тривають, і до початку літа уряд має вибрати найбільш ефективний варіант.

    Загалом планується спорудження 600 укриттів, частина з яких буде розташована на приватних землях. При їх будівництві враховуватиметься досвід війни в Україні, зокрема захист від безпілотників за допомогою спеціальних сіток та інших технологій. Крім того, на кордоні з Росією будуть зведені протитанкові загородження та організовані вогневі позиції.

    Естонія не єдина країна, яка розглядає можливість мінування кордону з Росією. Подібні заходи планують Литва, Латвія, Фінляндія та Польща. Зокрема, Польща хоче встановити мінні загородження не лише на кордоні з Росією, але й із Білоруссю, вбачаючи в ній союзника Москви, який може становити загрозу для безпеки регіону.

    Ці заходи є відповіддю на зростаючу напругу у Східній Європі та загрозу можливих військових дій. Естонія та її союзники прагнуть створити ефективну оборонну лінію, яка ускладнить будь-які потенційні агресивні дії з боку Росії.

  • Балтійські держави та Польща посилюють оборону виходячи з Конвенції про заборону мін

    Балтійські держави та Польща посилюють оборону виходячи з Конвенції про заборону мін

    У відповідь на погіршення безпекової ситуації в регіоні, зокрема на тлі зростаючої загрози з боку Росії та Білорусі, країни Балтії та Польща офіційно оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції, що забороняє використання, виробництво та зберігання протипіхотних мін. Це рішення було ухвалено Міністрами оборони Естонії, Латвії, Литви та Польщі, які в спільній заяві пояснили, що вони повинні забезпечити своїм збройним силам максимальну гнучкість у виборі оборонних засобів у поточних умовах.

    Міністри наголосили, що в умовах зростаючих загроз країни не можуть обмежувати свої можливості для захисту національної території і суверенітету, тому необхідно надати арміям додаткові інструменти для забезпечення обороноздатності. Водночас, вони підкреслили, що, незважаючи на вихід з Конвенції, країни Балтії та Польща й надалі дотримуватимуться норм міжнародного гуманітарного права, зокрема щодо захисту цивільного населення під час військових конфліктів.

    Це рішення демонструє рішучість держав на Східному фланзі НАТО забезпечити ефективну оборону в умовах зростаючої агресії з боку Росії. Міністри подякували союзникам за підтримку та розуміння в умовах поточних загроз безпеці.